Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Діалог. Інтонація речень з діалогом. Розділові знаки при діалозі.  

Діалог. Розділові знаки.

Прочитайте текст. Якими способами передано в тексті чужу мову? Поясніть різницю між цими способами. З якою метою автор тексту вдається до варіантних засобів передавання чужої мови?

—  В основі спілкування українців лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, ґречність. Про ці чесноти українського народу згадували й іноземні мандрівники. Так, французький аташе Жан Бенуа Шерер писав: «Українці — це рослі, сильні люди, привітні й гостинні». А данський посол Юлій Юст, проїжджаючи в 1709 році Україною, відзначав, що «...місцеві мешканці, як і все населення України, вдягаються чисто й чисто утримують доми, відзначаються великою охайністю і ввічливістю».
—  Цікаво, а що означає слово «ввічливість»?
—  Первісне значення цього слова пов'язується з формою «у вічі»: тобто увічливий — «той, хто дивиться у вічі».
—  Як це зрозуміти?
—  А ось як. Найперше, що треба показати співбесідникові, — це вияв миролюбності, відсутність ворожості, агресивності. Це мав засвідчити насамперед погляд людини, адже недаремно кажуть у народі, що очі — дзеркало душі. Тому, спілкуючись (вітаючись, прохаючи про що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співрозмовники дивились у вічі один одному. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився й набув переносного значення: «той, що дотримує правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність» (За М. Білоус).

Запам'ятай

Діалог — це спосіб передавання чужої розмови, різновид прямої мови.

Діалог — це дослівно відтворена розмова двох осіб. Він складається з реплік.

Репліка — це вислів одного з учасників розмови. Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, без лапок, пе¬ред нею ставиться тире.
— Який жах! — обурювався пасажир. — Ніякої пошани, вихованості.
— А що вам, власне кажучи, треба? Юнак поступився вам місцем. Ви сидите!
— Я-то сиджу, але моя дружина стоїть.
— І в руках вашої дружини такі важкі сумки...
— Я не сприймаю вашої іронії.
— Це не іронія, це, справді, жахливо.
Якщо репліка супроводжується словами автора, то у висловлюванні ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.
Різновид діалогу — полілог. У полілозі беруть участь кілька осіб (троє і більше).
У драматичних творах діалоги і полілоги становлять основну форму відтворення змісту, тому запис їх полегшений:
а) з абзацу пишеться ім'я дійової особи, ставиться крапка, а потім записується репліка.

Офелія. Король устає!

Гамлет. Що, злякався хлопавки?

Королева. Що з вами, ваша величносте?

Полоній. Припиніть виставу!

Король. Присвітіть мені. Ходім звідси! Усі. Світла! Світла! Світла!
(В. Шекспір)

б) з абзацу пишеться ім'я дійової особи без розділових знаків, з наступного абзацу — репліка (у поетичних творах).

Єлизавета
А де ж твій край?
Микита
То Новгород великий.
(І. Кочерга)

61. І. Прочитайте діалог, вибраний з учнівського твору. Зі скількох реплік він складається? Прокоментуйте розділові знаки в діалозі.

- Добрий день!
- Привіт! Я рада, що ми з тобою зустрілися, а то ні з ким обго¬ні ірити тему твору з української мови.
- Цікаво. І яка ж це тема?
- «Яким я уявляю майбутнє України». Про що тут можна писати?
- Як про що? Гарна тема. Мене, наприклад, хвилює доля рідної землі та її майбутнє. Слова високі, але ж це наше життя.
- Яке там майбутнє? Ми сьогодні не дамо собі ради. Усе має український народ: родючі ґрунти, корисні копалини, розвинену науку й самобутню культуру... Але все воно, мені здається, кинуте напризволяще. Повноправними господарями на нашій землі є іноземці. На ринку — іноземні товари. Навіть цукор і пшеницю завозимо з-за кордону. Невже ми такі бездарні?
- Ні, я з тобою не згоден. Наш народ сильний, вольовий, працьовитий. І я впевнений, що українці подолають труднощі. Держава в майбутньому стане багатою і квітучою
- Добре, хай буде по-твоєму. А до чого зводиться наша духовність? Примітивні бойовики, набридлива реклама... Ми свідомо хочемо втратити те, за що так довго боролися.
— Я й щодо цього певен: здоровий глузд переможе.
— А спробуй-но пояснити, чому нас не вважають європейцями, хоча ми живемо в центрі Європи.
— Не так усе просто, як здається. Адже майже триста років світ переконували, що української нації не існує. Але мине небагато часу, і нас прийме європейська спільнота.

ІІ. Працюймо в групах. Скориставшись інформацією рубрики «Вчимося культури мови», що подана нижче, подискутуйте на тему, запропоновану у вправі. Кожна група нехай висловить свої думки. Запишіть їх як продовження діалогу.

Вчимося культури мови.
Дискусія — це широке публічне обговорення якогось питання, щодо якого сперечаються, висловлюють часом протилежні погляди на предмет обговорення. Дискусія може мати форму усного обміну думками (розмова між учасниками дискусії), а може відбуватися через газети, радіо, телеефір, Інтернет, інші засоби масової комунікації, листування.
Уміння вести дискусію передбачає використання коротких висловлювань, відповідей, зауважень, заперечень. Учасники дискусій мають проявляти толерантність, стриманість (що не означає беземоційність), тактовність щодо опонента (неприпустимі образи на його адресу). Усі ці риси свідчать про загальну культуру людини (3 підручника).

Усміхнімось.

62. І. Прочитайте. Який вид комічного використано в усмішці?

— Тату! Що таке діалог?
— Це розмова двох осіб.
— Це — як ти розмовляєш з мамою?
— Та ні, то — монолог.

ІІ. Складіть діалог, пригадавши комічні ситуації з життя вашої родини. Запишіть його.

63. І. Прочитайте. Складіть стислий переказ, зберігаючи діалоги.

Український письменник Григорій Косинка обідав у ресторані.
Я підсів до нього і зразу ж почав захоплено висловлювати свої враження від його творів.
Косинка слухав мене спочатку, як мені здалося, з упередженням чи недовірою, можливо, насторожений проти такого палкого вияву захоплення. Потім у його очах — так видалося мені — заблимали смішинки. Але, можливо, то мені теж тільки здалося, бо далі він слухав дуже уважно, лише інколи підкидаючи короткі репліки. Власне, не репліки, а підказував назви творів, про враження від яких я говорив із захопленням.
— Ага! Це ви маєте на увазі «Приблуду»?
— Звичайно, — підтвердив я, — саме «Приблуду»! Ще після кількох моїх високопарних оцінок:
— А це вже з «Червоного вечора»...
— З «Червоного вечора». Чудова річ!.. Але «Олов'яний перстень» мені якось більше припав до серця. Як це у вас здорово виходить, коли розкриваються людські характери...
— Атож, — зовсім серйозно мовив Косинка, — характери розкриваються надзвичайно сильно. Саме цим і позначений талант Степана Васильовича Васильченка...
Я не зрозумів.
І тоді Косинка почав реготати. А я дивився на нього незрозуміло й спантеличено. Пересміявшися, Григорій заспокоював мене, що таке, мовляв, може трапитися з кожним, коли до його рук потрапте книжка без титульної сторінки або тим паче купа вирізок, де не позначено прізвище автора (За Ю. Смоличем).

ІІ. Випишіть із тексту вправи речення зі вставними конструкціями. Поясніть уживання розділових знаків.

64. Випишіть 8-10 реплік полілогу з тексту драматичного твору (на вибір).

65. Спишіть, розставте пропущені розділові знаки.

Якось Касьян і Микола Чудотворець ішли в церковних справах одягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю що загрузла в багнюці. Микола й каже
Давай Касьяне допоможемо старенькій!
Я не можу відповів Касьян Мої білі ризи забрудняться...
Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота але при цьому замастив одіж.
Ідуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає
Чого це в тебе Миколаю брудні ризи?
Гам дорогою загрузла бабуся відповів Чудотворець то я рятував її.
А в тебе чому чисті? звернувся до Касьяна.
А я не побажав бруднитися.
Гаразд промовив Бог якщо ти злегковажив святу заповідь —
допомагати людям у біді, — то пам'ятати тебе будуть раз на чотири роки (свято Касьяна припадає на 29 лютого) а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік! (За В. Скуратівським).

66. Прочитайте фрагмент інтерв'ю журналістки Оксани Керик з письменником Андрієм Содоморою. Складіть і запишіть діалог-фантазію з улюбленим містом (містечком, селом).

