Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Біологія: Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КЛІТИНИ

Пригадайте Як вивчають будову клітин? Що спільного та відмінного між живою та неживою природою? Що таке колообіг речовин?

Який хімічний склад клітини? У складі живих істот виявлено понад 60 хімічних елементів. Хімічні елементи, що постійно входять до складу організмів і необхідні для їхньої життєдіяльності, називають біогенними. Понад 90 % вмісту клітин становлять такі важливі біогенні елементи, як Оксиген, Карбон, Гідроген, Нітроген. Серед інших важливе значення мають Кальцій, Калій, Фосфор, Магній, Сульфур, Ферум, Купрум, Хлор, Натрій (мал. 20). Ці біогенні елементи універсальні. Вони є у клітинах усіх видів організмів. Вміст інших хімічних елементів значно нижчий, вони можуть траплятися в організмів одних видів і не траплятися в інших.

Усі біогенні елементи, незалежно від їхнього вмісту, впливають на життєдіяльність організмів. За відсутності того чи іншого хімічного елемента можуть порушуватись процеси життєдіяльності або істота взагалі гине. Наприклад, за відсутності Магнію та Феруму листки рослини стають блідо-зеленими або жовтіють і процес фотосинтезу гальмується. Це пояснюється тим, що без цих хімічних елементів не може утворюватись пігмент хлорофіл.
В організм рослин, грибів і мікроорганізмів хімічні елементи надходять із повітря, ґрунту і води, в організм тварин і людини - з водою та їжею. Хімічні елементи, сполучаючись між собою, утворюють органічні та неорганічні речовини (мал. 21).

Які сполуки є у складі клітин? Утворення складних органічних сполук в організмі рослин можливе лише за наявності води і мінеральних речовин, які рослини засвоюють із ґрунту і повітря. Тому рослини є важливою ланкою колообігу хімічних елементів у природі (мал. 22).
Органічні речовини дістали таку назву тому, що здебільшого їх утворюють живі організми. Тим самим вони відрізняються від неорганічних, які здатні утворюватись поза організмами живих істот. До органічних сполук належать білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди та багато інших. Однак найважливішими для організмів насамперед є білки і нуклеїнові кислоти (мал. 21).

