Гіпермаркет Знань>>Інформатика>>Інформатика 5 клас>> Інформатика: Мій комп'ютер

Фішки для допитливих з курсу «Інформатика 5 клас» з теми «Мій комп'ютер»

Тема уроку:  Пам’ять комп’ютера. Внутрішня й зовнішня пам’ять комп’ютера. Оперативна пам’ять комп’ютера. Зовнішні запам’ятовуючі пристрої.
Мета уроку:
 Навчальна. Ознайомити учнів з призначенням різних видів пам’яті комп’ютера,  характеристиками та принципами роботи  різних видів пам’яті.
 Розвиваюча. Розвивати кругозір учнів, увагу, пам’ять, формувати технічний   лексикон.
  Виховна. Виховання потреби постійної самоосвіти.
Тип уроку: комбінований урок
Наочність: модулі пам’яті, схема «Класифікація видів пам’яті ПК»

Хід уроку
I.    Організаційний момент.
II.    Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
III.    Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру.
Заслуховування рефератів.
IV.    Перевірка раніше засвоєних учнями знань
V.    Мотивація навчання.
-    Як використовує пам’ять людина-
-    Які види пам’яті є у людини- (довгострокова і короткострокова)
-    Як організована пам’ять людини-
VI.    Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
Виконання фізкультурних вправ 2-3 хв. протягом уроку.
 

План
1.    Види пам'яті : внутрішня і зовнішня (коротка характеристика)
2.    Огляд структури пам’яті комп’ютера (за схемою)
3.     Будова оперативної пам'яті ( біти, байти)
4.    Фізичні принципи роботи оперативної пам'яті ( динамічна пам'ять і статична пам'ять)
5.    Призначення та характеристики постійного запам'ятовуючого пристрою (BIOS)
6.    Призначення та характеристики кеш-пам’яті
Нові терміни: кеш-пам'ять, модуль пам’яті, BIOS – Basic Input Output System, конденсатор, тригер.

VII.    Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
Робота за ПК: самостійна робота по ознайомленню з додатковими матеріалами у файлах Оперативна пам'ять.doc, Система BIOS.doc

VIII.    Підсумки уроку.
IX.    Повідомлення домашнього завдання.
1.    Розділ2 §2
2.    Реферати на теми: «Принцип будови та роботи флеш-пам’яті», «Характеристики  кеш-пам’яті».

Матеріали до уроку.

Пам'ять

 «Класифікація видів пам’яті ПК»



  Пам'ять комп'ютера побудована з двійкових запам'ятовуючих елементів — бітів, об'єднаних в групи по 8 бітів, які називаються байтами.
Розрізняють два основні види пам'яті - внутрішню і зовнішню. До складу внутрішньої пам'яті входить оперативна пам'ять, кеш-пам'ять і постійна пам'ять.
Оперативна пам'ять (ОЗП) — це пристрій, що швидко запам'ятовує інформацію не дуже великого об'єму, безпосередньо пов'язаний з процесором і призначений для запису, прочитування і зберігання виконуваних програм і даних, що обробляються цими програмами.
Оперативна пам'ять використовується тільки для тимчасового зберігання даних і програм, оскільки, коли машина вимикається, все, що знаходилося в ОЗП, пропадає.
  Постійна пам'ять (ПЗП) — незалежна пам'ять, використовується для зберігання даних, які ніколи не  змінюються. З ПЗП можна тільки читати інформацію.
У ПЗП записують програми управління роботою самого процесора (управління дисплеєм, клавіатурою, принтером, зовнішньою пам'яттю, програми запуску і зупинки комп'ютера, тестування пристроїв).
  Найважливіша мікросхема постійної пам'яті — модуль BIOS ( базова система введення-виведення) — сукупність програм, призначених: автоматичного тестування пристроїв після включення живлення комп'ютера; завантаження операційної системи в оперативну пам'ять.
  Кеш-пам'ять — це невелика за розміром буферна пам'ять, яка дозволяє пришвидшувати процеси обміну даними між МП і ОП за рахунок значно меншого, ніж до ОП, часу доступу до даних та розташування в ній даних, які найчастіше використовуються.

Внутрішня пам'ять комп'ютера.
У пам'яті комп'ютера зберігаються програми й оброблювана інформація.
Основними характеристиками різних типів і пристроїв пам'яті є їхні обсяг і швидкодія.
Усю пам'ять комп'ютера за особливостями організації та використання можна поділити на внутрішню (основну) пам'ять, регістри процесора і зовнішню пам'ять.

