KNOWLEDGE HYPERMARKET


Досягнення.
Ольга (Обсуждение | вклад)
(Создана новая страница размером ''ДОСЯГНЕННЯ''<br>Кожна людина до чогось прагне. Хтось хоче стати лікарем, хто...)
Следующая правка →

Версия 20:07, 27 июля 2009

ДОСЯГНЕННЯ
Кожна людина до чогось прагне. Хтось хоче стати лікарем, хтось — банкіром, а хтось — спортсменом. І в кожній професії можна досягти успіхів.
Але будь-якому досягненню передує робота, пошук, захоплення...
Дмитро Панов, киянин, учень ліцею, став чемпіоном з хімії на міжнародній олімпіаді, і його без екзаменів зарахували студентом університету.

Наскільки я пам'ятаю, — розповідає сам Дмитро, — можна було передбачити моє захоплення хімією ще в початковій школі...


Організуйте урок захоплень. Кожен може принести результати своїх уподобань — альбоми з марками, малюнки, фотографії, креслення, вишивки, інші колекції, свідоцтва про перемоги на змаганнях тощо.
Ознайомте своїх однокласними з планами на майбутнє, розкажіть, як ви цього домагатиметеся. Започаткуйте   проект   «історія   досягнень».   Спробуйте дослідити історії людей, які стали в своїй справі найкращими.
Запам'ятай! Якщо тільки мріяти — нічого не досягнеш.
Треба доводити задумане до кінця.
Щоб досягти успіху, потрібно виробити в собі наполегливість.


НАШ АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО
Щоб стати спортивною зіркою, треба працювати до самозречення та відмовитися від багатьох життєвих принад. За це таких людей глибоко поважають. Наш герой — саме така людина.
Сьогодні Андрій Шевченко, можна сказати, — символ України. В Італії, де він працює (саме працює), його обожнюють і люблять так, неначе він народився поміж них, у Мілані. Однак поряд з його прізвищем італійці завжди ставлять слова: «Київ», «Динамо», «Україна». За ними їх уже повторює весь футбольний світ.
У свої 27 років Андрій Шевченко є чемпіоном України, виграв італійську серію «А», став лідером нашої національної збірної, зіграв за збірну світу, виграв Кубок    Ліги    європейських    чемпіонів,     одержав посвідчення № 1 «Заслужений майстер спорту України з футболу».
Народився Андрій за 120 кілометрів від Києва, в селі Двірківщина Яготинського району.
Почав він ганяти м'яча ще у рідному селі, а вже потому, коли його батьки оселилися в Києві на Оболоні, хлопчина серйозно захопився футболом. Тоді київське «Динамо» диктувало моду в європейському спорті, тож футбольний бум зачепив і назавжди затягнув у свій вир Андрія.
Олександр Шпаков, тренер динамівської школи, вирізнив серед інших цього худорлявого, сором'язливого хлопчика. Ще б пак, варто було глянути, як він працює з м'ячем на тренуванні, — й одразу було зрозуміло: хлопець торує свій шлях саме через футбол.
З Оболоні неблизько до бази «Динамо» на Нивках. Однак Андрій не дозволяв собі пропустити бодай одне тренування. З півзахисту тренер перевів його до лінії атаки, і з того часу в особі Андрія Шевченка починає виростати неординарна футбольна особистість. Слід сказати, що в школі його справи були не такі блискучі, хоча вчився він сумлінно. Нічого дивного — поєднувати серйозну професійну підготовку сучасного футболіста з навчанням у школі дуже складно. Однак його вчителі й однокласники в один голос відзначають товариськість Андрія, привітність, постійну готовність допомагати, а ще згадують, що коли в його змагальному календарі з'являлися паузи, оцінки з окремих предметів ставали високими.
Шевченка запрошували до своїх клубів не лише українські тренери. Але він вирішив, що з «Динамо» нікуди не піде. У дублерах тоді було чимало здібних гравців, і, здавалося, довго доведеться Андрієві чекати своєї черги. Та тренер не помилився. Андрієва гра одразу ж сподобалася всім футбольним гурманам. А Валерій Лобановський, знову очоливши «Динамо», дав Шевченку роль лідера.
Якось у розмові з ним уславлений тренер лише натякнув на те, що в житті поза футболом безліч принад. На той час молодий футболіст уже дещо заробив: і квартиру, і машину, й чималі гроші. Та Андрій відповів приблизно так: «То все не моє — зовнішній блиск, багатство й усе інше. Хоча, кого це не вабить?
Але все залежить від виховання (від батьків, від вас, Валерію Васильовичу), і сьогодні нічого такого не існує, на що я міг би проміняти футбол!»
Ми з вами свідки — так воно і є. Тому й поважають цього спортсмена за підкорені ним футбольні вершини. А ще за його людяність і доброту, вміння віддячувати людям.
Цього року здійснилася його мрія. Під час відпустки Андрій Шевченко привіз до Києва Кубок Ліги європейських чемпіонів, щоб показати його своїм землякам, які сьогодні лише мріють про такі самі успіхи наших клубів.
З журн. «Веселочка»


Випиши з тексту ті характеристики Андрія, які, на твою думку, допомогли йому стати відомим.
Доведи,  що Андрій — наполегливий, дисциплінований, сумлінний. Розкажи, як до нього ставилися однокласники. Як можна досягти успіху? Що для цього потрібно? Розкажи про успішних людей, яких ти знаєш.
Складіть колективний портрет свого ровесника, який має все для того, щоб стати успішною людиною.
Прочитай про хлопчика Абихто, який ніким не став. Чому це трапилося?
Що мав робити герой, аби досягти успіху?


КАЗКА ПРО ХЛОПЧИКА АБИХТО
Казна-коли, казна-де жив хлопчик Абихто.
Прокидався будь-коли, вмивався абияк, знехотя, аби ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не обридало. Повертався додому, думаючи «Будь що будь, будь як-небудь...».
Якось хлопчика запитали: «Ким ти хочеш бути?» Він неохоче відповів: «А мені все одно. Ким-небудь».
Так і виріс хлопчик Абихто. Виріс, та так ніким і не став. І прозвали його — Ніхто. Чи нікого не нагадує тобі цей хлопчик?
В. Струтинський
 
Цікаве заняття — збирати історії винаходів.
Можна започаткувати в класі альбом, куди занотовувати такі цікаві історії. Ось одна з них.
Відгадайте загадку. Не має ніг, а ходить, має вухо, а не чує. Здогадалися, про що йтиметься? Так, поговоримо про звичайнісіньку голку.
Напевне, більшість з вас бачили мультфільм «Льодовиковий період». Ось у той час ми з вами й рушаємо. Тоді на нашій планеті жили первісні люди — неандертальці. Щоб вижити в холодних умовах, вони винайшли одяг. А сталося це приблизно так. Спочатку хтось просто здогадався обгорнутися шкурою. Сидіти вкутаному було зручно, а ось полювати на звірів — ні, шкура сповзала, губилася. Якась із жінок вирішила зв'язати дві шкури. Спеціальним знаряддям — проколкою — пробила на шкурах з країв отвори, протягла крізь них вузеньку смужку шкури і зв'язала-зшила перший одяг. Ця проколка і була прапрабабусею голки.
Згодом на нашій планеті з'явилися кроманьйонці.

Придумайте казку про хлопчика, який мав у житті різні досягнення.
Запишіть цей твір на плакаті та розмістіть його у класі.