МІСТО ВОЛОДИМИРА
 
Нестор веде нас київськими вулицями. Мимоволі вдивляємося в сучасні та давні споруди. Нерозривний зв'язок часів. Чим ближче до княжого міста, тим більше відчувається гомін віків. І ось ми на Старокиївській горі. Неповторний подих історії. Одразу згадуються вірші Олександра Олеся:

Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора.

Жив там перший Кий з Хоривом,

Щек та Либідь - їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

З "гори" оглядаємо стародавній Поділ. З давніх часів "по долу Дніпра" селилися і господарювали наші пращури. Невипадково в цих місцях була знайдена археологами Кирилівська стоянка - археологічна пам'ятка, де жили первісні люди. Цікаві колекції знахідок склали розмальовані кістки мамонта та інших тварин, скребла, кам'яні ножі, різці. За перших князів Поділ перетворився на місто майстрів: тут працювали вправні ремісники, ковалі, зброярі, ювеліри, гончарі, кожум'яки. Затишні береги річки Почайни, що протікала паралельно Дніпру, перетворились на зручну гавань для багатьох купців та мандрівників: греків, арабів, венеціанців, хозар, німців, поляків. Тут розташувалися їх торгові двори.
 
Але виріс і розцвів Київ справді "на горі" за доби князя Володимира Святославича. Це був видатний політичний та державний діяч Київської Русі. В народі його називали Володимир Великий або Володимир "Красне Сонечко". Водночас давньоруський князь захищав Русь від навали хижих кочівників-печенігів. За його князювання було збудовано оборонні системи вздовж течій річок Десни, Остра, Трубежу, Сули та Стугни.
Крім фортець, були зведені гігантські земляні вали, які простягнулися на 2000 км уздовж кордонів Київської держави. У народі їх називали "змійовими валами". Загальна довжина цих валів навколо Києва - більше ніж 200 км. Про боротьбу князя Володимира з печенігами існує давня легенда. її записав український вчений М. Возняк.

Одного разу до київських кордонів підійшло печенізьке військо. Князь зібрав велику дружину і рушив назустріч кочівникам. І став Володимир на одному боці річки, а печеніги - на іншому. Але битись не починали. І от прийшов до річки печенізький хан і почав кричати: "Ей, ви, руси! Сіно! Солома! Виставляйте проти нашого богатиря свого вояка. Нехай борються. Якщо ваш переможе мого, то не воюватимете три роки й розійдемося в різні боки, а якщо наш вояк повалить вашого, то воюватимемо три роки". Зажурився князь Володимир. Адже дуже кремезний і сильний був печеніг. У цей час підійшов до князя старий дружинник і сказав: "Чотири сини мої в поході, княже, а молодший залишився вдома. Від дитинства ніхто не повалив його: коли я один раз дорікав йому, а він м'яв шкіру, то він так розгнівався на мене, що передер шкіру руками". Послав князь за юнаком, і привели до нього хлопця середнього на зріст, зовсім не кремезного. І сказав він Володимиру: "Випробуй мене, княже". І дозволив йому князь битися з печенігом. Побачив київського вояка величезний печеніг і почав хизуватися перед ним: "Прощавай, твоя смерть прийшла". І зчепилися вони міцно. Підняв юнак печеніга над головою, вдарив об землю і вбив. Зраділа княжа дружина і кинулась бити печенігів. Гнали кияни ворогів, аж поки зовсім не вигнали з Руської землі. А Володимир на радощах на тому місці заклав на честь юнака град і назвав його Переяслав, бо мужній вояк перейняв велику славу.
 
У кінці 10 ст. князь Володимир почав будувати Київську фортецю та розбудовувати свою столицю. Високі стіни та земляні вали оточили місто. В стародавній Київський град можна було потрапити тільки крізь міські брами. З Подолу йшла дорога до Подільських воріт, із району сучасної Володимирської гірки вели до міста Михайлівські ворота. А головні парадні ворота Києва називались Софійськими. На Старокиївській горі виникла княжа резиденція.
У 988 р. після запровадження Володимиром християнства на Русі над містом постав храм Богородиці, який ще називали Десятинною церквою.
 
Багато що змінилося за часів Володимира. Князь скасував на Русі смертну кару, замінивши покарання великим грошовим штрафом. На княжому дворі завжди можна було одержати одяг та харчування. А якщо людина хворіла і не могла прийти, напої та харчі, за наказом князя, їй привозили додому. Разом із християнством прийшла на київську землю і освіта. Володимир почав брати у навчання дітей київської знаті і давати їм "книжну науку". Але в ті часи до школи ставились з підозрою, освіченість вважалась майже чародійством. Тому матері тих дітей, які йшли в навчання, часто плакали за ними, як за померлими. Князю нерідко доводилось силою примушувати віддавати дітей до школи.
За часів князя Володимира Київ значно виріс у своїх кордонах. У кінці 10 ст. він значно вийшов за межі городка Кия (2 га). Територія столиці Київської Русі становила 10 га.
Володимир перший із київських князів став карбувати власні монети. На монетах по колу було написано: "Володимир на столі, а се його срібло". На деяких із них був зображений герб київської держави - тризуб. Тризуб був і знаком князя. Тому невипадково сьогодні тризуб київського князя Володимира є державним гербом нашої країни.
Неможливо уявити собі наше сучасне місто без пам'ятника Володимиру. Його могутня постать височіє над Дніпром. Князь благословляє і охороняє своє улюблене місто, мир і спокій його жителів.

