НАРОДНІ СВЯТА Кожне зі свят потребує відповідних знань: що воно означає, з якими подіями пов'язане, що передбачає для тих, хто святкує. Виберіть найближче свято і зберіть про нього інформацію. Можна оформити зібрані відомості в невеликий альбом. Головне — намагатися якнайбільше дізнатися, і тоді буде цікаво відзначити його всім класом.
ЯК ВІДЗНАЧАЮТЬ СВЯТВЕЧІР
Господиня пов'язалася хусткою, засукала рукава і заходилася готувати дванадцять святвечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти, а найбільше - старша дочка. У цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт Новому рокові за своє багатство в минулому році. У той час, коли господиня поралася біля печі, господар напоїв худобу, підстелив свіжою соломою та дав їй свіжого пахучого сіна. Потім він поодкидав сніг від хати, розчистив стежки й уважно оглянув усе господарство. Все живе і мертве, що є в господарстві, повинно зустріти урочисту хвилину Святвечора на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках — позичене чи десь забуте. Усі члени родини теж повинні бути вдома. «Боже сохрани, — кажуть люди, — десь заночувати в цю ніч, цілий рік блукатимеш по світу». Боронь, Боже, і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у Новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. ... І так у турботах проходить день. Сьогодні не снідають і обходяться без обіду. Коли сонце хилиться до заходу, починається готування вівтаря з найважливішого домашнього зна¬ряддя і снопа жита — «дідуха». Переступаючи поріг, господар скидає шапку і вітається з господинею, ніби вперше заходить до хати: — Дай, Боже, здоров'я! За Олексою Воропаєм
Розкажіть, яку вас вдома святкують Різдво.
22 СІЧНЯ — ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
То було 22 січня 1918 року. У Києві на майдані святої Софії зібралося багато люду. У церквах дзвонили дзвони, вулицями марширувало українське військо, грали оркестри, лопотіли на вітрі національні прапори. То було велике свято — Україна проголосила себе самостійною, вільною державою. А через рік, 1919, того ж 22 січня, на майдані святої Софії в Києві було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Західна Україна об'єдналася із Наддніпрянською Україною, щоб зміцнювати й розбудовувати власну державу. Нині в цей день ми святкуємо державне свято - День соборності України.
ЗЕЛЕНІ СВЯТА ТА ІВАН КУПАЛО
У кожній хаті на Зелені свята — мовби в тім раю. Скрізь посипано жовтим пісочком та зеленою травою, любистком, канупером та рутою-м'ятою; образи заквітчані пахучими васильками, ласкавцем, чорнобривцями та гвоздиками, а на столі перед образами чубаті та хороші голубці колишуться. На кілочках висять рушники, вишиті та перебрані до самої землі, на дзеркалі почеплено найкращий рушник та ще й перев'язано найкращою червоною стьожкою. Стіл засланий білою скатертиною, а скриня покрита квітчастим килимом. Сіни, присінки і весь двір уквітчані клечанням, мов та квіточка. Дівчата повдягають картаті плахти з шовковими китицями та плисові безрукавки; попричіплюють стьожки до намиста; попідперізуються поясами і поза¬квітчуються мальвою, трояндою або й шипшиною, — сказано, цвітуть, мов ті маківки. На Трійцю і під Івана Купала плетуть собі вінки, вирубають зелене дерево, що називається Маренкою. Уберуть Маренку стьожками, квітками, укопають на тім місці, де збирається вулиця, і ходять кругом неї, співаючи. Увечері кладуть вогонь, через який стрибають дівчата й хлопці, а як почнуть розходитися із вулиці, то дівчата бережуть Маренку, щоб хлопці не вкрали та не запроторили куди-небудь у болото. Самі дівчата ховають Маренку до завтрього. На другий день після обіду дівчата знов укопують Маренку на вулиці, де ходять кругом неї й співають. Далі беруть її, несуть до ставка, розбирають із неї покраси і топлять її у ставку. Потім і самі дівчата купаються і поринають з вінками на голові: у котрої зрине вінок сам з голови і не втоне, то значить той парубок її любить, на котрого вона загадала, а в котрої вінок по¬тоне, то той парубок не буде її сватати. За Олексою Воропаєм
Що тобі сподобалось із розповідей про свята? Розкажи, як у місцевості, де ти живеш, відзначають ці свята. Зробіть усім класом колаж про свято, яке вам подобається.
Тлумачний словничок Зелені свята, або Т р і й ц я, — православне свято, що відзначається на восьму неділю по Великодню. Івана Купала — припадає на 7 липня. Канупер — трав'яниста рослина з приємним запахом; використовується як прянощі. Ласкавець — трав'яниста лісова рослина з блідо-рожевими квітками. Плахта — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ картатої тканини.
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|