Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

РОЗБУДОВА КИЄВА. ПЕРША ЗБІРКА ЗАКОНІВ

Розуміючи значення Києва як політичного і духовного центру Русі, Ярослав приступив до грандіозної розбудови міста. Великий князь задумав І перетворити руський стольний град на другий Кон- стантинополь - столицю могутньої держави, яка суперничала б з Візантією. Довжина міського  валу (14 м висоти і 30 м ширини в основі)  становила 3,5 км. Окрасою міста стали Золоті ворота - головний в'їзд до нього з надбрамною церквою Благовіщення Богородиці. Територія нового граду складала близько 70 га, тобто зросла в сім разів порівняно з дитинцем Володимира. У цих межах місто в основному й розвивалося наступні 200 років. У ньому зводилися храми й палаци. Зокрема, б 1037 р. постав Софійський собор - видатна пам'ятка світової архітектури; споруджуються храм Святого Георгія та церква Святої Ірини. У 1051 р. на схилах Дніпра засновується відомий нині в усьому світі Києво-Печерський монастир. Золоті ворота й Св. Софія стали символами «царственості» Києва, а архітектурно-художня символіка храму розкривала ідею божественного походження руської династії.

Розвиток суспільства потребував узаконення змін, що відбувалися у стосунках між групами населення. Ярослав вирішив упорядкувати існуючі правові норми і близько 1016 р. видав Новгороду грамоту, що дістала назву «Найдавніша правда», або «Правда Ярослава». Вона ввійшла як складова частина до «Руської правди» - збірки норм руського права. «Найдавніша правда» містила 18 статей. У них ішлося про покарання за вбивство, побої, вчинення каліцтва, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Передбачалося збереження права родичів на кровну помсту за вбивство, яка, «днак, могла бути замінена грошовим штрафом. Близько 1024-1026 рр.

дається закон "Покон вірний", що визначав розміри данини, яку збирали з населення на користь княжих дружинників, котрі приїжджали до громади правити судочинство й збирати штраф - віру.

Розбудова столиці и упорядкування законодавства засвідчували намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи.

А ктивна розбудова храмів  Києві й інших містах спону- кала Ярослава приділяти біль- ше уваги діяльності Руської православної церкви. Як показали переговори з Візантією, та не бажала надати їй автокефа ліГ, намагаючись не допустити урівняння прав церков Русі й Візантії; прагнула бачити Руську церкву на становищі однієї зі своїх митрополій. Великий князь змушений був погодитися на приїзд у 1039 р. візантійського митрополита, котрий згодом повернувся до Константинополя. Тоді Ярослав вирішив досягти церковної самостійності. За його розпорядженням у 1051 р. митрополитом «Київським та всія Русі» вперше обирається русич Іларіон. про життя й діяльність якого збереглися дуже скупі дані. Проте константинопольський патріарх відмовився затвердити Іларіона, і Ярослав погодився згодом прийняти візантійського митрополита.

Розвивалися також освіта й писемність, літописання й література. Приклад подавав сам великий князь, котрий читав книги «вдень і вночі». Навколо нього гуртується коло всебічно освічених осіб - книжників, котрі були носіями мудрості. Вони діяли при митрополичому Софійському соборі й сприяли комплектуванню заснованої Ярославом першої державної бібліотеки, яка налічувала 960 книг. Бібліотеки створювалися також у Білгороді, Чернігові, Переяславі й інших містах. Відкривалися державні, церковні й приватні школи. Працювали книгописні майстерні. Помітними були успіхи в літописанні й літературі. Так, у 1039 р. завершилося створення літописного Київського .{воду. Іларіон написав знаменитий твір «Слово про закон і благодать», присвячений Володимиру Великому, де обґрунтовував ідею рівноправності Русі в сім'ї християнських народів й уперше охарактеризував значення Києва як її столиці. Він також добивався канонізації' руських святих - Ольги, Володимира, Бориса й Гліба.

Володарювання Ярослава ознаменувалося спробою домогтися самостійності Руської церкви, її незалежності від Візантії, могутнім піднесенням культури й освіти.

ВІДНОСИНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ
У міждержавних відносинах Ярослав продовжуваї політику батька. Насамперед дбав про територіаль ну цілісність імперії, намагався не лише повернуті втрачені землі, а й приєднати нові. У 30-х роках XI ст. порозумівшись із польським королем Казимиром, київський Великий князь уклав союзний договір, що передбачав визнання королеї Перемишля, Белза, Чер,:°нських міст і Берестя складовою Русі. На півночі й північному заході він воював з чуддю, ятвягами. литовцямі мазовшанами.
У відносинах із західними державами Ярослав віддавав перевагу не воєнним діям, а укл; денню взаємовигідних угод. Наприкінці 40 років XI ст. встановлюються дружні відносини Францією, Угорщиною, Германією, Норвегіє. Швецією, а також контакти з Англією. Яскравим свідченням міжнародного визнання Русі було прагнення європейських монархів налагодити династичні шлюбні зв'язки з доме Ярослава. Адже в середньовіччі саме династійні шлюби слугували найнадійнішим способом скріплення союзів між державами. Так, доч князя Анна стала дружиною французького і роля, Анастасія вийшла заміж за уторського короля, Єлизавета - спочатку за норвезького пізніше - за датського короля. Троє синів узя шлюб із представницями родин найзнатніших вельмож у Германії, випадково сучасники називали Ярослава "тестем Європи".

Помітну роль, як і раніше, відігравав і південний напрямок полі ки. Дещо напружено складалися стосунки з Візантією, які в 104.' вилилися у війну, що виявилася невдалою для Русі. Ярослав пішої укладення угоди, яка передбачала відшкодування візантійсьі стороною збитків руським купцям у Константинополі й руському пастирю на Афоні. Дбав він і про оборону південних рубежів, де зве лися міста-фортеці й вали. У 1036 р. на околицях Києва вщент розі мив печенігів, котрі відтоді вже не загрожували Русі.

Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю й ролюбністю; вона сприяла зміцненню міжнародного станови держави, зростанню її авторитету.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{Збірка конспектів уроків по історії України 7 клас, календарно тематичне планування історія України онлайн, школяру підготуватись до уроку.}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.