Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Воєнно-політичні події 1652-1653 рр. Повні уроки

Тип уроку

Засвоєння нових знань

Мета

Сформувати в учнів системне володіння темою, розвинути практичні навички.

Завдання

• вивчити основні події заданого періоду;

• дізнатися про становище Гетьманщини після ключових битв 1653 року;

• сформувати навички критичного ставлення до різних історичних точок зору;

• навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу.

Поняття і терміни уроку

Ополчення, артилерія, реєстрові полки, повинності, піщалі, кий, піка.

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Мотивація, перевірка домашнього завдання. (4-5хв)

Учитель обирає презентацію одного з учнів та демонструє її на проекторі. Інші учні коментують та задають питання автору презентації.

Показ презентації може бути поєднаний з розповіддю вчителем нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань (3-6 хв)

Дискусія на тему: "Чи могло б не бути Національно-визвольної війни українського народу?"

Повторення шляхом перегляду відеоматеріалу:

Вивчення нової теми. (18-20 хв)

План уроку:
1. Битва під Берестечком.
2. Батозька битва.
3. Становище Гетьманщини

Битва 28-30.06.165l під Берестечком, в якій армія Речі Посполитої, очолювана королем Яном Казимиром Вазою, здобула перемогу над козацько-татарськими силами гетьмана Запорізького війська Богдана Хмельницького і кримського хана Іслам-Гірея, була не тільки найзначнішим за масштабом бойовим зіткненням польсько-козацької війни 1648-54 рр.., але, ймовірно, найбільшою битвою XVII століття.

З боку поляків у цій битві, згідно з найбільш достовірним підрахунками, брало участь бл. 60 тис. вояків, в т. ч. 28-30 тис. чоловік набраного війська і більше 30 тисяч шляхтичів кінного дворянського ополчення. Крім того, в польському таборі під Берестечком під час битви знаходилося приблизно 70-100 тис. чол. шляхетської челяді, разом з якими загальна чисельність армії Яна Казимира досягала 130-150 тис. чол. За польських військах була сильна артилерія, що зробила важливий вплив на результат битви (точна кількість знарядь не відомо, але ймовірно воно обчислювалося багатьма десятками).

Союзна козацько-татарська армія не поступалася за чисельністю противнику. У Хмельницького за найскромнішими підрахунками було від 60 до 80 тис. воїнів, включаючи 30-35 тис. чол. реєстрового війська (13 полків) і 30-45 тис. ополченців (12 полків). При війську було 60 гармат, в т. ч. 18 великокаліберних "полкартаунів". Як і поляків, українську армію супроводжували в поході багато тисяч козацьких слуг - «джур» та інша обозна челядь. Загальне число людей, що знаходилися в похідному таборі (таборі), визначити складно, але, мабуть, воно могло досягати 100 тис. Військо хана Іслам-Гірея налічувало бл. 30 тис. вершників, причому поряд з кримськими, ногайськими і буджацьких татар у нього входили допоміжні загони турків, донських козаків, приволзьких киргизів і калмиків. У цілому союзники мали під Берестечком до 130 тис. чол., у т. ч. 90-110 тис. придатних для бою.

Ядром армії гетьмана Хмельницького, що брала участь у битві під Берестечком і подальшої 10-денну оборону укріпленого табору, були реєстрові полки Запорозького війська, які були поділені на сотні, іменувалися по своїм командирам (сотникам) або місць розселення; кожна сотня, в свою чергу, поділялась на курені, очолювані курінними отаманами. Спочатку реєстровими називалися служилі козаки польської Україні, включені в особливі списки - реєстри. Вони вели свою історію з 1590 р., коли була набрана тисячі козаків, поселених на Дніпрі для охорони південного кордону Речі Посполитої. За свою службу ці козаки отримували від короля платню і обмундирування, звільнялися від повинностей, податей і панського суду, набували право володіти землею, вільно займатися торгівлею, мисливським та рибним промислами.

