Тема: Надходить літо. Мета: ознайомити дітей з красою природи влітку. Тип уроку: урок – лекція.
Як чудово влітку в лісі! Крізь густу крону дерев пробиваються золотисті промені сонця, аромат трав і квітів заглушає всі інші запахи, а невгамовний щебет птахів та інші сторонні звуки. У лісі можна поласувати малиною, чорницею, суницею, ожиною - он скільки ягід зберігає ліс! А гриби? Багатьох людей улюблене заняття в лісі - збирати гриби.
Але не кожній дитині можна довірити його. Навіть дорослий не завжди знає правила, яких необхідно дотримуватися при пошуку грибів. А вони дуже важливі: далеко не всі гриби, навіть гарні на вигляд, годяться в їжу, і ними можна запросто отруїтися. Перше правило: гриби треба знати «в обличчя». У кошик потрібно класти тільки ті, з якими ти добре знайомий, в яких упевнений, що вони тебе не підведуть. Самий головний твій ворог - мухомори і бліда поганка, від яких можна не тільки захворіти, але й померти. У ліс зазвичай ідуть на світанку, щоб першими встигнути зібрати врожай і уникнути спекотного сонця. По дорозі зустрічається чимало цікавого. Що це, наприклад, за будиночок з прутиків? Та це, виявляється, мурашник, який зібрали собі великі чорні мурахи. Одні з них тягнуть травинки, інші - чиюсь лялечку, треті - зернятко. А це що таке шарудить в листі? Обережно: там може ховатися отруйна змія. А як зветься цей ошатний птах, який дзвінко співає? Це - синиця. А зараз ми злякали смугасту сороку - вона злетіла прямо перед нами і щось невдоволено прокричала на прощання. Тут якийсь маленький звір промайнув під ногами. Це ж мишка - вона теж любить гриби, і добре знає, як відрізняти їстівні від отруйних. Якщо вона тут - значить, десь поблизу і гриби. А ось і перший видобуток: під листом сховався коричневий гриб з товстою ніжкою. Це красноголовець - один з самих смачних і ситних грибів. Зрізати його потрібно акуратно, щоб маленький шматочок ніжки залишився в землі - так ми не пошкодимо грибницю, з якої знову зможе вирости гриб. Красноголовець хороший для їжі в будь-якому вигляді: і смажений, і тушкований, і для супу. А скільки лисичок на галявинці! Так ці гриби прозвали, мабуть, тому, що вони жовтого, як шкура лисиці, кольору. Ростуть ці гриби завжди купками, на відкритому місці - люблять сонечко, і тому побачити їх і зібрати нескладно. Лисички найкраще смажити: з картоплею, на рослинному маслі, в сметані - вони справжня смакота ... Побродили, побродили, і повну кошик грибів назбирали. Поки сонце не стало припікати, треба додому повертатися. Є у нас тепер повний обід: і суп зваримо грибний, і присмажимо нашу смачну видобуток з картоплею. Смакота! Що то в лісі та за крик? То задумав боровик На жуків іти війною Із громадою грибною; Посилає посланців, Геть по лісові гонців, Щоб трубили, щоб гукали, Щоби губ-грибів скликали. Обізвалися опеньки: «У нас ніженьки тоненькі, Ми не винні тому, Не підем на війну!» Обізвались печерички, Прехороші молодички: «Наше діло сторона – Не про нас ота війна», Обізвались маслюки, Лежебоки - товстюки: «Та нехай їм тим жукам, Нащо вони здались нам!» Обізвались синьо губці, Що сиділи собі в купці: «Хай там інших беруть,- Воюватися ідуть!» Обізвалися «вужачки»: «Не поліземо ми рачки! Там не лізти – рачкувати – Треба хутко поспішати». Обізвались сироїжки: «Ми до того торгу й пішки! Ось ми зараз ідем! Тільки зброю візьмем!» Обізвалися ріжки: «Де вини оті жуки? Ось ми зараз ідем, Їх на роги візьмем!» Обізвалися мухомори: «Завдамо жукам ми горе! Ми отрути їм дамо, Цілі купи вкладемо». О.Пчілка – О.Білоусенко
Разом з літом приходять літні канікули. Літні канікули - це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду - щось дуже хороше.
