Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література: Творчість І. Франка й Лесі Українки. Іван Франко. Короткі відомості про письменника.

Аналіз мови художнього твору (на прикладі вивчення повісті І. Франка "Пepexpecнi стежки")


Аналіз мови художнього твору є актуальною проблемою у системній шкільній літературній освіті. На сучасному уроці української літератури в старших класах невід'ємною складовою літературознавчого аналізу художнього твору повинен стати аналіз його мови. Одним із шляхів аналізу художнього твору, що застосовується в практиці роботи старшої школи, є мовностилістичний, який зосереджує увагу „на роботі над лєксико-стилістичними багатствами твору" [З, с 58]. Пропонована система уроків за повістю „Перехресні стежки" І. Франка передбачає використання поряд з основними шляхами аналізу художнього, зокрема епічного твору, і елементів мовностилістичного аналізу.


Тема уроку: І. Франко. „Перехресні стежки" — повість про боротьбу справедливості з жорстокістю і насильством.

Мета: розкрити ідейно-художній зміст повісті „Перехресні стежки" І. Франка; розвивати навички літературознавчого і мовностильового аналізу художнього твору; виховувати почуття справедливості, власної гідності, громадянського обов'язку.

Тип уроку: урок-спостереження.

Обладнання: портрет письменника, таблиця „Антропоніми у повісті „Перехресні стежки" І. Франка", логічна схема-опора „Мова повісті „Перехресні стежки" І. Франка".

Епіграф уроку: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим...

І. Франко


План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Вступне слово вчителя (на фоні звучання „Ноктюрна" Ф. Шопена).
2. Інсценізація уривка з повісті „Перехресні стежки" І. Франка".
3. Коментар учителя.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
2. Оголошення завдань уроку.
3. Робота з епіграфом.
4. Проблемна ситуація.


III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя.
2. Довідка першого учня.
3. Постановка проблемного запитання.
4. Довідка другого учня.
5. Бесіда з учнями.
6. Пояснення вчителя.
7. Повідомлення учнів „Значення імен у повісті „Перехресні стежки" І. Франка".
8. Робота з таблицею „Антропоніми у повісті „Перехресні стежки" І. Франка".
9. Запитання до учнів.
10. Складання логічної схеми-опори „Мова повісті „Перехресні стежки" І. Франка".
11. Творча робота в групах.

IV. Підсумок уроку
1. Розв'язання проблемної ситуації.
2. Робота з епіграфом.
3. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів 1. Вступне слово вчителя (на фоні звучання „Ноктюрна" Ф. Шопена).

1. Франко — геніальний митець своєї доби. Його повість „Перехресні стежки" своєю високою художністю, струнким і захоплюючим сюжетом заслуговує високої оцінки і належить до кращих доробків письменника. Твір присвячено темі служіння трудової інтелігенції знедоленому народові і є свідченням того, що І.Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, вивчав проблеми різних соціальних і національних груп Галичини. У повісті „Перехресні стежки" письменник відтворив боротьбу представника інтелігенції за справедливість, боротьбу з насильством та жорстокістю.

2. Інсценізація уривка з повісті „Перехресні стежки" І. Франка".

Стальський. Се моя жінка. Пан доктор Євгеній Рафалович...Прошу, пане меценат, розгостіться! (До Регіни). Не дурій, ти, комедіантко! Не вдавай ідіотку! Іди до кухні! А не роби мені комедії, розумієш? Не доводи мене до того, щоб я при чужім чоловіці наробив тобі скандалу.

Рафалович. Пане, мені здається, що ви замість дійсного празника наробите собі і своїй пані сьогодні більше гризоти і клопоту.

Стальський. Не бійтеся! Ой випиймо лише! Зараз воно інакше буде!

Рафалович. Але без пані...без властивої со-ленізантки.

Стальський. Властивої соленізантки! Га, га! Як вона вам подобається? Дуже подібна до бідної жертви домашньої тиранії? (До Регіни). Бійся Бога, Регінко! Що ти з себе зробила?

