KNOWLEDGE HYPERMARKET


ІВАН БАГРЯНИЙ (1906-1963)

Українська література 11 клас

Тема " Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника.Поетична творчість"

Конспект уроку до теми " Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника.Поетична творчість" 



ІВАН БАГРЯНИЙ (1906-1963)
Іван Багряний (Іван Павлович Лозов'яга) народився 2 жовтня 1906 року в селі Куземин на Полтавщині у родині сільського муляра. Учився в церковно-парафіяльній школі міста Охтирки. У 1924 році всту¬пив до Охтирської філії організації селянських письменників «Плуг». Трохи вчителює, заробляючи на прожиття. 1926 року опинився у Києві, вступає до Київського художнього інституту, але через політичну не-благонадійність диплома не одержав. Перша збірка поезій «До меж заказних» (1927), поема «Аве Марія» (1929), роман «Скелька» (1930) дали йому дорогу до членства в опозиційній добірній групі письмен¬ників МАРС. Книжки «В поті чола» та «Комета» потрапляють до НКВС. іб квітня 1932 року письменника було заарештовано «за революційну і націоналістичну діяльність». Після слідства і суду отримав вирок -три роки вільного поселення на Далекому Сході. З поселення втік, але його впіймали; після нового суду - новий вирок: за втечу з заслання - три роки ув'язнення. Так І.Багряний потрапив у Бамлаг. У 1944 році назав¬жди виїздить до Німеччини. 1945 року засновує газету «Українські вісті», друкує заборонені в СРСР книжки Винниченка, Гуменної, Осьмачки, бере участь у створенні МУРу. Помер 25 серпня 1963 року на 57~МУ Р°ЦІ жит¬тя. Похований на цвинтарі в Новому Ульмі. На могильному пам'ятнику вигравірувані слова: «Ми є. Були. І будем МИ! Й Вітчизна наша з нами».
У 1992 році Івану Багряному посмертно присуджено Державну премію України ім.Т.Г.Шевченка.
Загальна характеристика творчості. За своїм світогля¬дом Іван Багряний - романтик і «невиправний мрійник».
«У своїх поезіях (книжка «Золотий Бумеранг», 1946), драмах («Гене¬рал» - 1948, «Морітурі» - 1948, «Розгром» - 1948), а також у повістях «Тигролови» (1944). «Сад Гетсиманський» (195°), «Огненне коло» (і953)> «Маруся Богуславка» (1957). як і в своїх публіцистичних памфлетах, Іван Багряний стверджував одну дуже дорогу ... істину. А саме: всупе¬реч замахам на геноцид- людина жива, Україна жива!» (Ю.Лавріненко).
Памфлет-брошура «Чому я не хочу повертатися до СРСР?» -це ніби перша політична декларація прав і гідності людини і нації з-під московсько-більшовицького тиску. Вона вийшла в розпалі примусової репатріації колишніх радянських громадян, яка супроводжувалася тра гедіями насильства, тортур і знищення. Колишні зеки, ости, полонені (ховалися під чужими іменами, не сміли признатися, хто вони і звідки. Автор починає свою розповідь із того, як на його очах московські більшовики вбили дядька та діда і як було розстріляно відродження українсь¬кого народу та вчинено геноцид. І.Багряний упевнений, що комунізм -найновіша фаза російського імперіалізму і засіб знищення підвладних йому націй - в тому числі й української. Вперше вголос було сказано про сталінський геноцид проти України, про справжній зміст «колективізації», «знищення куркуля як класу», про голодомор 1933 року, про зни¬щення української інтелігенції 1932-1939 рр., «розстріляне Відродження», про криваву каральну машину ДПУ-НКВС.
«Тигролови» (1944) - зразок українського авантюрного роману (у 1946 році був перевиданий під назвою
«Звіролови»). Роман «Тигролови» мав широкий читацький резонанс. Він вийшов в Англії, США, Канаді. Твір назвали повістю «лицарства і хоробрості, несподіваною у нашій незугарній літературі». Ним автор розпочав головну тему у своїй прозі - тему невпокореної людини, тему волі до вчинку і здійснення його, тему екзистенційного вибору.
В основу твору покладено автобіографічні події: відбування заслання на Далекому Сході. Втікач із
