Презентація уроку до предмету Економіка, 11 клас
Тема: Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця

Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Будь-яку інформацію ринку ми сприймаємо тоді, коли вона подається у грошовій формі. Рівень доходів і їх витрачання, розміри угод і боргових зобов'язань, обсяги виробництва і соціальні витрати починають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вирази.Щоб розуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші. Одне з простих і змістовних визначень: "Гроші - це ті функції, які вони виконують". Чому у визначенні не йдеться про зовнішні вигляд грошей, не виділяється їх головна функція? Тому, по-перше, що на різних історичних етапах розвитку людства гроші набували різних форм, істотно змінювався їх зовнішній вигляд. Крім того, значна частина грошей у сучасних умовах взагалі не є готівкою. Їх можна не побачити, ні в руки взяти. По-друге, гроші є багатофункціональним явищем.Гроші являють собою фінансовий актив, який слугує для укладання угод (для купівлі товарів і послуг).
    Актив – це те, що наділене цінністю. Активи поділяються на реальні та фінансові.

    Реальні активи – це матеріальні цінності (обладнання, споруди, меблі, побутова техніка і т.п.).

    Фінансові активи – це цінні папери. Їх поділяють на:

• грошові (власне гроші чи короткострокові боргові зобов’язання),• негрошові (дохідні цінні папери – акції і облігації, які являють собою довгострокові боргові зобов’язання). Сутність грошей найкраще проявляється через виконувані ними функції. Гроші виконують такі основні функції:
• засіб обігу
• рахункова одиниця
• засіб платежу
• запас цінності
  

Функція засобу обігу здійснюється грошима тоді, коли ними користуються, купуючи або продаючи певні товари чи послуги. Щоразу, коли ми, вирішуємо щось придбати (зошит, книжку, ручку) чи дістати послугу (перукаря, кравця) розраховуємося грошима, то гроші виконують саме функцію засобу обігу. Особливим виявом грошей як засобу обігу є так звана функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання особливих товарів - виробничих ресурсів (землі, праці, капіталу), то власники цих товарів отримують відшкодування у вигляді ренти, заробітної плати та процента, а гроші функціонують саме як засіб платежу. Функція міри вартості здійснюється грошима тоді, коли вони використовуються для зіставлення цінностей або вартостей, різних товарів, послуг. Гроші тут є своєрідним масштабом для зіставлення, таким як, вуглець для визначення молярної маси інших речовин або світловий рік для вимірювання відстані між зорями. Ми використовуємо функцію міри вартості, коли, дивлячись на етикетку або цінник, з'ясовуємо ціну товару чи послуг. В цей момент ми подумки зіставляємо ціну даного товару з іншими та з власними доходами і робимо певний вибір. Функція засобу платежу, яка виявляється під час використання грошей при сплаті відкладених платежів (сплаті налогів, виплаті боргів, отриманні доходів). Відміна цієї функції від функції засобу обігу полягає у тому, що використання грошей у якості посередника при обміні припускає одночасний рух товарів і грошей, а при виконанні функції засобу платежу – рух товарів і рух грошей у часі не співпадають (наприклад, комерційний кредит, тобто кредит під товари), або нема руху товарів, а є тільки рух грошей (наприклад, банківський кредит). Функція запасу цінності – засіб збереження цінності. Гроші являють собою фінансовий актив, який наділений цінністю. Ця цінність полягає у їхній ліквідності, у їх купівельній спроможності – у тому, що на них у будь-який час можна придбати будь-який товар, послугу чи цінні папери. У неінфляційній економіці ця цінність (купівельна спроможність) зберігається і не змінюється у часі. На одну і ту ж саму суму грошей можна купити одну і ту ж саму кількість товарів і через рік, і через 5 років. В умовах інфляції втрачають свою цінність, їх купівельна спроможність зменшується. Гроші виникли через потребу товарного обміну, по мірі розвитку та ускладнення якого з’явилась необхідність виділення товару, який бі вимірював цінність усіх інших товарів. У різних країнах цю роль виконували різні товари: сіль, худоба, чай, шкіра та ін.

ОСНОВНІ ВИДИ:

- Монети - Паперові гроші

- Засоби, що замінюють гроші

- Банківські рахунки

- Міжнародні гроші

В Україні перші монети було викарбувані за часів Володимира Великого наприкінці Х ст. Їх робили з золота і називали злотниками; на монеті було зображено тризубець. Спочатку в обігу були так звані справжні монети - зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У ХХ ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують з малоцінних металів, вартість металу, що містить монета, менше ніж зазначена на ній вартість. Монети використовуються для розмінювання паперових грошей. Ними є банкноти, або банківські білети. Банкнотом у середні віки називали посвідчення, видане банкіром, про те, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов'язується повернути його на вимогу власника. До паперових грошей належать також казначейські білети. Їх випуском займається міністерство фінансів для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювались на золото. До замінників грошей належать чеки, векселі, кредитні картки. Чек - наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред'явника чека. Наслідком цього розпорядження може бути або видача пред'явникові чека готівки, або безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

Вексель - письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений строк. Кредитна картка - розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам. Картка являє собою пластмасову платівку з ідентифікатором власника, тобто позначкою про номер рахунку в банку; її практично не можна підробити. При розрахунках кредитними картками у торговельних або інших установах картка вставляється у спеціальний апарат, і її номер надходить через комп'ютерну мережу в банк. У банк також надсилають дані про розрахунки за товари та послуги і він робить безготівкові перерахунки грошей на рахунок установ, що продали товари чи надали послуги. Відображають і контролюють стан і рух коштів власника грошей, який передав їх у банк. Рахунки поділяють на безстрокові та строкові.

Гроші з безстрокового рахунку власник може зняти у будь-який час, зі строкового - через певний час. Банківські рахунки є дуже різноманітними. Їх розрізняють за обсягами (дрібні та великі), за способами одержання грошей (чекові та безчекові), за швидкістю перетворення в готівку. Частка банківських рахунків у грошовій масі дуже велика. Міжнародні гроші - гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать: СДР - "спеціальні права запозичення", створені Міжнародним валютним фондом, та ЕКЮ - міжнародна розрахункова одиниця, створена Європейським фондом валютного співробітництва. Запитання: що визначає їх суспільну цінність, якщо сучасні гроші не мають золотого забезпечення. По-перше, гроші наділено феноменальною суспільною корисністю - здатність обмінюватись на товари та послуги, бути гарантом економічного кругообігу не лише у поточному періоді, а й у майбутньому. По-друге, гроші мають суспільну корисність тому, що вони визнане державою, тобто держава оголосила їх законним платіжними засобами. По-третє, цінність грошей визначається їх суспільною спроможністю.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.