ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Географія 9 клас, Національний та етнічний склад населення України. Історія формування української нації

Національний та етнічний склад населення України. Історія формування української нації

- Сучасне населення України досить різноманітне за етнічним складом. На території країни живуть представники близько 110 національностей. Українці за чисельністю – один із найбільших народів Європи. За мовою вони належать до індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи, східнослов'янської підгрупи. В усіх областях українці становлять абсолютну  більшість, крім Республіки Крим. Найвища питома вага українського населення (понад 90%) у складі жителів західних областей (крім Закарпатської та Чернівецької), а також Вінницької, Черкаської і Чернігівської областей. Формування української нації почалося з другої половини ХІІ ст. після розпаду Київської Русі. Цей процес в основному завершився ХV  - ХVІ ст. Для української мови процес становлення остаточно завершився у ХVІІ ст. В ранній період своєї історії українська мова розвивала традиції мови Київської Русі. Формувалися діалекти, а поряд із ними існувала літературна мова, єдина для східних слов'ян. Коли Україна була у складі Литовського князівства, почала складатися українська літературна мова. В ХVІ - ХVІІ ст. в Україні існували дві літературні мови: слов'яно-руська (на основі давньоруської та церковнослов'янської, що вживалася в церковній літературі) і "проста мова", що відчувала вплив українських говорів. У ХVІІІ ст. друга мова все більше розвивається. Сучасна літературна українська мова сформувалася на основі полтавсько-київського діалекту на межі ХVІІІ - ХІХ ст.

- Як відбиття етнографічних і соціально-політичних процесів сформувалися етнографічні групи українців, які відрізняються культурою та побутом, що було обумовлено історією розвитку, природним середовищем і зв'язками з іншими народами. Найбільш відомі українські горці: лемки, бойки, гуцули. Лемки живуть на схилах Бескид. У зв'язку з переселенням значної їх частини після  утворення  Польщі   в інші області України, території Лемківщини зараз точно не встановлені. Свою назву лемки одержали у ХVІ ст. внаслідок уживання в мові частки "лем" замість "лише". Бойки мешкають на межі Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Їх назву пов'язують з особливостями лексики: замість "так", вони говорять "бо є". Є багато суджень про походження назви"гуцул". Деякі дослідники вважають, що вона походить від молдавського "гоц", "гуц" – розбійник, у зв'язку з масовими повстаннями опришків у ХVІІ - ХVІІІ ст. За іншою точкою зору, оскільки гуцули займалися скотарством, лісовим промислом, сплавляли ліс гірськими річками, їхня назва походить від слова "кочул" – пастух. Гуцули відомі художніми промислами: різьбленням по дереву, обробкою металів, гончарною справою, виготовленням килимів. Живуть у Рахівських горах, на високогірних частинах Чернівецької та Івано-Франківської областей.

- Другою за чисельністю національністю в Україні  є росіяни, які складають 22,1% загальної чисельності населення держави. Найбільша питома вага росіян в індустріально розвинутих і високо урбанізованих областях. З розвитком капіталізму приплив росіян збільшувався саме на промислові об'єкти України. З кінця ХІХ ст. чисельність росіян в Україні зросла в 4,5 рази. Значну частину росіяни складають у Криму – 67%, в Луганській обл. –  45%, в Донецькій обл. – 44%, в Харківській обл. – 33%, в Запорізькій обл. – 32%, в Одеській обл. – 27%, у Дніпропетровській обл. – 24%, в м. Києві – 21%. У сільській місцевості компактні етнічні масиви росіян містяться в смузі російсько-українського етнічного прикордоння (Харківська, Сумська, Луганська обл.) та в деяких  південних районах України.

- На території сучасної України за часів Київської Русі існували громади слов'яномовних євреїв.  В ХVІ - ХVІІ ст. в Україні поселилися  європейські євреї, вихідці з Польщі, які говорили мовою германської групи індоєвропейської сім'ї – ідиш. Після другого і третього поділів Польщі й уведення царизмом у 1796 р. дискримінаційної смуги осілості, відбулося штучне скупчення євреїв у містечках Правобережної України. Й нині більше всього їх живе в Одесі, Чернівцях, містах Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської областей, у місті Києві.

- Греки в Україні живуть у Приазов'ї. Їх переселення в ці райони почалося з VІ ст. до н.е. з давньогрецьких міст-колоній у Криму. Найбільше грецького населення переселилося з Криму в кінці     1770 р. після проголошення його незалежним ханством. Тікаючи від турецької навали, греки заснували на березі моря місто Маріуполь і 22 села навколо нього.  Греки привезли багато назв із Криму до Приазов'я: Гурзуф, Ялта, Карань, Ласпі.

- На півдні Одещини живуть гагаузи, що за мовою належать до алтайської сім'ї. У зв'язку з переслідуванням турками населення Балканського півострова наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ ст., гагаузи повністю переселилися з північно-східної Болгарії й Добруджі. Походження гагаузів поки є таємницею. Згідно однієї з гіпотез, гагаузи є отуреченими болгарами, що зберегли православ'я, але не зберегли мови. Прихильники іншої точки зору вважають, що гагаузи є нащадками тюркських племен, що переселилися у Х ст. з Приуралля і перейняли християнство.