Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >>Біологія: Життєдіяльність рослин. Повні уроки

Мета: описати основні процеси життєдіяльності рослин. Виділити їх відмінності від тварин та людини.

Хід роботи:

1 Нагадати риси кожного живого організму.

2 Послідовно характезувати кожний процес життєдіяльності рослин.

3 Підкреслити важливість рослин для всього живого на планеті.

Як і кожен живий організм, рослини ростуть, розвиваються, дихають, живляться, розмножуються. Тож розглянемо основні особливості всіх цих процесів життєдіяльності рослин.

1 Ріст.

У слові рослина вміщена фундаментальна властивість рослин – здатність рости в продовж всього життя. Якщо рослина не росте, це значить що вона знаходиться в умовах стресу чи загинула. Ростом можна назвати необоротне збільшення рослини хоча б по одному з таких параметрів: по кількості клітин, лінійним розмірам, сирій чи сухій біомасі.

Відео 1. Просростання насінини.

Самий швидкий та економічний спосіб росту – розтягнення, при якому відбувається сильна вакуолізація клітин. Для рослин основними будівельними матеріалами являються вода та вуглеводи, тоді як для ділення клітин потрібні мінеральні речовини (азот, фосфор та ін.)

Відео 2. Ріст листя дерева.
2 Розвиток

                                                                                       Мал.1Розвиток рослини із насінини.

Якщо ріст можна характезувати як кількісне явище, то розвиток – це якісне явище. В процесі розвитку рослина набуває нових структур. Процеси розвитку поділяють на ембріональний, ювенільний, генеративний та сенільний етапи.

Відео 3. Розвиток садженців.

Ембріональний період починається зі злиття яйцеклітини та спремія (клітини для розмноження), тобто з утворення зиготи (насіння). Далі сценарій розвитку залежить від систематичної групи рослин. Ювенільний період характеризується активним ростом вегетативної маси рослини. Генеративний етап – це період цвітіння та плодоносіння рослини. Сенільний етап – це старіння рослинного організму.

3 Живлення

Живлення рослин – це процес поглинання та засвоєння рослинами із оточуючого середовища хімічних елементів, необхідних для життя. Полягає в переміщенні речовин із середи в цитоплазму рослинних клітин та їх хімічному перетворенні в сполуки, властиві для даного виду рослин. Поглинання та засвоєння поживних речовин (анаболізм) разом з їх розпадом та виділенням (катаболізм) складають обмін речовин (метаболізм) – основу життєдіяльності організму.

Типи живлення рослин бувають різні. В залежності від джерела вуглецю вирізняють гетеротрофів, автотрофів.

                                                                                                     Табл. 1Типи живлення.

Гетереторофи серед рослин – це всі гриби та більшість бактерій. Вони можуть використовувати вуглець лише з органічних сполук, в яких він утримується у відновленій формі.  Живлення за рахунок мертвих органічних залишків – сапрофітне. Цей тип живлення властивий всім гнилісним грибам та бактеріям. Гетеротрофи, що живуть за рахунок органічних сполук інших живих організмів звуться паразитами. До них належать всі гриби та бактерії – збудники хвороб тварин та рослин, а також деякі вищі рослини, що можуть висмоктувати за допомогою спеціальних присосок соки інших рослин. 

Більшість рослин здатна засвоювати вуглець з двоокису вуглецю (СО2), відновлюючи його до органічних сполук. Це – автотрофний тип живлення. Він притаманний всім вищим рослинам, а також водоростям та деяким бактеріям.

Завдяки рослинам відбувається великий біогеохімічний коло обіг у природі. Автотрофні рослини дають цьому початок, видаляючи з атмосфери СО2 та утворюючи богаті хімічною енергією органічні сполуки. Гетеротрофні рослини (головним чином сапрофіти) замикають цей коло обіг, розкладаючи мертві органічні рештки до вихідних мінеральних сполук. 

                                                                                            Мал. 2 Дихання та живлення рослин.

4 Дихання

Дихання – основна форма дисиміляції у людини, тварин, рослин та багатьох мікроорганізмів. При диханні багаті хімічною енергією речовини, що належать організму, окислюються до бідних енергією продуктів (двоокису вуглецю та води), використовуючи для цього молекулярний кисень. Більшість рослин при сонячному світлі виробляють кисень, але в їх клітинах проходить і зворотний процес: кисень поглинається у процесі дихання.  При світлі швидкість утворення кисню у процесі фотосинтезу зазвичай перевищує швидкість його поглинання. 

Інтенсивність дихання рослин у різні періоди їх розвитку неоднакова. Особливо енергійно дихає насіння під час проростання. З прискоренням росту зростає інтенсивність дихання, тому молоді рослини дихають більш активно, ніж дорослі. Взимку цей процес знижується до мінімального рівня. Дихають всі органи рослин, у тому числі і корені.

Іноді складаються несприятливі умови для дихання рослин, в результаті яких трапляється кисневе голодування, що іноді призводить навіть до смерті. Подібні явища спостерігаються при тривалому затоплені ділянок водою, утворені крижаної корки і т.п. Дихання супроводжується значним виділенням тепла. Особливо енергійно виділяється тепло при диханні грибів та бактерій. На цій властивості засноване використання гною у парниках у якості біотопалива. У деяких рослин в процесі дихання температура підвищується на декілька градусів відносно температури оточуючого повітря. Тому необхідно постійно забезпечувати рослини свіжим повітрям, багатим на кисень.

5 Розмноження

Розмноження у рослин може приймати форму статевого, при якому рослина запилюється та насіння визріває звичайним шляхом, та вегетативного, при якому рослина розмножується шляхом відособлення своїх частин і відтворення їх до цілісної рослини, наприклад, за допомоги кореневищ, цибулин, бульб чи вусів (полуниця). Вегетативне розмноження може відбуватися штучним шляхом за допомогою висаджування відростків або прищеплення.

                                                                                          Мал. 3Розмноження насінних рослин. 

                                                                                   Табл. 2 Вегетативне розмноження рослин.

Більшість рослин, як водних, так і наземних все життя залишаються на одному місці. Рослини створені так, щоб засвоювати якомога більше сонячної енергії та витримувати несприятливі впливи зовнішньої середи. Водні рослини гнучкі, як мотузка, і не ушкоджуються водою, що тече. Наземні рослини так орієнтують у просторі своє листя, щоб їх поверхня була завжди звернена до сонця. Коріння наземних рослин міцно закріплено у грунті. Зовнішній вигляд рослин помітно відрізняється в залежності від умов зовнішнього оточення.  На відміну від тварин рослини не мають нервової системи. Їх зріст регулюється лише гормонами (ростовими речовинами). Ці речовини утворюються переважно в активно зростаючих тканиниах, а свою дію проявляють в частинах рослини, віддаленій від місця їх утворення. Одні гормони прискорюють зріст, інші навпаки пригнічують.

Весь запас органічних сполук, завдяки яким існує життя на Землі, утворюють зелені рослин та деякі бактерії, шляхом процесів своєї життєдіяльності.

Контролюючий блок:

1 Які є основні процеси життєдіяльності рослин?

2 Автотрофи – це….?

3 Яка головна особливість росту рослин?

4 Які існують форми розмноження рослин?

5 Що таке метаболізм?

Список літератури:

1. Урок на тему:"Жизненные формы растений" Автор Луць И. И.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.