Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Відділ Квіткові. Повні уроки

Мета: надати загальну характеристику відділу квіткових рослин.

Хід роботи:

1 Розказати про чисельність та різноманіття квіткових.

2 Розказати про різні способи запилення квіткових.

3 У загальних рисах описати процес запліднення.

4 Розповісти про методи розповсюдження насіння.

5 Розповісти, як відрізнити однодольні та дводольні квіткові.

Самий чисельний відділ рослин – квіткові рослини. Цей відділ налічує близько 250 000 видів, поєднують 390 родин. Квіткові рослини зустрічаються в тундрі, тропіках, серед боліт, у пустелях та високо у горах. До них відносяться трави та дерева, ліани та кущі. Що ж поєднує такі не схожі між собою рослини. Перш за все, наявність квітки – видозміненого пагона, що призначений для розмноження. Зазвичай квітка закінчує собою пагін. Все багатство барв, форми та ароматів квіток призначене для запилювачив. У рослин, що запилюються комахами, квітки яскраві, запашні та розкриваються вдень. Комахи легко знаходять їх за кольором та запахом.

                                                                                                 Мал. 1 Запилення комахами.

У квітках таких росин зазвичай є нектарники – залози, що виробляють цукрову рідину – нектар, яким харчується запилювач. Нерідко пелюстки або чашолистки оздоблені крапками або плямами, що вказують запилювачу шлях до пилку та нектару. Вдячні за їжу пчілки, метелики та жучки перенесуть на своїх лапках пилок з однієї квітки на іншу. 

Деякі квіти довірили своє запилення птахам. Найзнаменитіші пташки – запилювачі – колібрі. Довгим дзьобом вони висмоктують з квітки нектар та збирають пилок.

                                                                                               Мал. 2 Запилення колібрі.

У різних видів колібрі дзьоби відповідають тим формам квіток, нектару яких вони надають перевагу. В свою чергу квітки витягнулись у трубочки, щоб ніхто

Відео 1. Запилення пташками.

крім колібрі не дібрався до їх нектару. Квітки також запилюють нектарини, квітківниці і навіть папуга лорі. 

У тропічних лісах крилани та кажани вночі збирають нектар квіток. Такі квіти розкриваються лише вночі, мають світле, помітне у темряві забарвлення та неприємний для людини запах. Але для рукокрилих тварин ці запахи дуже приємні.

                                                                                              Мал. 3 Запилення кажанами.

Ці квіти мають зручні “майданчики для приземлення” та міцні квітконіжки, які здатні витримати важких запилювачів. Але довірити своє запилення тваринам – значить бути від них залежним. Надійніше доручити це вітру. Такі рослини не мають гарних запашних квітів.

Відео 2. Запилення вітром.

Їх непоказні квіти зібрані у суцвіття – колоски, мітелки. До таких квіток відносяться злаки, полин, берези, дуби та інші дерева. Рослини, що запилюються вітром чудово відчувають себе у пустелях, тундрі, у степах та лісах. 

Запилення, при якому пилок з однієї квітки переноситься на іншу називається перехресним запиленням. Є ще один універсальний засіб запилення – самозапилення. Пиляки у таких рослин повернуті до маточки, їх пильники зависають над рильцем. Зрілий пилок висипається і потрапляє прямо на рильце, тобто процес запилення відбувається без посередників. Там, де мало комах або часто йдуть дощі та вологість перешкоджає запиленню вітром, самозапилення – єдиний шанс для рослин продовжити свій рід. 

Запліднення квіткових рослин неможливе без запилення. При запиленні пилок потрапляє на рильце маточки. Там він «проростає» і чоловічі гамети через пилкову трубку проникають у насінний зачаток. Одна гамета (спермій) запліднює яйцеклітину, з якої розвивається зародок, а друга зливається з однією з клітин зародкового мішка і з неї розвивається запасаюча тканина – ендосперм – для живлення зародку. З насінного зародку утворюється насінина, із зав’язку плід. 

Для продовження роду квітковим рослинам потрібно не тільки утворити насіння, але й попіклуватись, щоб вони проросли. Для цього багато квіткових рослин користуються тваринами, як посередниками для розповсюдження насіння. 

Є декілька варіантів використання тварин для цього.

Тварина може зірвати соковитий плід, віднести його подалі від батьківської рослини, з’їсти, а кісточку, тобто саму насінину, залишити. Тварина може проковтнути плід разом з насінням, але воно не перетравлюється у організмі і разом з фекаліями виходить назовні та проростає. А як же горіхи, жолуді, злаки? Вони не мають соковитої оболонки, тварин приваблює саме насіння. Тут інша стратегія. Те насіння, що буде з’їдене, загине, але те, що тварини запасуть і забудуть про це (так часто трапляється, наприклад, з білками) проростуть. Деякі рослини мають насіння, що чіпляються за шерсть тварин та мандрують з ними по всьому світу. А от кульбаби та тополі оздобили своє насіння пушком, і вітер легко розносить його на багато кілометрів. Рослини, що ростуть на берегах рік довіряють своє насіння течії. Наприклад, водонепроникна «броня» дозволяє кокосам розповсюджуватись на величезні відстані, завдяки мандрам через море.

Відділ квіткових рослин поділяється на два класи: дводольні та однодольні рослини. У чому ж різниця? 

                                                                                       Мал. 4Порівняння однодольних та дводольних.

Під міцною насінною шкіркою захований зародок. У всіх квіткових рослин зародок – це доросла ростина у мініатюрі. У зародка є корінь та пагон. Пагон складається з стебла та зародкових листочків – сім’ядолей. Саме в цьому і полягає різниця між класами квіткових рослин.

                                                                                     Мал. 5 Насіння однодольних та дводольних.

У дводольних є два зародкових листка (дві сім’ядолі), а у однодольних – один листок. Ці листки дуже гарно видні, наприклад у квасолі при проростанні насіння. Вони піднімаються над землею на тонкому стеблі, а між ними починають рости справжні листочки. У однодольних сім’ядоля найчастіше залишається у землі, а на поверхні з’являється лише справжнє листя. Ця різниця говорить про різні еволюційні шляхи розвитку, яким йшли різні групи рослин. 

Відео 3. Однодольні.

Відео 4.Дводольні.

Відрізнити дводольні та однодольні рослини можна ще й за листям. У листя дводольних рослин (дуб, клен, троянда) найчастіше є черешок («ніжка»). У однодольних листочки зазвичай без черешка (тюльпан, злаки). У дводольних від центральної жилки на листку в різні сторони відходять жилки більш дрібні, малюнок яких нагадує гілки дерева, а у однодольних найчастіше жилки йдуть паралельно, вздовж краю листка. 

Клас дводольні більш презентабельний, ніж клас однодольних. До дводольних відносяться майже всі дерева та кущі, а також трави та ліани. Клас однодольних представлений в основному травами, іноді величезних розмірів, та пальмами. 

Контролюючий блок:

1 Які методи запилення квіткових ви знаєте? Як з цим пов’язаний зовнішній вигляд квітів?

2 Які ви знаєте стратегії розповсюдження насіння?

3 Що таке однодольні та дводольні рослини?

4 Як відрізнити однодольні та дводольні квіткові? 

Список літератури:

1. Урок на тему: "Разнообразие растений" автор Долгорукова Светлана Владимировна.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.