KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 17. Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка»
(Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська література|Украї...)
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[8 клас|Українська мова 8 клас]]>>Українська література: Євген Дудар "Слон і муха", "Лісова казка", "Червона Шапочка"'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]&gt;&gt;Українська література: Євген Дудар "Слон і муха", "Лісова казка", "Червона Шапочка"'''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на Тему, Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка»</metakeywords>
 +
 
 +
<br> ЄВГЕН ДУДАР (1933)<br>Сміх заради життя, а не життя заради сміху.<br>Євген Дудар<br><br>Євген Дудар — один із найвідоміших сучасних українських гумористів. Народився Євген Михайлович 24 січня 1933 року в селі Озірна Зборівського району на Тернопільщині в селянській родині. Гумористичні здібності перейняв від батька, звичайного кравця, який був великим жартівником і свою любов до дотепів передав синові. З дитинства Євген захоплювався читанням гумористичних творів Степана Руданського та Остапа Вишні. Закінчив Євген Дудар факультет журналістики Львівського університету в 1962 році. Працював редактором видавництва Львівського держуніверситету, друкував гуморески й фейлетони у пресі. Згодом переїхав до Києва і влаштувався на роботу до редакції журналу «Перець».<br>Про перші літературні спроби Євген Дудар з гумором згадував: «Писати почав змалечку. І одразу смішно. Плакала тільки вчителька. За перші спроби били по руках. Про наступні спроби мовчали...»<br>Бути сатириком у тоталітарному суспільстві — то велика сміливість. Євген Дудар одчайдушно став на цей шлях. Перша збірка його гумористичних творів «Прошу слова» побачила світ 1967 року у Львові. Усього їх вийшло друком аж два десятки, серед них «Коза напрокат», «Сеанс гіпнозу», «Профілактика совісті», «Шедевр за вуаллю», «Директор без портфеля», «Рятуймо жінку». У тих збірках, які з'явилися в роки незалежності України, ще різкіше зазвучали гумористичні та сатиричні мотиви: «Штани з Гондурасу», «Плацдарм», «Українці мої, українці...» та інші. Порадував письменник своїх шанувальників і вибраними творами у 2 томах «Галерея чудотворців».<br>Євген Дудар переконаний, що «сміх врятує світ» і що українське суспільство можна оздоровити через гумор і сатиру.<br>Він — заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературної премії імені Остапа Вишні.<br>&nbsp;<br>1. Що ви дізналися про життєвий і творчий шлях Євгена Дударя? Назвіть його збірки гумористичних творів.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому Євген Михайлович став сатириком? Як сам він згадує «про перші спроби пера»?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Твори яких українських гумористів ви вже читали в попередніх класах? Що в них вам найбільше сподобалось?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви розумієте зміст вислову Євгена Дударя, що став епіграфом до розділу про письменника?<br>&nbsp;<br>СЛОН І МУХИ<br>Учені Мухи зібрались на симпозіум1: «До питання про походження прислів'я «Не робіть із Мухи Слона». Муха-доповідач з усією категоричністю заявила:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прислів'я «Не робіть із Мухи Слона» у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів'я, зрозуміло, повинно звучати так: «Не робіть із Слона Муху».<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Слон,— заявила Муха-співдоповідач,— істота, не варта ніякої уваги! По-перше, він не може літати. По-друге, не вміє дзижчати...<br>Наступна Муха-оратор теж висловилась на адресу Слона:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ця істота неповоротка. Зовсім не пристосована до життя...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Колеги! — виступила найсерйозніша учена Муха.— Що ми, дійсно, робимо із Слона Муху? Ну що ми заладили: Слон та Слон! Я не бачу ніякого Слона. І вважаю, що ніякого Слона в природі не було і нема!..<br>Учасники симпозіуму радісно задзижчали. А й насправді, Слона вони не бачили, тому що симпозіум проходив на його спині.
 +
 
 +
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви думаєте, чи справді наукове питання розглядали на симпозіумі вчені Мухи? Поясніть зміст прислів'я, що стало темою для обговорення.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому учасники наради так легко повірили ученій Мусі?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкрийте алегоричний смисл образів байки.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які засоби комічного використано у творі?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; До якого виду комічного належить цей твір? Доброзичливий чи викривальний у ньому сміх? Доведіть свою думку посиланням на текст.<br>
 +
 