ГУЛАГу, автор «Тигроловів» майже два роки жив із тайгою одним життям, глибоко пізнав і полюбив цей далекий і суворий край та його мешканців, не тільки людей, ; а й тварин. А його герой Григорій Многогрішний увібрав у себе чима¬ло багрянівських рис характеру.
Місце дії: Далекий Схід, дике Приамур'я, Зелений клин, куди так манило безземельних, спраглих за волею українців.
Сюжет захоплюючий і динамічний, постійно тримає читача в емоційному напруженні. Він побудований на полюванні майора НКВС Медвина - новітнього тигролова - за гордим і неприрученим тота¬літарною системою молодим «тигром» України Григорієм Много¬грішним, який у тайзі знайшов земляків, друзів і кохання.
Пригоди головного героя розпочинаються тоді, коли він утікає з «ешелону смерті» - етапного спецешелону ОДПУ-НКВС, що мчав до Колими й Магадану смертників ГУЛАГу. Страх і потворність, що були розчинені в атмосфері тодішнього суспільства, реалізуються в образі-символі страшного дракона, який зробив загальновідомим початок цього твору: «Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон ...
Шістдесят коробок-вагонів - шістдесят суглобів у дракона. Спере¬ду вогненноока голова - велетенський двоокий циклоп- надпотуж¬ний паротяг «Й.С.» (Йосип Сталін). Ззаду - такий же надпотужний па ротяг «Ф.Д.» (Фелікс Дзержинський). На тендері прожектор - довгий вогненний хвіст. Біля кожного вагона - щетина багнетів. Наїжачився ними дракон, мов їжак ... Ні, мов дракон! І гнався зі скреготом». Цей ешелон-дракон став втіленням тоталітаризму, зла, тупої, руйнівної жорстокості. Крім нього, у романі зображено ще «Тихоокеанський ек¬спрес нумер один», який «віз, заколисуючи, екзальтованих пасажирів десь в невідомий і вимріяний казковий край, в дивне золоте «Ельдора¬до». Він стає символом ілюзорності світу перемігшого соціалізму.
У першому «драконі» терзаються роздумами про своє майбутнє зви¬чайні люди, яких перетворено у зеків, безправних «остів», а в друго¬му - розважаються і милуються краєвидами представники пануючої влади, нового суспільства: авантюристи, пройдисвіти, контрабандис¬ти, розтратники, бюрократи. У першому - засуджений на 25-літнє ув'яз¬нення Григорій Многогрішний, який тікає з поїзда, «стрибнув у певну смерть, але не здався. Дев'яносто дев'ять шансів проти одного було за те, що від нього залишаться самі шматки, але стрибнув». У другому -майор НКВД Медвин - «професійний тигролов», що іде на пошуки без¬страшного і відчайдушного втікача, який кинув виклик самій системі.
Григорій Многогрішний, нащадок славного українського геть¬мана Дем'яна Многогрішного, першого політкаторжанина, із жорсто¬кої, занедбаної Богом і людьми реальності потрапляє на розкішний ос¬трівець у тайзі, що зветься Зеленим Клином. Тут живуть колишні укра¬їнці, втікачі і вигнанці, які були розкуркулені радянською владою. У стихії пралісу, у стані постійного змагання за життя, вони створили свій український світ, наповнений моральною чистотою і гармонією. Атмосфера в родині старого Сірка, яка врятувала і прийняла Григорія, тепла, домашня, як довколишня мати-природа. Тут немає брехні й підступності, продажності й користі. Справжнє значення мають тільки особисті якості людини, що складають її суть. Воля і вчинок - от най¬важливіші еталони, що поціновуються серед цих людей.
З теплотою змальована вся сім'я далекосхідних українців Сірків. Старий Сірко - несхибний мисливець, справжній господар тай¬ги. Його працьовита дружина, «в очіпку, рясній стародавній спідниці», охороняє затишок і тепло у хаті. Юна амазонка Наталка, «бистроока, мов горлиця», вціляє на полюванні не гірш за батька, а тайменя в річці ловить, як ніхто. Гриць - «густобровий, кремезний парубок», моло¬дий, спритний мисливець, відданий чоловічій дружбі й родині.
