KNOWLEDGE HYPERMARKET


Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки'''  
-
<br>  
+
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Біологія, 7 клас, Повні уроки, Біологія, наука про живу природу, Значення біології, Квітка, генеративний орган, Суцвіття, Повні уроки</metakeywords>
 +
 
 +
==Тема==
 +
*'''Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки'''
-
'''''Мета:''''' розказати про спільну для всіх квіткових будову квітки та про її варіації у різних видів.  
+
==Мета==
 +
*розказати про спільну для всіх квіткових будову квітки та про її варіації у різних видів.  
-
'''''Хід роботи:'''''
+
==Завдання==
1 Розповісти про загальну будову квітки.  
1 Розповісти про загальну будову квітки.  
Строка 15: Строка 19:
4 Описати основні різновиди суцвіть.  
4 Описати основні різновиди суцвіть.  
-
Квітка – це детермінований пагон, що несе спорофіли. Назва Angiospermae, що перекладається українською як покритонасінні, походить від грецького слова angeion (сосуд) та sperma (сім’я), оскільки відмітна структура квітки – плодолистик – це свого роду «сосуд», що утримує насінний зачаток, який після запліднення розвивається у насінину.&nbsp;
+
==Хід уроку==
-
[[Image:Flo.jpg|center|Flo.jpg]]
+
1. Загальна будова квітки.  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал. 1 ''Загальна будова квітки''.  
+
2. Різновиди квітки.  
-
Квітки можуть бути різним чином згруповані у суцвіття. Ніжка суцвіття або одиночної квітки називається квітконос, а ніжка окремої квітки у суцвітті – квітконіжкою. Квітколоже – це частина квітконіжки до якої кріпляться елементи квітки. Як і будь який кінець стебла, воно складається з вузлів та міжвузлів, але міжвузля дуже короткі, а вузли дуже зближені.&nbsp;  
+
3. Суцвіття.
 +
 
 +
4. Основні різновиди суцвіть.
 +
 
 +
===Загальна будова квітки===
 +
 
 +
'''[[Тема 25. Квітка – генеративний орган. Суцвіття|Квітка]]''' – це детермінований '''[[Лабораторна робота «Тема 16. Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки»|пагон]]''', що несе спорофіли. Назва Angiospermae, що перекладається українською як покритонасінні, походить від грецького слова angeion (сосуд) та sperma (сім’я), оскільки відмітна структура квітки – плодолистик – це свого роду «сосуд», що утримує насінний зачаток, який після запліднення розвивається у насінину.&nbsp;
 +
 
 +
[[Image:Flo.jpg|480px|Загальна будова квітки'']]
 +
 
 +
<br>
 +
Мал. 1 ''Загальна будова квітки''.
 +
 
 +
'''[[Розмноження квіткових рослин. Повні уроки|Квітки]]''' можуть бути різним чином згруповані у суцвіття. Ніжка суцвіття або одиночної квітки називається квітконос, а ніжка окремої квітки у суцвітті – квітконіжкою. Квітколоже – це частина квітконіжки до якої кріпляться елементи квітки. Як і будь який кінець '''[[Ілюстрації до уроку біології 7 класу «Тема 17. Внутрішня будова стебла»|стебла]]''', воно складається з вузлів та міжвузлів, але міжвузля дуже короткі, а вузли дуже зближені.&nbsp;  
Багато квіток мають два набори стерильних придатків – чашолистків та пелюсток, що прикріплені до квітколожу нижче фертильних елементів, пиляків та плодолистиків (чашолистки відходять нижче пелюсток, а пиляки – нижче плодолистиків). Спільно перші утворюють чашечку, а другі – віночок. Чашечка та віночок утворюють оцвітину. Чашолистки та пелюстки за своєю будовою нагадують листя. Чашолистки зазвичай зелені, а пелюстки яскраво забарвлені, хоча іноді обидва кола мають один колір.&nbsp;  
Багато квіток мають два набори стерильних придатків – чашолистків та пелюсток, що прикріплені до квітколожу нижче фертильних елементів, пиляків та плодолистиків (чашолистки відходять нижче пелюсток, а пиляки – нижче плодолистиків). Спільно перші утворюють чашечку, а другі – віночок. Чашечка та віночок утворюють оцвітину. Чашолистки та пелюстки за своєю будовою нагадують листя. Чашолистки зазвичай зелені, а пелюстки яскраво забарвлені, хоча іноді обидва кола мають один колір.&nbsp;  
Строка 31: Строка 48:
Місця виникнення та прикріплення до зрілого стану насінних зачатків у зав’язку називають плацентами. Їх розташування у різних груп квіткових різне.&nbsp;  
Місця виникнення та прикріплення до зрілого стану насінних зачатків у зав’язку називають плацентами. Їх розташування у різних груп квіткових різне.&nbsp;  
-
Між квітками різних рослин існує велика різниця, хоча основна будова у них однакова. Більшість з них мають пиляки та плодолистики – це досконалі квітки. Якщо пиляки або плодолистики відсутні – це недосконалі квітки. Будь яке коло квітки – чашолистки, пелюстки, пиляки, плодолистики можуть бути відсутнє. Якщо присутні всі чотири кола, то це повна квітка. Якщо хоча б одне коло відсутнє – це неповна квітка. Недосконала квітка – неповна, але не всі неповні квітки недосконалі.  
+
===Різновиди квітки===
 +
 
