Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: “Весна народів”. Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

1. «Весна народів». У 1848-1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи спалахнули нові буржуазні революції. Вони охопили Францію, Німеччину, багатонаціональну Австрійську імперію та італійські держави. Ніколи ще Європа не бачила такого розмаху народних виступів, подібного піднесення національно-визвольної боротьби поневолених народів. Хоча у різних країнах гострота боротьби та перебіг подій були не однаковими, для сучасників було цілком очевидно, що революція набула загальноєвропейського масштабу.

У цей час в Європі ще панували феодально-абсолютистські порядки, а соціальне гноблення тісно перепліталося з національним. Під час революції злилися воєдино боротьба різних верств проти феодально-абсолютистських установ, за демократизацію суспільного ладу, виступи шат
робітників і повстання селян, національно-визвольна боротьба народів і могутній об'єднавчий рух у Німеччині та Італії.

Початок революційного вибуху прискорили неврожайні роки і голод 1845-1847 рр., економічна криза, що охопила в цей час відразу декілька країн.

2. Революція 1848 р. у Франції. Друга республіка. Внутрішня і зовнішня політика Липневої монархії в 30-40-ві роки XIX ст. поступово привела до того, що в опозиції до режиму опинилися найрізноманітніші верстви населення - робітники, селяни, частина інтелігенції, промислова і торговельна буржуазія. Король втрачав авторитет, і навіть частина орлеаністів наполягала на необхідності проведення реформ. Високий майновий ценз дозволяв голосувати лише кільком відсоткам населення. У той же час уряд відхиляв усі вимоги промислової буржуазії щодо розширення виборчого права. «Збагачуйтеся, панове. І ви станете виборцями» - так відповідав прем'єр-міністр Гізо на вимоги зниження майнового цензу.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ 
Гізо Франсув П'єр Гійом (1787-1874) - французький державний діяч, історик, з 1836 р. - член Французької академії наук. У 1847-1848 рр. -прем'єр-міністр Франції.

Політична криза загострилася внаслідок економічних лих, які спіткали країну. У 1847 р. почалося скорочення виробництва, державу охопила хвиля банкрутств. Зросло безробіття, значно подорожчали продукти харчування. Це ще більше погіршило невдоволення режимом та становище населення. Опозиція помітно зміцніла і в середовищі буржуазії. Зріс вплив республіканців.
22 лютого 1848 р. десятки тисяч мешканців Парижа вийшли на вулиці й площі столиці. Серед демонстрантів переважали робітники та студенти. Обстріл солдатами беззбройних демонстрантів підняв на ноги весь трудовий люд міста. У Парижі спалахнуло збройне повстання, і 24 лютого монархія перестала існувати. Влада перейшла до Тимчасового уряду, сформованого з республіканців, демократів і соціалістів.
25 лютого Францію було вдруге проголошено республікою. Скасовувалися дворянські титули, було видано декрети про свободу політичних зборів і друку, про запровадження загального виборчого права.
З перших же днів революції робітники висунули вимогу законодавчого визнання права на працю. 25 лютого Тимчасовий уряд прийняв декрет, який гарантував забезпечення всіх громадян роботою. Уряд створив також спеціальну комісію в Люксембурзькому палаці, яка мала виробити положення для поліпшення становища робітників. Люксембурзька комісія займалася працевлаштуванням безробітних, вирішувала трудові суперечки між підприємцями і робітниками.
Для працевлаштування безробітних було створено державні Національні майстерні, куди вступали розорені підприємці й ремісники. Робота полягала в пересаджуванні дерев на паризьких бульварах, укладанні бруківки на вулицях і оплачувалася лише по 2 франки на день. Але й це дозволяло вижити десяткам тисяч безробітних і членам їх сімей.
Створенням Національних майстерень уряд намагався послабити напруженість у столиці й забезпечити підтримку республіки з боку робітників. З цією ж метою було видано декрети про скорочення на 1 годину робочого дня, зниження цін на хліб, повернення з ломбардів біднякам недорогих речей тощо. Опорою нової влади мала стати набрана з декласованої молоді «мобільна гвардія» - 24 батальйони по 1 тис. чол. кожний.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
Постанова Тимчасового уряду про скорочення робочого дня
Робочий день скорочується на одну годину. Тому для Парижа, де до цього часу було прийнято 11-годинний робочий день, він триватиме 10 годин, а для провінцій, де був 12-годинний, - 11 годин.
Чому в Парижі робітники мали право працювати на 1 годину менше, ніж у провінціях?