Регіна. Сьогодні мій юбілей. Десятилітній юбілей мого замужнього життя. Отся сукня була символом мого найбільшого нещастя. її перед десятьма роками вдягала на мене цьоця, що була відмалку моїм злим демоном. В отсю сукню вона закляла всіх злих демонів, що мали мучити мене. Вони зробили своє. Пан Євгеній не чужий чоловік для мене.

Стальський. Ах, браво! Пане меценат! Позвольте повітати вас яко ідеала моєї жінки! А я, ідіот, і не знав, що я розлучив колись два закохані серця! Ну, привітайтесь хоч тепер як слід! Прошу не женуватись! Я чоловік ліберальний! Борони мене Господи, щоб я хотів стати на заваді!

Рафалович. Пане, не маєте права брати мене на глум! Випрашаю дуже собі таке поводження! Добраніч!

4. Коментар учителя.

Ця сцена є своєрідним відтворенням боротьби за справедливість. Кожен з героїв повісті „Перехресні стежки" І.Франка намагається бути щасливим, а чи завжди щасливою може бути людина? Іноді, щоб стати по-справжньому щасливим, доводиться ставати на тернистий шлях боротьби з жорстокістю і насильством.

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

Над змістом одного із таких творів — повістю „Перехресні стежки", де І. Франко порушує проблему жорстокості і насильства над знедоленим народом, ми працюватимемо впродовж уроку.

2. Оголошення завдань уроку.

Мета уроку — розкрити ідейно-художній зміст повісті „Перехресні стежки" І. Франка, визначити своєрідність композиції і сюжетні лінії твору, удосконалювати вміння здійснювати літературознавчий і мовностильовий аналіз. Наш урок буде проведено у формі спостереження.

2. Робота з епіграфом.

„Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим...", — ці слова належать Захарові беркуту, головному герою однойменної повісті !. Франка. Як ви розумієте їх зміст?

3. Проблемна ситуація.

Твори І. Франка вимагають уважного, вдумливого читання, інтересу до слова, репліки. Якщо поблукати перехресними стежками творчого доробку письменника, можна побачити, що вони суголосні життю самого І. Франка. Поспостерігаємо, що спонукає людину служити громаді, які витрати й здобутки чекають її на цьому шляху? Відповідь на це запитання дамо, проаналізувавши повість „Перехресні стежки" І. Франка.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Повість „Перехресні стежки" — частка естетичної свідомості І. Франка. Письменник заглянув у вічі злу і побачене доніс до читача своїм твором, у якому наголошує на тому, що існування зла є необхідністю, адже часто-густо саме зло в різних своїх виявах є силою, яка скориговує людину до добра. Що ж спонукало автора до написання твору?

2. Довідка першого учня.

Свій твір „Перехресні стежки" І.Франко друкував на сторінках львівського журналу „Літературно-науковий вісник" упродовж всього 1900 року. Кілька років, що передували роботі над повістю, були в його житті надзвичайно драматичними, саме вони і дали Франкові матеріал для сюжету твору. У 1895 році Франка не прийняли на посаду доцента кафедри української літератури Львівського університету. Це був тяжкий удар для щирого, відданого громадській справі інтелігента. Письменник пережив його надзвичайно болісно. Проте ще більше сили відібрали в І.Франка три спроби стати послом австрійського парламенту. Згодом переривається його листування з Ольгою Рошкевич, але письменник зумів випростатись, щоб продовжити роботу над своїм твором.

3. Постановка проблемного запитання вчителем.

— Що ж спричинило написання повісті „Перехресні стежки" І. Франком?

4. Довідка другого учня.

Перш за все причиною написання твору стали соціальні умови та суспільні відносини Галичини кінця XIX століття, а саме: конфлікти між селянами і поміщиками, масові позови до суду на поміщиків, самовільне захоплення поміщицьких угідь, нова форма протесту — віче, де І. Франко брав активну участь. Перед виходом повісті сам письменник сказав: „Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов'язаним віддати працю свого життя людям". Цією працею і стала повість „Перехресні стежки".

