ЧИ ВАРТО БУТИ ПРАВДИВИМ?
«Не обдуриш — не проживеш», — подібне доводиться чути доволі часто. Але на людей, які живуть за цим принципом, лягає похмура тінь нечистої совісті.
Людина, яка чинить недобре, отримує такі результати:
—    робити погані справи стає її звичкою;
—    її світогляд викривляється — у намаганнях виправдати себе вона перестає розрізняти добро і зло;
—    у майбутньому на неї рано чи пізно чекає розплата, тобто страждання.
Правдива людина дослухається до голосу власного сумління. Коли вона робить хорошу справу, то відчуває справжнє щастя.
Правдивість також може бути різною. Правдивість вищого ґатунку — це коли людина говорить правду, намагаючись діяти на благо інших. Правдивість егоїстична — людина говорить правду, якщо це їй особисто вигідно і приносить славу, багатство, успіх. Буває, що людина говорить правду з метою нашкодити іншому або полегшити за рахунок цього власні страждання.
Справжня правдивість передбачає здатність відчути того, хто поруч, бажання не спричинити йому болю.
Коли людина вдається до обману, оточуючі відчувають це і внутрішньо закриваються від неї. Чому так трапляється? Часто приводом до брехні стає небажання виконувати свої обов'язки. А потім людина ще й намагається виправдати свою брехню, її розум затьмарюється, брехун починає вбачати брехню в інших, підозрювати їх, вишукувати недоліки.
Щоб виховати в собі правдивість, слід намагатися уникати того, що її руйнує. Що руйнує правдивість? Насамперед, сварка, гнів. Під час сварки хочеться виправдати себе. У гніві неможливо сприймати іншого позитивно.

Які результати очікують правдивого?
Що чекає неправдиву людину?
На основі тексту поміркуй над тим, що руйнує правдивість.
Запиши свої думки.

Дай відповідь на запитання, винесене в заголовок тексту.

...Дзвінок. Закінчився другий урок. Юрбою клас вийшов у коридор. Як завжди гуртом ми йдемо до їдальні пити молоко і сік. Біля дверей створюється страшенна давка. Неможливо ні зайти, ні вийти, тому що пхаються всі разом і репетують.
Нарешті хтось розумний відчиняє другу половинку дверей. Увійшли. Але сьогодні дають тільки молоко, а деякі школярі його недолюблюють. І починається хвиля протестів: «Де мій сік? Я буду скаржитися!»
Але вони все одно беруть пряник і молоко, яке не п'ють. У результаті це молоко не в роті, а на підлозі або на чиємусь піджаці. Ну а пряником можуть зі злості в когось жбурнути. Дехто викидає одноразову скляночку обов'язково повз урну, хоча й стоїть біля неї впритул.
Лунає дзвінок на урок. З полегкістю зітхають кухарі, вчителі та прибиральниці. Але ненадовго. На наступній перерві прийде інший клас — і буде ще одне пиття...

 Обговоріть ситуацію. Подумайте, як її виправити, що можна  порадити дітям, аби про них сказали: вони культурні, тактовні й виховані.