Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Зв’язне мовлення. Основні поняття про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання і аудіювання

Види мовленнєвої діяльності.

Ситуація спілкування.

Культура мовлення

158. Дайте відповіді на запитання:
1. Чому мова е найважливішим засобом спілкування і пізнання?   
2. Поясніть різницю між термінами мова і мовлення.                                                                                                                                                                                                                                                                               
3. Які існують форми мовлення?
4. Якими видами мовленнєвої діяльності має оволодіти кожна людина?
5. Що таке мовленнєва ситуація? Назвіть її компоненти, Яким чином вона впливає на мовлення?
     Перевірте правильність своїх відповідей і доповніть свої знання про мовлення з наступної вправи.

150. Прочитайте. Визначте основну думку тексту. Складіть план. Укажіть стиль мовлення. Свою відповідь аргументуйте.
     Важко переоцінити значення мовлення в житті людини і суспільства в цілому як засобу передачі знань і досвіду, накопиченого людством, як засобу духовного розвитку, виховання, освіти, як засобу спілкування, впливу один на одного.
     Відомо, що 70—80 % того часу, коли людина не спить, вона слухає, говорить, читає, пише, тобто займа¬ється мовленнєвою діяльністю, пов'язаною із змістовим сприйняттям мовлення і його створенням (продукуванням).
     Кожний випускник школи повинен вміти сприймати і передавати інформацію, захищати свої переконання  і переконувати інших, виступати з пропозиціями, порадами і критикою, повідомленням, доповіддю на семінарських заняттях. У колі сім'ї, друзів, знайомих, товаришів — поділитися враженням від прочитаного, побаченого, почутого, пережитого, зробити допис до газети, журналу та ін.
     Аудіювання (слухання і розуміння) — вид мовленнєвої діяльності, тісно пов'язаний з усним мовленням, хоча можна слухати і озвучене писемне мовлення (наприклад, читання книжок вголос; останні новини по радіо тощо). Без слухання неможливе спілкування в повсякденному житті, засвоєння інформації як у школі, так і поза її межами.
     У школі потрібно навчитися слухати мовлення вчителів, висловлювання товаришів (лекції, доповіді, виступи на зборах та ін.).
     Ч и т а н н я — це один із видів мовленнєвої діяльності, основними компонентами якого є сприйняття тексту і активна переробка інформації. Читання — це творчий процес. Уміння читати передбачає, з одного боку, оволодіння технікою читання, тобто правильним озвученням тексту, записаного в певній графічній системі, а з другого — вміння осмислювати прочитане (визначати логіку, структуру висловлювання, робити висновки і формулювати їх своїми словами, критично оцінювати одержану інформацію, сприймати її та використовувати у відповідних життєвих ситуаціях тощо).
     Говоріння і письмо — види мовленнєвої діяльності, пов'язані з усною і писемною формою. Навчання усного і писемного мовлення називається розвитком зв'язного мовлення. Зв'язне мовлення — це і процес (мовленнєва діяльність), і певний продукт мовленнєвої діяльності (розгорнута відповідь учня на уроці, реферат, стаття в газету, журнал, доповідь, роздум та ін.).
     Кожній людині необхідно добре володіти всіма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, читанням, говорінням, письмом), а також навичками ввічливого мовлення.
     Під час спілкування дуже важливо будувати свої висловлювання з урахуванням мовленнєвої ситуації.     Основними умовами є: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета та місце спілкування.    Характер мовлення визначається темою, основною думкою висловлювання, усною і писемною формою
мовлення, мовленнєвою ситуацією. Вміння правильно визначати мету спілкування і враховувати особливості адресата мовлення допомагає будувати будь-яке висловлювання, краще розумітися з людьми.   Надзвичайно важливо дбати про те, щоб мовлення було змістовним, послідовним, багатим, точним, виразним, доречним, правильним.

160. Чи можна визначити риси характеру і культуру людини під час спілкування? Розкрийте зміст тези: «Яка людина, така в неї мова».
161. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей, ти!» Як ви до цього поставитесь? Напишіть твір-роздум, скориставшись порадою: «Найкраще виховання — власний приклад».