5. Бесіда за запитаннями.

— Визначимо тему повісті „Перехресні стежки" І. Франка.

(Показ боротьби представника української інтелігенції проти насильства над рідним народом, прагнення пробудити в пригноблених почуття громадянської активності.)

— З'ясуємо жанрову специфіку твору „Перехресні стежки" І. Франка.

(Соціально-психологічна повість.)

— Аргументуйте трактування жанру.

(Зображено занепад шляхетської верхівки; пробудження українського селянства та його залучення до вічевого руху; показано діяльність демократичної інтелігенції; висвітлено причини чотирьох убивств.)

— Прокоментуємо назву повісті.

(Ця назва є символічною. Для Регіни і Євгенія перехресні стежки — це їхні долі; селяни живуть на перехресті доріг.)

— Визначимо проблематику твору.

(Особистість і народ; людина і обставини: життя і закон; боротьба з жорстокістю і насильством; вибір людиною життєвих позицій; добро і зло: шлюб і сім'я; кохання і реальність; бідність і багажево людська гідність і духовна звироднілість та ін.)

— З'ясуємо своєрідність сюжету повісті „Пере хресні стежки" І. Франка.

Сюжет має два плани: любов і боротьба. Обидві лінії сюжету майстерно переплетені, сповнені подієвої динаміки; сюжет твору розгортається двома лініями: змалювання важкого життя галицького селянства і зображення громадської діяльності адвоката Євгена Рафаловича.)

— Назвіть головних героїв повісті „Перехресні стежки" І.Франка. З'ясуємо взаємозв'язок сюжетних ліній з провідними образами-персонажами. Що ви дізналися з повісті про Євгена Рафаловича?

— З якими думками і планами приїжджає Євген Рафалович у провінційне містечко?

(Допомогти селянам відстояти свої права.)

— Як ви вважаєте, чи сприйме панівна верхівка боротьбу Рафаловича за правду і його захист селян як нормальне явище, чи зробить усе для того, щоб знищити талановитого адвоката? Відповідь обґрунтуйте.

— Розкажіть про першу виграну Євгеном Рафаловичем справу й реакцію на цей успіх селян та панського оточення. Свою відповідь підтвердіть, зачитавши відповідні рядки з тексту.

(Люди — безмежно вдячні, адже молодий адвокат Євген уселив у них надію, пани — з настороженістю.)

— Чому для Рафаловича важливо було не просто мати адвокатські успіхи, а вчити селян бути юридично грамотними? Що з цього вийшло?

(Він намагався захистити селян від свавілля панів, забезпечити їм рівноправність у цьому світі, проте селяни його не зрозуміли, засумнівалися в діях адвоката, відвернулись від нього.)

— Якими були стосунки у Рафаловича і Вагмана? Чи можна вважати Вагмана жертвою „провінційного болота"?

(Ватман — хитрий лихвар, який спочатку обдирав селян, а після смерті сина розставив свої лихварські сіті на панів усього повіту, тому він не є жертвою, а одним із представників ворожого табору.)

— Розкажіть про те, як складно було провести віче, чому воно все-таки відбулося?

— За що заарештували Євгенія? Чи був арешт законним?

(Євгенія Рафаловича заарештували, підозрюючи у вбивстві Стальського.)

Чому, виходячи з тюрми, Рафалович вимагає, щоб староста привселюдно вибачився перед ним і визнав відсутність його, Рафаловича, вини?

(Адвокат Рафалович сам боровся за справедливість і прагнув, щоб справедливість була встановлена по відношенню до всіх.)

— Чи впливає на суспільні ідеали Євгенія його особиста драма?

— Що ви дізналися з повісті про Регіну, юнацьке кохання Рафаловича? Чому він не одружився з Регіною?