 +
ЛІСОВА КАЗКА<br>(Для дорослих)<br>Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка.<br>Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; О, нарешті надійшла вказівка з тресту ( Т р е с т — об'єднання кількох підприємств однієї галузі.). Сіли. Читають.<br>«Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу колод у главк. Нема на чому писати».<br>Ведмідь скликав загальні збори. Намітили рубежі. Взяли зобов'язання. Врізали. Відправили.<br>Незабаром лісова пошта доставила в контору лісгоспу десять колод.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розгорнута інструкція,— зауважив Ведмідь.— Як інвентаризувати ліс.<br>Провели інвентаризацію. Послали в трест звіт із п'ятдесяти колод. Другий примірник в об'єднання. Третій у міністерство.<br>З міністерства не забарилися вислати брошуру зі ста п'ятдесяти колод. Як оберігати ліс від паразитів.<br>З главку прислали буклет із п'ятдесяти колод. Розтлумачували, як правильно розуміти брошуру з міністерства.<br>З тресту додали тридцять колод інструкції, як розшифрувати буклет із главку. <br>У лісгоспі не забарилися. Відразу ж склали на двохстах колодах звіт про те, як вони зрозуміли вказівки зверху й що думають чинити. Заодно відправили п'ять тисяч колод у трест, десять тисяч — у главк і двадцять тисяч — у міністерство. Як і вимагалось.<br>Незабаром у лісгосп прийшла брошура. На триста колод. У супроводі двохсотколодної пояснювальної записки з об'єднання і стоколодної інструкції з тресту.<br>У цих керівних матеріалах йшлося про те, як берегти ліс від буреломів.<br>З лісгоспу негайно ж повідомили всі три керівні установи, що вказівки отримали. Розробили й вислали звіт на п'ятдесяти колодах, яких заходів вжито для безпеки лісу.<br>У новій депеші (Депеша — термінове офіційне повідомлення.), що надійшла зверху, хвалили лісове господарство за вчасне вжиття заходів по охороні лісу. І надіслали інструкцію з п'ятисот колод, як берегти ліс від пожежі.<br>Працівники лісгоспу, як і годиться, матеріал опрацювали. І доповіли в звіті на тисячі колод, що лісові не загрожують найстрашніші пожежі...<br>Якось у кабінеті Ведмедя пролунав телефонний дзвінок. Керуючий трестом почав дорікати за те, що річний звіт лісгосп надіслав на трухлявій палиці з ліщини.<br>А наступного дня лісова пошта доставила Ведмедеві наказ по тресту, написаний на виламаній із стільця ніжці. У ньому повідомлялося, що лісове господарство ліквідується.<br>— Нічого,— заспокоював Ведмідь своїх підлеглих.— Мобілізуємось, розкорчуємо пеньки та й візьмемося за землеробство.
 +
 