162. Уявіть ситуацію: під час прогулянки по місту вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець? Складіть усний діалог, додер¬жуючись правил спілкування.

163. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку і стиль мовлення. Назвіть характерні особливості цього стилю.

ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ

     Люди, яких люблять і шанують, не обов'язково вродливі й не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі властивості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми і допомагають знаходити собі друзів. Ці властивості можуть бути закладені в характері від самого народження, але їх можна й виробити, доклавши до цього певних зусиль. В чому ж таємниця правильного спілкування з людьми, які риси для цього необхідні?
     Кажуть, що люди — ніби дзеркало. Усміхайся — і світ вертатиме тобі усмішку. Якщо ж хмуритимешся на  людей — вони хмуритимуться на тебе.
     Це одна з мудростей, яка має велике значення у спілкуванні з людьми. Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні. Якщо досі ви не користувалися цим засобом, щоб завоювати симпатії людей, спробуйте провести такий дослід. Усміхайтеся до кожного, з ким ви маєте установити контакти, і ви переконаєтеся, що усмішка настроює розмову на зовсім інший лад. І люди навкруги здаватимуться вам приязнішими, доброзичливішими. Отже, усмішка може повністю змінити атмосферу довкола вас.
     Пліч-о-пліч з усмішкою йде дружнє ставлення до людей. У чому ж воно полягає?
     Хто любить людей, того й люди люблять. Людина, характерною рисою якої є дружне ставлення до інших, не чекатиме усмішки чи привітання. Вона першою привітається і усміхнеться. На її обличчі з'являється радість від зустрічі. Вона починає розмову з запитань про здоров'я, сім'ю, службові й особисті справи, інтереси тощо. І лише після такого своєрідного вступу переходить до суті справи, якщо їй потрібно було вирішити якесь питання. Проте дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире. Якщо ж хтось лише робить вигляд, що по-дружньому ставиться до іншого, а сам при цьому переслідує корисливі цілі, то таке «дружнє ставлення» заслуговує якнайсуворішого засудження. Добре, що люди дуже швидко розгадують таку людину.
     Людям дуже важко ставитися нечемно до того, хто ставиться до них приязно. Через те привітність і ввічливість — найкращі засоби боротьби з нечемністю. (За І. Томаном.)

II. Чи можете ви оцінити рівень спілкування, мовленнєвий етикет ваших друзів, знайомих як цілком задовільний? Чи вважаєте ви, що вже відпрацювали свої правила поведінки? На що б ви порадили звернути увагу в спілкуванні своїм ровесникам?

164. І. Скажіть, як характеризує людину її ставлення до рідної мови, до свого мовлення.

II. Уявіть ситуацію: ви стали учасником бесіди з кореспондентом молодіжної радіопрограми на тему «Що є ознакою культурної люди¬ни». Напишіть твір-роздум, аргументуючи свою думку. Скористайтеся поданим нижче текстом.

КУЛЬТУРА МОВИ, ДУМКИ, ПОЧУТТІВ
     Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови...
     Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.
     Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.
     Мовна культура— це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, вихованні діяльного, справжнього патріотизму. (За В. Русанівським.)
Українька мова. 10 клас. Біляєв О.М. Симоненков Л.М. Скуратівський Л.В. Шелехов Г.Т.
Викладено читачами інтернет-сайту.

Мовленнєва діяльність

Про сутність спілкування та його види, а також про вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності
Пригадайте

• Які особливості усного й писемного спілкування?
З якою метою в мовленні використовуються міміка й жести?
31. І. Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією почуття і настрій співрозмовників.
ПІНГ-ПОНГ

- добридень -

- здрастуйте -
- як справи? -
- спасибі 
- добре 
- як у вас? 
- робота - літо - спека - спрага -
- а настрій? -
- добре -
- все гаразд -
- неправда - очі -- вам здалося -
- ви зблідли -
- обережно - м'яч!