Оперативна пам'ять
        Існує багато різних типів оперативної пам'яті (RAM – Random Access Memory), але за фізичними принципами роботи розрізняють динамічну пам'ять (DRAM) і статичну пам'ять (SRAM).
        Комірку динамічної пам'яті (DRAM) можна подати як набір мікроконденсаторів, що можуть накопичувати заряд на своїх пластинах. Це найбільш розповсюджений і економічно доступний тип пам'яті. Недоліки цього типу пам’яті пов'язані, по-перше, з тим, що як заряджання, так і розряджання конденсаторів потребує певного часу, тобто записування даних відбувається порівняно повільно. Другий важливий недолік пов'язаний з тим, що заряди конденсаторів мають властивість розсіюватися в просторі, причому дуже швидко. Якщо оперативну пам'ять постійно не «дозаряджати», відбувається втрата даних. Для цього у комп'ютері здійснюється постійна регенерація (дозаряджання) комірок оперативної пам'яті. Регенерація здійснюється кілька десятків разів за секунду і викликає непродуктивну витрату ресурсів обчислювальної системи.
       Комірку статичної пам'яті (SRAM) можна подати як набір електронних мікроелементів – тригерів, що складаються з кількох транзисторів. У тригері зберігається не заряд, а стан (ввімкнено/вимкнено), тому цей тип пам'яті забезпечує більш високу швидкодію, хоч технологічно вона складніша і відповідно дорожча.
       Мікросхеми динамічної пам'яті використовують як основну оперативну пам'ять комп'ютера. Мікросхеми статичної пам'яті використовують як допоміжну пам'ять (так називану кеш-пам'ять), призначену для оптимізації роботи процесора.
       Кожна комірка пам'яті має свою адресу (номер), що виражається числом. У сучасних процесорів адреси подаються за допомогою 32 двійкових розрядів, а це означає, що усього незалежних адрес може бути 232= 4 Гбайт.
       Оперативна пам'ять у комп'ютері розміщується на стандартних панельках, так званих модулях пам’яті. Модулі оперативної пам'яті встановлюються у відповідні гнізда на материнській платі (Рис. 7).


        Основними характеристиками модулів оперативної пам'яті є її обсяг і швидкість передавання даних. Сьогодні найбільш поширені модулі обсягом 128-512 Мбайт. Швидкість передавання даних визначає максимальну пропускну здатність пам'яті (у Мбайт/с або Гбайт/с). При цьому враховується час доступу до пам'яті, ширина шини пропускання і додаткові можливості, такі як передавання кількох сигналів за один такт роботи. Час доступу до пам'яті вимірюється в мільярдних частках секунди (наносекундах, нc). Для сучасних модулів пам'яті це значення може складати 5 нc, а для особливо швидкої пам'яті – 2-3 нc.

    Система BIOS
       У момент ввімкнення комп'ютера в його оперативній пам'яті немає ні даних, ні програм, оскільки оперативна пам'ять не може нічого зберігати, коли живлення комп’ютера вимкнено, але процесору для роботи потрібні команди, у тому числі й у перший момент після ввімкнення. Тому відразу після ввімкнення комп'ютера процесор звертається до постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП) за першою командою і далі починає працювати за програмами – відповідними наборами команд.
        Комплект програм, що знаходяться в цьому ПЗП, складають базову систему введення-виведення (BIOS – Basic Input Output System). Основне призначення програм цього пакета:
     -перевірити склад і придатність до роботи комп'ютерної системи (самодіагностика);
     -забезпечити взаємозв’язки з клавіатурою, монітором, пристроями для збереження даних та іншими складовими комп’ютера;
     -забезпечити пошук з наступним завантаженням операційної системи.
       За програмами, що входять до BIOS, через звукові сигнали і тексти на екрані виводяться повідомлення про хід діагностики та запуску комп'ютера, а також про дозвіл втручатися в цей процес за допомогою клавіатури.
       Починаючи з 1996 року у всіх комп'ютерах BIOS записується на мікросхему Flash ROM. Програми в цій мікросхемі можна стирати і перепрограмовувати без програматора. Використовування Flash ROM дозволяє записати нову версію BIOS з дискети, безпосередньо на системній платі без видалення і заміни мікросхеми. Оновлення програм BIOS завантажуються з WEB-сервера виробника системної плати.

Зовнішня пам'ять

       Зовнішня пам'ять (ВЗП) призначена для тривалого зберігання програм і даних, і цілісність її вмісту не залежить від того, включений або вимкнений комп'ютер.
       До складу зовнішньої пам'яті комп'ютера входять: накопичувачі на жорстких магнітних дисках; накопичувачі на гнучких магнітних дисках; накопичувачі на компакт-дисках; накопичувачі на магнітооптичних компакт-дисках; накопичувачі на магнітній стрічці (стримери), флеш і ін.

Надіслано учителем Міжнародного Ліцею «Гранд» Гресько Л.І.

_{Відео з інформатики скачати, домашнє завдання, вчителям та школярам на допомогу онлайн}