Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні (двокрапка)

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ (ДВОКРАПКА)

§ 23. Двокрапка і тире в безсполучниковому складному реченні

265. 

І. Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Прочитайте їх уголос, дотримуючись правильної інтонації.

1. А в нашого Омелька невеличка сімейка: він та вона, старий та стара, дві Христі в намисті, дві Насті в запасці, Андрон, Харитон, Парамон і Антон (Народна творчість). 2. Все на вівтар принесемо Русі-України: розуму силу і вірного серця вогонь (О. Рубан). 3. Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра). 4. Князя в місті не було: невідкладні справи покликали його до Новгорода (М. Міщенко). 5. Весна іде, радіє все усюди: і темний ліс, і пташечка, і люди (Б. Грінченко). 6. Все навколо: дерева, птахи, люди  — сповнене весняної, пружної, нестримної сили (В. Собко). 7. А весна гомоніла: «Послухай мене!» (Леся Українка).

ІІ. Поясніть уживання двокрапки у виділених реченнях. Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення ставиться, якщо друга частина

Запам'ятаймо

Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення ставиться, якщо друга частина

266.

Спишіть, розставте розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень. Підкресліть граматичні основи.

1. Я в давню істину увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій (Б. Олійник). 2. Наше мистецтво, наша історія розвивалися пульсаційно були часи розвитку і часи занепаду (В. Шевчук). 3. Згадаємо, скільки має на собі часових «кожухів» та ж таки Софія Київська, колись найбільший храм східного слов'янства. У шістнадцятому столітті храм, як і сам Київ, був цілковитою руїною там паслася худоба і мостили гнізда птахи (В. Шевчук). 4. Мрії збулися одвічні далі скорились космічні (Д. Луценко). 5. Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень з любов'ю вухо привертаю до братніх на землі пісень (М. Рильський). 6. Дарма надіятись на когось самі борітеся, самі! (І. Гнатюк). 7. І гори ніби почали коливатися то сніг на них танув і стікав униз потоками (О. Гончар).

267.

Прочитайте. Визначте вид складних речень. Доберіть до них синонімічні безсполучникові складні речення. Дібрані речення запишіть. Поясніть у них уживання розділових знаків.

1. Юний вітер крутить злісно лист опалий в полі з болем, всіх шмагає віттям голим, бо йому на світі тісно (П. Воронько). 2. Є щастя скрізь. І ми самі в тім винні, що в сліпоті не бачимо, де воно... (А. Казка). 3. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і не завжди логічна річ, як мода (у цьому випадку йдеться про вбрання), тільки виграє від зіткнення із здоровим народним смаком (М. Рильський). 4. Широкі домоткані сорочки та штани тверді й чорні, як кора, бо чумаки навмисно просочують їх дьогтем від чуми та гадини (3. Тулуб). 5. Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам, дітям нашим ні на якій планеті (О. Довженко). 6. Розгнівався, бо муха на ніс сіла (Народна творчість). 7. Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі (Народна творчість). 8. Тому люблю я наші дні сучасні, що виросли з минулого вони (В. Сосюра).

268.

І. Прочитайте. Випишіть безсполучникові складні речення. Прочитайте їх уголос, правильно інтонуючи.

1. Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павличко). 2. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко). 3. Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мирний). 4.Ми молоді, уперті, за нами — майбутнє (В. Сосюра). 5. Настала — вірю я — година: загине розбрат на землі (П. Грабовський). 6. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все дихало молодою парубочою красою (Іван Нечуй-Левицький). 7. Бувають дивні на землі діла — серед зими черешня розцвіла (Д. Павличко).

ІІ. Поясніть уживання тире у виділених реченнях.

Запам'ятаймо

Тире між частинами безсполучникового складного речення ставиться, якщо

269.

Спишіть. Поясніть використання тире між частинами безсполучникових речень, визначте змістові відношення між ними.
1. Хай осінь навкруги — в її прощальнім шумі привітної весни я чую голоси (В. Сосюра). 2. А настане край моїм трудам — я свою реліквію родинну синові у спадок передам (П. Перебийніс). 3. Та вона хотіла б раз побачити очі і його вуста зблизька... Тільки раз — потім вже малювала би напам'ять (О. Кобилянська). Чує — шелестить під ногами (А. Головко). 5. Спішив — під лемешем поля розтали (Mux. Шевченко). 6. На чорну скибу не упав щокою — веду машину звичною рукою, стрічаю в полі молоду весну (Mux. Шевченко). 7. На ясну зорю і на чисту воду в благословенний і єдиний час цілуєм руку своєму народу, цю ніжну руку — вона любить нас (М. Вінграновсъкий). 8. Тепер він вже мав обов'язки — його посилали пасти корови (М. Коцюбинський). 9. Гаї шумлять — я слухаю (П. Тичина). 10. Задумали — зробили (Степан Васильченко).

270.

Спишіть, розставляючи розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення.

1. Сніг у грудні глибокий урожай високий. 2. Груднева днина куца сюди тень, туди тень та й минув день. 3. У жовтні тільки руки мерзнуть у листопаді й ноги дубіють. 4. Серпень страву готує вересень подає до столу. 5. У серпні дбаєм зимою маєм. 6. Сіно косять дощів не просять. 7. Травень ліси одягає літа в гості чекає. 8. Вночі тріщить вдень плющить. 9. Лютий воду відпускає березень підбирає. 10. Січень наступає мороз людей обіймає. 11. Це було, здається, в листопаді крига затяглась під берегами (М. Рильський). 12. Уродилася Настуся любо подивитись (П. Куліш). 13. Запам'яталося назавжди ріка впадає у надвечір'я яблуневе (А. Мойсієнко). 14. В полі вітер шука порожнини котить небом Чумацький Віз (М. Вінграновсъкий).

Усміхнімось

Учнівські «перли» на уроках біології:

«У жаб серце дуже мале, тому вони змушені весь час стрибати, щоб ганяти кров по організму».
«У людини серце чотирикамерне, тому що в неї дві ноги і дві руки».
«Кров у істот залежить від того, чим вони живляться; гусениця живиться листочками, тому і кров зелена, у нас кров червона, бо ми їмо червоний буряк, помідори і м'ясо».
«Електричні явища в організмі відбуваються тому, що один орган треться об другий».

Із бабусиної скрині і не тільки   

271.

І. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Глуха тетеря — людина, яка погано чує.

Ярослава. Бабусю, коли людину називають глухою тетерею, це образливо?
Бабуся. А ти образишся, якщо я тебе назву глухою тетерею — гукатиму-гукатиму, а ти, заглиблена у свої думки, не чутимеш?
Ярослава. Звісно, ображуся, це якось зневажливо.
Дмитро. А дарма: тетеря ж, або тетерук, дуже гарний птах. Але має одну ваду. В момент токування він натхненно, захоплено співає: «текає», «клацає», «ськиркає» — і нічого не чує, що робиться довкола.
Бабуся. Мисливці використовують тимчасову глухоту тетерука (його ж називають глухарем), бо в інший час ці птахи дуже обережні й слух у них дуже тонкий.
Ярослава. Це так цікаво, бабусю, але я не зможу все-таки сказати на тебе «глуха тетеря», хоч ти й недочуваєш. А от Дмитрові чи подружкам жартома я б так сказала: вони мають добрий слух, але часом так поглинуті чимось, що стають глухими тетерями.

ІІ. Поясніть уживання двокрапки і тире в реченнях поданого тексту.

ІІІ. Якої моральної теми торкнулись учасники полілогу? Обговоріть теми: «Ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями», «Участь параолімпійців у Параолімпіаді». Головну думку запишіть.

272.   

І. Прочитайте вірш уголос, дотримуючись правильної інтонації. Знайдіть у ньому безсполучникові складні речення, поясніть уживання розділових знаків між частинами.

Колихалась колиска,
смерекова літала колиска,
Немовля колисалось,
колихався материн спів.
Натягнулась ворізка,
натягнулась червона ворізка,
стерши сволок старий
у тугих кулаках вузлів.
Колихалася хата,
смерекова літала хата.
Народилось ягня.
Прилітала до нього вівця..
Прилітала флояра.
Колисалися мама і тато,
Все гойдалось, літало і мінилося без кінця.
Колихалось вікно
й колисало в отаві маржину,
Постоли дзеленчали.
Палахтів топірець на стіні.
Дідо птиці вирізьблював.
Він вигадував кожну пір'їну —
аж пір'їна злітала
і світила
і світить мені.
А ягня вже стрибало й говорило —
навчили цимбали.
Мати вівці доїла,
до струн молока
смичком
юно місяць торкався,
а в колисці зоря заблукала,
і на світло смереки посходились під вікном.

В. Герасим'юк

ІІ. Який настрій вірша? Як передано враження? Які засоби використовує автор? Які синтаксичні конструкції трапляються найчастіше?

273.

Складіть і запишіть по три речення до кожного правила про вживання тире між частинами безсполучникового складного речення.