 +
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте тему та ідею байки. Яке суспільне явище у ній викривається?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим ця байка подібна до казки? З якою метою автор вводить у твір казкові мотиви?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви думаєте, чому так радісно заревів Ведмідь, коли одержав депешу з тресту?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому було ліквідоване лісове господарство? Чи збентежені були його працівники, чому?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи актуальна для нашого часу проблема, порушена у творі?<br><br>ЧЕРВОНА ШАПОЧКА<br>(Стара казка на новий лад)<br><br>В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.<br>Одного разу мама каже Червоній Шапочці:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.<br>Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.<br>Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:<br>Ах, зта красная рябина Среди осенней желтизньї." Я на тебя смотрю, любимьій, Теперь уже со стороньї...<br>Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм!<br>Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.<br>Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поїхали!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди? — перелякався Вовк.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.<br>Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чао предкам!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка. <br>Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; На. Нема більше.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.<br>Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не маю, внученько! їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...<br>Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.<br>Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.<br>Де вона блукає, досі ніхто не знає.<br>Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...<br>&nbsp;<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайдіть у казці Євгена Дударя опис Червоної Шапочки. Чим він відрізняється від опису дівчинки у казці Шарля Перро?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як сучасна казка про Червону Шапочку видозмінена відповідно до нових часів?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте образи Вовка і мисливця.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Виділіть у мові Червоної Шапочки жаргонізми. Для чого їх вживає автор?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кому зі своїх персонажів Євген Дудар співчуває? З чого це видно?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які суспільні явища викриває автор твору? Чим ця «стара казка на новий лад» є повчальною?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Який твір Євгена Дударя вам найбільше сподобався і чим саме? Підготуйтесь до його виразного читання.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Намалюйте ілюстрацію до будь-якого твору Євгена Дударя і доберіть рядки, якими її можна підписати.<br><br><u>Для тих, хто хоче більше знати</u><br>Прочитайте і самостійно проаналізуйте гумореску «Еліксир молодості»: визначте тему, ідею та художні особливості твору. Пригадайте визначення гуморески,, назвіть її прикметні ознаки.<br>&nbsp;<br>Еліксир молодості<br>Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж — ніби огірочок свіженький.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еліксир молодості,— кажу.— У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі на роботу йдуть, мене з ним вдома лишають. Для прикладу хоча б учорашній день. Тільки схопився з ліжечка, вже кричить:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду! Ставай на руки і на ноги! Будеш кінь...<br>Я навкарачки. Він дав мені в зуби ремінець від штанів, виліз мені на спину, шльопнув кописткою по тому місцю, де має бути хвіст:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вйо-о-о, коню! Брикай! Брикай! Підкидай ногами! Фицай, іржи! Добрикався я до того, що на підлозі простягнувся. А він:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, ти вже здох?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здох,— кажу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді давай будемо лупити з тебе шкіру...<br>Скинув з мене сорочку. Почав відтягувати шкіру. Такий масаж зробив, що досі вся спина горить. Добре, що я ницьма лежав. Набридло йому це заняття. Каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Давай у перукарню гратися.<br>Посадив мене на свій дитячий стільчик. Окутав рушником навколо шиї. Почав за бороду і за вуса смикати. Стриже, значить. У мене з очей вже сльози течуть, а він:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не плач. Ти ж мужчина. Герой...<br>Не встиг я витерти заплакані очі, він бовсьнув мені на голову чашку холодної води:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Освіжимо трохи...<br>Поки я рушником витирав голову, він встиг притягти і включити пилосос.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Завивку будемо робити...<br>Тоді надів мені на голову каструлю:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Висушити треба...<br>Але раптом йому стрільнула інша думка:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, давай будемо робити весілля. Ти — барабан... І затарабанив ложками по каструлі на моїй голові.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Грай! Грай! — кричить.— Отак губами грай: «Ту-ру-ру-ру! Ту-ру-ру-ру!» Ніби труба...<br>Сиджу. Турурукаю. Він тарабанить ложками по каструлі. І наспівує:<br>Тиша навкруги, Сплять гаї й луги...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яка там, дитино, тиша,— говорю.— Вліз би ти під оцю каструлю...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, не говори! Грай!.. Після цього вигукнув:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду! Цирк! Давай будемо робити цирк. Ставай на руки, підніми догори ноги і ходи...<br>Видно, йому не дуже сподобався мій номер. Бо як я тільки гепнувся на підлогу, переробив мене на місяцехід. Прив'язав мені до ноги шнур від пилососа, клацає вмикачем і командує:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Старт! Лізь на софу і джуми, як машина. Отак: джу-у-у... Я джумлю. Рачки лізу на софу, тоді на стіл.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; На шафу! Діду, лізь на шафу! І джуми голосніше!<br>На шафу я зопалу видряпався. Але джуміти перестав. Бо бачу, що злізти мені буде набагато важче.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що ти бачиш, діду? — питає онук знизу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кратери. Давай,— кажу,— стели біля шафи ковдру, перину. Тоді подушки. Спробуємо зробити м'яку посадку.<br>На щастя, прийшла на обід невістка. Від здивування рот розкрила:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ви чого на шафу залізли?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я не на шафі,— кажу.— Я на Місяці. У космос мене запускав. Підтягуй стола. Будемо якось приземлятися...<br>Отаке-о. А ви заздрите, що я моложавий. Варварою дорікаєте. Та якби Варварі таке ось випробування, вона ще на танці бігала б...<br><u><br>Хвилини творчості</u><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Спробуйте самостійно скласти гумореску на шкільну тематику у віршованій чи прозовій формі. Оберіть об'єкт комічного зображення, введіть у гумореску кілька дійових осіб. Продумайте, яку форму ви оберете, які образи створите, які діалоги введете, яку ідею втілите, які засоби виразності використаєте.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Створіть антитези на основі антонімів добро—зло або якихось інших.<br><br><u>Радимо почитати</u><br>Євген Дудар. Українці мої, українці... Сумні роздуми веселого чоловіка.<br><br><u>Перевірте себе</u><br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим гумор відрізняється від сатири?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке іронія? Наведіть приклад.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які гумористичні та сатиричні твори справили на вас<br>найбільше враження? Чим саме?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть, що таке справжній патріотизм та псевдопатріотизм.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому полягає актуальність сатиричних творів Володимира Самійленка для наших сучасників?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кого висміює в алегоричних образах тварин автор «Лісової казки»?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте основну думку байки «Лісова казка».<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
''В.Цимбалюк, Українська література, 8 клас''
 +
 