Білки входять до складу різноманітних структур клітини, вони можуть відкладатися про запас, впливати на всі ланки обміну речовин, регулюючи процеси життєдіяльності.
Нуклеїнові кислоти забезпечують зберігання спадкової інформації та її передачу нащадкам. Саме завдяки цьому можливе існування різноманітних видів живих організмів: особини одного виду більш-менш подібні одне до одного і завжди за тими чи тими ознаками відрізняються від особин інших видів. Кожна клітина багатоклітинного організму містить повний набір інформації про будову всього організму. Ця інформація реалізується під час його росту та розвитку. У процесі розмноження ця спадкова інформація передається від батьків до нащадків.
Вуглеводи - це група органічних сполук, завдяки розщепленню яких організми отримують значну частку енергії, необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності. Ці сполуки також можуть відкладатися про запас. У клітинах рослин, наприклад у бульбах картоплі або насінні злаків, відкладається крохмаль, який утворюється завдяки фотосинтезу. Інші вуглеводи - цукри - надають солодкого присмаку плодам рослин. З давніх-давен людина культивує для своїх потреб такі рослини, як виноград, кавуни, банани, цукровий буряк, цукрову тростину та інші, в яких міститься значна кількість цукрів. Входять вуглеводи і до складу певних структур клітини. Наприклад, клітковина (целюлоза) - основний компонент стінок рослинних клітин.
Ліпіди разом з іншими сполуками входять до складу клітинних мембран. Вони також здатні відкладатись у клітинах про запас. Під час розщеплення ліпідів вивільняється енергія, необхідна для забезпечення життєдіяльності організмів. Найпоширеніші серед ліпідів -жири. У рослин жири найбільше відкладаються у насінні олійних культур (соняшник, рижій, гірчиця, ріпак, льон, соя). Є вони і у клітинах плодів маслини, пелюстках квіток троянд. Рослинні олії - цінний продукт харчування людини, а також сировина для лакофарбової промисловості, парфумерії, а останнім часом їх широко використовують як біопаливо. Крім жирних олій, у багатьох рослин накопичуються ефірні олії, які зумовлюють особливий запах тих чи тих частин рослини.
У клітинах містяться і різноманітні неорганічні сполуки: вода, неорганічні кислоти, солі. Основною неорганічною сполукою клітини є вода. її вміст у різних клітинах може змінюватися від 8-9 % (у сухій насінині) до 80-95 % (у молодих листках). Зі зменшенням вмісту води до критичного рівня життєві процеси організмів тимчасово настільки уповільнюються, що будь-які прояви життя стають непомітні.
Вода надає клітині пружності, визначає її форму. Це пов'язано з тим, що вода утворює середовище, в якому здійснюються різноманітні біохімічні процеси. З води й вуглекислого газу під час фотосинтезу утворюються вуглеводи. Саме вода забезпечує транспортування по рослині різноманітних сполук, як органічних, так і неорганічних. Тим самим вона зв'язує разом усі частини рослини і забезпечує її існування як єдиного цілісного організму. Більшість рослин добуває воду з ґрунту. А деякі, як-от тропічні орхідеї, що оселяються на стовбурах дерев, можуть діставати воду з вологого повітря. Водночас рослини постійно випаровують воду, чим регулюють свою температуру й зволожують повітря. Тому рослини є важливою ланкою колообігу води у природі.
Приблизно 1-1,5 % маси клітини складають мінеральні солі, зокрема кальцію, калію та натрію.
Отже, будь-яка жива клітина є своєрідною природною біохімічною лабораторією, де виробляються та перетворюються різноманітні хімічні сполуки. Тому клітину вважають не лише елементарною складовою організму, а і його функціональною одиницею.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
біогенні хімічні елементи, неорганічні та органічні сполуки

Підсумки
Рослини, як й інші живі організми, складаються із клітин. До складу клітин входять різні хімічні елементи, серед яких переважають Оксиген, Карбон, Гідроген та Нітроген. У клітинах містяться неорганічні та органічні сполуки. До органічних належать білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти та інші, а до неорганічних - вода, неорганічні кислоти та мінеральні солі.

Запитання для контролю
1. Які хімічні елементи переважають у складі рослинних клітин?
2. Які сполуки належать до органічних?
3. Яке значення органічних речовин у клітині?
4. Яка роль води у клітині?

Поміркуйте
Які органічні речовини рослин використовує людина?

БУДОВА РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ

Пригадайте Що таке клітина? Який хімічний склад клітин? Що таке нуклеїнові кислоти та хлорофіл?

Пізнати життя рослин неможливо, не з'ясувавши деякі особливості будови рослинного організму. Всі органи рослин складаються з клітин. Ми вже розглянули хімічний склад клітини. А тепер ознайомимося з її будовою.

Що собою становить клітина як структурна одиниця організмів? Клітини різноманітні за формою, розміром, забарвленням (мал. 23), проте внутрішня будова в них більш-менш подібна (мал. 24). Кожна рослинна клітина має щільну оболонку, в якій є пори. Всередині міститься живий вміст клітини - її цитоплазма. Вона становить собою безбарвний в'язкий розчин органічних та неорганічних речовин, в якому перебувають різноманітні органели та включення. Для цитоплазми характерний високий вміст води (близько 80 %). Вона майже завжди перебуває в русі, поєднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. Під час руху цитоплазми переносяться поживні речовини, відбувається обмін речовин.

Органелами називають структури, які постійно є у клітині. Це - ядро, численні пластиди, вакуолі, заповнені клітинним соком, мітохондрії та інші орга-нели. Включення - тимчасові утвори, які то виникають унаслідок процесів життєдіяльності клітини, то зникають. Це різноманітні речовини, що відкладаються у вигляді кристалів солей, краплин жиру, зерен крохмалю тощо.

Яка будова клітинної оболонки? Оболонка клітини складається з клітинної стінки та тоненької плазматичної мембрани. Плазматична мембрана безпосередньо оточує цитоплазму клітини. Мембрани є і в цитоплазмі: вони оточують різні органели, зокрема вакуолі, пластиди. Усі клітинні мембрани складаються із білків та ліпідів.

Клітинна стінка розташована над плазматичною мембраною і складається переважно з вуглеводу целюлози. Клітинна стінка часто щільна, а тому підтримує форму клітини. З часом клітинна стінка може зазнавати різних перетворень. Наприклад, у клітин, які слугують опорою, вона дерев'яніє, тобто просочується жироподібними речовинами.

Клітинна стінка, як і плазматична мембрана, виконує у клітині низку важливих функцій. Крізь плазматичну мембрану та клітинну стінку відбувається обмін речовин між внутрішнім вмістом клітини та зовнішнім середовищем. Вони також захищають внутрішній вміст клітини. У багатоклітинних рослин в оболонках сутніх клітин є мікроскопічні пори, вистелені мембранами. Через них цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою іншої.
Які функції органел рослинної клітини? Обов'язковою складовою рослинних клітин є ядро (мал. 24). Воно оточене подвійною мембраною. В ядрі зберігається спадкова інформація про будову та розвиток як окремої клітини, так і всього організму. Носіями такої інформації є хромосоми, до складу яких входять нуклеїнові кислоти. Під час поділу материнської клітини спадкова інформація передається дочірнім (мал. 25). Для кожного виду організмів притаманна певна постійна кількість хромосом.

Характерними органелами рослинної клітини є пластиди та вакуолі. Пластиди, як і ядро, оточені двома мембранами. У клітині їх може бути від однієї до кількох сотень. Ці органели здатні до поділу. Пластиди бувають безбарвні або забарвлені в різні кольори. У безбарвних пластидах - лейкопластах - накопичуються запасні поживні речовини, наприклад крохмаль.

Найважливішу роль у житті рослин відіграють пластиди хлоропласти, які містять у своєму складі пігмент хлорофіл. Вони забарвлені у зелений колір. У хлоропластах здійснюється фотосинтез.

Існують також пластиди, забарвлені в жовтий, червоний, жовтогарячий кольори. їх називають хромопластами. Хромопласти визначають майже всю гаму барв квіток, осіннього листя, стиглих плодів.

Пластиди одного типу можуть перетворюватися на інший. Так, безбарвні пластиди на світлі можуть ставати хлоропластами. У цьому ви можете переконатися самостійно. Якщо залишити на освітленому місці на певний час бульби картоплі, то вони через деякий час позеленішають. Це відбувається внаслідок того, що у безбарвних лейкопластах утворюється хлорофіл і вони перетворюються на хлоропласти.

Клітинам рослин притаманні й вакуолі. Вони оточені мембраною, а всередині заповнені клітинним соком (мал. 24). Клітинний сік -розчин органічних і неорганічних сполук. Це можуть бути запасні поживні речовини або продукти обміну речовин. Вакуолі підтримують тиск всередині клітини, сприяючи збереженню її сталої форми. Великі вакуолі, які можуть займати значну частину об'єму клітини, утворюються внаслідок злиття дрібних.

Є у клітинах рослин й інші органели, про будову і функції яких ви дізнаєтеся згодом.

Як розмножуються клітини? Тривалість життя клітин різна. Деякі клітини залишаються живими упродовж усього життя рослин, інші відмирають порівняно швидко. Нові клітини, їх ще називають дочірні, можуть утворюватися внаслідок поділу материнської (мал. 25).

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
плазматична мембрана, цитоплазма, органели, включення

Підсумки
Клітини рослин складаються з клітинної оболонки, цитоплазми та ядра. Цитоплазма містить різноманітні органели та включення. Характерними для рослин органе-лами є пластиди та вакуолі з клітинним соком. Ядро містить спадкову інформацію. Клітини розмножуються поділом.

