Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 9 клас>>Біологія: Сприйняття і пам'ять

СПРИЙНЯТТЯ ЯК ПОЧАТКОВИЙ ХО ЕТАП ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Що таке сприйняття? Пізнання людиною довкілля починається з відчуттів, які формуються під впливом нервових імпульсів, що надходять до мозку від сенсорних систем. У цих відчуттях безпосередньо відбиваються окремі властивості предметів і явищ. У корі великого мозку вони аналізуються, об'єднуються (синтезуються), і предмет сприймається як певний образ. Сприйняття - психофізіологічний процес, спрямований на відбиття в мозку людини предметів навколишнього світу в цілому, а не окремих їхніх якостей. Під час сприйняття розрізнені відчуття набувають цілісності. Наприклад, із багатьох зорових відчуттів (світла, кольору) ми сприймаємо предмет загалом, тобто його форму, зображення; з великої кількості звуків виділяємо людську мову, спів птахів та інше.
Які властивості сприйняття? Сприйняття може характеризуватися активністю, цілісністю, вибірковістю тощо.
Активність сприйняття проявляється в тому, що люди активно сприймають те, що їх оточує, і активно переробляють інформацію про той чи інший предмет з урахуванням минулого досвіду.
Завдяки цілісності сприйняття образи предметів відбиваються в мозку людини цілісно, в сукупності багатьох їхніх якостей і характеристик, навіть якщо окремі з цих якостей у даний момент свідомо не сприймаються (наприклад, речі в кімнаті, інша людина, одяг тощо).
Вибірковість сприйняття - це здатність людини сприймати лише ті предмети, які мають для неї найбільший інтерес. Тобто вибірковість сприйняття залежить від інтересів і потреб людини. На аналізатори людини водночас діє багато подразників, проте лише окремі з них вона сприймає чітко й усвідомлено. Так, ми не помічаємо звичних для нашого оточення звуків: цокання годинника, роботу холодильника тощо. Це пояснюється тим, що людина швидко звикає до монотонних подразників і перестає звертати на них увагу. Але щойно ми згадаємо про них, як відразу почуємо і цокання годинника, і роботу холодильника.
Звичайно, наше сприйняття тісно пов'язане з мовою. Слово дає змогу глибше зрозуміти і пізнати предмет.
Які розрізняють види сприйняття? Залежно від ступеня організації сприйняття поділяють на організоване та неорганізоване. Неорганізоване сприйняття - це звичайне нецілеспрямоване сприйняття навколишнього світу. Організоване сприйняття, або спостереження, - це цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів або явищ навколишнього світу.
Успіх спостереження залежить від того, наскільки людина вміє точно оцінити обставини, підмітити найдрібніші деталі. Спостереження має бути систематичним і планомірним. Лише в цьому разі людина зможе детально вивчити предмет, проаналізувати його у зв'язку з іншими, зробити правильні висновки. Успішне ведення спостереження вимагає ретельної підготовки до нього, тобто оволодіння певними знаннями про предмет, який спостерігається. Знання допомагають людині глибше розглянути предмет, визначити в ньому найсуттєвіше. Для повноти і точності спостереження доцільно вести відповідні записи. Пригадайте, як ви вели щоденник фенологічних спостережень.
У процесі спостереження виявляється така риса людини, як спостережливість. Уміння спостерігати має велике значення в найрізноманітніших видах діяльності людини.
Як ми сприймаємо простір, рух, час? Сприйняття залежно від форм відбиття у свідомості поділяють на сприйняття простору, руху, часу. Сприйняття простору - це сприйняття форми, величини, об'єму об'єктів, відстані між ними, їхнього взаємного розташування, віддаленості та напрямку, в якому вони перебувають.
Сприйняття руху - це відбиття в часі змін положення об'єктів або самого спостерігача в просторі (див. таблицю).
Сприйняття руху забезпечує взаємодія різних аналізаторів: зорового, рухового, вестибулярного, слухового та інших.
 
Характеристики руху    Приклади
Характер                        Згинання, розгинання, відштовхування
Форма                            Прямолінійний, криволінійний, коловий
Напрямок                       Вправо, вліво, вгору, вниз
Тривалість                     Короткочасний, довготривалий
Швидкість                      Швидкий, повільний
Прискорення                  Рівномірний, прискорений, сповільнений, плавний
Амплітуда (розмах)       Повна, неповна  

Сприйняття часу - це відбиття об'єктивної дійсності, швидкості й послідовності явищ. Людина не має спеціальної сенсорної системи для сприйняття часу. Фізіологічною основою сприйняття часу є ритмічна зміна процесів збудження і гальмування у нервовій системі. Певний стан нервових клітин стає сигналом, на основі якого у людини утворюються умовні рефлекси на час. У наземних умовах сприйняття часу пов'язане з періодичними змінами, які відбуваються в результаті обертання Землі навколо своєї осі.
Об'єктивно час вимірюють за допомогою спеціальних приладів - хронометрів. Суб'єктивно відлік часу формується завдяки добовим і сезонним ритмам, які зумовлюють певні зміни діяльності організму. Суб'єктивне сприйняття часу не завжди збігається з його об'єктивним плином і залежить від індивідуальних особливостей людини, характеру діяльності та емоційного стану. За позитивних емоцій люди схильні недооцінювати, а за негативних - переоцінювати тривалість часу. Відчуття часу визначають за допомогою годинника.
Що таке ілюзії сприйняття? Ілюзія - це хибне, спотворене сприйняття. Окремі види ілюзій можуть з'явитись у людини під впливом сильних емоцій, пережитих нею у даний момент. Проте існують ілюзії, які виникають майже в усіх людей. Такими прикладами можуть бути ілюзії сприйняття лінійної перспективи, за якої здається, ніби паралельні рейки залізниці вдаличині сходяться; ілюзії сприйняття повітряної перспективи, за якої світло і колір, що відбиваються предметами, певною мірою спотворюються під впливом шарів повітря. Коли розглядати однакові за розміром вертикальну і горизонтальну лінії, перша завжди сприймається як значно більша, ніж друга. Також неправильно може сприйматися величина предмета. Наприклад, висока людина поруч з низькою здається ще вищою, ніж насправді; предмет, розташований ближче, здається більшим, а віддалений - меншим від своєї справжньої величини; розміри світлих предметів зазвичай переоцінюють порівняно з темними: світлі предмети здаються більшими, ніж такі самі за величиною темні. Деякі види зорової ілюзії наведено на малюнку 40.
У чому полягає індивідуальний характер сприйнят-Різні люди по-різному сприймають навколишній світ. Кожна людина обов'язково до сприйнятого додасть щось своє. Характер сприйняття залежить від рівня знань людини, від її поглядів і переконань, інтересів і нахилів, від потреб, емоційного стану, від усього того, що вона хоче побачити у тому чи іншому явищі (мал. 39). Наприклад, налякана людина схильна вбачати скрізь ознаки небезпеки. Заздалегідь одержана характеристика про іншу людину іноді заважає визначити власне ставлення до неї.
1.    Що таке сприйняття і чим воно відрізняється від відчуття?
2.    Які фізіологічні основи сприйняття?

3. Чим характеризується сприйняття?

4. Що таке ілюзія сприйняття?

5. Як ми сприймаємо простір, рух і час? У яких життєвих ситуаціях часу «не вистачає»?

Чому, коли людина вперше йде незнайомою місцевістю, розшукуючи дорогу самостійно, вона без особливих зусиль знайде її вдруге, але коли людина йде разом із супутником, якому дорога знайома, їй буде важко самостійно пройти цей шлях наступного разу?
Який вплив на ваше сприйняття нового матеріалу матимуть знання раніше вивченого?
Чому помилки в зошиті рекомендують виправляти червоним олівцем чи пастою?
Чому люди, які перебувають у різних емоційних станах, по-різному сприймають час?
 
Тема: Сприйняття часу
•    Обладнання: секундомір або годинник із секундною стрілкою.
•    Хід роботи:
(роботу виконують парами).
1.    Експериментатор дає команду почати дослід, при цьому вмикаючи секундомір або фіксуючи положення секундної стрілки годинника.
2.    Піддослідний дає команду вимкнути секундомір або зафіксувати положення секундної стрілки на годиннику після того, як, на його думку, мине хвилина.
3.    Визначте похибку у сприйнятті 60 с, тобто однієї хвилини. У який бік похибка: переоцінка чи недооцінка часу?
4.    Повторіть дослід, виконуючи при цьому якусь роботу (підрахунки, письмо).
5.    Вирахуйте різницю між даними двох дослідів і поясніть її.

ПАМ'ЯТЬ. ПРОЦЕСИ ПАМ'ЯТІ
 
На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви намагаєтеся пригадати, тобто відтворити те, що запам'ятали. Чи все вдається запам'ятати? Як довго і скільки інформації може тримати пам'ять?
 