Багато дітей із задоволенням їдуть до бабусь та дідусів. З задоволенням доглядають за овочами на бабусиному огороді. Поливають, прополюють зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка. І дуже приємно, коли бабуся за обідом каже: "Ой, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої внучата , мої помічники!" Влітку є час із друзями погуляти, і в ігри пограти, і в гості поїхати. Але найбільше всі чекають , коли батьки поїдуть з нами на море. Напевно, немає такої людини кому б не подобалося море. Воно широке-широке, глибоке-глибоке, таке невідоме, що іноді навіть трохи страшно стає, коли довго на нього дивишся. Море - це щось тихе і м'яке, близьке й далеке, тепле і прохолодне. І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду - і плавати, пірнати, борсатися. Збираючись додому ми обов’язково купляємо подарунки, сувеніри, морські раковини. Прикладаємо їх до вуха і чуємо шум прибою. І ніби відчуваємо, як морська хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає в обличчя тисячі блискучих солоних бризок. І ми сміємося, радіємо разом з мамою, татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем. Літо - це пора, коли потрібно набиратися сил, дихати свіжим повітрям, ласувати солодкими ягодами, дізнаватися природні секрети. Влітку цвіте безліч квітів, достигають плоди, у птахів вилітають з гнізд птиці. І якщо влітку природа розкривається ще краще, ніж навесні, то треба за нею спостерігати.
У липні я була в лісі біля річки, яка одягнулася в густе темно-зелене листя. На гілках дерев заливалися в прекрасному співі птиці. Їх спів навіяли на мене гарний настрій, і мені захотілося пройти берегом річки. Літня спека позначилася: річка обміліла, і деякі мешканці глибокої води опинилися на мілководді, а дехто, з прибережних рослин - на суші. Увечері настала пора комах. Вони літали, кружляли над водою.У безвітряної тиші було чутно лише їх дзижчання. Насунулася ніч, і разом з нею на зміну життя днини прийшло нове життя - нічне. Літо - це найкращий час не тільки для спостережень, але і для рибної ловлі. Весело сидіти в літній день з вудкою на річці і тягати з води смугастих окунців, сріблястих плотвичок! Але в свої літні канікули не потрібно забувати про їзду на велосипедах, катання на роликових ковзанах і цікаві ігри.
Все-таки як швидко минає літо! Ось вже і серпень - пора врожаю. У садах йде збір яблук, груш, дозріває виноград. На полях поспіли овочі, йде велика робота по їх збиранні. Не дарма кажуть: "Що влітку народиться, то взимку згодиться". Швидко пролітає літо, ось вже і вересень. І це добре - можна поділитися з друзями своїми літніми новинами, хочеться побачити своїх однокласників, хочеться почати вчитися і радувати батьків своїми успіхами. І тоді кожен зможе з гордістб сказати: "Здрастуй! Давай будемо відпочивати і радіти разом.Ми це заслужили! " Літо проходить так стрімко, що не встигаєш ним як слід насолодитися. Коли на вулиці осінь - вона надовго залишається з жовтим листям, а зима - з кучугурами снігу, з вітрами і брудними калюжами. А ось літо - як щастя - з'явиться, подражниться своєю присутністю, і немає його. І живи тепер ним до наступного разу.
Любимо літо за те, що воно так точно вказує на скороминущість усього існуючого. Любимо за те, що вчить приймати жорстоку правду: все мине і після нього не залишиться й сліду, як не залишається сліду після літа. Літо тим самим вчить цінувати себе. Воно показує, що цінувати треба кожну мить, яка пролітає і зникає назавжди. Літо показує, що вічні ідеали не існують, що вони всього лише порожня «річ-в-собі», що вічність набагато нудніше, ніж життя.
Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