- вогнем мовчання зайнялося

-схрестились погляди
- пробач 
-кажи слова легкі й порожні
-кажи їх знов 
- кажи їх знов! 
-а так дивитися не можна в настільнім тенісі розмов. 

Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться у творі?

Спілкування
  Спілкування - це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій.
У процесі спілкування можна пізнати інших людей, обмінятися з ними інформацією, співпрацювати з ними і водночас пережити емоційний стан, що виникає в результаті цього.
Здібність до спілкування завжди була однією з найважливіших людських якостей. До людей, які легко вступають у контакт і вміють привернути увагу до себе, ставляться із симпатією. Із замкнутими людьми намагаються обмежити контакти або взагалі уникати їх.

Мовленнєва ситуація
  Під час спілкування дуже важливо будувати свої висловлювання з урахуванням мовленнєвої ситуації. Основними її умовами є: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета і місце спілкування.

Усне та писемне спілкування
Спілкування може бути усним та писемним.

СПІЛКУВАННЯ

усне
діалогічне .
(полілогічне) монологічне
писемне
у
монологічне 

У сукупності основних мовних засобів (у лексиці, фонетиці, граматиці) усне й писемне спілкування майже не розрізняються, але їм властиві й специфічні ознаки. Основна відмінність полягає в тому, що усне спілкування розраховане на слухове сприйняття, найчастіше нетривале, неповторюване, а писемне - на зорове сприйняття,Спілкування
яке може відтворюватися без змін багаторазово й передбачає попередній аналіз. Писемне спілкування пов'язане з обдумуванням. Усне спілкування звичайно є імпровізованим, чітко індивідуалізованим, емоційним та експресивним.
Писемне спілкування характеризується точнішим слововживанням, більшою кількістю абстрактної та термінологічної лексики, широким використанням складних синтаксичних конструкцій, відокремлених членів речення, вставних слів.
В усному спілкуванні часто поєднуються різностильові елементи (просторічні слова, діалектизми, жаргонізми тощо). Для усного спілкування типовим є вживання простих синтаксичних конструкцій.

32. Мозковий штурм. Чому французький письменник Жан де Лабрюйєр вважав, що «в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне»?

За характером зв'язку спілкування поділяється на: •контактне (безпосереднє, один на один);
• дистанційне (опосередковане, за допомогою письмових чи технічних засобів, віддалених у часі чи в просторі учасників спілкування).
За використанням знакових систем виділяють такі види спілкування:
•вербальне (словесне);
• невербальне (безсловесне).
За деякими даними, 50-70 % інформації від співрозмовника ми отримуємо невербальним каналом. Понад дві тисячі років тому китайський мудрець Лу Ван випадково зустрів незнайомого юнака, якому віддав за дружину свою доньку. Прозірливості мудреця можна дивуватися: через кілька років юнак проголосив себе повелителем Піднебесної, першим імператором династії Хань. Щасливий тесть стверджував, що виняткові здібності та велике майбутнє він прочитав у рисах обличчя незнайомця. 

Невербальні засоби спілкування доволі різноманітні.

Міміка та жести

Трактуючи невербальні засоби спілкування, варто звернути увагу на національні традиції співрозмовників.Наприклад, майже всі європейці, хитаючи головою зверху вниз, передають згоду, болгари - незгоду, японці підтверджують, що уважно слухають співрозмовника. Для китайців підняті брови - знак гніву, а для американців - властива їм манера здивування. Значення багатьох рухів і жестів зумовлені культурним середовищем, у якому ми живемо.

Жестом і мімікою треба вміти користуватися для посилення смислової виразності, пам'ятаючи при цьому, що жести втрачають свою виразність при частому повторенні, що запас жестів у кожної людини досить обмежений і що мова міміки і жестів не може і не повинна заміняти мову слів.

Вади жестикуляції

Довіра в спілкуванні

Під час спілкування потрібно триматися якомога простіше й природніше. Немає нічого гіршого, ніж коли співрозмовник помічає неправду в мовленні, надуманість і перебільшеність інтонацій, фальш у жестах та поведінці. У тих випадках, коли інформація, яка передається словами, не відповідає тому, про що говорять жести, міміка, інтонація, на більшу довіру заслуговує інформація невербальна.
Зверніть увагу! І жести, і міміка - це інтуїтивне вираження думки, тому не можуть бути наперед підготовленими. Вони визначаються ситуацією спілкування, настроєм співрозмовника, а не лише темою розмови.