 
1.    Як змінився давній Київ після прийняття християнства?
2.    Як ти розумієш слова літописця про те, що Київська Русь за часів Володимира була "знана і чувана в усіх кінцях землі"?
 
Підготуй оповідь про князя Володимира.
 
МАНДРІВКА ПО ЗАГАДКОВОМУ І НЕІСНУЮЧОМУ МІСТУ
У загадкову уявну подорож ми вирушаємо по місту Володимира - великого князя, який правив Києвом у другій половині 10 сторіччя. Саме він, як ти пам'ятаєш, прийняв християнство на Русі. У розповіді про прийняття християнства є цікаві рядки, з яких дізнаємося, що русичі добре розумілися у мистецтві і вміли його цінувати. "І прийшли ми до німців, - доповідали князю Володимиру Святославовичу його посли, - і бачили їх службу, а краси не бачили ніякої. А як прийшли до греків (у Візантію), і повели настуди, де вони служать богу своєму, то не знали ми, де знаходимося, чи на небі, чи на землі. Ніде на землі немає такого вигляду чи такої краси", - свідчить стародавній Іпатіївський літопис.
Прийнявши християнство, саме візантійський його варіант, русичі запозичили зразок православного храму та релігійного обрядового дійства. На будівництво перших кам'яних храмів запросив Володимир майстрів із Візантії.
 
Десятинна церква правила за родову усипальницю київських князів та членів їхніх родин. Тут покоївся прах Володимира Великого, його дружини Анни, великої княгині Ольги та інших. Церква мала величний святковий вигляд. Доля церкви трагічна, б грудня 1240 року татари прорвали оборону киян біля Лядських воріт і увірвалися в дітинець, укріплену частину в центрі міста.
Кияни нашвидку пристосували для оборони Десятинну церкву, де і стояли насмерть аж до того часу, коли татари підвезли камнеметні пристрої - "пороки" - і стали бити ними по стінах споруди. За літописом склепіння церкви завалилося від великої кількості народу (дехто забрався навіть на храм зверху). Під руїнами загинули тоді останні захисники Києва.
Згодом рештки церкви кілька разів розкопували і досліджували, проте архітектура цього храму багато в чому лишається загадкою. Залишки храму, викладені червоним камінням, можна побачити на території Історичного музею.

 Перша відома мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці знаходилася у центрі княжого двору міста Володимира. Літопис повідомляє: "Потім же, коли Володимир жив у законі християнському, надумав він спорудити камінну церкву святої Богородиці, і, пославши (послів), привів майстрів із греків, (і) почав зводити... Він дав сюди все, що взяв у Корсуні, - ікони, і начиння церковне, і хрести". Будівництво церкви тривало з 989 до 996 року. Вона вражала своєю красою, її було оздоблено фресками, мозаїками, великою кількістю мармурових прикрас та на-півдорогоцінного каміння... В народі її ласкаво називали "церквою марму-ряною". Довкола спорудили муровані будинки, а на майдані перед фасадом встановили вивезені з Корсуня статуї та квадригу (четвірку) бронзових коней. На утримання церкви князь Володимир призначив десяту частину (десятину) своїх прибутків, від чого вона здобула назву Десятинної.
 
Поряд із Десятинною церквою розміщувався великий ансамбль кам'яних князівських палаців. Цікаво, що билинний епос і літопис часто згадують про торжества та бенкети в палацах Володимира. Серед споруд князівського двору часто згадують
"гридниці" - великі зали, де збиралася князівська дружина. Київські гридниці своїми розмірами та багатством оформлення вражали сучасників. Арабський письменник 10 сторіччя Ібн-Фадлан розповідає про тронний зал руського князя, де разом з ним перебувало 400 воїнів. Про парадну залу князя Ярослава Володимировича розповідається в одній із скандинавських саг. Знамениті бенкети    Володимира були своєрідним залученням воїнів у дружину, що було дуже важливо в часи, коли військова оборона Київської Русі була однією з найважливіших проблем часу. Ні князівські палаци, ні святкові гридниці не збереглися. Територія Київського дітинця або Кремля за часів Володимира становила 10 гектарів. Його могутні укріплення охороняли княжі палаци та церковні споруди, всі вони поховані часом, але залишилися в спогадах літописців та нашій пам'яті.
 
1.    Як ти вважаєш, з якою метою ми вирушили в подорож по неіснуючому місту?
2.    Яке прізвисько і чому дістав у народі князь Володимир?

У вихідні дні здійсни прогулянку з батьками та друзями по місту Володимира.  Подивись на залишки Десятинної церкви, постій під величезною віковою липою, розкажи близьким усе, що ти знаєш про те, як жили наші предки.

Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими