План-конспект уроку  з  курсу “Економічна та соціальна географія України”  учителя-методиста Міжнародного Ліцею «Гранд» Коваленка Р.Р.
з теми  “Національний склад населення України”


Мета уроку:

Освітня: надати школярам знання про національний та етнічний склад населення України, його динаміку протягом ХХ століття. Визначити вплив історичних подій на національну структуру населення. Розглянути етнографічні групи українців, особливості їх культури та побуту.

Виховна: виховувати у школярів почуття патріотизму та національної самосвідомості. Актуалізувати з уроків історії знання про формування української нації та української мови. Виховувати дбайливе ставлення до української мови та культури, національної самобутності української нації. Сприяти прищепленню толерантності та поваги до інших націй та народностей, що проживають в межах України.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення, а саме: уміння проводити аналогії та порівняння, використовувати опорні знання для розв'язування проблемних ситуацій, самостійно відбирати необхідну інформацію, робити узагальнення та висновки.  

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання:
•    адміністративно-політична карта України;
•    атласи школярів;
•    контурні карти;
•    авторська презентація ppt «Населення України»;
•    листи опорно-інформаційних схем школярів.
 
Хід уроку
Зміст матеріалу уроку    Методи і прийоми    Час
І. Організація класу       

ІІ. Актуалізація опорних знань

Питання для обговорення:
Пригадайте з уроків історії поняття: «етнос», «нація», «народність», «народ», «національність».    Фронтальне опитування   

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
П л а н:
1.    Поняття про етнографію, національний та етнічний склад населення.
2.    Форму¬вання української нації та її сучасне розселення.
3.    Етнографічні групи українців та історико-географічні (етнічні) області України.
4.    Національні та етнічні меншини в Україні.
5.    Практична робота. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.       

1. Поняття про етнографію, національний та етнічний склад населення
Україна є багатонаціональною державою. В ній проживають представники понад 130 націй та народностей. Конституція України гарантує всім націям та народностям, що мешкають на її території рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права  і свободи.
Наука, що вивчає культуру, побут, походження та розселення народів має назву етнографія (з грецької етнос – плем'я, народ та графос – пишу).
     Розрізнюють поняття: народ, етнос, нація.
     Народ – це населення певної країни.
     Етнос – група людей, що історично склалася на певній території, і має свою мову, культуру, особливості менталітету.
     Найпершою формою етносу, що історично формувалася було плем'я. З плином часу виникали міжплемінні господарські та культурні зв'язки, що вело до поступового змішування племен. Кровна спорідненість замінялася територіальною спільністю проживання. Так виникла нова форма етносу – народність. Вона складалася з близьких за походженням та мовою племен. Під час формування народностей мова одного з племен ставала спільною для всіх. Мови інших набували характеру діалектів, або ж зникали зовсім. Разом з цим формується спільність території, культури та господарської діяльності. Проте, ці спільні ознаки ще досить нестійкі.
     Коли спільні риси мови, культури, єдність території набувають стійкого характеру, народність перетворюється в націю – останню форму етносу. Для людей, що належать до однієї нації притаманні такі сталі, спільні ознаки: єдність території, мови, культури, господарської діяльності. Все це веде до усвідомлення людьми їх національної приналежності.
     Національність – термін, що визначає приналежність людини до певної нації або народності.   
Пояснення з елементами евристичної бесіди.   

2. Формування української нації та її сучасне розселення.
     Українці належать до великих за чисельністю націй світу. У світі українців – близько 46 млн., в тому числі на території України їх проживає       понад 37,5 млн., тобто 77,8% від усього населення. Вони становлять абсолютну більшість майже на всій території держави за винятком Криму і деяких промислових районів східних областей. Найбільше українців проживає в Центральному Придніпров’ї та західних областях, найменше - в Донбасі, Одеській області та в Криму.
Українська нація ввібрала в себе риси адріатичного і вірменського, нордичного і слов'янського расових типів. Фона формувалася протягом ХІІ – ХV ст. Період становлення української мови тривав з ХІV ст. по ХVІІ ст. В основу літературної мови покладено київсько-полтавський діалект.
На етнічній території українців можна виділити 7 антропологічних типів. Понад 60% українців належить до центрально-українського типу. У Гали¬чині переважає дунайський тип,  а на Волині – поліський.
Українці є абсолютною більшістю на всій території держави, окрім Автономної Республіки Крим (де їх частика становить 24,3%).

•    За слайдом презентації ppt «Населення України» з’ясуйте, як змінюється частка українців із заходу на схід держави?
•    У якій області частка українців є найбільшою?
•    У яких областях та з яких причин зменшується частка українців?    Пояснення з елементами евристичної бесіди, робота з презентацією ppt «Населення України» та листами опорно-інформаційних схем.   