33. І. Прочитайте текст. Визначте тему та мету спілкування персонажів. Поміркуйте, чому в деяких людей переважає споживацьке ставлення до природи.
ГОЛОВНИЙ ЗАКОН - У ДУШІ
У блідо-синьому небі вставало понад стіною темно-зеленого лісу багряне сонце. Самоцвітні краплі роси заграли на траві.
Христина глянула на обрій, тривожно промовила, уперше порушивши мовчання:
- Спека буде. Вчора гриміло, гриміло, а дощу нема. Усе сухе довкола, мов трут. Кинь сірника - спалахне. Хоч би дощі пройшли.
Дорогу перебіг заєць. Зупинився, піднявши вуха. Не поспішаючи, пострибав далі. Сава засміявся.
- Приємно. Не боїться

Спілкування

- І це лише за п'ятнадцять років. Раніше тут теж все було знищено. Порожній ліс був. Мисливці в сезон полювання винищували все, навіть по воронах стріляли.

- Лише п'ятнадцять років? - здивувався хлопець. - А великий у вас заповідник?
- Три тисячі гектарів. Крапля в морі. Кілька співробітників: я - еколог, є знавці флори, фауни. П'ять чоловік.
Семеро єгерів. Але навіть за цю площу йде бій. Заготівельні організації кричать, що план у них горить, а в нас є, мовляв, багато дерева, котре можна безболісно реалізувати. Слово яке страшне - реалізувати!
- А до чого тут їхній план? У них - свої ліси, у вас - свої.
- Заздрісно, що добро пропадає, - гірко всміхнулася Христина. - Та нічого. Ми воюємо. Тепер стало легше, газети підхопили ідеї захисту природи. Інститут ботаніки нам помагає. Та браконьєри не сплять. Сам бачив, які «красунчики» ходять. І перед убивством не зупиняються.
- Дивно. Є закон про захист природи, а люди...
- Головний закон - у душі. Нам треба було формувати твердині краси, закону, любові. А ми ігнорували душу, усе дбали про тіло, про черево. От і стала природа для багатьох людей джерелом насолоди, споживання (О. Бердник).
II. З'ясуйте за тлумачним словником лексичні значення виділених слів. Які з цих слів є однозначними, а які - багатозначними?
Лк. III. На основі тексту побудуйте діалог-обговорення (у формі «запитання -відповідь») порушеної в ньому проблеми.
34. Мікрофон. Які заходи з охорони довкілля ви б ініціювали, якби були міністром відповідного відомства?
35. І. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.
1. Промова так само як і наші вчинки створює сприятливе враження тільки тоді коли вона сповнена невимушеності простоти й щирості (Ф. Вейсс). 2. Виразний погляд доречно зроблений рух тіла варті іноді значно більше всіх промов (Г. Гайар). 3. Бесіда мистецтво в якому суперником людини виступає все людство (Ємерсон). 4. Лекція переобтяжена фактами нагадує вогнище настільки завалене дровами що воно починає згасати (Д. Менделєєв). 5. Тон голосу очі і вираз обличчя мовця є не менш красномовними ніж самі слова (Ж. де Лабрюйєр). 6. Можна язиком говорити одне а обличчям і жестами виражати прямо протилежне (І. Ньєво). 7. Жести й манери мають бути як мимовільний наслідок сердечних рухів а не навпаки... (Ф. Вейсс). 8. Хто ні про що не запитує той нічому не вчиться (Фуллер). 9. Уміння вести розмову це талант (Стен-
даль).
ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір четвертого речення. Накресліть схему.
Карпатський біосферний заповідник