 +
''Надіслано читачами з інтернет-сайту''
 +
 
 +
<br><sub>Вся шкільна программа онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|скачати реферати]] безкоштовно, книги, підручники української літератури, готові домашні завдання</sub>
<br>  
<br>  
-
ЄВГЕН ДУДАР (1933)<br>Сміх заради життя, а не життя заради сміху.<br>Євген Дудар<br><br>Євген Дудар — один із найвідоміших сучасних українських гумористів. Народився Євген Михайлович 24 січня 1933 року в селі Озірна Зборівського району на Тернопільщині в селянській родині. Гумористичні здібності перейняв від батька, звичайного кравця, який був великим жартівником і свою любов до дотепів передав синові. З дитинства Євген захоплювався читанням гумористичних творів Степана Руданського та Остапа Вишні. Закінчив Євген Дудар факультет журналістики Львівського університету в 1962 році. Працював редактором видавництва Львівського держуніверситету, друкував гуморески й фейлетони у пресі. Згодом переїхав до Києва і влаштувався на роботу до редакції журналу «Перець».<br>Про перші літературні спроби Євген Дудар з гумором згадував: «Писати почав змалечку. І одразу смішно. Плакала тільки вчителька. За перші спроби били по руках. Про наступні спроби мовчали...»<br>Бути сатириком у тоталітарному суспільстві — то велика сміливість. Євген Дудар одчайдушно став на цей шлях. Перша збірка його гумористичних творів «Прошу слова» побачила світ 1967 року у Львові. Усього їх вийшло друком аж два десятки, серед них «Коза напрокат», «Сеанс гіпнозу», «Профілактика совісті», «Шедевр за вуаллю», «Директор без портфеля», «Рятуймо жінку». У тих збірках, які з'явилися в роки незалежності України, ще різкіше зазвучали гумористичні та сатиричні мотиви: «Штани з Гондурасу», «Плацдарм», «Українці мої, українці...» та інші. Порадував письменник своїх шанувальників і вибраними творами у 2 томах «Галерея чудотворців».<br>Євген Дудар переконаний, що «сміх врятує світ» і що українське суспільство можна оздоровити через гумор і сатиру.<br>Він — заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературної премії імені Остапа Вишні.<br>&nbsp;<br>1. Що ви дізналися про життєвий і творчий шлях Євгена Дударя? Назвіть його збірки гумористичних творів.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому Євген Михайлович став сатириком? Як сам він згадує «про перші спроби пера»?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Твори яких українських гумористів ви вже читали в попередніх класах? Що в них вам найбільше сподобалось?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви розумієте зміст вислову Євгена Дударя, що став епіграфом до розділу про письменника?<br>&nbsp;<br>СЛОН І МУХИ<br>Учені Мухи зібрались на симпозіум1: «До питання про походження прислів'я «Не робіть із Мухи Слона». Муха-доповідач з усією категоричністю заявила:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прислів'я «Не робіть із Мухи Слона» у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів'я, зрозуміло, повинно звучати так: «Не робіть із Слона Муху».<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Слон,— заявила Муха-співдоповідач,— істота, не варта ніякої уваги! По-перше, він не може літати. По-друге, не вміє дзижчати...<br>Наступна Муха-оратор теж висловилась на адресу Слона:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ця істота неповоротка. Зовсім не пристосована до життя...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Колеги! — виступила найсерйозніша учена Муха.— Що ми, дійсно, робимо із Слона Муху? Ну що ми заладили: Слон та<br>&nbsp;<br>Слон! Я не бачу ніякого Слона. І вважаю, що ніякого Слона в природі не було і нема!..<br>&nbsp;<br>Учасники симпозіуму радісно задзижчали. А й насправді, Слона вони не бачили, тому що симпозіум проходив на його спині.<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви думаєте, чи справді наукове питання розглядали на симпозіумі вчені Мухи? Поясніть зміст прислів'я, що стало темою для обговорення.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому учасники наради так легко повірили ученій Мусі?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкрийте алегоричний смисл образів байки.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які засоби комічного використано у творі?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; До якого виду комічного належить цей твір? Доброзичливий чи викривальний у ньому сміх? Доведіть свою думку посиланням на текст.<br>в. Розгляньте малюнок Володимира Зельдеса до байки «Слон і Мухи» (с. 317). Який епізод твору відобразив художник? Чи вдало він змалював персонажів байки? Доберіть репліки з тексту, якими обмінюються Мухи, розіграйте сценки у групах на основі байки й малюнка.<br>ЛІСОВА КАЗКА<br>(Для дорослих)<br>Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка.<br>Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; 0, нарешті надійшла вказівка з тресту1. Сіли. Читають.<br>«Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу колод у главк. Нема на чому писати».<br>Ведмідь скликав загальні збори. Намітили рубежі. Взяли зобов'язання. Врізали. Відправили.<br>Незабаром лісова пошта доставила в контору лісгоспу десять колод.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розгорнута інструкція,— зауважив Ведмідь.— Як інвентаризувати ліс.<br>Провели інвентаризацію. Послали в трест звіт із п'ятдесяти колод. Другий примірник в об'єднання. Третій у міністерство.<br>З міністерства не забарилися вислати брошуру зі ста п'ятдесяти колод. Як оберігати ліс від паразитів.<br>З главку прислали буклет із п'ятдесяти колод. Розтлумачували, як правильно розуміти брошуру з міністерства.<br>1 Т р е с т — об'єднання кількох підприємств однієї галузі.<br>З тресту додали тридцять колод інструкції, як розшифрувати буклет із главку.<br>&nbsp;<br>У лісгоспі не забарилися. Відразу ж склали на двохстах колодах звіт про те, як вони зрозуміли вказівки зверху й що думають чинити. Заодно відправили п'ять тисяч колод у трест, десять тисяч — у главк і двадцять тисяч — у міністерство. Як і вимагалось.<br>Незабаром у лісгосп прийшла брошура. На триста колод. У супроводі двохсотколодної пояснювальної записки з об'єднання і стоколодної інструкції з тресту.<br>У цих керівних матеріалах йшлося про те, як берегти ліс від буреломів.<br>З лісгоспу негайно ж повідомили всі три керівні установи, що вказівки отримали. Розробили й вислали звіт на п'ятдесяти колодах, яких заходів вжито для безпеки лісу.<br>У новій депеші1, що надійшла зверху, хвалили лісове господарство за вчасне вжиття заходів по охороні лісу. І надіслали інструкцію з п'ятисот колод, як берегти ліс від пожежі.<br>Працівники лісгоспу, як і годиться, матеріал опрацювали. І доповіли в звіті на тисячі колод, що лісові не загрожують найстрашніші пожежі...<br>Якось у кабінеті Ведмедя пролунав телефонний дзвінок. Керуючий трестом почав дорікати за те, що річний звіт лісгосп надіслав на трухлявій палиці з ліщини.<br>А наступного дня лісова пошта доставила Ведмедеві наказ по тресту, написаний на виламаній із стільця ніжці. У ньому повідомлялося, що лісове господарство ліквідується.<br>— Нічого,— заспокоював Ведмідь своїх підлеглих.— Мобілізуємось, розкорчуємо пеньки та й візьмемося за землеробство.<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте тему та ідею байки. Яке суспільне явище у ній викривається?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим ця байка подібна до казки? З якою метою автор вводить у твір казкові мотиви?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як ви думаєте, чому так радісно заревів Ведмідь, коли одержав депешу з тресту?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому було ліквідоване лісове господарство? Чи збентежені були його працівники, чому?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи актуальна для нашого часу проблема, порушена у творі?<br><br>ЧЕРВОНА ШАПОЧКА<br>(Стара казка на новий лад)<br>1 Депеша — термінове офіційне повідомлення.<br>В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами бала<br>&nbsp;<br>хон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.<br>Одного разу мама каже Червоній Шапочці:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.<br>Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.<br>Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:<br>Ах, зта красная рябина Среди осенней желтизньї." Я на тебя смотрю, любимьій, Теперь уже со стороньї...<br>Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм!<br>Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.<br>Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поїхали!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди? — перелякався Вовк.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.<br>Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чао предкам!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка.<br>&nbsp;<br>Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; На. Нема більше.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.<br>Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не маю, внученько! їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...<br>Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.<br>Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.<br>Де вона блукає, досі ніхто не знає.<br>Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...<br>&nbsp;<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайдіть у казці Євгена Дударя опис Червоної Шапочки. Чим він відрізняється від опису дівчинки у казці Шарля Перро?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як сучасна казка про Червону Шапочку видозмінена відповідно до нових часів?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте образи Вовка і мисливця.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Виділіть у мові Червоної Шапочки жаргонізми. Для чого їх вживає автор?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кому зі своїх персонажів Євген Дудар співчуває? З чого це видно?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які суспільні явища викриває автор твору? Чим ця «стара казка на новий лад» є повчальною?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Який твір Євгена Дударя вам найбільше сподобався і чим саме? Підготуйтесь до його виразного читання.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Намалюйте ілюстрацію до будь-якого твору Євгена Дударя і доберіть рядки, якими її можна підписати.<br><br>Для тих, хто хоче більше знати<br>Прочитайте і самостійно проаналізуйте гумореску «Еліксир молодості»: визначте тему, ідею та художні особливості твору. Пригадайте визначення гуморески,, назвіть її прикметні ознаки.<br>&nbsp;<br>Еліксир молодості<br>Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж — ніби огірочок свіженький.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еліксир молодості,— кажу.— У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі на роботу йдуть, мене з ним вдома лишають. Для прикладу хоча б учорашній день. Тільки схопився з ліжечка, вже кричить:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду! Ставай на руки і на ноги! Будеш кінь...<br>Я навкарачки. Він дав мені в зуби ремінець від штанів, виліз мені на спину, шльопнув кописткою по тому місцю, де має бути хвіст:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вйо-о-о, коню! Брикай! Брикай! Підкидай ногами! Фицай, іржи! Добрикався я до того, що на підлозі простягнувся. А він:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, ти вже здох?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здох,— кажу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді давай будемо лупити з тебе шкіру...<br>Скинув з мене сорочку. Почав відтягувати шкіру. Такий масаж зробив, що досі вся спина горить. Добре, що я ницьма лежав. Набридло йому це заняття. Каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Давай у перукарню гратися.<br>Посадив мене на свій дитячий стільчик. Окутав рушником навколо шиї. Почав за бороду і за вуса смикати. Стриже, значить. У мене з очей вже сльози течуть, а він:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не плач. Ти ж мужчина. Герой...<br>Не встиг я витерти заплакані очі, він бовсьнув мені на голову чашку холодної води:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Освіжимо трохи...<br>Поки я рушником витирав голову, він встиг притягти і включити пилосос.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Завивку будемо робити...<br>Тоді надів мені на голову каструлю:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Висушити треба...<br>Але раптом йому стрільнула інша думка:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, давай будемо робити весілля. Ти — барабан... І затарабанив ложками по каструлі на моїй голові.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Грай! Грай! — кричить.— Отак губами грай: «Ту-ру-ру-ру! Ту-ру-ру-ру!» Ніби труба...<br>Сиджу. Турурукаю. Він тарабанить ложками по каструлі. І наспівує:<br>Тиша навкруги, Сплять гаї й луги...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яка там, дитино, тиша,— говорю.— Вліз би ти під оцю каструлю...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду, не говори! Грай!.. Після цього вигукнув:<br>:? о о ■<br>&nbsp;<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Діду! Цирк! Давай будемо робити цирк. Ставай на руки, підніми догори ноги і ходи...<br>Видно, йому не дуже сподобався мій номер. Бо як я тільки гепнувся на підлогу, переробив мене на місяцехід. Прив'язав мені до ноги шнур від пилососа, клацає вмикачем і командує:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Старт! Лізь на софу і джуми, як машина. Отак: джу-у-у... Я джумлю. Рачки лізу на софу, тоді на стіл.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; На шафу! Діду, лізь на шафу! І джуми голосніше!<br>На шафу я зопалу видряпався. Але джуміти перестав. Бо бачу, що злізти мені буде набагато важче.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що ти бачиш, діду? — питає онук знизу.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кратери. Давай,— кажу,— стели біля шафи ковдру, перину. Тоді подушки. Спробуємо зробити м'яку посадку.<br>На щастя, прийшла на обід невістка. Від здивування рот розкрила:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ви чого на шафу залізли?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я не на шафі,— кажу.— Я на Місяці. У космос мене запускав. Підтягуй стола. Будемо якось приземлятися...<br>Отаке-о. А ви заздрите, що я моложавий. Варварою дорікаєте. Та якби Варварі таке ось випробування, вона ще на танці бігала б...<br><br>Хвилини творчості<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Спробуйте самостійно скласти гумореску на шкільну тематику у віршованій чи прозовій формі. Оберіть об'єкт комічного зображення, введіть у гумореску кілька дійових осіб. Продумайте, яку форму ви оберете, які образи створите, які діалоги введете, яку ідею втілите, які засоби виразності використаєте.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Створіть антитези на основі антонімів добро—зло або якихось інших.<br><br><br><br>Євген Дудар. Українці мої, українці... Сумні роздуми веселого чоловіка.<br><br>Перевірте себе<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим гумор відрізняється від сатири?<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке іронія? Наведіть приклад.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які гумористичні та сатиричні твори справили на вас<br>найбільше враження? Чим саме?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть, що таке справжній патріотизм та псевдопатріотизм.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; У чому полягає актуальність сатиричних творів Володимира Самійленка для наших сучасників?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кого висміює в алегоричних образах тварин автор «Лісової казки»?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте основну думку байки «Лісова казка».<br>
+
'''<u>Зміст уроку</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                     
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
 +
 +
'''<u>Практика</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
 +
 +
'''<u>Ілюстрації</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 +
 +
'''<u>Доповнення</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                         
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F інше]
 +
 +
'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 +
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
<br>  
<br>  

Текущая версия на 14:06, 5 ноября 2009

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література: Євген Дудар "Слон і муха", "Лісова казка", "Червона Шапочка"


ЄВГЕН ДУДАР (1933)
Сміх заради життя, а не життя заради сміху.
Євген Дудар

Євген Дудар — один із найвідоміших сучасних українських гумористів. Народився Євген Михайлович 24 січня 1933 року в селі Озірна Зборівського району на Тернопільщині в селянській родині. Гумористичні здібності перейняв від батька, звичайного кравця, який був великим жартівником і свою любов до дотепів передав синові. З дитинства Євген захоплювався читанням гумористичних творів Степана Руданського та Остапа Вишні. Закінчив Євген Дудар факультет журналістики Львівського університету в 1962 році. Працював редактором видавництва Львівського держуніверситету, друкував гуморески й фейлетони у пресі. Згодом переїхав до Києва і влаштувався на роботу до редакції журналу «Перець».
Про перші літературні спроби Євген Дудар з гумором згадував: «Писати почав змалечку. І одразу смішно. Плакала тільки вчителька. За перші спроби били по руках. Про наступні спроби мовчали...»
Бути сатириком у тоталітарному суспільстві — то велика сміливість. Євген Дудар одчайдушно став на цей шлях. Перша збірка його гумористичних творів «Прошу слова» побачила світ 1967 року у Львові. Усього їх вийшло друком аж два десятки, серед них «Коза напрокат», «Сеанс гіпнозу», «Профілактика совісті», «Шедевр за вуаллю», «Директор без портфеля», «Рятуймо жінку». У тих збірках, які з'явилися в роки незалежності України, ще різкіше зазвучали гумористичні та сатиричні мотиви: «Штани з Гондурасу», «Плацдарм», «Українці мої, українці...» та інші. Порадував письменник своїх шанувальників і вибраними творами у 2 томах «Галерея чудотворців».
Євген Дудар переконаний, що «сміх врятує світ» і що українське суспільство можна оздоровити через гумор і сатиру.
Він — заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературної премії імені Остапа Вишні.
 
1. Що ви дізналися про життєвий і творчий шлях Євгена Дударя? Назвіть його збірки гумористичних творів.
2.    Чому Євген Михайлович став сатириком? Як сам він згадує «про перші спроби пера»?
3.    Твори яких українських гумористів ви вже читали в попередніх класах? Що в них вам найбільше сподобалось?
4.    Як ви розумієте зміст вислову Євгена Дударя, що став епіграфом до розділу про письменника?
 
СЛОН І МУХИ
Учені Мухи зібрались на симпозіум1: «До питання про походження прислів'я «Не робіть із Мухи Слона». Муха-доповідач з усією категоричністю заявила:
—    Прислів'я «Не робіть із Мухи Слона» у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів'я, зрозуміло, повинно звучати так: «Не робіть із Слона Муху».
—    Слон,— заявила Муха-співдоповідач,— істота, не варта ніякої уваги! По-перше, він не може літати. По-друге, не вміє дзижчати...
Наступна Муха-оратор теж висловилась на адресу Слона:
—    Ця істота неповоротка. Зовсім не пристосована до життя...
—    Колеги! — виступила найсерйозніша учена Муха.— Що ми, дійсно, робимо із Слона Муху? Ну що ми заладили: Слон та Слон! Я не бачу ніякого Слона. І вважаю, що ніякого Слона в природі не було і нема!..
Учасники симпозіуму радісно задзижчали. А й насправді, Слона вони не бачили, тому що симпозіум проходив на його спині.


1.    Як ви думаєте, чи справді наукове питання розглядали на симпозіумі вчені Мухи? Поясніть зміст прислів'я, що стало темою для обговорення.
2.    Чому учасники наради так легко повірили ученій Мусі?
3.    Розкрийте алегоричний смисл образів байки.
4.    Які засоби комічного використано у творі?
5.    До якого виду комічного належить цей твір? Доброзичливий чи викривальний у ньому сміх? Доведіть свою думку посиланням на текст.

ЛІСОВА КАЗКА
(Для дорослих)
Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка.
Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів:
—    О, нарешті надійшла вказівка з тресту ( Т р е с т — об'єднання кількох підприємств однієї галузі.). Сіли. Читають.
«Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу колод у главк. Нема на чому писати».
Ведмідь скликав загальні збори. Намітили рубежі. Взяли зобов'язання. Врізали. Відправили.
Незабаром лісова пошта доставила в контору лісгоспу десять колод.
—    Розгорнута інструкція,— зауважив Ведмідь.— Як інвентаризувати ліс.
Провели інвентаризацію. Послали в трест звіт із п'ятдесяти колод. Другий примірник в об'єднання. Третій у міністерство.
З міністерства не забарилися вислати брошуру зі ста п'ятдесяти колод. Як оберігати ліс від паразитів.
З главку прислали буклет із п'ятдесяти колод. Розтлумачували, як правильно розуміти брошуру з міністерства.
З тресту додали тридцять колод інструкції, як розшифрувати буклет із главку.
У лісгоспі не забарилися. Відразу ж склали на двохстах колодах звіт про те, як вони зрозуміли вказівки зверху й що думають чинити. Заодно відправили п'ять тисяч колод у трест, десять тисяч — у главк і двадцять тисяч — у міністерство. Як і вимагалось.
Незабаром у лісгосп прийшла брошура. На триста колод. У супроводі двохсотколодної пояснювальної записки з об'єднання і стоколодної інструкції з тресту.
У цих керівних матеріалах йшлося про те, як берегти ліс від буреломів.
З лісгоспу негайно ж повідомили всі три керівні установи, що вказівки отримали. Розробили й вислали звіт на п'ятдесяти колодах, яких заходів вжито для безпеки лісу.
У новій депеші (Депеша — термінове офіційне повідомлення.), що надійшла зверху, хвалили лісове господарство за вчасне вжиття заходів по охороні лісу. І надіслали інструкцію з п'ятисот колод, як берегти ліс від пожежі.
Працівники лісгоспу, як і годиться, матеріал опрацювали. І доповіли в звіті на тисячі колод, що лісові не загрожують найстрашніші пожежі...
Якось у кабінеті Ведмедя пролунав телефонний дзвінок. Керуючий трестом почав дорікати за те, що річний звіт лісгосп надіслав на трухлявій палиці з ліщини.
А наступного дня лісова пошта доставила Ведмедеві наказ по тресту, написаний на виламаній із стільця ніжці. У ньому повідомлялося, що лісове господарство ліквідується.
— Нічого,— заспокоював Ведмідь своїх підлеглих.— Мобілізуємось, розкорчуємо пеньки та й візьмемося за землеробство.


1.    Визначте тему та ідею байки. Яке суспільне явище у ній викривається?
2.    Чим ця байка подібна до казки? З якою метою автор вводить у твір казкові мотиви?
3.    Як ви думаєте, чому так радісно заревів Ведмідь, коли одержав депешу з тресту?
4.    Чому було ліквідоване лісове господарство? Чи збентежені були його працівники, чому?
5.    Чи актуальна для нашого часу проблема, порушена у творі?

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА
(Стара казка на новий лад)

В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
—    Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.
Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.
—    Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.
Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:
Ах, зта красная рябина Среди осенней желтизньї." Я на тебя смотрю, любимьій, Теперь уже со стороньї...
Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.
—    А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм!
Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.
—    Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.
Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:
—    Поїхали!
—    Куди? — перелякався Вовк.
—    Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.
Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:
—    Чао предкам!
—    Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?
—    Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.
—    Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..
—    Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.
—    Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.
—    Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.
—    Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка.
Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.
—    На. Нема більше.
—    Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.
Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:
—    Не маю, внученько! їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:
—    Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:
—    А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...
Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.
Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.
Де вона блукає, досі ніхто не знає.
Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...
 
1.    Знайдіть у казці Євгена Дударя опис Червоної Шапочки. Чим він відрізняється від опису дівчинки у казці Шарля Перро?
2.    Як сучасна казка про Червону Шапочку видозмінена відповідно до нових часів?
3.    Схарактеризуйте образи Вовка і мисливця.
4.    Виділіть у мові Червоної Шапочки жаргонізми. Для чого їх вживає автор?
5.    Кому зі своїх персонажів Євген Дудар співчуває? З чого це видно?
6.    Які суспільні явища викриває автор твору? Чим ця «стара казка на новий лад» є повчальною?
7.    Який твір Євгена Дударя вам найбільше сподобався і чим саме? Підготуйтесь до його виразного читання.
8.    Намалюйте ілюстрацію до будь-якого твору Євгена Дударя і доберіть рядки, якими її можна підписати.