274.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось».

Усміхнімось

Зразок пояснення. Леся Українка своєю «Лісовою піснею» порвала всі канали літературного стилю. — Комізм у реченні виникає через те, що неправильно вжито дієслово «порвати», а також словосполучення «канали літературного стилю».

1. Лукаш — глибоко аморальне створіння. 2. Лесі Українці набридли сумні будні, їй захотілося чогось феєричного — так виникла драма-феєрія «Лісова пісня». 3. Рідна земля! Тільки вона може нас звеселити і розрадити, посилаючи тяжкі випробування.

275.

І. Прочитайте. Які розділові знаки треба поставити на місці двох крапок? Відповідь обґрунтуйте.

Ікебана

— На твоїй планеті, — промовив маленький принц, — люди викохують в одному саду п'ять тисяч троянд... і не знаходять того, що шукають...
— Не знаходять, — погодився я.
— Але ж те, що вони шукають, можна знайти в одній-однісінькій троянді, в ковтку води...

Антуан де Сент-Екзюпері

У Всеволода Овчинникова прочитав я японську притчу про Майстра чайної церемонії Рікю, на всю країну відомого своїми квітами повитиці. Поглянути на них захотів сам володар. Та, прибувши в сад Рікю, здивувався й обурився .. усі квіти були зрізані. Хто зна, які б то мало наслідки, якби в кімнаті для чаювання не побачив полодар ікебану — з одного-єдиного стебельця повитиці. Усіма квітами свого саду пожертвував Рікю, щоб підкреслити їхню красу в одній, у найкращій квітці!

Подумалось .. освоїти й собі ікебану. Показати б одне-єдине слово так, щоб краплю роси не струсити з нього!

Звісно, тут і талант потрібен, і смак неабиякий. А ще, можливо, І мужність. Увійти до класу з оберемками та віниками слів набагато простіше. Але ж хай і найкращі квіти будуть в оберемку .. хто їх у гурті розгледить? Хай і як пахтітиме віник .. до віника хто принюхується? Та й навіщо краса — оберемками, а віниками — пахощі?

П'ять тисяч слів кажемо й хочемо .. хоч би одне почули!

Навчитись би казати одне. Щоб схотілось п'ять тисяч почути (С. Павленко).

ІІ. Перекажіть текст письмово.

ІІІ. Напишіть до тексту творче продовження, поміркувавши над епіграфом.

Вчимося культури мови

Коли використовують займенник їх, а коли — їхній, їхні?

В українській мові займенникїх є формою родового відмінка особового займенника вони:Ми(кого?) їх зустрінемо радо.

Займенник їхній — присвійний: Зустріч (чия?)їхня <span style="font-weight: bold;" />була радісною.

Обираючи займенник, треба визначитися зі значенням потрібного слова.

Їхній виконує в реченні синтаксичну роль означення, а їх — додатка.

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

276.   

Пригадайте орфограму «Написання складних прикметників». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку всі прикметники пишуться через дефіс?

А Аграрно/промисловий, північно/західний, оливково/коричневий, шліфувально/обробний
Б Бежево/рожевий, жовто/гарячий, біолого/географічний, воєнно/фронтовий
В Бузково/блакитний, ніжно/фіолетовий, хлібо/булочний, соціал/демократичний
Г Високо/авторитетний, садово/парковий, само/робний, дев 'яти/поверховий
Ґ Навчально/виховний, авто/ремонтний, високо/кваліфікований, фінансово/економічний

277.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Сіме(є, ї)чка, у запас(к, ц)і, у намис(т, ц)і, Русь/Україна, світять з/вишини, Нов/город, пташ(и, е)чка, на/в/коло, (з, с)повнене, не/стримна сила, дво/крапка, т(е, и)ре, ракето/носці, і(л, лл)юмінатор, зане/пад, шіс(тн, н)адцяте сто/лі(тт, т)я, пр(е, и)мхлива, ру(ї, і)на, л(е, и)шень, у да(н, нн)ому випа(д, т)ку, домо/тка(нн, н)і, навми(ст, с)но, д(ьо, о)готь, сучас(тн, н)і, ру(мя, м'я)ні, учили по/іншому, хотіла/би, листо/пад, см(е, и)р(е, и)кова коли(с, з)ка, пі(р'ї, рї)на, ц(е, и)мбали, одна/однісінька, на/багато простіше, одне/єдине ст(е, и)бельце, пахт(и, і)тиме.

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з української мови, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з української мови для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.