Увесь побут Сірків пов'язаний з Україною, яку залишили дуже дав¬но і живуть на Далекому Сході не один десяток літ. На нових землях Сірки освоїлися, тяжкою працею нажили достатку: «Жили ми тут ліпше, як вдома. Це була наша друга Україна, нова Україна, але щас¬ливіша». Національно свідомі українці, відчуваючи історичний зв'я зок із материковою Україною, давали новим "поселенням українські назви. Характеризуючи представників Сіркового роду, письменник вказує на генетичну спадковість національної вдачі. Ще від прадіда передавалися Сірковим нащадкам волелюбність, працьовитість, муж¬ність, патріотизм. Тому розповідь матері про родовід сповнена гор¬дості: «То є плем'я Сіркове!» Вони ніколи не цуралися свого націо¬нального походження і дітей виховували в любові до України. Тому так докладно автор виписує внутрішній уклад життя цих людей: «У кутку рясніли образи, королівськими рушниками прибрані, кропило з васильків за Миколою Чудотворцем. Чорні страсні хрести випалені на стелі ... На стіні рясно карток - дівчата у вишиваних сорочках, у намисті, парубки в шапках і киреях». Мова, одяг, мораль, спосіб мис¬лення і вчинки цих людей свідчать, що у зо-ті роки українці Зеленого Клину ще зберігали свою ментальність, власне обличчя навіть в умо¬вах Сибіру, куди їх заганяли влада, злидні та безземелля.
На тлі розкішної багатовікової природи та в затишку родинного взаєморозуміння й поваги розцвітає кохання Григорія і доньки Сірка Наталки. Гарною парою став славний нащадок гетьманського роду для красуні з тайгових нетрів. Він постає зі сторінок роману справжнім лицарем. Блискуче володіє зброєю і, одержавши в подарунок від ста¬рого Сірка гвинтівку, показує вищий пілотаж у стрільбі. Знесилений довгими блуканнями тайгою, змучений і знеможений, він, не розду¬муючи, кидається рятувати людину від розлютованої ведмедиці і без будь-якої зброї перемагає її. Плавання в сибірських ріках, сон на снігу, моментальна реакція, блискавичний маневр під час полонення живої тигриці, вправна їзда на конях, атлетичне, мускулясте тіло - риси, що прикрасять будь-якого чоловіка, були притаманні Григорію Мно¬гогрішному, образ якого з такою теплотою виписаний автором.
Поряд із ним Наталка, чиє почуття вірне, рука надійна і не¬втомна, душа - незаймано чиста. Разом вони переходять незміряні простори тайги, долають укриті снігами сопки, переправляються через Амур, перетинаючи кордон і залишаючи позаду лемент газет «про велику озброєну до зубів банду ворогів народу», і виходять на головну магістраль свого життя. «Шлях їм прослався вперед, в невідоме. Десь навколо світу. Приготовані на всі труднощі, на жор¬стоку боротьбу й на втрати, вони спалили всі кораблі за собою та й вірили в свою зорю, що присвічувала їм шлях, - шлях у життя. Шлях туди - десь на ту велику далеку, для одного з них зовсім не знану сонячну Україну. А чи в героїчну битву і смерть за тую дале¬ку, за тую незнану, за тую омріяну Україну».
Але сюжет роману далекий від мрійливої сентиментальності. Він напружений і динамічний. Сірки займаються незвичною і небезпеч ною справою - виловлюванням тигрів у тайзі, гордих, незалежних і сильних звірів. Тільки ці люди не вбивають тигрів, а лише ловлять їх. У двобої з тиграми вони рівновеликі, такі ж горді й незалежні.
Ще ці сильні й горді люди протистоять силам зла, яке уособлює в собі майор НКВС Медвин, і перемагають. Медвин женеться за Григорі¬єм, підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у будь-який момент убити. Та в цьому двобої перемагає Григорій, бо сміливі мають щастя.
«Тигролови зробили велике діло. Вони здерли з радянського раба шкуру зека, оста, «совєтського человека» і показали під нею незлом-лену, горду людину, повну життєвої снаги, волі до життя і боротьби. Здоров'я, сила, лицарськість і любов до людини та до свого народу -ці прикмети є в «Тигроловах». Цією повістю Багряний стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами.
«Щедра і прихильна критика у англосакській і німецькій пресі свідчить про те, що «Тигролови» стали новим - і саме українсь¬ким - словом у пригодницькому жанрі світової літературі». (Ю.Лавріненко.)

Авантюрний роман — великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ризиковими ситуаціями.












Тест за творчістю Івана Багряного
1.Справжнє прізвище Івана Багряного:
А Фітільов;
Б Лозов'яга;
В Губенко;
Г Очерет;
Д Кандиба.
2. Іван Багряний був учасником:
А літературного угрупування «Гарт»;
Б гурту неокласиків;
В групи «ВАПЛІТЕ»;
Г Мистецького українського руху;
Д літературної організації «Молодняк».
3. Лист-пояснення «Чому я не хочу вертатись в СРСР?» належить письменнику-емігранту

А І.Багряному;
Б Є.Маланюку;
В У.Самчуку;
Г В. Барці;
Д Т.Осьмачці.
4. В основу романістики Івана Багряного покладено:
А історичні джерела;
Б офіційні свідчення;
В автобіографічні події;
Г народні перекази;
Д документи НКВС.
5. Головний герой роману «Тигролови» нащадок гетьмана:
А Дем'яна Многогрішного;
Б Івана Мазепи;
В Павла Полуботка;
Г Богдана Хмельницького;
Д Івана Сірка.
6. За жанром роман «Тигролови» є:
А соціально-психологічним;
Б історичним;
В лицарським;
Г соціально-побутовим;
Д пригодницьким.
7. Первісна назва роману «Тигролови»:
А «Сад Гетсиманський»;
Б «Звіролови»;
В «Людина, що біжить над прірвою»;
Г «Скелька»;
Д «Чому я не хочу вертатись до СРСР».
8. Поїзд, що мчить в'язнів до Сибіру (роман «Тигролови»), асоціюється з
А птахом;
Б тигром;
В змієм;
Г ведмедем;
Д драконом
9. Голову поїзда, який мчав в'язнів через простори Росії, прикрашав порт-рет:
А Леніна;
Б Маркса;
В Енгельса;
Г Сталіна;
Д Дзержинського.

10. Головним героєм творів Івана Багряного є
А хитромудрий диверсант;
Б вигадливий шпигун;
В жінка з тонкою душевною організацією;
Г сильний тип українця;
Д замріяна постать інтелігента.
11. «Юнак- 25літ, русявий, атлет, авіатор ... Суджений на 25років це портретний опис:
А Арсеньєва;
Б Медвина;
В Григорія Многогрішного;
Г Гриця Сірка;
Д Пятра Дядорова.

12. Антагоністом головного героя роману І.Багряного «Тигролови» виступає:
А Арсеньєв;
Б Медвин;
В старий Сірко;
Г Гриць Сірко;
Д Пятро Дядоров.
13. «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»
говорить у романі «Тигролови»:
А старий Сірко;
Б майор Медвин;
В Григорій Многогрішний;
Г Грицько Сірко;
Д Наталка Сірко.

14. Наталчиного пса (роман «Тигролови») звали:
А Заливай;
Б Пірат;
В Мурай;
Г Амур;
Д Дракон.

15. Наприкінці роману «Тигролови» старий Сірко вимолював у Божої Матері «зовсім-зовсім небагато»:
А здоров'я;
Б щастя;
В онуків;
Г зустрічі;
Д вдалого полювання

