ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Серед багатьох проблем, пов'язаних із вивченням біології людини, проблема розкриття фізіологічних механізмів психічної діяльності найскладніша. Різноманітні прояви психічної діяльності цікавили людство з давніх-давен. Писемні пам'ятки давньоєгипетської культури, записи давньогрецьких медиків, філософів свідчать про те, що ще 4-5 тисяч років тому люди намагалися пізнати суть людини та її мислення. Відомий з часів Стародавньої Греції девіз: «Пізнай самого себе» зберіг своє значення і до сьогодні.
Щодо походження психічної діяльності людини здавна існували два погляди. Згідно з одним поглядом, психіка є результатом діяльності мозку, в якому відбиваються зовнішні події і внутрішній стан організму. Завдяки діяльності мозку людина оцінює різноманітні явища і події й відповідним чином реагує на них. Згідно з другим поглядом (релігійним), поведінкою людини керує нематеріальна душа, яка породжена надприродними силами, що перебувають поза організмом людини. Ці два погляди на природу психіки існують і тепер. Однак результати численних досліджень свідчать про те, що саме діяльність мозку є матеріальною основою психіки.
До безперервних змін навколишнього та внутрішнього середовища організм пристосовується завдяки природженим і набутим упродовж індивідуального розвитку рефлексам.
Природжені реакції на дію подразника І.П. Павлов назвав безумовнорефлекторною діяльністю. Вони успадковуються і є характерними для того чи іншого виду організмів.
 
Вперше поняття «рефлекс» (від лат. рефлексус -відбиття) як відповідь організму на дію зовнішнього середовища ввів у науку в XVII столітті французький філософ Рене Декарт. Чеський фізіолог їржи Прохаска (1749-1820) довів, що рефлекси відбуваються за допомогою нервової системи. Ідею про те, що вся психічна діяльність людини є також рефлекторною, вперше висловив 1863 року І.М. Сєченов. Цю ідею на початку XX століття експериментально підтвердив І.П. Павлов.
Що таке вища нервова діяльність? Вчення про вищу нервову діяльність розробив Іван Петрович Павлов - видатний російський фізіолог, академік (з 1907), лауреат Нобелівської премії (1904).
Упродовж життя в кожної особини формується багато нових рефлекторних реакцій, так званих набутих, характерних тільки для неї. Набуті реакції організму І.П. Павлов визначив як умовнорефлекторну діяльність. Безумовно- та умовнорефлекторна діяльність людини і тварин взаємопов'язані й разом становлять вищу нервову діяльність. Вона є функцією кори великого мозку та підкіркових ядер. І.П. Павлов вищу нервову діяльність визначив як психічну діяльність, що зумовлює рефлекторну регуляцію взаємозв'язків організму з навколишнім середовищем, тобто поведінку людини і тварин.
Відповідно до сучасних досягнень науки, вищу нервову діяльність можна охарактеризувати як сукупність взаємопов'язаних нервових процесів, що відбуваються в головному мозку і забезпечують перебіг поведінкових реакцій тварин і людини. Ці реакції зумовлюють пристосування поведінки вищих тварин і людини до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються.
Вища нервова діяльність людини є фізіологічною основою психічних процесів. Зміна психічного стану людини позначається на діяльності фізіологічних систем, і навпаки, функціональний стан організму впливає на психіку людини.
Отже, фізіологія вищої нервової діяльності та психологія мають один об'єкт дослідження - головний мозок. Але між вищою нервовою діяльністю і психічною діяльністю є суттєві відмінності. Фізіологія вищої нервової діяльності вивчає процеси, що відбуваються у головному мозку під час сприйняття, переробки і відтворення інформації, навчання, емоційних і різноманітних поведінкових реакцій. Психологія вивчає, як робота мозку проявляється у вигляді уявлень, образів, емоцій, мотивів, соціальної поведінки.
 
Вона також досліджує, як під впливом умов життя, навчання і виховання формується особистість людини.
Знання закономірностей вищої нервової діяльності має велике значення для навчання, виховання, трудової діяльності, збереження здоров'я людини. Розробка режимів навчання, праці й відпочинку для людей різного віку також ґрунтується на розумінні роботи мозку.
 

1. Що таке вища нервова діяльність?

2. Що таке умовно-і безумовнорефлекторна діяльність?

3. Чим відрізняється психічна діяльність від вищої нервової діяльності?

Чому девіз «Пізнай самого себе» зберіг своє значення до сьогодні?
Чому людина здатна опанувати складні розумові операції, аналізувати інформацію, робити узагальнення тощо?

Вислано читачами з інтернет-сайтів

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими