Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: «Чому троянди немов живі», «Коли розлучаються двоє», «Не знаю, що стало зо мною...». Любов - першооснова життя.

Вірш «Чому троянди немов неживі...» відтворює емоційну атмосферу сумного фіналу любовних стосунків героїв циклу і побудований у формі звернення ліричного героя до своєї коханої. Питання, які адресує герой коханій, віддзеркалюють смуток його серця, який він висловлює мовою образів природного світу, що занепадає і гине, подібної почуттям в душі героя: «троянди немов неживі»; «фіалки такі мовчазні»; трава, що дихає «тлінням і смертю»; «в задумі похмурій холодне сонце»; «пустельна земля», «сіра, мов труна». Композиційний малюнок побудовано за принципом емоційного наростання та поступового інтонаційного загострення основного питання, яке ставиться лише в двох останніх рядках вірша:

Скажи, кохана моя, чому

Покинула ти мене?
(Переклад Л. Первомайського)

Емоційне потрясіння, яке переживає ліричний герой, автор уподібнює стану душевного безумства, смертельної агонії — романтичним ліричним мотивам, які співвідносять вірш Гейне з мотивами байронічної «світової скорботи».

Вірш «Коли розлучаються двоє...» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя: на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з'являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах. Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті:

Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
І плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
(Переклад М. Стависького)

Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне:

З тобою ми вдвох не зітхали.

Ніколи не плакали ми;

Той сум, оті тяжкі зітхання

Прийшли до нас згодом самі.
 
Контрастне тло, на якому виникає це протиставлення, обумовлене тим, що перший катрен вірша — це цитата із збірника німецьких народних пісень «Чарівний ріг хлопця» (1806—1808), що його упорядкували письменники Людвіг Ахім фон Арнім та Клеменс Брентано. Щирості і безпосередності вияву почуттів, що притаманні духу народнопісенної творчості, в другому катрені, який уже є оригінальним текстом Гейне, з відчутним відтінком іронії і навіть сарказму протиставляються «сучасні» уявлення про те, якими мають бути любовні освідчення: умовності не дозволяють людям із «цивілізованого світу» так відкрито і безпосередньо виражати свої почуття, як це роблять герої народних пісень. Двозначний пафос вірша загострюється й тим, що в змальованій поетом ситуації кохання не є взаємним. Це з тонкою іронією підкреслюють два останні рядки вірша, що в буквальному перекладі звучать так: «Сум і тяжкі зітхання ми звідали пізніше — кожен окремо». Ці інтонації пом'якшені в перекладі Максима Стависького, який хотів закцентувати в емоційно-настроєвій атмосфері вірша насамперед тужливі мотиви нерозділеного кохання, і це йому прекрасно вдалось; його переклад був покладений на музику відомим українським композитором Миколою Лисенком і став одним із шедеврів української музичної культури.

Цикл «Знову на Батьківщині». Цикл продовжує тему нещасливого кохання. Змучений нерозділеним коханням, поет шукає забуття і втіхи в мандрах. Його ваблять рейнські простори, казкові пейзажі, прості люди. Він повертається до рідного міста, де колись уперше покохав, зустрічається з сім'єю своєї коханої, і в його душі оживають спогади про душевні муки. Минуле хвилює поета, але швидше змушує осмислити кохання, ніж пережити знову. Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. Юнацькі страждання близькі йому як спогад. Цикл «Знову на Батьківщині» містить найбільшу кількість поетичних шедеврів, до яких, зокрема, належать вірші «Не знаю, що стало зо мною...», «Вечірні промені ясні...», «Вмирають люди, і роки...», «Хотів би я в слово єдине...» та ін.

Балада «Не знаю, що стало зо мною...» вважається одним з найкращих творів не лише циклу «Знову на Батьківщині», а й усієї збірки «Книга пісень». Для виразу любовних страждань свого ліричного героя Гейне використовує тут узагалнено-романтичні образи. Це, насамперед, містична красуня Лорелей, до образу якої у своїх творах не раз зверталися німецькі письменники-романтики (Клеменс Брентано, Йозеф фон Ейхендорф, Отто Генріх фон Лебен та ін.). Цей образ Гейне запозичений із народної легенди про таємничу скелю Лорелей, що нависла над берегами річки Рейн. В легенді розповідалось, що за давноминулих часів присмерком, при світлі місяця, на скелі Лорелей з'являлася дівчина, яка співала таким дивовижним голосом, що зачаровувала всіх, хто її чув. Багато з тих, які пропливали неподалік, розбивалися об підводне каміння чи гинули у водоверті, бо переставали стежити за ходом свого корабля, і небесний голос співуні-чарівниці ніби відривав їх від життя.
Гейне вводить мотиви цієї легенди в ліричну оповідь своєї балади:
Не знаю, що стало зо мною.

Сумує серце моє,—

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.
(Переклад Л. Первомайського )

Сюжетна основа легенди в поетичній обробці Гейне залишається незмінною, але в контексті спільної для збірки «Книга пісень» теми нерозділеного кохання набуває нових, додаткових асоціацій, стає метафорою, яка передає душевний стан ліричного героя. У старовинній легенді ліричний герой балади побачив насамперед аналогію до своєї любовної драми: його кохана, як і Лорелей, втілює згубну силу кохання, якою вона наділена проти своєї волі. Не кохана ліричного героя спричиняє йому сердечні муки, як, власне, й не Лорелей стає причиною загибелі рибалок і мандрівників, а саме кохання — надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини. Інтерпретація Генріхом Гейне легенди про звабну красуню Лорелей з усіх інших звернень до неї вважається найпоетичнішою, а сама балада стала в Німеччині народною піснею.

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{уроки зарубіжної літератури 9 класу, курс зарубіжної літератури, розробки уроків зарубіжної літератури}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.