ДМИТРО ПАВЛИЧКО
Дмитро Павличко народився у 1929 році на Івано-Франківщині. Чудова природа рідних Карпат, спогади дитинства знайшли відображення у віршах поета. У них ти прочитаєш про смереку, пшениченьку, розмову із сонцем, бабусю-чарівницю, фантастичні пригоди папуги, гнома. З любов'ю, а нерідко і з гумором передає Дмитро Павличко свої спостереження за джмелем, мурашкою, так, наче розуміє їхню мову. Вірші різні за формою: це і жваві діалоги, і розповідь очевидця події, і поетична картина природи, і фантазія.
Поет плідно працює і для дорослих, багато його віршів покладено на музику.
РОЗМОВА
— Де ти, киценько, була? — Я була аж край села. — Що ти, кицю, там робила? — Хвостом жито молотила. — А може, то був овес? — Ні, овес молотив пес. — Що за працю ти дістала? — А дістала кусень сала. — Де ж те сало, покажи ж?! — А те сало з'їла миш. — Де ж та миш, моя кицютко? — В нірочку забігла хутко. — Де та нірочка? — В траві, у шовковій мураві. — Де ж та мурава шовкова? — Випасла ряба корова. — Де корова та ряба? — В стайні коло жолоба*. — Де та стайня, кицю мила? — Блискавка її спалила. — Де та блискавка лиха? — В тучах доню колиха. — А куди поділись тучі? — Порвав вітер на онучі*. — А де ж він, скажи мені? — В димарі співа пісні. — Де ж димар? — Там, де на хаті хвилі диму волохаті. — А куди подівся дим? — Не дивилась я за ним. — А чому ж ти не гляділа? — Бо на хаті не сиділа.
Жолоб — дерев'яна посудина, призначена для годівлі та напування тварин. Онуча — тут: шматок тканини; ганчірка.
Чи цікавий для тебе цей вірш? Чим саме? Навчись виразно його читати, правильно інтонуючи запитання і відповіді. Зверни увагу, як по-різному поет звертається до киці. Продовж речення: Цей вірш не лише небувалиця, ай ...
ГНОМ
За кермом сидів гном. Поруч його жона. А позаду гноменята — по троє біля кожного вікна. Гном не більший за мухомора, борода сива, горбатий ніс. Маленька машина, але не дуже скора, мчала дорогою через ліс. Я руку підняв мимохіть. Гном зупинився: — Чого ти хочеш? — Будьте ласкаві, підвезіть! Він сміється: — Гаразд, небоже, мені чародійна сила відома, щоб міг ти сісти в машину мою я перетворю тебе на гнома! Будеш малесеньким, будеш мати маленьку радість і маленьку біду. — Та ні,— благаю,— не треба, дідусю, я не подумав, я пішки піду...
Якою ти уявляєш родину гнома? А машину? Що в цьому вірші казкового? Як ти думаєш, чому хлопчик відмовився перетворитися на гнома? Попрацюйте разом! Спробуйте придумати продовження пригод гномів у лісі. Зіставте зміст вірша з малюнком. Що ви помітили?
ПТИЦЯ
Тріпоче серце пійманої птиці, в руках моїх не чує доброти. — Я дам тобі водиці і пшениці, моя пташино, тільки не тремти! — Хіба потоки загубили воду, хіба в полях уже зерна нема?! Пусти мене, мій хлопче, на свободу, і все, що треба, я знайду сама. — Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, в своїх руках легеньких, як вітрець. Хіба неволя це? Хіба це важко від мене взяти кілька зеренець? — Пусти мене! Мені, дитино мила, дорожча воля, ніж зерно твоє! Страшна, хоч навіть лагідна та сила, яка розкрити крилець не дає! — Лети! Співай у небі гомінкому. Хоч і маленький, зрозумів я все. Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе!
Прочитай, як хлопчик умовляв пташку. Чому ж вона рвалась на волю? У яких рядках найвиразніше передано її прагнення до волі? З яким почуттям ти читатимеш слова пташки? Як змінювалась інтонація слів хлопчика під час розмови з пташкою? Яка головна думка вірша?
Роз'єднай слова і прочитай далі.
Нехайрозводяться, гніздяться повсіхдеревахіхатах, нехайменіщоночісниться, щоялітаю, начептах.
Прочитай вірш замріяно, у повільному темпі.
Прислів'я Нащо й ліпший клад, коли в сім'ї лад. Бджола мала, а й та працює.
О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.
Надіслано читачами з інтернет-сайту
|