Утримання за державний кошт Національних майстерень ускладнило і без того важке фінансове становище країни. Тому Тимчасовий уряд збільшив прямі податки на 45 %. Селяни найбільше постраждали від цього підвищення. Податок не тільки позбавив їх сподівань на поліпшення свого становища, але й підірвав довіру до республіканського ладу.
У квітні 1848 р. у країні відбулися вибори до Установчих зборів. Більшість місць отримали республіканці. Збори підтвердили непорушність республіканського ладу у Франції, але відмовилися продовжити подальші соціальні реформи. Невдовзі було закрито революційні клуби, а їхніх членів заарештовано. У червні новий уряд видав розпорядження про розпуск Національних майстерень, що знову позбавило роботи і засобів до існування паризьких робітників.
Указ про розпуск майстерень викликав стихійне робітниче повстання у місті, жорстоко придушене урядовими військами на чолі з генералом Луї Кавеньяком. Опір робітників тривав чотири дні, але сили були надто нерівні. У місті почалися розправи. Декілька тисяч чоловік розстріляли без суду й слідства, а частину заслали на каторжні роботи до заморських колоній. Після придушення повстання Установчі збори обрали Кавенья-ка головою уряду. На вимогу підприємців скасували декрет про скорочення робочого дня.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
З розповідей робітників - учасників червневого повстання 1848 р.
З розповіді 18-річного робітника Нуррі: «Оскільки в нас не лишилося ніяких бойових запасів, даремно було продовжувати боротьбу... Одного з наших послали парламентером до генерала Бреа, який знову пообіцяв, що, коли ми складемо зброю, нам не тільки збережуть життя, а й нададуть можливість, не боячись, повернутися додому...
Ми поставили наші рушниці біля підніжжя барикади. Тільки-но ми це зробили, солдати і мобільна гвардія накинулися на нас і почали відводити наших групами... у глуху вулицю, що між будинками училища і бібліотеки... Солдати оточили таким чином 80 повстанців. І один з командирів наказав солдатам відкрити вогонь. Нещасні товариші впали під кулями. І така лють охопила солдатів, що після розстрілу вони почали колоти трупи багнетами».
Із свідчення на суді робітника-механіка Бартелемі: «Мене помістили в підвалі разом з іншими полоненими. Ми залишалися без хліба, без води, у задусі. 3 різних боків чути було скарги. Один офіцер прогулювався туди і сюди перед душником нашого підвалу.
Він почув скарги. "- Хто скаржився, - запитав він. - Ми голодні! - Почекайте... - Він узяв у вартового рушницю і вистрілив у душник, один з наших упав. -Хто ще голодний? - запитав офіцер. - Я і йому піднесу"».
Чому, на вашу думку, урядові війська з такою жорстокістю розправилися з робітниками?
Висловіть своє ставлення до дій повстанців і урядових військ.

4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки. Конституція не гарантувала право на працю, але визнавала зсновні громадянські права і свободи. Після придушення робітничого по-зстання французька буржуазія потребувала сильної влади, здатної протистояти революційному рухові. З цією метою було запроваджено посаду президента, наділеного надзвичайно широкими повноваженнями. Законодавча влада надавалася парламентові - Законодавчим зборам.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
У присутності Бога і іменем французького народу Національні збори оголошують: Франція стає республікою.
Французька республіка є демократичною і неподільною. Свобода, рівність і братерство - її принципи. Сім'я, праця, власність, громадський порядок - її основи. Про виконавчу владу:
Французький народ вручає виконавчу владу одному громадянину, якому надається титул Президента республіки.
Президент республіки обирається на чотири роки і переобирається лише через проміжок періоду, рівний чотирьом рокам. Може подавати через міністрів законопроекти до Національних зборів. Він стежить і забезпечує виконання законів, публікує закони від імені французького народу.
Президент республіки призначає і зміщує міністрів. Беручи до уваги думку міністрів, призначає і зміщує дипломатичних агентів, головнокомандуючого флотом і армією, префектів, вищих начальників Національної гвардії департаменту Сени, правителів Алжиру і колоній, головних прокурорів та інших посадових осіб вищого порядку.
Охарактеризуйте повноваження президента.

У грудні 1848 р. всупереч сподіванням республіканців президентом Франції було обрано Луї-Наполеона Бонапарта, небожа імператора Наполеона І. На виборах він отримав 80 % голосів, заручившись підтримкою не тільки буржуазії, але й частини робітників, які голосували за нього, аби не пройшла кандидатура генерала Кавеньяка. За Бонапарта проголосували й селяни, які вірили, що небіж великого імператора буде так само, як і дядько, захищати інтереси дрібних землевласників.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
Бонапарт Луї-Наполеон (1808-1873) - президент Другої республіки (1848-1852), імператор французів Наполеон III у 1852-1870 рр., небіж Наполеона І. Обстоював політику бонапартизму. Під час франко-прусської війни 1870-1871 рр. здався в полон разом з оточеною французькою армією під Седаном.

Ставши президентом, Луї Бонапарт зробив політичний режим жорсткішим. Республіканців було прибрано з державного апарату, а більшість місць в обраних у травні 1849 р. Законодавчих зборах дістали монархісти, об'єднані в «Партію порядку». Через рік Законодавчі збори прийняли новий виборчий закон, що відновлював майновий ценз для виборців. Близько З млн чол. - третину громадян країни - було позбавлено виборчих прав.
2. Бонапартистський переворот 1851 р. Встановлення Другої імперії. У правлячих колах Франції зростало розчарування в парламентській системі, посилювалося прагнення до твердої влади, яка б убезпечила буржуазію від нових революційних потрясінь. Маючи підтримку поліції й армії, 2 грудня 1851 р. Луї Бонапарт здійснив державний переворот. Законодавчі збори було розпущено, а супротивників президента заарештовано. Опір республіканців у Парижі й інших містах придушено військами. Водночас, аби заспокоїти громадськість, президент поновив загальне виборче право.
Державний переворот дозволив Луї Бонапарту цілком захопити владу в країні. 2 грудня 1852 р. президент проголосив себе імператором Наполеоном III. За відновлення імперії проголосувало 8 млн французів.
У країні було встановлено режим особистої влади імператора. Парламентські установи збереглися, але їхня роль була формальною. Преса перебувала під контролем цензури, газети закривалися за найменше порушеная. Навіть помірковані республіканці були змушені емігрувати з Франції. Для захисту інтересів великих власників Наполеон III посилював чиновництво, армію, поліцію. Зріс також вплив католицької церкви.

ПОМІРКУЙТЕ!    
Чому, на вашу думку, французьке суспільство після революційних подій 1848 р. прагнуло «сильної влади»?

Прийшовши до влади, Наполеон III проголосив, що Друга імперія буде глирною державою, але насправді всі 18 років перебування при владі він провадив загарбницьку зовнішню політику. За роки його правління Франція брала участь у Кримській війні з Росією, у війні проти Австрії у союзі із Сардинським королівством, вела колоніальні війни в Мексиці, Китаї і В'єтнамі.

Перевірте себе!
1. Охарактеризуйте причини революції та проголошення Другої республіки у Франції.
2. У зошитах заповніть таблицю "Революційні події 1848р. у Франції".
ТАБЛИЦА
3. Охарактеризуйте режим Другої імперії у Франції   
4. Чому, на ваш погляд, Росію після революцій 1848-1849 рр. називали «жандармом Європи»?
5. Яке головне питання під час революцій стояло на порядку денному в Німеччині та Італії, а яке - в Австрійській імперії?
6. Використавши додаткові джерела, складіть історичний портрет Лайоша Кошута, якого угорський народ вважає своїм національним героєм.
7. Чому революції 1848-1849 рр. історики називають «Весною народів».

ДАТИ І ПОДІЇ  
31 січня 1850 р. - прийняття Конституції Пруссії.
25 лютого 1848 р. - Францію вдруге проголошено республікою.
14 квітня 1849 р. - проголошення незалежної Угорської республіки.
26 травня 1848 р. - влада у Відні перейшла до рук Комітету громадської безпеки.
4 листопада 1848 р. - прийняття Конституції Другої республіки у Франції.
2 грудня 1852 р. - встановлення Другої імперії у Франції.

С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.