(Регіна була сиротою, з дитинства обділеною теплом і ласкою. Найвизначніші події її життя митець передав через спогади. Наприклад, Регіна пригадує, як чарувала її дитячу душу діамантова іскра, що блищала на вершині гори. Яскравим променем цієї іскри було для Регіни кохання до Євгена. Це кохання було чистим і вірним, справжнім, „лебединим", але його зламала тітка Регіни, яка не дала дозволу Євгенові та Регіні на одруження, вигнала Рафаловича і силоміць видала дівчину за Стальського.)

— Чому колишня кохана Рафаловича вперше у чужому місті з'являється перед ним саме в образі дами в чорному? Розкрийте символічне значення чорного кольору одягу Регіни.

(Усе життя Регіни Твардовської, починаючи від одруження, — чорна смуга; чорним є її розбите кохання до Євгенія.)

— Чи могла Регіна бути щасливою у подружньому житті зі Стальським? Відповідь обґрунтуйте.

— Знайдіть у тексті епізод, у якому йдеться про зустріч Євгенія і Регіни після довгих років розлуки. Прочитаємо відповідний фрагмент твору у ролях. Поміркуйте, чому адвокат не міг допомогти своїй коханій?

(У нього притупились почуття, які він не міг пробудити.)

— У яких епізодах показано високу жіночу гідність і жертовність Регіни? Свої думки доведіть, посилаючись на текст повісті.

(„...Пане, я шлюбна жінка... чесна жінка. Мені не випадає слухати таких промов. Бувайте здорові...". Змучена горем і недолею Регіна зберегла кришталеву душу і чисті почуття. Зустрівши Євгена вже одруженою, вона відмовляється від краденого щастя. Образ Регіни Твардовської глибоко психологічний, змальований автором з великою теплотою і симпатією.)

— Чому, на вашу думку, саме Регіна вбиває Стальського? Чи можна її осуджувати за вбивство власного чоловіка? Чому ви так вважаєте? Свою дум ку аргументуйте.

(Регіна цим вчинком звільняє себе і Валеріана Стальського від підступності, брехливості, жорстокості.)

— Чи вплинула смерть коханої на життєву позицію адвоката Євгена Рафаловича?

(У його серці лишився тільки жаль до нещасної жінки. Він присвячує себе боротьбі за волю і права свого народу.)

6. Пояснення вчителя.

Простежимо, чи випадковим у повісті „Перехресні стежки" є вибір автором імен персонажів — антропоніміє. Антропоніми — це імена особові, імена по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми. Розкриємо символічні значення імен провідних персонажів твору.

7. Повідомлення учнів „Значення імен у повісті „Перехресні стежки" І. Франка".

Перше повідомлення учня.

Реґіна — з латинської: regina — цариця, тобто, володарка. У повісті „Перехресні стежки" І. Франко не показує Регіну як володарку, а навпаки, як „покірну рабу", яка спочатку підкоряється волі своєї тьоті, пізніше — деспотизмові власного чоловіка. Проте наприкінці твору, коли Регіна виявляє надзвичайну рішучість і позбавляється чоловіка-тирана, письменник дає можливість зрозуміти, що в крові головної героїні таки „тече джерело володарювання".

Привертає увагу й образ чоловіка Регіни — Валеріана Стальського. Ім'я Balerian через старослов'янську мову запозичене з латинської; латинське Valerius утворено на основі дієслова valere, що означає „бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось". Прізвище Стальський символізує міцність, „залізність душі". У повісті І.Франко показує нам цього героя холодним, як криця, надзвичайно жорстоким і деспотичним по відношенню до власної дружини.

Друге повідомлення учня.

Досліджуючи антропоніми, на можна не згадати про значення імені головного героя повісті „Перехресні стежки" І. Франка — Євгенія Рафаловича. Evgeniy через церковнослов'янську мову запозичено з грецької; грецизми Evgevns, Evgyevlos походять від прикметника evgevns, що означає „благородний", складеного з основ прикметника „добрий" та іменинника — „рід, покоління; порода". Добрим і благородним по відношенню до всіх (друга, коханої, селян) є головний герой повісті Євген Рафалович.

