Українська література 9 клас

Тема "Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури"

Конспект уроку до теми "Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури" 

Конспект першого уроку української літератури в 9 класі
Шлях до загальнолюдських культурних
і наукових надбань починається із засвоєння
творчих здобутків власного народу, бо в них –
коріння й джерела нашої освіченості, вченості, культури.
Василь Яременко
Тема. Роль і місце художньої літератури в житті нації.
Мета: пояснити роль і місце художньої літератури в житті нації; навчити пояснювати відмінність усної словесності від «книжної» літератури; з’ясувати сутність понять «естетична дійсність», «творча індивідуальність митця», «аналіз художнього твору», «контекст», «естетика»; розвивати вміння аналізувати літературний твір; розвивати відчуття краси й сили художнього слова.
Теорія літератури: аналіз художнього твору, контекст, естетика.
Між предметні зв’язки, мистецький контекст: образотворче мистецтво, історія України, всесвітня історія.
Обладнання, наочність: репродукції картин Яна ван Ейка «Мадонна канцлера Ролена»; Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна»; Фрідріха Каспара Давида «Чоловік і жінка споглядають місяць»; Іллі Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»; Густава Клімта «Поцілунок» або матеріал уроку № 1 мультимедійного посібника О. М. Авраменка, Г. К. Дмитренко «Українська література. 9 клас» (К.: Грамота, 2009: далі – мультимедійний посібник).
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ЗМІСТ УРОКУ
І. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальне ознайомлення з підручником української літератури для дев’ятого класу (обкладинка, умовні позначення, огляд розділів за змістом підручника тощо).
2. Вступне слово вчителя.
Художній літературний твір відіграє дуже важливу роль в житті кожної нації. Переконливим прикладом до цього аргументу є рядки з книжки «Українська поетика» Василя Пахаренка:
«Оскільки національне є формою втілення вселюдського, то кожен справді високохудожній твір вирізняється національним коло¬ритом, несе на собі печать національного характеру автора і його народу. Національний характер виявляється у тематиці твору, у відо¬браженні в ньому історичного минулого чи сучасного життя, побуту, звичаїв народу, його мови, особливостей світобачення, своєрідності образного мислення тощо. Досить сказати, що у різних народів вельми відмінні системи словесної символіки.
Так, у російській поезії була б неможливою “Пісня про рушник” А. Малишка, позаяк у Росії рушник – це всього лише предмет побуту. Назва “Песня о полотенце” здатна викликати хіба що посмішку. В українського ж народу рушник – це поетичний символ життя у всій його багатогранності. З вишиваним рушником пов'язане все життя українця – від створення родини до смертного часу. Тому у вірші А. Малишка говориться, що на вишиваному рушнику “оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, і твоя материнська любов”. Або інший приклад: в українському фолкльорі й письменстві символом кохання, дівочої краси виступає калина, в німецькій же культурі ця рослина, сказати б, зовсім нейтральна, а символом кохання є бузина, яка в побуті українців має відтінок чогось комічного (“на городі бузина, а в Києві дядько”). Сокіл в українській символічній свідо¬мості – гарний молодий козак, а в німецькій – лихий парубок-спокус¬ник, що звів і покинув дівчину».
3. Опрацювання статті підручника «Роль і місце художньої літератури в житті нації».
Естетика – 1. Наука про прекрасне, художнє освоєння дійсності, про загальні закони краси і художньої творчості. 2. Краса художність чого-небудь.
Естетичний – пов'язаний із створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті.
Контекст – те, що розглядається як ціле, яке зв’язує і пояснює які-небудь явища, факти тощо. У художньому творі естетичне навантаження кожного елемента тексту визначає вузький контекст (фраза, епізод, ситуація) і ширший контекст (твір, творчість письменника). Твір можна аналізувати в історичному й естетичному контекстах.
Аналіз літературного твору – логічна послідовність дій, сутність яких полягає в розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, у розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору (за літературознавчим словником-довідником).
План аналізу художнього твору (орієнтовний)
1. Історія створення.
2. Тематика (мотиви в ліричному творі).
3. Ідейна спрямованість твору, його пафос.
4. Жанр, його особливості.
5. Головні герої та їхня характеристика (ліричний герой у ліричному творі).
6. Особливості композиції:
а) сюжет (ця особливість стосується неліричного твору);
б) позасюжетні елементи.
7. Мовно-виражальні засоби у творі.
8. Місце твору в доробку письменника, національній (світовій) літературі.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.
Аналіз поезії Л. Костенко «Яка різниця – хто куди пішов?» (за пунктами 2−5, 7, 8 поданої вище схеми) з акцентом на ролі художньої літератури в житті нації, неповторній індивідуальності митця, на літературному й естетичному контексті.
Яка різниця − хто куди пішов?
Хто що сказав, і рима вже готова.
Поезія − це свято, як любов.
О, то не є розмовка побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
метафор, слів, − на користь чи в догоду.
А що, не знаю. Я лиш інструмент,
в якому плачуть сни мого народу.
Опорні вислови про митця і твір:
«Питання про призначення поета і поезії, про Слово у духовному житті суспільства було особливо актуальним власне для українських митців, які розуміли, що в умовах бездержавності Слово було чи не єдиним оберегом нації» (Григорій Клочек).
«Треба врахувати, що Ліна Костенко вибрала долю українського поета, тобто поета на той час ще бездержавної нації. А ще їй випало бути поетом в тоталітарній суспільно-політичній системі, лояльною до якої вона аж ніяк не могла бути» (Григорій Клочек).
ІV. Творча робота.
1. Короткий зіставний аналіз фольклорного й авторського поетичного твору.
Зіставити поетичні твори за поданим нижче планом і сформулювати висновок.
План
1. Мотиви твору.
2. Художні образи.
3. Мовно-виражальні засоби.
Травень очі голубі
розгубив у травах.
Я – диви – приніс тобі
квіти ці ласкаві.
І сказав несміло: − На! −
їх роса обмила…
На плече моє весна
голову схилила (Володимир Лучук)
Ой весна, весна,
Що ти нам принесла?
Принесла я літечко,
Зелене житечко,
А вам, дівочки,
Золоті віночки,
А вам, парубочки,
Гарнії ціпочки (Народна творчість)
2. Короткий зіставний аналіз естетичних особливостей творів образотворчого мистецтва різних епох.
Зіставити репродукції картин митців різних епох і сформулювати висновок (мультимедійні матеріали до уроку №1).
Репродукції таких картин:
1. Середньовіччя: Ян ван Ейк. Мадонна канцлера Ролена. Дерево (1495).
2. Відродження: Рафаель Санті. Сікстинська Мадонна (1515).
3. Романтизм: Фрідріх, Каспар Давид. Чоловік і жінка споглядають місяць (1824).
4. Реалізм: Ілля Репін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові (1880-91).
5. Модерн: Густав Клімт. Поцілунок (1907 – 1908).
V. Підсумок уроку.
Робота над епіграфом до уроку.
VI. Домашнє завдання.
Скласти конспект статті підручника «Роль і місце художньої літератури в житті нації».

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Горецька І.Й.