Запитання для контролю
1. Вкажіть найхарактерніші риси будови рослинної клітини.
2. З чого складається оболонка рослинних клітин?
3. Назвіть функції складових частин рослинної клітини.
4. Яке значення поділу клітин для існування організму?

Поміркуйте
Чим можна пояснити те, що плоди помідорів під час дозрівання із зелених перетворюються на жовті або червоні?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Тема: Виготовлення тимчасових препаратів. Будова рослинної клітини.
Мета: навчитися виготовляти мікроскопічні препарати та ознайомитися із будовою клітин на прикладі покривної тканини соковитої луски цибулини.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: цибулина цибулі ріпчастої, мікроскоп, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, предметні та накривні скельця, 2%-й розчин йодиду калію, таблиці «Будова клітини».
Хід роботи:
1. Пригадайте правила користування мікроскопом і підготуйте його до роботи.
2. Розгляньте на малюнку 26 послідовність дій під час приготування препарату зі шкірки цибулі.

3. Протріть предметне скло серветкою. Піпеткою нанесіть на нього 1-2 краплі розчину йодиду калію (він забарвлює цитоплазму у світло-жовтий колір). Зайвий розчин видаліть фільтрувальним папером.
4. Скальпелем або лезом безпечної бритви від соковитої луски цибулини відріжте смужку завдовжки 3-4 мм, переламайте її навпіл та зніміть пінцетом тонку верхню шкірку так, як показано на малюнку 26 підручника. Шматочок шкірки покладіть у краплину йодиду калію на предметному склі та розправте препарувальною голкою.
5. Сухе накривне скельце вертикально поставте поруч із краплиною йодиду калію та обережно опустіть його на краплину.
6. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і розгляньте його, використовуючи об'єктив малого збільшення (х 8).
7. Дивлячись в окуляр лівим оком, знайдіть у полі зору мікропре-, парат і за допомогою гвинтів установіть його найчіткіше зображення.
8. Роздивіться контури клітинних стінок, в яких помітні пори. Виберіть у полі зору 3-4 клітини, в яких добре помітно сірувате ядро, велику вакуолю (вона може займати майже весь об'єм клітини) та зернисту цитоплазму золотистого кольору у вигляді тяжів у центрі клітини або суцільного шару поблизу її стінок.
9. Не зміщуючи препарат на предметному столику, замініть об'єктив (застосуйте об'єктив більшого збільшення).
10. Регулюючи мікрогвинтом чіткість зображення, розгляньте окремі складові клітини.
11. Замалюйте кілька клітин шкірки цибулини. Позначте складові частини клітини, які ви побачили, і підпишіть їх.
12. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
Тема: Будова рослинної клітини: пластиди.
Мета: ознайомитися із різноманітністю пластид.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: елодея, традесканція, стиглі плоди горобини, шипшини, перцю, глоду, коренеплоди моркви; препарувальний набір, предметні та накривні скельця; фільтрувальний папір; мікроскоп, таблиці.
Завдання 1*. Розгляньте хлоропласти у клітинах елодеї і простежте за рухом цитоплазми.
* За вибором учителя виконується одне чи кілька завдань.
Хід роботи:
1. Витримайте елодею в теплій воді (20 - 25 °С) протягом 30-40 хвилин за яскравого освітлення.
2. Виготовте тимчасовий мікропрепарат: відокремте листок елодеї, помістіть його на предметне скло у краплину води та накрийте накривним скельцем.
3. Розгляньте препарат за малого збільшення мікроскопа. Зверніть увагу на колір і форму хлоропластів у клітинах.
4. Перемістіть препарат так, щоб у поле зору потрапили видовжені клітини середньої частини листка.
5. Придивіться до окремого хлоропласта та прослідкуйте за його переміщенням у цитоплазмі. Зверніть увагу на характер руху хлоропластів (рівномірний чи нерівномірний, перевертаються чи ні, переміщуються в одному чи різних напрямках тощо).
6. Замалюйте одну клітину листка елодеї з хлоропластами, в якій стрілками позначте напрямок руху цитоплазми. Підпишіть на малюнку клітинні утвори, які ви помітили.
7. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Завдання 2. Розгляньте хромопласти в клітинах стиглих плодів шипшини, горобини, перцю чи коренеплоду моркви.
Хід роботи:
1. Протріть предметне і накривне скельця сухою серветкою. Піпеткою нанесіть на предметне скло краплину води.
2. Препарувальною голкою надірвіть шкірку оплодня шипшини (горобини), наберіть на її кінчик трохи забарвленого м'якуша та внесіть його у воду на предметному склі. Голкою злегка розітріть м'якуш і накрийте накривним скельцем.
3. За малого збільшення мікроскопа знайдіть місце, де клітини найменш скупчені, і роздивіться у них хромопласти. Зверніть увагу на форму, колір та кількість цих пластид.
4. За великого збільшення уважніше розгляньте окремий хромопласт, при цьому зверніть увагу на форму клітин. Ядро і цитоплазма у них можуть бути непомітними, а клітинна стінка - тонка, без потовщень.
5. Замалюйте у зошиті 2-3 клітини з хромоп ластами. Розфарбуйте малюнок відповідно до того, що ви побачили на препараті. Підпишіть зображення хромоп ластів та інших частин клітини.
6. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Завдання 3. Розгляньте безбарвні пластиди в клітинах шкірки листка традесканції.
Хід роботи:
1. Візьміть окремий листок традесканції та обгорніть його на вказівному пальці лівої руки так, щоб нижній рожевий бік листка був зверху.
2. Препарувальною голкою поруште шар рожевих клітин, зніміть пінцетом покривну тканину і перенесіть її у воду на предметному склі, додайте ще 1-2 краплини води, накрийте накривним скельцем.
3. Роздивіться препарат спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. Знайдіть навколо ядра, а також у цитоплаз-
матичних тяжах (нитках) дрібні кулясті блискучі тільця - лейкопласти.
4. Замалюйте 3-4 клітини шкірки листка з лейкопластами.
5. На підставі виконаних досліджень зробіть висновки.


