Презентація до уроку з предмету Економіка 10 клас
Тема: Виробничі ресурси: земля, праця, капітал, здатність до підприємницької діяльності, інформація

Кожна людина намагається задовольнити в першу чергу ті потреби, які мають для неї найбільшу корисність.�Потреба – це стан незадоволеності, що відчуває людина та з якого вона прагне вийти або стан задоволеності, який вона бажає продовжити. Засобом задоволення тих чи інших потреб виступають споживчі блага.

Товари мають матеріально-речову форму і застосовуються як для особистого споживання (одяг, продукти харчування, меблі, автомобілі і т.д.), так і для потреб виробництва (будівлі, споруди, техніка, технологія, сировина, матеріали, паливо і т.д.).

Послуги - це нематеріальний вид діяльності, який задовольняє певні потреби споживачів. Послуга корисна як діяльність, вона споживається в момент її виробництва.  Послуги не можуть транспортуватись або накопичуватись. Вони розрізняються за сферами надання (медичні, - культурні, освітні, інформаційні, туристичні тощо) та за призначенням (особисті або комерційні).

Корисність блага — це здатність економічного блага задовольняти одну або декілька людських потреб. Корисність — поняття індивідуальне. Корисність вимірюють в умовних одиницях корисності — ютилях (від англ. utility — u).

За одиницю корисності приймають умовні одиниці - ютіли (від англ. utility - корисність).
Корисність можна визначити як суб'єктивну (індивідуальну) цінність, яку споживач приписує певному продукту. Це пов'язано з тим, що кожна людина має свою структуру споживання, притаманну тільки їй. Наприклад, для людей зі 100% - вим зором корисність окулярів практично нульова, як і цигарки для тих, хто не палить.

Ситуація споживчого вибору характеризується:

• передбачається безліч або як мінімум 2 доступні варіанти вибору блага;
• споживач є суверенним, що може самостійно розпоряджатись своїм бюджетом на придбання благ;
• споживач поводиться раціонально.

Метою споживача є максимізація загального рівня задоволеності або корисності від споживання благ, за умов обмеженого бюджету.

Гранична корисність залежить від двох факторів:

• Інтенсивність індивідуальної потреби;
• Рідкісності блага, яка визначається існуючим його запасом.
• Закон спадної граничної корисності благ (закон Госсена)

Із зростанням споживання певної кількості блага за умов незмінного споживання інших благ, сукупна корисність повільно зростає, а гранична корисність зменшується і може набувати від'ємних значень.

Цей закон показує, як змінюється ступінь задоволення одним і тим же товаром у процесі споживання кожної наступної одиниці товару. Бажання споживача поступово насичуються і необхідність у споживанні зменшується. Споживання наступної одиниці приносить все менше задоволення.
 

Cкачати презентацію можна клікнувши на текст Скачати презентацію і встановивши Microsoft PowerPoint