Для тих, хто хоче більше знати
Прочитайте і самостійно проаналізуйте гумореску «Еліксир молодості»: визначте тему, ідею та художні особливості твору. Пригадайте визначення гуморески,, назвіть її прикметні ознаки.
 
Еліксир молодості
Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно:
—    Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж — ніби огірочок свіженький.
—    Еліксир молодості,— кажу.— У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі на роботу йдуть, мене з ним вдома лишають. Для прикладу хоча б учорашній день. Тільки схопився з ліжечка, вже кричить:
—    Діду! Ставай на руки і на ноги! Будеш кінь...
Я навкарачки. Він дав мені в зуби ремінець від штанів, виліз мені на спину, шльопнув кописткою по тому місцю, де має бути хвіст:
—    Вйо-о-о, коню! Брикай! Брикай! Підкидай ногами! Фицай, іржи! Добрикався я до того, що на підлозі простягнувся. А він:
—    Діду, ти вже здох?
—    Здох,— кажу.
—    Тоді давай будемо лупити з тебе шкіру...
Скинув з мене сорочку. Почав відтягувати шкіру. Такий масаж зробив, що досі вся спина горить. Добре, що я ницьма лежав. Набридло йому це заняття. Каже:
—    Давай у перукарню гратися.
Посадив мене на свій дитячий стільчик. Окутав рушником навколо шиї. Почав за бороду і за вуса смикати. Стриже, значить. У мене з очей вже сльози течуть, а він:
—    Не плач. Ти ж мужчина. Герой...
Не встиг я витерти заплакані очі, він бовсьнув мені на голову чашку холодної води:
—    Освіжимо трохи...
Поки я рушником витирав голову, він встиг притягти і включити пилосос.
—    Завивку будемо робити...
Тоді надів мені на голову каструлю:
—    Висушити треба...
Але раптом йому стрільнула інша думка:
—    Діду, давай будемо робити весілля. Ти — барабан... І затарабанив ложками по каструлі на моїй голові.
—    Грай! Грай! — кричить.— Отак губами грай: «Ту-ру-ру-ру! Ту-ру-ру-ру!» Ніби труба...
Сиджу. Турурукаю. Він тарабанить ложками по каструлі. І наспівує:
Тиша навкруги, Сплять гаї й луги...
—    Яка там, дитино, тиша,— говорю.— Вліз би ти під оцю каструлю...
—    Діду, не говори! Грай!.. Після цього вигукнув:
—    Діду! Цирк! Давай будемо робити цирк. Ставай на руки, підніми догори ноги і ходи...
Видно, йому не дуже сподобався мій номер. Бо як я тільки гепнувся на підлогу, переробив мене на місяцехід. Прив'язав мені до ноги шнур від пилососа, клацає вмикачем і командує:
—    Старт! Лізь на софу і джуми, як машина. Отак: джу-у-у... Я джумлю. Рачки лізу на софу, тоді на стіл.
—    На шафу! Діду, лізь на шафу! І джуми голосніше!
На шафу я зопалу видряпався. Але джуміти перестав. Бо бачу, що злізти мені буде набагато важче.
—    Що ти бачиш, діду? — питає онук знизу.
—    Кратери. Давай,— кажу,— стели біля шафи ковдру, перину. Тоді подушки. Спробуємо зробити м'яку посадку.
На щастя, прийшла на обід невістка. Від здивування рот розкрила:
—    А ви чого на шафу залізли?
—    Я не на шафі,— кажу.— Я на Місяці. У космос мене запускав. Підтягуй стола. Будемо якось приземлятися...
Отаке-о. А ви заздрите, що я моложавий. Варварою дорікаєте. Та якби Варварі таке ось випробування, вона ще на танці бігала б...

Хвилини творчості

1.    Спробуйте самостійно скласти гумореску на шкільну тематику у віршованій чи прозовій формі. Оберіть об'єкт комічного зображення, введіть у гумореску кілька дійових осіб. Продумайте, яку форму ви оберете, які образи створите, які діалоги введете, яку ідею втілите, які засоби виразності використаєте.
2.    Створіть антитези на основі антонімів добро—зло або якихось інших.

Радимо почитати
Євген Дудар. Українці мої, українці... Сумні роздуми веселого чоловіка.

Перевірте себе
1.    Чим гумор відрізняється від сатири?
2.    Що таке іронія? Наведіть приклад.
3.    Які гумористичні та сатиричні твори справили на вас
найбільше враження? Чим саме?
4.    Поясніть, що таке справжній патріотизм та псевдопатріотизм.
5.    У чому полягає актуальність сатиричних творів Володимира Самійленка для наших сучасників?
6.    Кого висміює в алегоричних образах тварин автор «Лісової казки»?
7.    Визначте основну думку байки «Лісова казка».


В.Цимбалюк, Українська література, 8 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайту


Вся шкільна программа онлайн, скачати реферати безкоштовно, книги, підручники української літератури, готові домашні завдання


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.