Спілкування
36. І. Прочитайте текст. Визначте мотив мовлення кожного учасника спілкування в описаній ситуації. Проаналізуйте їхню мовленнєву поведінку, зверніть увагу на вербальні й невербальні засоби спілкування.
Від дверей почулися прудкі кроки, постать у білому кинулася до хворого, замерехтіли сині очі, повні сліз і страждання, брови, такі ж густі, як і в Гриця, зійшлися на переніссі з німим запитом.
- Братику, братику... Як тобі, що тобі?
Гриць пригорнув її голову до себе, поцілував у чоло.
- Соколице моя, сестро... прилетіла? Спасибі, спасибі... Батьки не знають?
- Що ти, що ти? - крізь сльози промовила Христина, пестячи його щоки, схудлі руки. - Мама не витримає, як знатиме все. Краще приїдеш у гості, скажеш, що переніс якусь недугу, але про бійку з бандитами - ні слова!
- Згода, згода! - усміхнувся Гриць. - Сам хотів просити про це... (О. Бердник).
ІІ. Закрийте підручники і запишіть текст під диктовку вчителя. Перевірте правильність написання. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

37 Попрацюйте в парах. Доберіть з художньої літератури діалогічний І прозовий текст. Зробіть комунікативний аналіз тексту в такій послідовності: а) місце й час спілкування учасників діалогу; б) соціальна характеристика мовців (за текстом); в) комунікативна мета учасників спілкування; г) тип спілкування - офіційне чи неофіційне, етикетне чи фамільярне, напружене, конфліктне чи спокійне, злагоджене, дружнє; ґ) мовленнєва характеристика мовців; д) аналіз засобів їхнього спілкування; е) висновок про досягнення мети спілкування.

38. Прочитайте текст. Які поради промовцю щодо використання невербальних засобів спілкування дає автор? Чому до цих порад варто прислухатися? А що могли б порадити ви?

ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ
Виступ починається не зі слів, а з жестів.
Надзвичайно важливо, якими рухами ви розкладете перед собою папірці, витягнете окуляри, відкинете з лоба пасмо волосся. Прийнятні лише такі рухи, які не видають, що у вас тремтять руки або по спині стікає піт. Не радимо навалюватися ліктями на край трибуни - можуть подумати, що ви не тримаєтеся на ногах. Рекомендується все, що свідчить про те, що ви і трибуна - не два автономних механізми, а єдине ціле. Тому має сенс зняти з руки й покласти на пюпітр* трибуни годинник: створюється враження, начебто ви лише переклали їх з однієї ділянки тіла на іншу...
Ораторам пропонується час від часу, пробігши очима текст наступної фрази, підвести очі на зал, задумливо

Спілкування

зморщити лоба й вимовити цю фразу як свіжу думку, яка тільки-но прийшла в голову. Однак не забудьте при цьому тикнути палець у кінець фрази, бо якщо, відшукуючи продовження промови, ви надовго замовкнете, весь ефект «свіжої думки» вилетить у трубу.
Трапляється, що оратор не може раптом знайти одного листочка підготовленої промови або переконується, що захопив із собою не той текст. Що тут робити? Спокійно розведіть руки і оголосіть, що на зниклому листочку було виписано дуже багато нових і дуже точних даних, які напам'ять могла б відтворити хіба що електронна машина.
Якщо біля вас поставили склянку з водою, то відпивати можна не більше двох разів.
І головне: трибуну потрібно залишати з упевненістю, що ви не сказали щось таке, чого говорити було не треба (В. Жилінскайте). 

• Пюпітр - підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки.

№. 39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч - не \ привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник - не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ».
Мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, його галузями та процесами, із соціальними відносинами. Знати мову своєї професії - це значить вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах.

Одним з найголовніших лексичних масивів професійної мови є термінологія. Використовуючи терміни в професійному спілкуванні, потрібно дотримуватися таких вимог: а) кожен термін має лише одне значення в певній галузі; б) якщо певний термін викликає сумнів, то потрібно перевірити його написання чи тлумачення за словником.
40. І. Прочитайте виразно вірш. Випишіть з нього театральну лексику. Доповніть цей перелік самостійно дібраними прикладами. З'ясуйте за словником лексичне значення не зрозумілих вам слів.

