Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас. Повні уроки >> Економіка: Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності економічної поведінки виробника.Повні уроки

Тема

• Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності економічної поведінки виробника.Повні уроки

Мета

• встановити значення понять "виробничий ресурс", "фактор виробництва",
• визначити за якими ознаками класифікують виробничі ресурси,
• ознайомитись з методами вибору альтернативних варіантів використання ресурсів.
  

Основні питання уроку 1. Визначення понять "виробничий ресурс" та "фактор виробництва" 2. Класифікація виробничих ресурсів 3. Закон рідкості ресурсів 4. Проблеми вибору застосування ресурсів 5. Пошук альтернативних варіантів використання 6. Крива виробничих можливостей

Визначення понять "виробничий ресурс" та "фактор виробництва"

Розвиток виробництва має межі. Вони спричинені тим, ще у кожний момент часу суспільство володіє лише певним обсягом виробничих ресурсів, миттєве збільшення яких є нереальним. Через обмеженість ресурсів суспільство завжди стоїть перед проблемою: як розподілити їх таким чином, щоб досягти найкращого результату, тобто як створити таку кількість споживчих благ, щоб мати змогу якнайповніше задовольнити потреби?

Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду цієї проблеми, домовимось, що поняття «виробничий ресурс» і «фактор виробництва» ми для спрощення вважатимемо тотожними, хоча між ними, безумовно, є певна відмінність.

Фактор (від латинського factor - той, що робить), або чинник, є рушієм певного процесу. Ресурс (від французького ressource - цінність, запас, джерело засобів) потенційно може стати фактором. Пригадаємо, що факторами виробництва, а отже, і виробничими ресурсами є земля, праця, капітал та здатність до підприємництва.

Класифікація виробничих ресурсів

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані і невідтворювані. До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (грунт, вода, повітря, ліс) і суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: людина з'являється на світ як біологічна істота і набуває у суспільстві знань та навичок, необхідних для виробничої діяльності.

Рис 1. Дніпровська ГЕС

Рис 2. Український чорнозем

До невідтворюваних виробничих ресурсів належать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних. Йдеться, зокрема, про знищені чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми. Ця проблема, на жаль, є дуже актуальною для України, її найбільше багатство - чорноземи - перебувають у жахливому стані, а головну водну артерію - Дніпро - перетинають «мертві моря», створені греблями кількох гідроелектростанцій. Для відтворення цих напівзнищених ресурсів потрібні загальнонаціональні зусилля і не одне десятиліття.

Виробничі ресурси обмежені, одні -відносно, інші - абсолютно. Відносна обмеженість існує тому, що потреби випереджають можливості виробництва, а останні обмежені наявними ресурсами. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити й обмеженість ресурсів. Проте таке пояснення причин обмеженості ресурсів стосується лише одного боку проблеми.

Необхідно також зазначити, що окремі види ресурсів, і насамперед невідтворювані, обмежені самою природою, отже, раніше чи пізніше настане час їх вичерпання. Вчені вже підрахували загальні розміри запасів нафти, газу, вугілля й інших корисних копалин та строки їх вичерпання.

Обмеженими є площі чорноземів, лісів, водойм, басейнів річок. Щодо цих ресурсів можемо говорити про їх абсолютну обмеженість. Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої низки складних економічних процесів і ситуацій. По-перше, в кожний даний момент при досягнутому рівні науково-технічного прогресу наявні виробничі ресурси обмежують виробничу діяльність.

По-друге, виникає потреба в прискоренні технічного прогресу, який допомагає вводити в обіг усе нові й нові ресурси. По-третє, виникає необхідність всебічної економії виробничих ресурсів, ефективного і раціонального їх використання. І, по-четверте, актуальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і пошуку альтернативних варіантів їх використання.

Проблеми вибору застосування ресурсів

Для характеристики стану використання ресурсів вживають поняття «повна зайнятість» і «повний обсяг виробництва». Повна зайнятість ресурсів означає, що всі придатні ресурси використовуються у виробництві. Придатність же ресурсів до використання визначається їх фізичним станом і соціальними обставинами. Якщо йдеться про трудові ресурси, тобто про працівників, то придатними до роботи є особи в працездатному віці. Його тривалість, продовження або зменшення залежать і від суспільства: добробуту, системи охорони здоров'я, державного законодавства. Суспільство також визначає придатність до використання таких ресурсів, як земля, виробничі фонди. Так, частина орних земель свідомо вилучається із сівозміни під пар. Може виникнути потреба в зупинці цеху з метою його технічної реконструкції або на період економічних криз.

Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси суспільства використовуються в такій комбінації і на такій технічній основі, що забезпечують найбільший економічний результат.

Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей — залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів.

Крива будується в системі координат, кожна з яких відображає обсяг виробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничих можливостей, так що будь-яка крапка на кривій показує гранично можливе по ресурсних обмеженнях поєднання обсягів виробництва двох продуктів.

Рис 3. Приклад кривої виробничих можливостей

В умовах обмеженості ресурсів, як зазначалося вище, перед суспільством і окремими виробниками виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пошуках найефективнішої комбінації ресурсів, а отже, і найраціональнішого їх використання. Соціально-економічні орієнтири цього процесу, тобто його цілі, такі:

1) задоволення потреб людей у тих чи інших споживчих благах, оптимізація процесу споживання;

2) збереження й охорона навколишнього середовища;

3) економія ресурсів;

4) зростання віддачі ресурсів;

5) здешевлення продукції та послуг;

6) удосконалення виробництва;

7) забезпечення перспектив розвитку виробництва і суспільного споживання.

Загальним орієнтиром у виборі альтернативних варіантів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості і повного обсягу виробництва.

Таблиця 1 - Альтернативні варіанти використання ресурсів на виробництво засобів виробництва і предметів споживання за умови повної зайнятості ресурсів


Проілюструємо вибір альтернативних варіантів використання ресурсів на виробництві засобів виробництва і предметів споживання. Приймемо за умову 5 варіантів використання ресурсів з відповідною комбінацією А, В, C, D, Е (див.табл. 1). Варіант А передбачає, що наявні ресурси використовуються винятково для виробництва засобів виробництва (їх було створено 60 тис. умовних одиниць), варіант Е - для виробництва предметів споживання (їх було створено 40 тис. умовних одиниць). Такі варіанти не можуть бути прийняті як реальні. В, C, D є проміжними варіантами використання ресурсів: із збільшенням частки одного виду продукції частка іншого виду зменшується, і навпаки.

Кожна нанесена точка є точним графічним виразом кількісних комбінацій засобів виробництва та предметів споживання. З двох наборів даних один дає можливе виробництво засобів виробництва, а інший - можливий випуск предметів споживання. Кожен рівень виробництва засобів порівнюється з певною кількістю предметів споживання, які можуть вироблятися за той самий час. Ви можете побачити, що коли кількість засобів виробництва зростає, випуск предметів споживанняпадає. Отже, якщо економіка виробляє 10 одиницю засобів виробництва, то вона може випустити максимально 55 одиниць предмету споживання. Проте, коли виробництво засобів виробництва становить 45 одиниць, то можна виробити тільки 20 одиниць предметів споживання.

Одну з рис ефективності економіки можна проілюструвати за допомогою кривої виробничих можливостей: перебування на КВМ означає, що збільшення виробництва одного товару неминуче вимагає пожертвування іншими. Коли ми виробляємо більше засобів виробництва, то ними заміщуємо предмети споживання. Заміщення є законом економіки повної зайнятості.

Отже, КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних товарів, ми маємо вибрати найбажанішу для нас у даний час.

Контрольні завдання

1. Що таке ресурси? Які різновиди виробничих ресурсів ви знаєте?
2. В чому полягає закон рідкості ресурсів?
3. В чому полягає проблема організації економіки?
4. Що може стати причиною зміщення кривої виробничих можливостей?

Список використаних джерел

1. Урок на тему "Обмеженість виробничих ресурсів", Садовська М.С., вчитель економіки, Вінницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19

2. Урок на тему "Закономірності поведінки виробника", Шинкаренко М.П., вчитель економіки, Летичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

3. Задоя А. А., Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.:Вища шк. – Знання.
4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл.
5. Економіка: Навч. посібник для 10–11 класів / За ред. З. Г.Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь.
6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”.
7. Экономическая теория: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений/ Под ред. В. Д. Камаева. – 5-е изд., перераб. и доп.– Гуманит. изд. центр ВЛАДОС.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Над уроком працювали

Толочко Г.О.

Садовська М.С.

Шинкаренко М.П.

Прокопенко Ю.А.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистоввысшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас. Повні уроки >> Економіка: Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки.Повні уроки

Тема

• Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки.Повні уроки

Мета

• Ознайомитись з потребами споживача та вивчити закономірності його економічної поведінки

Основні питання уроку 1. Зміст потреб та їх класифікація. 2. Потреби та споживчі блага. 3. Причини безмежності потреб. 4. Структура споживчих благ. 5. Корисність продуктів та послуг. 6. Поведінка споживача на ринку. 7. Споживацькі оцінки корисності. 8. Закон спадної граничної корисності.

Зміст потреб та їх класифікація

Рушійною силою діяльності людини є її потреби.

Потреба – це необхідність у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі чогось важливого. Вони виникають тоді, коли людина неспроможна їх задовольнити. Потреби надзвичайно різноманітні, й тому існує кілька різних класифікацій: за характером виникнення, за нагальністю задоволення, за засобами, що забезпечують задоволення потреб, останні поділяються на матеріальні й нематеріальні.

Види потреб

Матеріальні – це потреби, що забезпечуються речами, а нематеріальні – які задовольняються послугами. Матеріальні потреби вважаються базовими або найсуттєвішими потребами.

Виділяють також нерозумні (нераціональні) потреби людини. З-поміж матеріальних потреб людини вони вирізняється тим, що їх задоволення шкодить здоров’ю, заважає духовному розвитку і спричиняє деградацію особистості. Наприклад, алкоголь, сигарети, наркотики та ін.

До нематеріальних потреб відносять духовні та соціальні потреби. Духовні потреби – це потреби в освіті, підвищенні кваліфікації та професійної майстерності, в художній творчості, розвитку науки і мистецтва. Духовні потреби стають для людини такими ж необхідними, як і матеріальні потреби.

Особисті економічні потреби

Потреби та споживчі блага

Соціальні потреби – це потреби людини в медичному обслуговуванні, вихованні дітей, у вільному часі, відпочинку, в належних умовах праці й навчання.

Людина прагне задовольнити насамперед найважливіші потреби. Як тільки їй вдається задовольнити якусь важливу потребу, вона на певний час перестає бути для неї рушійним мотивом. Одночасно виникає стимул до задоволення наступної за важливістю потреби. Наприклад, людину, яка голодує, не цікавлять ні події, що відбуваються у світі мистецтв, ні те, як на неї дивляться і наскільки поважають оточуючі, ні те, чи чистим повітрям вона дихає. Але в міру задоволення чергової найважливішої потреби на перший план виходить наступна за нею. Свої потреби люди задовольняють за допомогою товарів і послуг.

Відчувши спрагу, ми п’ємо воду, чай, каву. Змерзнувши, одягаємо теплий одяг. Усе, що задовольняє наші потреби – це блага. Здатність товару або послуги задовольняти потребу називають споживчим благом.

Частину необхідних для життя людини благ вона бере від природи. Це повітря, сонячні промені, джерела води, лісові ягоди й горіхи, гриби та риба, квіти і лікувальні рослини. Все це безкоштовні блага. Безкоштовні блага людина не створює, а знаходить у природі в готовому для використання вигляді. Безкоштовність таких благ відносна. Вона означає безкоштовність таких благ відносна. Вона означає тільки те, що ці блага не є продуктом людської праці, а отримані від природи.



Проте людині треба значно більше благ, ніж природа здатна дати. Тому люди навчилися виробляти й створювати необхідні їм блага. Отже, ті блага, які людина створює спеціально, виробляє з метою задоволення своїх потреб, називають економічними. Економічні блага виробляють на підприємствах. Прикладами економічних благ є хліб, автомобілі, телевізори, авторучки, велосипеди та ін.

Економічні блага поділяються на довготривалі та нетривалі. Довготривалими благами можна користуватися багато років, наприклад, меблями, холодильниками, автомобілями. Інші економічні блага людина використовує тільки раз. До нетривалих економічних благ належать продукти харчування, продукти нафтопереробної промисловості та ін.

Проте значно частіше в повсякденному житті ми користуємося іншою класифікацією економічних благ. Це – товари і послуги. Товари і послуги – це економічні блага, що є результатом людської праці.

Головна їх ознака за умов розвинутої економіки – здатність продаватися і купуватися. Товари – це уречевлені економічні блага. Їх можна упаковувати, транспортувати, зберігати.

Послуги – це економічні блага, що не мають товарної форми; їх надають людям, котрим вони потрібні, у формі цілеспрямованої корисної дії чи обслуговування.

Суть закону спадної корисності полягає у тому, що при зростанні запасів товарів споживач оцінюватиме цінність кожного наступного товару дедалі нижче.

Гранична корисність – це корисність останньої частини блага, що є у розпорядженні споживача. Граничну корисність визначають за такою формулою:



Корисність блага можна зрозуміти, вивчаючи його спроможність задовольняти визначені потреби. Проте одне й те ж благо може задовольняти кілька потреб, наприклад, автомобіль можна розглядати і як засіб пересування, і як можливість забезпечити комфорт, і як засіб домогтися визнання, і як спосіб самовираження. Тому один і той же автомобіль може мати велику корисність для перевезення вантажів, але може бути непридатним для перевезення пасажирів і не задовольняти потреби у престижі.

Основні поняття

Потреба - це прояв необхідності у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним.

Базові потреби - виникають із необхідності підтримання життя (повітря, вода, їжа та ін.)

Потреби породжені розвитком цивілізації - комфорт, мода, телебачення, сучасне медичне обслуговування тощо.

Споживче благо - здатність речей або послуг задовольняти потреби. Товари особистого споживання - задовольняють базові потреби і роблять життя змістовнішим і багатшим (їжа, житло, одяг, меблі тощо).

Товари виробничого призначення є частиною виробничих ресурсів (сировина, устаткування, офіси, заводи).

Особисті послуги - мають задовольнити наші потреби безпосередньо і спрямовуватися на кожного споживача зокрема (послуги лікаря, вчителя, перукаря тощо).

Виробничі (комерційні) послуги - інформаційне забезпечення і банківські послуги, послуги транспорту, торгівлі, страхування тощо.

Закон зменшення граничного споживчого блага -при збільшенні запасів благ оцінка споживчого блага кожної наступної одиниці такого запасу дедалі нижча.

Міра насичення потреби - відношення фактичного рівня задоволення потреби до ідеального або такого, що визначається науково обґрунтованими нормативами споживання.

Ступінь нагальності потреби - частка в загальних доходах споживача витрат на задоволення даної потреби.

Еластичність споживання - співвідношення між приростом усього бюджету споживача та приростом його витрат для задоволення певної потреби.

Корисність - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. Суб'єктивна цінність певного товару для споживача у певний момент часу.

Споживацькі переваги - це ранги, які споживач установлює для альтернативних варіантів задоволення потреб.
Бюджетне обмеження формує дохід споживача а також ціни товарів і послуг (тобто купівельна сила грошей).

Контрольні завдання

1. Вкажіть, чи правильні такі твердження:
а) людські потреби обмежені, а ресурси — безмежні;
б) потреба — це прояв необхідності певних речей, бажання чати іх, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним;
в) потреби задовольняються споживчими благами;
г) закон зростання потреб означає появу нових потреб у міру задоволення попередніх.

2. Виберіть правильне визначення поняття «благе:
а) нестача чогось необхідного, суб'єктивне відчуття якоїсь нестачі;
б) платоспроможна потреба;
в) засіб, який може задовольнити потребу;
г) сума грошей, яку споживач готовий заплатити за товар.

3. Який з показників характеризує обмеженість блага:
а) корисність;
б) рідкісність;
в) економічність;
г) ціна;
ґ) конкурентність?

4. Виберіть, що з наведеного належить до інтелектуальних потреб:
а) освіта;
б) охорона здоров'я;
в) продукти харчування.
5. Напишіть три комплементи (доповнення) і три субститути (замінники) до блага «автомобіль».
6. Споживач через обмеженість доходу щодня п'є мінеральну воду, яка коштує 25 коп. за склянку, і тільки раз на тиждень дозволяє собі випити склянку соку ціною в 1,5 грн.
а) Яким благом у цьому випадку є мінеральна вода, а яким — сік?
б) Як зміниться споживання соку, якщо: ціна склянки соку знизиться до 1 грн;
ціна мінеральної води зросте до 50 коп., а дохід споживача зменшиться?
7. Охарактеризуйте групу потреб, до якої входять фізіологічні, інтелектуальні та соціальні потреби людини.
8. Охарактеризуйте групу потреб, зумовлених прагненням людини до надійного отримання доходів і забезпечення робочого місця.
9. Проаналізуйте і поясніть, чим зумовлюється виникнення нових потреб у суспільстві.

Список використаних джерел

1. Борисов Е. Ф. Основы экономики: Учебник для студентов средних специальных учебных заведений.– М.: Юристь.
2. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової .– К.: А.П.Н., 2008.
3. Задоя А. А., Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.:Вища шк. – Знання.
4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352с.: іл.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Над уроком працювали

Прокопенко Ю.А.

Толочко Г.О.

Гончар К.Б.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистоввысшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.