Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Експортні та імпортні товари. Як іноземні товари перетинають кордон країни?Повні уроки

Тема

Експортні та імпортні товари. Як іноземні товари перетинають кордон країни?

Тип уроку комбінований Задачі уроку

Хід уроку

• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Імпорт та експорт

Експорт товарів – це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Умови та результати експортної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі.
Обсяги експорту визначають обсяги імпорту. За відсутності інших форм співробітництва у довгостроковій перспективі, обсяги імпорту мають дорівнювати величині експорту. Точніше, можливі коливання двох показників, які за результатами отриманого року можуть впливати на збільшення або зменшення зовнішньої заборгованості країни, або, навпаки, її кредитних активів. Але зростання значення інших сфер міжнародних послуг, передусім валютно-фінансових форм міжнародної економічної діяльності, веде до більшої незалежності імпорту товарів від їх експорту і до перенесення такої “незалежності” на інші види господарської діяльності, результатом яких є приплив грошей, валютно-фінансових активів усередину країни.
Відносний(стосовно величини імпорту) дефіцит експортного потенціалу, інакше кажучи негативне сальдо товарної торгівлі, може “гаситись” торгівлею послугами ( як це має місце в Україні, яка має чималий зиск від транзиту своєю територією енергоносіїв зі сходу на захід), припливом капіталів ( як, наприклад, у багатьох країнах Центральної та Східної Європи в 90-х роках, та іншими засобами.
Потужна експортна база визначає й умови валютно-фінансового співробітництва, стабільності монетарного сектору країни. ( Наприклад, твердість німецької марки, довіра до неї у світі в останні десятиліття 20 ст. Значною мірою завдячувала експортному потенціалу ФРН. Німеччина тривалий час посідала чільне місце в списку провідних світових експортів ) І навпаки, слабкі експортні можливості, неспроможність країни “покрити” вивозом свої потреби в іноземних товарах спричинять свої негаразди, девальвацію національної валюти, що повною мірою відчула на собі Україна в першій половині 90-х років.
Але й сам експорт є об’єктом впливу з боку інших форм міжнародного співробітництва. На експорт впливає факторний розподіл, міжнародний фінансовий клімат.

Варто, проте, звернути увагу на так звану проблему руйнівного зростан­ня, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації падає. Ця проблема, яку вперше проаналізував американський економіст Я.Бхагваті в 1958 році, може виникнути, зокрема, для багатьох країн, що розвиваються, проблеми економічного зростання в яких пов'язані з розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину на світовому ринку, як правило, характеризується низь­кою еластичністю, то швидке зростання фізичних обсягів експорту призво­дить до такого падіння світових цін на сировину, що це перекриває пози­тивний ефект від самого економічного зростання. В такій ситуації зростан­ня, викликане непомірним нарощуванням експортних потоків, може стати для країни невигідним.

Основні методи операцій з імпорту та експорту товарів

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.
Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується:

• при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
• у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;
• у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;
• при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
• у разі продажу і закупівлі товарів державою.

Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку;швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця. Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:

• у разі збуту стандартного промислового устаткування;
• у разі збуту споживчих товарів;
• при реалізації другорядної продукції;
• на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;
• при просуванні нових товарів;
• у разі відсутності власної збутової мережі;
• за умови, що торгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.

У непрямого методу експортно-імпортних операцій також є свої переваги: великий досвід, власна мережа обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.

Регулювання торгово-економічних відносин (мито, ліцензії, квоти)

Які товари експортує Україна?

Традиційно основу українського товарного експорту становить продукція металургійної промисловості, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості, агропромислового комплексу, легкої, харчової і місцевої промисловості. Легко бачити, що для України характерним є домінування в експорті такої промислової продукції, яка потребує значних виробничих потужностей, але не має суттєвого наукового вмісту. ЇЇ виготовлення супроводжується надмірними навантаженнями на навколишнє середовище. У довгостроковій перспективі така спеціалізація неминуче приведе до закріплення за державою несприятливого статусу в системі міжнародних кооперацій та поділу праці, її перетворення на макросуб’єкти допоміжного, екологічно брудного виробництва. Розуміння цього спонукає до проведення виваженої регіональної політики з урахуванням необхідності модернізації традиційних видів виробництва у східних областях України, та розвитку експортного виробництва в її західних та центральних областях. ( Адже основу експортного потенціалу України становить Донецько-Криворізький регіон. Його головна спеціалізація – продукція важкої металургії, прокат та заготівки з чорних металів, отже енерго- та працемісткі види виробництва).

Експортна політика, як у масштабах країни, так і на фірмовому рівні, нерозривно пов’язана з широким спектром регулюючих, управлінських заходів. Кожною державою проводиться політика підтримки вітчизняного товаровиробника.
Основними інструментами підтримки експорту з території України на сучасному етапі є:

• стимулювання виробництва експортної продукції, зокрема продукції високого ступеня обробки, а також наукомісткої високотехнічної продукції;
• сприяння модернізації та технічному переозброєнню експортоорієнтованих виробничих потужностей;
• оптимізація національного правового та нормативно-інституціїного режиму здійснення експортних операцій;
• удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт;
• налагодження ефективної системи страхування експортних операцій;
• забезпечення достатньої правової підтримки національного виробника, зокрема при проведені судово-арбітражних розглядів, антидемпінгових процесів;
• забезпечення отримання сертифікатів на продукцію вітчизняного виробництва, відповідності метрологічного та стандартизаційног оформлення вітчизняної продукції вимогам західних ринків;
• стимулювання інвестиційної діяльності як національних, так і іноземних фізичних та юридичних осіб в екcпортноорієнтованому секторі економіки за допомогою податкових, усього широкого спектра фінансових та організаційних механізмів;
• вироблення системи національних пріоритетів у міжнародній торгівлі та їх практична імплементація засобами державного регулювання.

Висновок

Основні терміни

• Експорт — вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін.
• Імпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися стосовно капіталу, знань, технологій).
• Реекспорт — це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці.
• Сальдо — різниця між надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

Контрольні завдання

Список використаних джерел

Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.