ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ
Однина
ТВЕРДА ГРУПА М'ЯКА ГРУПА МІШАНА ГРУПА Н. козак запорожець прізвище Р. козака запорожця прізвища Д. козакові (-у) запорожцеві (-ю) прізвищу Зн. козака запорожця прізвище Ор. козаком запорожцем прізвищем М. (на) козакові (у) (на) запорожцеві (і) (на) прізвищі Кл. козаче запорожче прізвище
Множина Н. козаки запорожці прізвища Р. козаків запорожців прізвищі Д. козакам запорожцям прізвищам Зн. козаків запорожців прізвища Ор. козаками запорожцями прізвищами м. (на) козаках (на) запорожцях (на) прізвищах Кл. козаки запорожці прізвища
Перепишіть, визначте іменники другої відміни, з'ясуйте групу, відмінок, число кожного. 1. Скажи мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський). 2. Взимку вітер вовком виє, всіх лякає вітровієм. (І. Січовик). 3. Прибоєм дальніх шумів одлунювало місто. (М. Бажан). 4. Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій килим вечірній розшитий. (Д. Луценко). 5. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило... (Т. Шевченко). ♦ Поясніть розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями. З опорою на таблицю, подану на наступній сторінці, визначте, до якої групи належить кожен іменник. Запишіть іменники у три колонки за групами. Еліксир, удар, секретар, пивовар, формуляр, лялькар, гусляр, снігур, командир, скляр, ліхтар, пустир, столяр. ♦ Виділені слова передайте звукописом. • Закінчення родового відмінка однини іменників другої відміни У родовому відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Уживання закінчень пов'язане з лексичним значенням іменників.
ЗАКІНЧЕННЯ -а (-я) МАЮТЬ ІМЕННИКИ, ЯКІ ОЗНАЧАЮТЬ: - назви істот(людей, тварин, а також персонажів казок, міфологічних героїв), власні імена та прізвища - робітника, учня, батька, вовка, Діда Мороза, Зевса, Семена, Богуна
- назви населених пунктів - Києва, Лондона, Борисполя
- георгафічні назви з наголосом на закінченні у родовому відмінку - Дніпра, Ірпеня
- назви мір довжини, ваги, кількості, часу, площі, грошових одиниць - мера, грама, дня, тижня, відсотка (але: віку, кварталу, ранку,року,часу); долара
- назви місяців, днів тижня - жовтня, січня, понеділка
- терміни - іменника, трикутника, атома, радіуса
- назви чітко окреслених предметів, речей - зошита, стільця (але: трону), дуба, ключа, ножа
- іменники середнього роду - плеча, озера, вікна, ока
ЗАКІНЧЕННЯ -у (-ю) МАЮТЬ ІМЕННИКИ, ЯКІ ОЗНАЧАЮТЬ:
- назви збірних понять, позначення речовин, маси, матеріалу - люду
Корисна порада: написання закінчень іменників другої відміни у родовому відмінку однини бажано перевіряти за словником 280. Поставте іменники у формі родо- вого відмінка однини. Звіртеся з табли- цею. Вітер, Дід Мороз, цикорій, ромен, кілограм, чай, цукор, пісок, майдан, список, рояль, Харків, Китай, Дунай, Іран, Амур, тиждень, жовтень, гопак, коридор, степ, ліс, біль, яр, живопис, вальс, зал. ♦ 3 виділеними іменниками у формі родового відмінка однини складіть речення. 281. Перепишіть, ставлячи подані в дуж- ках іменники у формі родового відмінка однини. Цикорій звичайний, І 1. Немає у мого (народ) і в думці | або петрів батіг І учинити зло. (М. Палієнко). 2. А там — Дніпро, аж ген до (Базавлук). (Л. Костенко). 3. Що за розкіш, що за привілля серед (степ)! (Панас Мирний). 4. Може, хтось нас із (Марс) розглядає в бінокль? (Л. Костенко). 5. Я відвідав галереї Москви, (Париж), (Вашингтон), (Рим), (Будапешт), Варшави. (Ю. Збанаць-кий). 6. Летіли ластівки із (Крим). (Б. Чепурко). 282. Перепишіть, вибираючи з дужок закінчення іменників. Позначте в словах орфограму «літери а (я), у (ю) в закінченнях родового відмінка однини іменників II відміни». 1. Ви вранці хочете сад(-а, -у), якогось душевного мир(-а, -у) (Л. Костенко). 2. Вертайсь з бетон(-а, -у) сірих стін у землю солов'їну. (А. Ковальчук). 3. В блакитну хустку дим(-а, -у) пов'язалась хата. (Є. Гуцало). 4. А вітер розносив п'янкий аромат від синього Дон(-а, -у) до синіх Карпат. (О. ЛупШ). ГЖГ 283. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставляючи дібрані з | Ць> довідки й поставлені в потрібній формі іменники. Поясніть їхні відмінкові закінчення. 1. У ... рука довга. 2. Як ... не буде, то й очерет не виросте. 3. Батога з ... не сплетеш. 4. Припав, як муха до ... . 5. Біда докучить, але й ... научить. 6. Заєць від ... , а жаба від ... тікає. 7. Ні з того ні з сього гості з ... . 8. Смола до ... не пристає. ИИІ:ІПІ:<І4 Пісок. Кущ. Мед. Дуб. Розум. Заєць. Дощ. Вогонь. Ніжин. ~т Уявіть, що вам зустрілися літери «а», «я», «у», «ю», які ніяк не можуть розібратися, у які закінчення іменників чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини їм потрібно ставати. Спробуйте скласти для літер пам'ятку «Як не помилитися із закінченнями родового відмінка». Запам'ятайте: зміна закінчення в родовому відмінку впливає на значення слова! Наприклад: • ділового папера, але аркуш паперу; 9 каменя (великого), але каменю (матеріалу); • листопада (місяця), але завершення листопаду (явища І природи); • блока (механізму), але блоку (об'єднання людей, країн); • детектива (агента), але детективу (твору). Закінчення деяких іменників другої відміни залежить від І наголосу: " моста — мости; • стола — столу. 284. Прочитайте. Визначте іменники, які у формі родового відмінка однини можуть мати інше закінчення. Поясніть, від чого залежить вибір відмінкового закінчення. 1. Сидить батько кінець стола, на руку схилився. (Т. Шевченко). 2. Переді мною чистий лист паперу. 3. На нього ляжуть вогники-слова, які запалять полум'я шедевра. (О. Омельченко). 4. Ходімо в ліс на свято листопаду, який із неба буйно цвітом пада. (Є. Гуцало). ♦ Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за тлумачним словничком. 285. Прочитайте прислів'я. Обґрунтуйте закінчення виділених імен- ників. 1. Тих знайомих, як гороху: куди не піду, то виженуть. 2. Це було за короля Гороха, як було людей трохи. 3. Добрий чоловік надійніший від кам'яного мосту. 4. Оце пропав, як з моста впав. 5. Праця з каменю вогонь видобуває. 6. З одного каменя мур не зведеш. О) 286. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть, як ви » визначили групу іменників на -р. Сторінки «Кобзар..»; мужність Каменяр.. ; відвага богатир.. ; писк комар.. ; міцність панцир.. ; підручник Ігор.. ; пасіка бджоляр.. ; ділянка єгер.. . ♦ Кого з українських письменників називають Кобзарем, кого — Каменярем? Чи знаєте ви, чому? 287. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи у потрібній формі. Звіртеся з орфографічним словником. 1. Гаряча дума (Кобзар) і у вогні не спопеліє, і молоток (Каменяр), і струни Лисенка живії. (М. Рильський). 2. Лише в добро і вищу правду віра людину відрізня від мавпи і від (звір). (Л. Забашта). 3. Одлинув день за обрії янтарні, мов зірваний листок з (календар). (В. Сосюра). 4. (Вівчар) в садочку, в тихому куточку жде дівчина, жде. (М. Юрійчук). 5. Сію, сію, посіваю, (господар) викликаю: «Дайте масла грудочку снігуру й снігурочці». 6. Зима пускає (снігур) з руки. (Є. Гуцало). ♦ Поясніть, як ви визначали групу іменників другої відміни. ♦ Позначте у словах вивчені орфограми. ♦ Поясніть розділові знаки у реченні з прямою мовою. Онука Миколи Лисенка Рада Лисенко І ♦ Виділене слово передайте звуко- І виконує музику свого видатного діда І писом. ♦ Про композитора Миколу Лисенка прочитайте в довіднику «Видатні особистості».