ОСІННІЙ ТЕАТР
Сховалися артисти за лаштунки,

І я в театрі свій шукаю сектор
  Прем'єра буде в осені-чаклунки,
  З-за хмар наводить сонце свій прожектор.
Завіса звисла золотом на сцену,

Вітри її поволі підіймають,
  Цікаві глядачі навколо мене

Листки-програмки вкотре розглядають.

Професійне спілкування

Спілкування
Смичок торкнувся скрипки - і поволі Озвавсь оркестр,

злетіли дивні звуки, Струнка берізка заспівала соло, Здіймаючи до неба свої руки.

Тут цілу ніч трудився декоратор, З ниток дощу він сизий ткав серпанок, Ось дуб на сцені, наче гладіатор, Що захищає ніжних полонянок.
І ось - фінал і шквал аплодисментів, Тріумф... Поклони... І щасливі сльози -
Заходжу в золоті апартаменти, °деський державний акадешчний
Несу жоржини з іскрами морозу. театр опери та балету
(Г. Дудка)
ІІ. Попрацюйте в парах. Уявіть себе акторами, режисерами чи іншими працівниками театру. Розіграйте за особами діалог (10-12 реплік) професійного спрямування, використовуючи відповідну театральну лексику та доречну міміку і жести.
41. І. Уявіть, що ви працюєте на одному з підприємств. Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово, і дайте повні відповіді.
1. Як (називається, зветься) Ваша посада?
2. Хто (є, являється) Вашим безпосереднім керівником?
3. Які Ваші основні функціональні (обов'язки, зобов'язання)?
4. Яку заробітну (плату, платню) Ви (отримуєте, одержуєте)?
5. Якою є тривалість Вашого (робочого, робітничого) дня?
6. Якими (навичками, навиками) володієте?
ІІ. Складіть розповідь про уявну роботу за поданими запитаннями.
42. Спишіть, виправляючи допущені помилки.
1. Я настоюю на звільненні Василенка з посади. 2. Я прийшов до такого висновку. 3. Я не раз піднімав питання про підвищення зарплатні. 4. Моє заключення слідуюче. 5. Ця пропозиція заслуговує уваги. 6. Наші думки співпадають. 7. Я повинен зложити свої повноваження. 8. Вибачаюсь, якщо було щось не так. 9. Вироби підприємства поступили в продажу. 10. Ми розробили міри по поліпшенню умов праці. 11. Збори акціонерів проголосили відкритими. 12. Буря нанесла велику шкоду посівам.
43. Попрацюйте в парах. І. Доберіть до 5-7 поданих іменників (на вибір) перифрази - описові звороти. Прочитайте однокласнику дібрані перифрази. Чи зумів він відгадати, про людину якої професії ви говорите? Які перифрази вашого однокласника ви вважаєте найбільш вдалими?
Зразок. Залізничники - господарі сталевих магістралей.
Педагоги, геологи, боксери, гумористи, клоуни, далекобійники, космонавти, альпіністи, хлібороби, комбайнери, лікарі, будівельники, лісничі, скрипалі, письменники, пожежники.
ІІ. У текстах яких стилів мовлення і з якою метою можуть бути використані дібрані вами перифрази?

ВВ.Заболотний, О.В. Заболотний Українська мова - 10 клас.
Надіслано читачами з інтернет-сайтів.