Битва під Берестечком. І.Богун

На поч. XVII ст. існувало вже 4 реєстрових полки (по 500 чол.), а в 1638 р. їх число було збільшено до 6-ти (по 1000 чол.). У 1648 р. основна маса реєстрових козаків приєдналася до Хмельницького, і в 1649 р., за умовами Зборівського миру, число їх зросло до 40 тис., розділених на 16 полків. Фактично чисельність записаних до реєстрів не збігалася в точності з вказаною в договорі 1649 р. (польські та українські джерела наводять кілька різних цифр - від 37745 до 50009). До літа 1651 Запорізьке військо мало у своєму складі 17 реєстрових полків, причому кількість сотень у них було не однаково, також як і число людей у сотнях. На чолі кожного полку стояв полковник, який мав начальника штабу в особі полкового писаря. У битві під Берестечком брали участь наступні полки: Чигиринський (полковник Михайло Криса), який був чимось на зразок гетьманської гвардії; Черкаський (Яків Воронченко); Корсунський (Іван Гуляницький); Білоцерківський (Михайло Громика); Уманський (Йосип Глух); Брацлавський (Іван Нечай); Вінницький, він же Кальницький (Іван Богун); Переяславський (Федір Лобода); Кропивянскій (Філон Джаджалій); Миргородський (Матвій Гладкий); Полтавський (Мартин Пушкар); Прилуцький (Тимофій Носач); Паволочскій (Іван Куцевич-Міньковський). Реєстрові полки мали гарматами (до 6-ти на полк), крім того, була військова артилерія (30 гармат, з яких під Берестечком було, мабуть, тільки 18).

Битва під Берестечком. Художнє бачення.

Іван Богун

Реєстровий козак, за аналогією з польською кіннотою, іменувався «товаришем», причому йому належало мати двох «підпомічників» - кінного та пішого. Хоча всі реєстрові козаки мали верхових коней, більшість з них воліло битися в пішому строю. Кінноти як такої у реєстровому війську Хмельницького під Берестечком було всього 10-15 тис., інших же слід вважати їздить піхотою, яка під час битви перебувала всередині табору або на оточували його возах, з'єднаних між собою ланцюгами, і вела вогневий бій. Озброєння реєстрового козака складалося з пищалі, пістолета або бандолета, шаблі, а також короткої (близько 2 м) піки, що застосовувалася як в кінному, так і в пішому бою. У 1651 р. багато козаків мали замість пищалей «ручніци», тобто мушкети або аркебузи західно-європейського типу, частиною захоплені у поляків, частиною надіслані з Московської Русі або куплені за кордоном. Поряд з вогнепальною зброєю, у них зустрічалися також луки. Обмундирування реєстрових козаків було порівняно однорідним і зазвичай складалося з суконного каптана (сувої), округлої шапки з хутряною опушкою, шароварів і м'яких чобіт без каблуків. Козацька старшина своїм зовнішнім виглядом нагадувала польську шляхту, відрізняючись багатством одягу та озброєння.

Іншу частину війська Хмельницького становило народне ополчення, розділене на 12 полків. Достовірних відомостей про їх організації не збереглося, але, імовірно, вони мали таку ж структуру, як і реєстрові полки. Відомо, що в поході ополчення не змішувалося з реєстровим військом, рухаючись і розташовуючись окремим табором. За своїм типом воно було піхотою, на багато поступалася в озброєнні реєстровим частинах. Ополченські полки складалися з українських селян і міщан, що носили свою звичайний одяг і збройних бойовими косами, саморобними піками і шаблями, а також сокирами, ножами, селянськими вилами, ціпами, стукалками і навіть простими киями. Якась частина, втім, мала вогнепальну зброю, головним чином, трофейне.

Козацькі шаблі

Археологічні розкопки, що проводилися на полі битви під Берестечком з 1970 р., дали багатий матеріал для реконструкції предметів озброєння та спорядження реєстрового війська Богдана Хмельницького.

Самостійна робота учнів (3-4 хв)

Скласти таблицю "Основні бойові події 1652-1653 рр":

Висновки та узагальнення (5-8 хв)

1-2 учні демонструють свої презентації, створені вдома. Всі інші презентації учитель збирає на матеріальних носіях (диски) та перевіряє вдома.

Учитель виставляє бали, відзначає найактивніших учнів, дякує усім за пророблену роботу.

Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Вивчити матеріал за відповідним параграфом підручника.
2. Створити презентацію на тему "Гетьманщина: утворення та особливості розвитку"

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Воєнні дії 1652-1653 рр. в ході Національно-визвольної війни" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням української мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ

2. Урок на тему "Воєнні дії 1652-1653 рр. в рамках Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького" Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область

3. Конспект уроку з історії України на тему: "Воєнно-політичні події 1650-1653 рр." О.Тисовської (з сайту osvita.ua)

4. udec.ntu-kpi.kiev.ua

5. sr.ksu.edu.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Гопак Н. П.

Лобук Я.Я.

Любименко В.В.

Морозюк Ж. Б.

Тисовська О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.