У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення: • у твердій групі -ові, -у: директорові (директору ); • у мішаній групі та в м'якій після приголосного — еві, -у (у м'якій групі на письмі -ю): товаришеві (товаришу), велетневі (велетню); • у м'якій групі після голосного та апострофа -еві, -у (на письмі -єві, -ю): добродієві (добродію), солов'єві (солов'ю). В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем і -ом. Закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи: майстром, селом. Закінчення -ем мають іменники чоловічого й середнього роду мішаної та м'якої груп (у м'якій групі після голосного й апострофа на письмі -єм): конем, слухачем, плечем, прізвищем, солов'єм, урожаєм. Закінчення -ам (на письмі -ям) мають усі іменники середнього роду на -я: життям, змаганням, знанням, листям, щастям. Прочитайте прислів'я, ставлячи подані в дужках іменники у формі давального відмінка однини. Чи існують паралельні форми? Назвіть їх. 1. Житній хліб — пшеничному (калач) дід. 2. Найсмачніша в лісі груша дістається (ведмідь). 3. Люди дякують (дощ), а подорожній його лає. 4. Не всякому (кінь) батіг помагає. 5. Цей і хату спалить, так (вогонь) радий. 6. Сопілка — (вівчар) втіха. 7. Добре діло — утіха, як вона (діло) не поміха. 8. (Орач) земля — мати, а (ледар) — мачуха. Поставте іменники у формі давального й орудного відмінків однини і запишіть. Поясніть відмінкові закінчення. Зразок. Журналіст — журналіст -ові (у), журналіст-ом. Учитель, оповідач, поет, науковець, журавель, латиш, помічник, вихователь, виграш, заєць, музей, алюміній, кущ, плащ, родич, Роман, Денис, Матвій, Анатолій, Корній, Сергій, Петро, поле, плече, розум, день, читач, сторож, Ігор.
Перепишіть прислів'я, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть відмінкові закінчення. 1. За царя Панька була земля тонка — одним (палець) ткнеш і воду п'єш. 2. Краще загинути (орел), ніж жити (заєць). 3. Годуй легені (вітер), а серце — (вогонь). 4. Як приходить сніг з (дощ), до шевця ідем з (плач). 5. Зайця (бубон) не встрелиш. 6. З горластим (півень) — не проспиш. 7. Силуваним (кінь) не наїздишся. 8. Над (товариш) не смійся, бо над собою заплачеш. 9. Ми до них із (серце), а вони до нас із (перець). 10. Упертий, хоч (черепок) вухо ріж. ♦ Розкрийте значення фразеологізмів: хід конем; відчути нюхом; мазати п'яти смальцем. Визначте в них іменники, з'ясуйте їхні відмінки, поясніть написання відмінкових закінчень. Складіть із фразеологізмами речення (усно). Перепишіть, уставляючи пропущені літери. 1. В'ється стежка скрипковим ключ..м. (М. Самійленко). 2. Стежка густим спориш..м від порога біжить до криниці. (І. Вирган). 3. А стежина манить в поле, пахне мед..м, чебрец..м. (Б. Дегтярьов). 4. Хліб пахне степ..м, сонц..м у жнива. (Л. Забашта). 5. Пензл..м зорі домальовано ніч. (Є. Гуцало). 6. Лягав мені до ніг покірним барсм ліс. (Б. Олійник).
♦ Позначте у словах вивчені орфограми. ♦ Поясніть лексичні значення виділених слів. З'ясуйте їхнє граматичне значення.
Перепишіть, подані в дужках іменники поставте в потрібній формі, визначте їхні відмінки. Які приголосні звуки чергуються за творення форм слів?
1. Гарно твоя кобза грає любий мій (земляк). (О. Афанасьєв-Чужбинський). 2. Де ж ти подівся старий (співак) заспівай нам про життя козаче! (А. Метлинський). 3. Не треба спішити мій (друг) бо, хто поспішить, — насмішить. (П. Осадчук). 4. Не смійся (горох) ти не кращий від квасолі бо розмокнеш і лопнеш. {Народна творчість). 5. Ух! Який страшний ти (вовк)! Не дивись на мене довше! (Олександр Олесь). ♦ Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. ♦ Поясніть розділові знаки при звертаннях. Підготуйте матеріал для виступу на засіданні літературного гуртка на тему «Велична і трагічна історія українських кобзарів». Виголосьте виступ перед однокласниками. У орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -оми, -ями, -ми. Закінчення -ами (у твердій і мішаній групах), на письмі — -ями (у м'якій групі) мають іменники чоловічого та середнього роду: товаришами, прізвищами, полями, багаттями. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, а також на письмі -ями) мають іменники чоловічого та середнього роду: крильми (Й крилами); кіньми (Й конями), гістьми (Й гостями), коліньми (й колінами), чобітьми (й чоботами, чоботями ). Закінчення -има мають іменники очі (очима) та плечі ( плечима ). Прочитайте. Визначте відмінки іменників другої відміни, поясніть їхні закінчення. Які з них у формі орудного відмінка множини можуть мати паралельні форми? 1. Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали. (Олександр Олесь). 2. Вітри видзвонюють крильми на зламі осені й зими. (І. Складании). 3. Ви чуєте пісню? То знов журавлі все небо ключами накрили. (О. Лупій). 4. Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима. {Народна творчість). ♦ Визначте у словах вивчені орфограми. ♦ Поясніть значення фразеологізмів: під крильми (крилами) матері; дивитися тверезими очима; залазити з чобітьми (чоботами) в душу; блудити манівцями. Складіть із фразеологізмами речення, запишіть їх.
Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас Надіслано читачами із інтернет-сайтів
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|