16. Роман «Тигролови» закінчується словами: «Але - сміливі завжди
ма¬ють ...»:
А талан;
Б успіх;
В щастя;
Г надію;
Д силу духу.
17. Виділення такого образу, як характер, відповідає принципу класифікації за:
А виявленням морально-етичних рис;
Б роллю у творі;
В об'єктом зображення;
Г принципом вияву рис характеру;
Д мірою розробленості характеру.
18. «Обрії були заставлені сизими, фіалковими, синіми пасмами гір та гребенястих лісів. Блакитні широкі долини розстелялись і крутились казково, вкриті буйними травами, квітами, свічадами озер ... Дивна якась, небезпечна, фантастична країна ...» - це зразок:
А опису явища;
Б опису інтер'єру;
В пейзажного опису;
Г роздуму;
Д монологу.
19. Твір, якому властивий напружений, швидкий і несподіваний розвиток подій, незвичайність пригод, складні ситуації, у які постійно потрапляють персо¬нажі твору, котрим часто загрожує смертельна небезпека, але завдяки своїй мужності та силі волі вони виходять переможцями із складних ситуацій, на¬лежить до:
А авантюрного, або пригодницького жанру;
Б детективного жанру;
В науково-фантастичного жанру;
Г жанру новели;
Д роману-хроніки.
20. Вкажіть, який вищий навчальний заклад закінчив І. Багряний у 1926 р., не одержавши диплома як «політично неблагодійний»:
А Київський художній інститут;
Б Київський університет;
В Київську консерваторію;
Г Сумський педінститут.
21. Перша поетична збірка І. Багряного має назву:
А «В поті чола»;
Б «До меж заказаних»;
В «Комета»;
Г «Золотий бумеранг».
22. Вкажіть, який твір І. Багряного спричинив його арешт і заслання:
А «Скелька»;
Б «Аве Марія»;
В «Батіг»;
Г «Золотий бумеранг».
23. Присвяту
Каїнам, хамам і провокаторам, мертвим і живим, і ще не народженим, в Україні і поза Україною сущим
має вірш І. Багряного:
А «Ода до Сталіна»;
Б «Супер-патріоти»;
В «Чого ридаєш?»;
Г «З камери смертників».
24. У 1956 р., після смерті І. Багряного, опубліковано його роман:
А «Людина біжить над прірвою»;
Б «Тигролови»;
В «Сад Гетсиманський».
25. Лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (посмерт¬но)
І. Багряний став:
А у 1989 р.;
Б у 1990 р.;
В у 1992 р.;
Г у 1994 р.
26. Визначте жанр твору І. Багряного «Тигролови»:
А історичний роман;
Б родинний роман;
В соціально-психологічний роман;
Г пригодницький роман.
27. Вкажіть, хто з героїв І. Багряного вважає, що «ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи»:
А Андрій Чумак;
Б Максим Колот;
В Григорій Многогрішний;
Г Роман Пелех.
28. Пейзаж
Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована.
Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випере¬дивши всіх у змаганні до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть, десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце і пливли над ними білі хмари...
є у творі І. Багряного:
А «Тигролови»;
Б «Сад Гетсиманський»;
В «Людина біжить над прірвою».
29. В уривку з роману І. Багряного «Тигролови» (розділ «Рейд на Ха-баровськ»)
Хтось з'їхав з глузду в цій країні. Один етап ішов на схід, другий на за¬хід, а посередині — ще один етап, тільки конвоя...
Хтось з'їхав з глузду в цій країні. З одного кінця землі гнав етапи в дру¬гий, а їм назустріч гнав такі ж етапи. І нема їм кінця-краю...
використано стилістичний прийом:
А епіфору;
Б анафору;
В паралелізм;
Г інверсію.
30. Про твір І. Багряного «Тигролови» словами
...типовий західноєвропейський або навіть американський пригодниць¬кий роман... Перенесення цього жанру в українську літературу, поєднання його з українською войовничою ідеологією — річ дуже добра і варта навіть наслідування. Передусім — з виховного погляду...
відгукнувся:
А Ю. Шерех;
Б Г. Костюк;
В У. Самчук;
Г І. Качуровський.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей
1. До об'єднання українських письменників в еміграції (МУР) належали:
А Улас Самчук;
Б Олександр Довженко;
В Микола Куліш;
Г Іван Багряний;
Д Євген Маланюк;
Е Остап Вишня.
2. У статті «Чому я не хочу вертатись до СРСР» Іван Багряний звинувачує більшовицький режим у:
А проведенні масових репресій 30-х років XX ст.;
Б забороні українських шкіл;
В нерозумінні ролі українських видавництв;
Г небажанні видавати твори Шевченка;
Д організації голодомору в Україні 1932-1933 рр.;
Е переслідуванні українців-еміфантів, особливо після Другої світової війни.
2. Особливостями роману «Тигролови» є:
А зображення сильної особистості;
Б умовність авторського задуму;
В наявність кількох сюжетних ліній;
Г поєднання різних стильових манер;
Д змалювання авантюрних пригод;
Е патріотичний мотив.
3. До ознак пригодницького роману належать:
А велика кількість пейзажних малюнків;
Б динамізм сюжету;
В ідея перемоги добра над злом;
Г розмежування героїв на позитивних і негативних;
Д наявність портретних характеристик персонажів;
Е багатоплановість сюжету.
5. Символізм роману «Тигролови» виявився у:
А прізвищах персонажів;
Б коханні Григорія та Наталки;
В способі переходу героями радянського кордону;
Г назві твору;
Д образі поїзда, що мчав у тайгу;
Е у прізвиську собаки
6. Чому звиклий до конспірацій Григорій Многогрішний (роман «Тигролови» відкрито розписується на снігу після розправи над ворогом:
А нехтує безпекою, бо більше немає кого боятися;
Б залишає умовний сигнал;
В робить це підсвідомо;
Г вказує на невідворотність кари;
Д прагне відвести підозру від родини Сірків;
Е вважає цей вчинок не вбивством, а виконанням вироку.


Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Горецька І.Й.



Предмети > Українська література > Українська література 11 клас > Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника. Поетична творчість > Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника. Поетична творчість. Конспект уроку і опорний каркас