Що таке пам'ять? Який її механізм? Пам'ять - це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати у мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо). Останніми роками механізм пам'яті інтенсивно досліджується. Феномен пам'яті включає три факти.
Перший факт полягає в тому, що короткий ряд інформації легше запам'ятати, ніж довгий. Це означає, що інформація в нашій пам'яті зберігається за іншим принципом ніж, приміром, на магнітній плівці або ж в електронному блоці комп'ютера, коли запис може тривати доти, доки не скінчиться інформаційна ємність цих записувачів.
Другий факт - це те, що ми запам'ятовуємо не стільки подробиці, скільки зміст, загальні положення.
І, нарешті, третій факт. Досліджено, що в мозку утворюються сліди - відображення того, з чим людині доводилось стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Все це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам'ятних слідів. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великого мозку в результаті пластичності нервової системи. Будь-який спричинений зовнішнім подразником нервовий процес (збудження чи гальмування) залишає в нервовій системі певні функціональні зміни, які полегшують перебіг відповідних нервових процесів за їхнього повторення.
Фізіологічні процеси, що відбуваються в корі великого мозку під час запам'ятовування, подібні до процесів, які відбуваються при сприйнятті: пам'ять залучає до роботи ті самі нервові центри, що й сприйняття. Однак під час сприйняття нервові процеси в корі великого мозку виникають безпосередньо у відповідь на дію зовнішнього подразника на органи чуттів, а пам'ять ґрунтується лише на їхніх слідах.
Яке значення для людини має її пам'ять? Пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, вміннями, що накопичило людство за тисячоліття. Пам'ять зберігає індивідуальний досвід організму, забезпечує його використання для формування поведінки. Вона є основою навчання людини, постійного підвищення її інтелекту, передачі знань наступному поколінню.
Для того, щоб краще користуватися своєю пам'яттю, зробити її продуктивнішою, необхідно знати її властивості.
Які характеристики властиві пам'яті? Пам'ять кожної людини має свої особливості, що свідчать про її ефективність. Це насамперед кількісні характеристики, тобто обсяг і тривалість, та якісні - швидкість, точність і готовність.
Основними процесами пам'яті є запам'ятовування, збереження і відтворення інформації. Зворотним процесом є забування.
Що таке запам'ятовування? Запам'ятовування -це закріплення в пам'яті певних знань. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.
Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх у потрібний момент дуже важко.
Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.
Мимовільне запам'ятовування відбувається у випадках, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що здається незвичайним.
Довільне запам'ятовування пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.
Як ми зберігаємо інформацію? Залежно від часу, протягом якого зберігається певна інформація, розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять.
Сенсорна пам'ять - це збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів. Вона зберігає «сліди» впливів лише на частки секунди і в цей час розв'язується питання про те, чи сприймуть вищі відділи мозку сигнали, що надійшли. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.
Хоча інформація сенсорної пам'яті, що використовується для пошуку розв'язання якого-небудь завдання,
не затримується у мозку, але за певних фізіологічних станів (за невисокої збудливості кори великого мозку і підвищеної збудливості підкіркових центрів) можуть надовго запам'ятовуватись яскраві зорові та інші образи, які людина сприймала навіть протягом 0,5 секунди. Цю здатність пам'яті часто враховують при показі телереклами, відеокліпів: інформація, подана в них, здебільшого не запам'ятовується, але відіграє певну роль у регуляції підсвідомої поведінки, аби тільки образи були важливі. Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в короткочасну пам'ять.
Короткочасна пам'ять - це запам'ятовування і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового і дуже нетривалого сприйняття. Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів.
Який обсяг короткочасної пам'яті? Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який, зазвичай, не перевищує сім цифр.
Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу.
Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це - глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями,   видів пам'яті роками і навіть протягом життя людини. Вона перебуває на позасвідомому рівні нашої психіки.
Якщо б цього не відбувалося, ми не змогли  б  здобувати  знання. Особливо міцно закладені в пам'яті
події, що відбулися в дитинстві під впливом сильних емоцій. Те, що ми вивчили в дитинстві, міцно зберігається і легко відтворюється.       
 
Як ми відтворюємо (згадуємо) запам'ятоване? Відтворення - це процес пригадування певних знань і викладення їх у логічній послідовності. Воно пов'язане з використанням слідів, що зберігаються в пам'яті. Як і запам'ятовування, відтворення може бути мимовільним і довільним. Поштовх до мимовільного відтворення може бути незначним. Достатньо згадати, як ви пішли в перший клас, і відразу з цією подією виникне низка спогадів.
Для довільного відтворення потрібні вольові зусилля з боку людини, її бажання згадати щось конкретне. Наприклад, учень пригадує матеріал, який вивчав на попередньому уроці. Пригадування значною мірою залежить від того, як інформація заклалась у пам'ять. Якщо учень добре засвоїв матеріал, то й пригадує його легко, якщо погано - на пригадування витрачається багато зусиль.
1.    Що таке пам'ять? Яке значення вона має в житті людини?
2.    Які основні характеристики пам'яті?

3. Що таке запам'ятовування? Які основні умови механічного й осмисленого запам'ятовування? Яку перевагу має осмислене запам'ятовування?

4. Як зберігається інформація в пам'яті людини? Які є види збереження інформації в пам'яті?

5. Які особливості короткочасної і довготривалої пам'яті?

6. Як відтворюється (згадується) інформація, закладена в пам'яті?

Чому деякі вірші, вивчені в початковій школі, запам'ятовуються на все життя?

М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш, В.О.Мотузний, Біологія 9 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Плани уроків з біології, конспекти, підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, конспекти, реферати}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.