3.    Етнографічні групи українців та історико-географічні (етнічні) області України.
В межах української нації за особливостями культури, побуту, мови, історичного минулого, природних умов проживання, зв’язками з іншими народами розрізняють різні етнографічні групи українців. Найвідомішими серед них є лемки, бойки та гуцули, що мешкають у Карпатах. На Поліссі проживають поліщуки та литвини, в Закарпатті – русини, на Вінниччині – подоляни, на північному сході – слобожанці. Не зважаючи на існування певних мовних та культурних ознак етнографічні групи нині поступово втрачають риси своєї самобутності.
Значні розміри території України та її тривалий історичний розвиток зумовили виникнення і закріплення за окремими її землями історико-географічних назв. Так, територія Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей дістала назву Східної Галичини. Невелика південна частина Івано-Франківської області має назву Покуття. У басейні правих приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу в межах Волинської, Рівненської. Житомирської областей розташована Волинь. Територія Чернівецької області має історичну назву Північна Буковина, частина Одеської області – Південна Бессарабія, Хмельницька і Вінницька області – Поділля. Значні території північно-східної частини України називають Слобожанщиною, її центральні території – Запоріжжям, південні – Таврією.
Відомий також умовний поділ України на Правобережну та Лівобережну.    Пояснення вчителя, робота з презентацією ppt «Населення України» та листами опорно-інформаційних схем.   

4.  Національні та етнічні меншини в Україні.
     В Україні живе 22,2% від загальної кількості населення людей інших національностей. Вони включають національні меншини (тобто нації, що мають свої історичні землі за межами України) та етнічні меншини (історична батьківщина яких знаходиться в сучасних кордонах нашої держави).
     Найчисельнішою національною меншиною є росіяни. Вони становлять 17,3% всього населення України. Найбільша їх кількість у Криму (58,3%), в Донецькій, Луганській, Харківській і Запорізькій областях. Вони проживають здебільшого в містах та селищах міського типу.
     Незначними за чисельністю національними меншинами в Україні є білоруси (здебільшого у селах на Поліссі), молдовани (в прикордонній смузі на південному-заході), болгари (у Південній Бессарабії та на півдні Запорізької області), поляки (в Східній Галичині та на Волині), євреї (живуть переважно в містах Житомирської, Вінницької, Закарпатської, Чернівецької областей, а також у Києві та Одесі), угорці (в Закарпатті), румуни (у Північній Буковині та Південній Бессарабії), греки (у Приазов’ї) та ін.
     На території України до корінних жителів належать кримські татари, тому вони є етнічною меншиною. В Республіці Крим активно триває процес повернення репресованих у роки Другої світової війни кримських татар та їх нащадків на свої історичні землі.

•    Нанесіть на контурну карту назви національних та етнічних меншин, що проживають на певних територіях в межах України.    Пояснення вчителя, робота з презентацією ppt «Населення України» та контурною картою.   

5. Практична робота. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.     
Мета: Навчитися будувати за статистичними даними колові та стовпчикові діаграми національного складу населення України; вміти аналізувати зміни, що відбуваються у національному складі населення нашої держави.
Завдання:
1.    За даними довідкової таблиці розрахуйте частку (у%) кожної групи національного складу населення України у 1917 р і за даними перепису  2001 р. Результати запишіть у відповідні графи таблиці.
2.    На основі одержаних цифр побудуйте колові діаграми національного складу населення України 1917 р та 2001 р. (використовуйте дані у відсотках). Поясніть одержані дані.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

3.    За довідковою таблицею побудуйте стовпчикову діаграму складу національних та етнічних меншин в Україні за даними перепису 1989 р. (синім кольором) та 2001 р. (червоним кольором). Масштаб: вертикальний в 1 см – 50 тис чол. Ширина стовпчика – 1 см. Поясніть одержані дані.
3.    НАЦІОНАЛЬНІ ТА ЕТНІЧНІ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ

    Виконання практичної роботи за інструктивними картками.   

ІV. Узагальнення та корекція знань з вивченої теми
Висновки:
•    Україна належить до багатонаціональних держав. Найчисельнішою нацією є українці, що складають близько ¾ всього населення.
•    У процесі формування української нації виникла українська мова та історичні назви місцевостей.
•    Найбільшими національними меншинами в Україні є росіяни, білоруси, молдавани, болгари, поляки, євреї, угорці, румуни, греки. Етнічною меншиною є кримські татари.   
Підбиття підсумків уроку вчителем.   

V.  Домашнє завдання.
Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).