ТКАНИНИ РОСЛИН

Пригадайте Що таке тканини?
У багатоклітинних рослин клітини неоднакові за своєю будовою та функціями і утворюють різні тканини.
У рослин виділяють твірні, основні, покривні, провідні та механічні тканини (мал. 27-29). Між оболонками сусідніх клітин, що входять до складу певної тканини, часто є проміжки більшого чи меншого розміру. Це міжклітинники.
Що собою становлять твірні тканини? Твірні тканини (мал. 27, 1) дістали таку назву тому, що вони дають початок усім іншим тканинам рослин. їхні клітини здатні поділятись і перетворюватись на клітини інших типів. Складаються твірні тканини з невеликих, щільно прилеглих клітин із тонкими оболонками та великими ядрами. Якщо ці тканини розташовані на верхівці кореня або пагона, вони забезпечують видовження цих органів. А якщо твірні тканини у вигляді циліндра охоплюють центральну частину кореня або пагона, то забезпечують їхнє потовщення. Тож завдяки твірним тканинам рослина росте.

Які функції покривних тканин? Зовні органи рослин вкриті покривними тканинами (мал. 27, 2, 3). Вони відмежовують їх від навколишнього середовища і захищають від несприятливих зовнішніх впливів та ушкоджень. Через клітини цих тканин рослина дихає. Погляньте на листок та стовбур дерев'янистої рослини. Вони вкриті покривними тканинами. Однак тканина, що вкриває листок, складається з ж:ивих клітин, а та, що вкриває стовбур, - з відмерлих. Покривну тканину, утворену живими клітинами, називають шкіркою (мал. 27, 2). Вона має вигляд тонкої прозорої плівки. Зазвичай клітини шкірки розташовані в один шар і досить щільно прилягають одна до одної. Тому міжклітинників між ними немає. Зверху клітини шкірки бувають вкриті тонкою плівкою з жироподібних речовин - кутикулою. Вона захищає від надлишкового випаровування води. Також клітини шкірки часто мають вирости різноманітної форми (волоски, залози, лусочки тощо).