Львів як текст. Андрій Содомора

Він не уявляє себе без Львова, а Львів був би неповноцінним без нього. Місто нашарувалось у спогадах письменника та перекладача Андрія Содомори цілими пластами запахів, звуків і нот.
Він складає Львову поезії, які народжуються в різних закутках стародавньої частини міста. І знає його, мабуть, не гірше, аніж будь-який історик, хоча увагу зосереджує не на фактах, а на настроєвості.
- Ви пишете поезії про Львів. Можете кількома штрихами окреслити, що, передусім, приваблює Вас у місті, чим Львів Вас заворожив?
-  Мене, передусім, цікавить місто і людина, місто як середовище, де людина живе, зростає й формується. Міста завше були побудовані та сплановані так, що той, хто живе в місті, може щось від нього взяти.
Я приглянувся до Львова і спробував показати, як я сприймаю кожен камінь у місті, як він до мене промовляє. Бо коли все навкруги мовчить — це вже біда. А Львів, його центр, зокрема площа Ринок, промовляють дуже інтенсивно. Закликають до діалогу.
- Можете сказати в основних штрихах, що Ви чуєте від Львова, як з Вами говорить це місто?
-  Щойно наближається кінець серпня, я ловлю наче якийсь новий подих. Частіше проходжуюся старим Львовом, і звучить він для мене ностальгійно. Я розкошую в цьому прекрасному слові «ностальгія», що в дослівному перекладі з грецької означає «болісне прагнення повернутись». Жовте листя, кам'яниці, маскарони, що тоді наче озиваються до перехожого, а він — ' до них: «Чи сніг, чи жар, чи дощ по лицях — немає вам схорони / сміється вами кам'яниця, химерні маскарони». Архітектура особливо звучить восени, в усьому своєму діапазоні: вірменська брама — як «до» найнижчої окта¬ви, і мансардні вікна — як «ля» найвищої октави... Люблю музику, львівські кав'ярні, дощові пейзажі. Мені вони дуже близькі, бо перегукуються з дощовими міськими мотивами мого улюбленого поета Поля Верлена. «Коїм на місто тихо сіє дощ» — рядок із такої поезії.
- Діалог між людиною і природою тривав століттями. Зараз людина дедалі більше віддаляється від природи. Чим, на Наш погляд, це загрожує людині?
- Багато наших митців, літераторів виросли в селі, перебуваючи в постійному діалозі з природою. Тому сподіваюся, що до кінця він перерваним не буде, бо, мабуть, це й неможливо. Людина не може переривати живого зв'язку з природою — так чи інакше вона повертатиметься до неї. У Горація є влучний вислів про те, що «природа, скільки її не проганяй, — все одно повертається». У міфі про Антея, над яким ми працюємо, ідеться про те, що цей герой був непереможним доти, доки його не відірвали від землі. Природа не зносить порожнечі, у порожнє місце завжди щось вривається. Часом добре, часом не дуже. Львів можна читати нескінченно довго — ціле життя, і за цей час буде прочитано всього кілька сторінок.

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію.

67. Пригадайте орфограму «Вживання апострофа». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку апостроф пишеться в усіх словах?
А м..якоть, м..ятний, духм..яний
Б Лук..ян, від..їстися, суб..єкт
В пів..ящика, моркв..яний, любов..ю
Г возз..єднатися, міль..йон, бур..ян
Ґ м..ясо, дев..ятка, різдв..яний

68. Складіть кросворд (ребус), використавши орфограму «Вживання апострофа».

69. Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.
Загально/люд(ськ, цьк)і морально/етичні ці(нн, н)ості, добро / зичливість, (ґ, г)речність, іно/земні, францу(зьк, ськ)ий ат(о, а)ше, п(а, о)сол, прої(здж, ждж)ав, відзначаються, ця), (ни, в)ічливіс(т, тт)ю, миро/любність, на/сам/перед, (з, дз)еркало, лю(б'я, бя)зність, си(ж, дж)у, репл(и, і)ка, у ді(о, а)ло(гу, зі), на/ пр(е, и)зволяще, з/за, хоч(и, е)мо, (с, з)пробуй/но, д(е, и)скусія, тол(и, е)рантність, (а, о)понент, (з, с)триманість, р(е, и)готати, Ка(сья, ся)н, с(вя, в'я)то, уча(сн, стн)ик, арх(и, і)т(и, е)ктура, Льв(о, і)ва, (о, а)ктава, старо/давня, (з, с)плановані.
 

Узагальнення до теми

Пряма мова - точно відтворене висловлювання певної особи зі збереженням лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей. Складається з прямої мови та слів автора.

Непряма мова - передає лише зміст чужого висловлювання. Є частиною простого або складного речення.

Невласне пряма мова - взаємопроникнення авторської мови в пряму (письменник ніби говорить вустами свого героя). Трапляється в художній літературі.

Цитата - дослівно переданий уривок із наукової праці, художнього твору, чийогось висловлювання для підтвердження певної думки. Вид цитати — епіграф

Діалог - дослівно відтворена розмова двох осіб. Різновид діалогу — полілог (розмова кількох осіб — трьох і більше).

Українська мова. 9 клас. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з української мови, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з української мови 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      

презентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології закриті вправи (тільки для використання вчителями) оцінювання

Практика

 задачі та вправи,самоперевірка 

практикуми, лабораторні, кейси рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський домашнє завдання

Ілюстрації

 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа

реферати фішки для допитливих шпаргалки гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення

 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)

підручники основні і допоміжні тематичні свята, девізи статті національні особливості словник термінів інше

Тільки для вчителів

 ідеальні уроки 

календарний план на рік методичні рекомендації програми обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.