                                                                      ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МОВИ     
Прочитайте, визначте основну думку поданих висловлювань. Яка найважливіша функція мови? Які ще функції, на вашу думку,
виконує мова?
1. Мова видобувається з мислення, як метал із руди (О. Смир-ницький). 2. Комунікативна функція — це локомотив історії мови (Б. Серебреников). 3. Мова — головне знаряддя соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в соціальну, у члена певного суспільства. Мова бере участь у творенні людини (3 кн. «Мова і нація»). 4. Людина має схильність спілкуватися з собі подібними, тому що в такому стані більше почуває себе людиною (І. Кант). 5. Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері).
8. Поясніть, як ви розумієте вислови. Наведіть приклади певних життєвих ситуацій до кожного з них.
1. Мова — засіб мислення. 2. Мова — засіб інтелектуальної діяльності людей. 3. Мова — засіб спілкування. 4. Мова — засіб оволодіння суспільно-історичним досвідом людства. 5. Мова — засіб пізнання людиною краси.
9. Прочитайте речення з певною інтонацією. Про яку функцію мови йдеться?
1. Ну й вірші (захоплено; з осудом). 2. Оце так сюрприз (захоплено; з розчаруванням). 3. Яка красуня (зачудовано; зневажливо).
® Мова виконує кілька функцій (від лат. {ипсіїо — ||) обов'язок, коло діяльності, призначення), життєво важливих для суспільства, окремих груп і кожної людини. Голов-Ж ними є комунікативна і мислетворча, а ряд інших (експресивна, пізнавальна, ідентифікаційна, номінативна, естетична тощо) є похідними від них.
Комунікативна функція (від лат. соттипісаііо — спілкування) — функція спілкування.
Мова й створена для того, щоб спілкуватися, а спілкування можливе лише в суспільстві.

Щоправда, існують також інші засоби спілкування, наприклад, жести й міміка. У театрі пантоміми та на балетній виставі глядачам цілком зрозумілі «діалоги» дійових осіб і перебіг подій. Однак у щоденному людському спілкуванні жести й міміка є лише допоміжними, супровідними щодо звукової мови засобами. Допоміжними певною мірою можуть бути і музика, і живопис. Але вони у кожної людини викликають свої враження, почуття, думки. А спілкуючись за допомогою мови, всі люди приблизно однаково розуміють висловлене. Тому мову вважають найважливішим засобом людського спілкування. До того ж комунікативну функцію виконує не тільки звукове мовлення, а й написані чи надруковані тексти.
Мислетворча функція мови — функція формування й формулювання думки. Мислення (думка) не тільки виражається словом, а й реалізується в ньому. Не випадково один із найвидатніших мовознавців XIX століття Вільгельм Гумбольдт назвав мову «органом, який творить думку».
Обидві функції дуже тісно пов'язані між собою: для того, щоб спілкуватися, потрібно мислити й уміти передавати свої думки за допомогою мовних засобів.
Мислячи, людина пізнає світ, нагромаджує (акумулює) знання про нього. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки народу, фіксує досвід предків. Так, у словнику відображено результати розумової діяльності людства, класифіковано й систематизовано весь навколишній світ. Засобами мови передається досвід попередніх поколінь, що засвідчують, наприклад, усталені звороти — фразеологізми, приказки і прислів'я: Не знаючи броду — не лізь у воду; Сім разів відміряй, а один відріж тощо. Засвоюючи мову, людина засвоює знання про світ. Добре володіння мовою спрощує шлях Щ пізнання, оберігає людину від зайвих помилок.
. Зверніться до рубрики «До джерел знань» наприкінці розділу. Знайдіть матеріал про функції мови у книзі «Мова і нація», зробіть повідомлення на уроці.
 Прочитайте текст. Поясніть, яку функцію мови мав на увазі давньогрецький філософ Сократ, сказавши: «Заговори, щоб я тебе побачив».
Експресивна функція полягає в тому, що мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини. Вона дає можливість перетворити внутрішнє, суб'єктивне у зовнішнє, об'єктивне, доступне для сприйняття. Кожна людина — це цілий неповторний світ, сфокусований у її свідомості, у сферах інтелекту, емоції, волі. Але цей світ прихований від інших людей, і тільки мова дає можливість розкрити його для інших. Чим досконаліше володієш мовою, тим виразніше, повніше, яскравіше постаєш перед людьми як особистість (Із кн. «Мова і нація»).
 І. Прочитайте текст. Визначте його тему, стиль, сформулюйте основну думку. Чи згодні ви з поглядом автора, висловленим у виділеному речені? Аргументуйте свою відповідь, наводьте приклади, факти.
Пізнавальна (або когнітивна, гносеологічна) функція мови полягає в кумуляції, накопиченні досвіду людства, у пізнанні нового, раніше невідомого. Мова є засобом пізнання світу. Людина, на відміну від тварини, користується не тільки індивідуальним досвідом, а й усім тим, чого досягли, що відкрили, втілили в життя її попередники та сучасники, тобто суспільним досвідом. Вона має два види пам'яті: емоційну і логічну. Людині ніколи не треба починати пізнання світу «з нуля». Досвід суспільства зафіксовано в мові, в її словниках, граматиці, фразеології, а за наявності письма — також у текстах. Пізнаючи мову, людина пізнає світ у баченні саме цієї мовної спільноти. «Межі моєї мови означають межі мого світу», — писав Л. Вітгенштейн (В. Іванишин).
ІІ. Визначте «межі свого світу». Чи вважаєте ви себе цікавим співрозмовником, яскравою особистістю? Як працюєте над собою?
Порівняйте поезії. Яка з них викликала у вас більшу насолоду? Чому?
Осте сте Бабуся-трава, жовтокоса й тиха,
бі бо Глянула з-під снігу — а в небі сонце,
бу Глянула вдруге — жайворон в'ється,
візники-люди Молоточками дзвонить в синю тарілку:
трамваї-люди — Еге ж, виходьте, мої травенята,
автомобілі Березень!
М. Семенко А. Малишко
Прочитайте текст. Визначте тему, сформулюйте основну думку. Пригадайте засоби милозвучності української мови. Знайдіть їх у тексті.
Естетична функція мови полягає в тому, що мова є знаряддям і матеріалом створення культурних цінностей. Фольклор, художня література, театр, пісня існують завдяки мові.
У художньому творі головне призначення мови — образотворен-ня. За допомогою мовних образів митець спілкується з читачем, слухачем. У художньому творі, особливо поетичному, часто спостерігаємо відхилення від звичних норм, стандартів. Саме ці відхилення роблять текст художнім, визначають його жанр. Але щоб відчувати, якою мірою допустимі відхилення, треба добре знати мовні норми. Мова має поетичну природу, навіть окреме слово — це «малий твір мистецтва» (Г.Глінц). Крім того, мові властиві закони евфонії, милозвучності. Це, а також досконала організація мовного матеріалу, може бути джерелом естетичної насолоди, що найвиразніше проявляється при сприйнятті ораторського та художнього мовлення (В. Іванишин).
 І. Прочитайте текст. Визначте тему, сформулюйте основну думку. Наведіть власні аргументи на підтвердження основної думки.
Культуроно сна функція мови постійно і виразно проявляється передусім у використанні носіями цієї мови: через мову відбувається засвоєння кожною людиною культури свого народу й духовних цінностей від покоління до покоління. Чим повніше, повнокровніше функціонує в суспільстві мова, тим надійніший цей духовний зв'язок поколінь, тим багатша духовність кожного наступного з них.
Пропагуючи свою мову в світі, ми пропагуємо свою власну культуру, її надбання. Згадаймо, яке враження на Європу справили виступ співачки Руслани на конкурсі «Євробачення», гастролі українського хору Кошиця, які відкрили світові цілий материк оригінальної і багатющої культури, а з нею — і наш народ.
Культуроносна функція мови реалізується й на особистісно-му рівні. Людина, пізнаючи мову свого народу, долучається до джерел неповторної духовності нації, з часом стає її носієм і навіть творцем (В. Іванишин).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1) Поясніть правопис нн в іменниках.
2) Випишіть прикметники і прислівники вищого і найвищого ступенів, виконайте словотвірний розбір.
3) Доберіть синоніми до слова творець.
4) Дослідіть, якими синтаксичними конструкціями ускладнені речення тексту. Схарактеризуйте ці конструкції як члени речення.
5) Підготуйте повідомлення про те, як культуроносна функція мови реалізується на рівні особистості. Наводьте переконливі аргументи.
•  За вивченим матеріалом складіть і запишіть діалог у формі запитань і відповідей на тему «Функції мови».

Плющ М.Я.,Тихоша В.І.,Караман С.О.,Караман О.В Українська мова 10 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.