У дерев'янистих рослин і деяких багаторічних трав'янистих оболонки клітин шкірки просочуються жироподібною речовиною - дерев'яніють. їхній вміст відмирає. Так формується корок (мал. 27, 3). Мертві клітини корка розташовані у багато шарів, вони порожнисті, їхні здерев'янілі оболонки непроникні для води і повітря. Корок надійно захищає рослину у несприятливі періоди життя, наприклад взимку чи під час посухи.

Що собою становлять основні тканини? Основна тканина складається з живих клітин (мал. 28,1). Таку назву вона дістала завдяки тому, що є основою всіх органів рослини. Клітини основної тканини можуть бути зелені. Тоді в них відбувається фотосинтез. А у безбарвних клітинах, наприклад у серцевині стебла чи у бульбах картоплі, відкладаються про запас органічні речовини. У рослин посушливих місцезростань, наприклад у кактусів чи агав, у клітинах основної тканини можуть зосереджуватися значні запаси води. Це дає змогу переживати тривалі періоди посухи. Якщо ж у основній тканині добре розвинені міжклітинники, вона здійснює газообмін у різних органах рослини.

Які функції механічних тканин? Механічні тканини надають органам рослин міцності та пружності (мал. 28, 2, 3). Це пов'язано з тим, що оболонки цих клітин потовщені. Механічні тканини можуть складатись як із живих (мал. 28, 2), так і відмерлих (мал. 28, 3) клітин, що мають здерев'янілі стінки. Наскільки міцні такі тканини, ви можете переконатися, спробувавши розбити волоський горіх чи кісточку вишні. Часто клітини цих тканин видовжені і мають вигляд волоконець, як у льону, конопель.
Що собою становлять провідні тканини? Провідні тканини слугують для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин (мал. 29). Тим самим здійснюється постійний зв'язок між надземними та підземними органами рослини. Речовини по рослині рухаються у двох напрямках: висхідному та низхідному. Висхідний рух забезпечують судини, низхідний - ситоподібні трубки.

Судини складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною. їхні поздовжні стінки здерев'янілі, а у поперечних стінках з'являються великі отвори або ж вони майже повністю зникають. Насамперед по судинах від підземних частин рослин до надземних рухаються розчини мінеральних солей, які поглинає корінь. Але ними можуть рухатися й розчини органічних речовин. Наприклад, навесні, коли у дерев ще не розпустилися листки, по судинах до надземних частин від кореня пересуваються також органічні сполуки, які там накопичилися минулого року (мал. 29, 1).

Ситоподібні трубки - видовжені, позбавлені ядер живі клітини (29, 2). Вони також розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Вони мають велику кількість дрібних отворів і нагадують сито, звідки і походить їхня назва. Через ці отвори цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою іншої, розташованої вище або нижче. По ситоподібних трубках утворені в зелених частинах рослини органічні речовини пересуваються до інших її ділянок чи органів.
Клітини провідних і механічних тканин у різних ділянках рослин можуть об'єднуватись у судинно-волокнисті пучки.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
твірні, покривні, основні, механічні, провідні тканини

Підсумки
У вищих рослин розрізняють твірні, основні, покривні, механічні та провідні тканини. Клітини провідних і механічних тканин часто об'єднані в судинно-волокнисті пучки.

Запитання для контролю
1. Які типи рослинних тканин ви знаєте?
2. Які особливості будови та функції рослинних тканин?
3. Що таке судинно-волокнисті пучки?

Поміркуйте
Які тканини забезпечують взаємозв'язок між різними органами рослини?

М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас
Вислано читачами інтернет-сайту

_{Біологія скачати, домашнє завдання школяру, матеріали з біології для 7 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.