У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення: • у твердій групі ові, -у: директорові (директору ); • у мішаній групі та в м'якій після приголосного —еві, -у (у м'якій групі на письмі -ю): товаришеві (товаришу), велетневі (велетню); • у м'якій групі після голосного та апострофа еві, -у (на письмі -єві, -ю): добродієві (добродію), солов'єві (солов'ю). В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем і -ом. Закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи: майстром, селом. Закінчення -ем мають іменники чоловічого й середнього роду мішаної та м'якої груп (у м'якій групі після голосного й апострофа на письмі -єм): конем, слухачем, плечем, прізвищем, солов'єм, урожаєм. Закінчення -ам (на письмі -ям) мають усі іменники середнього роду на -я: життям, змаганням, знанням, листям, щастям. 288. Прочитайте прислів'я, ставлячи подані в дужках іменники у формі давального відмінка однини. Чи існують паралельні форми? Назвіть їх. 1. Житній хліб — пшеничному (калач) дід. 2. Найсмачніша в лісі груша дістається (ведмідь). 3. Люди дякують (дощ), а подорожній його лає. 4. Не всякому (кінь) батіг помагає. 5. Цей і хату спалить, так (вогонь) радий. 6. Сопілка — (вівчар) втіха. 7. Добре діло — утіха, як вона (діло) не поміха. 8. (Орач) земля — мати, а (ледар) — мачуха. 289. Поставте іменники у формі давального й орудного відмінків однини і запишіть. Поясніть відмінкові закінчення. ^ Журналіст — журналіст \ові \ (0)> журналістим\. Учитель, оповідач, поет, науковець, журавель, латиш, помічник, вихователь, виграш, заєць, музей, алюміній, кущ, плащ, родич, Роман, Денис, Матвій, Анатолій, Корній, Сергій, Петро, поле, плече, розум, день, читач, сторож, Ігор. 290. Перепишіть прислів'я, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть відмінкові закінчення. 1. За царя Панька була земля тонка — одним (палець) ткнеш і воду п'єш. 2. Краще загинути (орел), ніж жити (заєць). 3. Годуй легені (вітер), а серце — (вогонь). 4. Як приходить сніг з (дощ), до шевця ідем з (плач). 5. Зайця (бубон) не встрелиш. 6. З горластим (півень) — не проспиш. 7. Силуваним (кінь) не наїздишся. 8. Над (товариш) не смійся, бо над собою заплачеш. 9. Ми до них із (серце), а вони до нас із (перець). 10. Упертий, хоч (черепок) вухо ріж. ♦ Розкрийте значення фразеологізмів: хід конем; відчути нюхом; мазати п'яти смальцем. Визначте в них іменники, з'ясуйте їхні відмінки, поясніть написання відмінкових закінчень. Складіть із фразеологізмами речення (усно). 291. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. 1. В'ється стежка скрипковим ключ..м. (М. Самійленко). 2. Стежка густим спориш..м від порога біжить до криниці. (/. Вирган). 3. А стежина манить в поле, пахне мед..м, чебрец..м. (Б. Дегтярьов). 4. Хліб пахне степ..м, сонц..м у жнива. (Л. Забашта). 5. Пензл..м зорі домальовано ніч. (Є. Гуцало). 6. Лягав мені до ніг покірним барсм ліс. (Б. Олійник).
♦ Позначте у словах вивчені орфограми. ♦ Поясніть лексичні значення виділених слів. З'ясуйте їхнє граматичне значення. 292. Перепишіть, подані в дужках іменники поставте в потрібній формі, визначте їхні відмінки. Які приголосні звуки чергуються за творення форм слів?
Кобзар Остап ВЕРЕСАМ. І Фото 1873 року І
1. Гарно твоя кобза грає любий мій (земляк). (О. Афанасьєв-Чужбин-ський). 2. Де ж ти подівся старий (співак) заспівай нам про життя козаче! (А. Метлинський). 3. Не треба спішити мій (друг) бо, хто поспішить, — насмішить. (77. Осад-чук). 4. Не смійся (горох) ти не кращий від квасолі бо розмокнеш і лопнеш. {Народна творчість). 5. Ух! Який страшний ти (вовк)! Не дивись на мене довше! {Олександр Олесь). ♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. ♦ Поясніть розділові знаки при звертаннях. Щ Підготуйте матеріал для виступу на засіданні літературного гуртка на Щ тему «Велична і трагічна історія українських кобзарів». Виголосьте виступ перед однокласниками. У орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -оми, -ями, -ми. Закінчення -ами (у твердій і мішаній групах), на письмі — -ями (у м'якій групі) мають іменники чоловічого та середнього роду: товаришами, прізвищами, полями, багаттями. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, а також на письмі -ями) мають іменники чоловічого та середнього роду: крильми (Й крилами); кіньми (Й конями), гістьми (Й гостями), коліньми (й колінами), чобітьми (й чоботами, чоботями ). Закінчення -има мають іменники очі (очима) та плечі ( плечима ). 296. Прочитайте. Визначте відмінки іменників другої відміни, поясніть їхні закінчення. Які з них у формі орудного відмінка множини можуть мати паралельні форми? 1. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали. {Олександр Олесь). 2. Вітри видзвонюють крильми на зламі осені й зими. {І. Складании). 3. Ви чуєте пісню? То знов журавлі все небо ключами накрили. (О. Лупій). 4. Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима. {Народна творчість). ♦ Визначте у словах вивчені орфограми. ♦ Поясніть значення фразеологізмів: ПІД крильми (крилами) матері; дивитися тверезими очима; залазити з чобітьми (чоботами) в душу; блудити манівцями. Складіть із фразеологізмами речення, запишіть їх.
Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас Надіслано читачами із інтернет-сайтів
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|