Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>>Українська мова: Дієприслівник як особлива форма дієслова

Дієприслівник як особлива форма дієслова

Сьогоднішній урок ми з вами почнемо з вивчення дієприслівників. Дієприслівник належить до такої незмінюваної форми дієслова, яка виражає додаткову дію, що пояснює в реченні основне дієслово – присудок.

Дієприслівник відповідає на такі питання, як: що роблячи?що зробивши?

Наприклад: малюючи, засипаючи, танцюючи, схопивши, читаючи, заколядувавши, співаючи.

Синтаксичні ознаки дієприслівника

При складанні та написанні речень, як правило, дієприслівник пов'язаний з тим самим іменником, що й дієслово – присудок. Слід зазначити, що дієприслівник в реченні може виступати у ролі:

• по-перше, обставини часу;
• по-друге, причини;
• по-третє, мети;
• а також, умови чи способу дії.

Наприклад: Малюючи картину, Василько мріяв про канікули. (З цього прикладу ми бачимо, що Василько мріяв про канікули За якої умови? – малюючи картину). Прокидаючись, Марійка почула, як в кімнаті розмовляв тато. ( Почула голос коли? – прокидаючись).

Ознаки дієприслівника

Слід було б зазначити, що за більшістю своїх ознак, дієприслівник належить до дієслівної форми. Але крім цього, дієприслівник може мати ознаки, як дієслова, так і прислівника.

Ознаки, спільні з дієсловом:

• По-перше, дієприслівник може керувати іменником або займенником (розмовляючи з ним; їдучі на поїзді);
• По-друге, дієприслівник може утворюватись від основи дієслів (малювати - намалювавши, бігти – прибігши).
• По-третє, дієприслівнику властиво збереження тієї форми дієслова, від якої він утворився (розплакався – розплакавшись, ховався – ховаючись).
• В четверте, дієприслівник, як правило, з дієсловом має близьке значення (ідучи стежкою - йти стежкою).

Ознаки, спільні з прислівником:

• По-перше, дієприслівник, так само як і прислівник не змінюється;
• По-друге, як правило, в реченні дієприслівник виступає в ролі обставини (Всі притихли, вдивляючись у темряву).

Вид дієприслівників

Також, слід знати, що дієприслівники можуть бути недоконаного і доконаного виду.

До дієприслівників недоконаного виду належать такі, що означають незакінчену додаткову дію, яка відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком.

Наприклад: І полем, степом ідучи, свого ти сина закриваєш. (Т. Шевченко.)

У цьому прикладі ми бачимо, що дієприслівник ідучи, відповідає на питання – що роблячи?, та має недоконаний вид, вказуючи на додаткову дію, що відбувається одночасно з основною дією – закриваєш, - виражену дієсловом-присудком.

Тут також слід зазначити, що дієприслівники, які мають недоконаний вид, як правило, утворюються від дієслів недоконаного виду в теперішньому часі за допомогою таких суфіксів, як: -учи (ючи), -ачи (ячи), -учись (-ючись), -ачись (ячись).

На відміну від дієприслівників недоконаного виду, прислівники, які належать до доконаного виду, означають завершену додаткову дію. Дієприслівники доконаного виду відповідають на запитання - що зробивши? – та утворюються за допомогою суфіксів -вши, -ши.

Також, слід запам’ятати, що у суфіксах дієприслівників після букв: ч, ш, потрібно писати букву и: малюючи, замисливши, працюючи.

Творення і вживання дієприслівників

А тепер давайте спробуємо розглянути творення та вживання дієприслівників. Отже, дієприслівники, які належать до доконаного виду утворюються на основі інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши:

Наприклад: писа(ти) - написавши, малювати(ти) — намалювавши, стриба(ти) – стрибнувши, співа(ти) — заспівавши і т.п.

Тобто, це виглядає так: беремо дієслово, ставимо його у чоловічому роді минулого часу і додаємо до нього -ши: збагнув – збагнувши, пішов – пішовши, заперечив - заперечивши, надумав – надумавши.

Що до дієприслівників недоконаного виду, то вони, як правило, утворюються від основи теперішнього часу недоконаного виду, дадаючи до них суфікси -учи, -ючи, якще вони належать дієсловам, що мають І дієвідміну і додаючи суфікси -ачи, -ячи, якщо утворені від дієслів, що належать до II дієвідміни.

Наприклад: шукав(ють) – шукаючи, ми(ють) – миючи, сто(ять) – стоячи.

Тобто, це робиться так: беремо дієслово, ставимо його в 3-й особі множини, що має теперішній час і замість закінчення – ть, додаємо – чи: терплять – терплячи, стрибають – стрибаючи, мелють – мелючи.

Також, треба запам’ятати, що дієприслівники завжди закінчуються буквою и: схопивши, втративши, кажучи, пишучи,захворівши.

Домашнє завдання

1. Прочитайте уважно слова і запишіть спочатку ті, які належать до дієприслівників доконаного виду, а потім дієприкметники недоконаного виду:

Мріючи, хлюпаючись, здивувавшись, запам’ятавши, співаючи, начистивши, плачучи, вітаючись, відповідаючи, соромлячись, стримавши, керуючись.

2. Складіть речення з цими дієприслівниками.
3. Напишіть невеличке оповідання, використовуючи в ньому перехідні і неперехідні дієприкметники доконаного та недоконаного виду.