також символічним є ім'я одного із персонажів твору — Барана. Зоонім Баран — символ глупоти, нерозумної, упертої людини. Персонаж повісті „Перехресні стежки" І. Франка на прізвище Баран — покірний, недуже розумний. Утворі він постає перед нами у двох іпостасях. По-перше, це покірний слуга, який виконує будь-які забаганки свого господаря, по-друге, це хвора людина, у душі якої багато злості і помсти за втрату коханої.

8. Складання таблиці „Антропоніми у повісті „Перехресні стежки" І.Франка".

9. Запитання до учнів.

— Охарактеризуйте мову повісті „Перехресні стежки" І. Франка.

(Мова повісті різноманітна, багата, насичена діалектизмами, виразна, характеризується численною кількістю тропів.)

— Чи наявна у повісті „Перехресні стежки" І. Франка застаріла лексика? Наведіть приклади архаїзмів, які застосовує автор.

(„Уста" (губи), „ректи" (говорити), „сей" (цей), „вражий" (ворожий), „кожний" (кожний), „міщани" (пани) тощо.)

— З якою метою митець використав у повісті „Перехресні стежки" застарілу лексику?

(З метою передати колорит доби, яку описує, і колорит мови головних персонажів.)

— Чи наявні у повісті „Перехресні стежки" І. Франка стилістично забарвлені слова? Наведіть приклади діалектизмів. З якою метою І. Франко вводить у текст повісті лексичні діалектизми?

(„Нарід" (народ), „атвокатови" (адвокатові), „зареготатися" (засміятися), „богач" (багатий чоловік), „життє" (життя), „знание" (знання)).

— Які художні засоби можна визначити у повісті „Перехресні стежки" І. Франка? Як ви гадаєте, яку роль вони виконують у творі?

(У творі використані найрізноманітніші тропи (епітети, метафори, порівняння та ін.), за допомогою яких автор передає події, вирізняє героїв один з-поміж одного.)

— Чи використовує І. Франко у творі риторичні фігури? Наведіть приклади. З якою метою письменник вводить риторичні фігури у текст повісті? (Риторичні фігури у повісті несуть емоційне навантаження. Письменник вводить їх з метою підвищення експресії та емоційної виразності, щоб викликати у читачів певне ставлення до зображуваних автором подій.)

10. Творча робота в групах.

Перша група: укласти словник діалектизмів, які використовує І. Франко у повісті „Перехресні стежки";

друга група: навести приклади фразеологізмів, з'ясувати їх роль у тексті твору;

третя: навести приклади найосновніших художніх засобів твору, з'ясувати їх роль у тексті повісті;

четверта група: укласти словник архаїзмів, які використовує у повісті „Перехресні стежки" І. Франко;

п'ята група: визначити риторичні фігури, які вводить письменник у текст повісті, з'ясувати їх роль у творі.

IV. Підсумок уроку

1. Розв'язання проблемної ситуації.

— Що ж спонукає людину служити громаді, які втрати й здобутки чекають її на цьому шляху?

2. Робота з епіграфом.

— Як ви розумієте зміст виразу, що належить Захарові Беркуту, головному герою однойменної повісті І. Франка, і є епіграфом нашого уроку: „Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим..."? На основі проведених спостережень обґрунтуйте власне розуміння цього виразу.

3. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання.

1. Дібрати цитати до характеристики образів Рафаловича і Стальського.

2. Підготуватися до характеристики головних персонажів повісті „Перехресні стежки" І. Франка, Рафаловича та Стальського. Проаналізувати мову твору за планом:

• характер мови героїв;

• яку лексику найчастіше вживають;

• які фразеологізми використовують;

• як мова одного героя відрізняється від мови іншого персонажа.

С. Привалова, ст. викладач кафедри української літератури Глухівського державного педагогічного університету;
С. Нарожна, студентка Глухівського державного педагогічного університету