 +
Між квітками різних '''[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|рослин]]''' існує велика різниця, хоча основна будова у них однакова. Більшість з них мають пиляки та плодолистики – це досконалі квітки. Якщо пиляки або плодолистики відсутні – це недосконалі квітки. Будь яке коло квітки – чашолистки, пелюстки, пиляки, плодолистики можуть бути відсутнє. Якщо присутні всі чотири кола, то це повна квітка. Якщо хоча б одне коло відсутнє – це неповна квітка. Недосконала квітка – неповна, але не всі неповні квітки недосконалі.  
Частини квітки можуть розташовуватись або спірально на подовженому квітколожі, або однакові елементи прикріплюються у вузлі кільцями (мутовками – група з трьох і більше колоподібно розташованих листків, гілок, квіток та інших органів рослин, що відходять на одному рівні від осьового органу). &nbsp;При цьому в середині однієї мутовки вони можуть зростатися між собою, або приростати до елементів інших кілець. Якщо вони зрослись, то для опису квітки використовується прифікс «&nbsp;апо-», якщо ні, то «син-». Наприклад, апокарпний або синкарпний гінецей. Квітки також розрізняються рівнем розташування частин до вісі квітки по відношенню до гінецею. Якщо всі елементи відходять від квітколожа нижче його, говорять, що зав’язь верхня, а квітка гіпогінна. У деяких таких квіток &nbsp;чашолистки, пелюстки та пиляки зливаються, утворюючи чашоподібне продовження квітколожа, яке зветься гіпантій. Такі квітки – перигінні. При цьому пелюстки та пиляки здаються відходячими від краю чаші. В інших випадках вони ніби зростаються від верхівки так званого нижнього зав’язку (епігінні квітки).  
Частини квітки можуть розташовуватись або спірально на подовженому квітколожі, або однакові елементи прикріплюються у вузлі кільцями (мутовками – група з трьох і більше колоподібно розташованих листків, гілок, квіток та інших органів рослин, що відходять на одному рівні від осьового органу). &nbsp;При цьому в середині однієї мутовки вони можуть зростатися між собою, або приростати до елементів інших кілець. Якщо вони зрослись, то для опису квітки використовується прифікс «&nbsp;апо-», якщо ні, то «син-». Наприклад, апокарпний або синкарпний гінецей. Квітки також розрізняються рівнем розташування частин до вісі квітки по відношенню до гінецею. Якщо всі елементи відходять від квітколожа нижче його, говорять, що зав’язь верхня, а квітка гіпогінна. У деяких таких квіток &nbsp;чашолистки, пелюстки та пиляки зливаються, утворюючи чашоподібне продовження квітколожа, яке зветься гіпантій. Такі квітки – перигінні. При цьому пелюстки та пиляки здаються відходячими від краю чаші. В інших випадках вони ніби зростаються від верхівки так званого нижнього зав’язку (епігінні квітки).  
Строка 37: Строка 56:
{{#ev:youtube|T-EBKH8zh9E}}  
{{#ev:youtube|T-EBKH8zh9E}}  
-
Відео 1. ''Зигоморфні квітки у природі.''  
+
'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ Відео]''' 1. ''Зигоморфні квітки у природі.''  
<br> {{#ev:youtube|2Y0oubgsVLE}}  
<br> {{#ev:youtube|2Y0oubgsVLE}}  
Строка 45: Строка 64:
<br> Говорячи про структуру квітки слід згадати симетрію. Якщо віночок складається з пелюсток однакової форми, що розходяться на однакову відстань одна від одної від центру квітки – це актиноморфна квітка. Якщо один чи більше елементів хоча б одного кільця відрізняється від інших елементі – це зигоморфна квітка.&nbsp;  
<br> Говорячи про структуру квітки слід згадати симетрію. Якщо віночок складається з пелюсток однакової форми, що розходяться на однакову відстань одна від одної від центру квітки – це актиноморфна квітка. Якщо один чи більше елементів хоча б одного кільця відрізняється від інших елементі – це зигоморфна квітка.&nbsp;  
-
[[Image:Akt.jpg|center|Akt.jpg]]  
+
[[Image:Akt.jpg|480px|Актиноморфна симетрія]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 2 ''Актиноморфна симетрія.''  
+
<br>
 +
Мал. 2 ''Актиноморфна симетрія.''  
-
[[Image:Zig.jpg|center|Zig.jpg]]  
+
[[Image:Zig.jpg|480px|Зигоморфна симетрія]]  
 +
 
 +
<br>
 +
Мал. 3 ''Зигоморфна симетрія.''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 3 ''Зигоморфна симетрія.''
+
===Суцвіття===
У тих випадках, коли квітки розташовуються групами, вони утворюють суцвіття.  
У тих випадках, коли квітки розташовуються групами, вони утворюють суцвіття.  
Строка 60: Строка 83:
Будь яке суцвіття має головну вісь та бічні вісі, які можуть галузитись, або бути нерозгалуженими. Вісі суцвіття діляться на вузли та міжвузля. На вузлах розташовуються листки та при квітники. Суцвіття, бічні вісі якого галузяться, називаються складними. У складного суцвіття бічні вісі несуть парціальні суцвіття. У простих суцвіть бічні вісі не галузяться та слугують квітконіжками.&nbsp;  
Будь яке суцвіття має головну вісь та бічні вісі, які можуть галузитись, або бути нерозгалуженими. Вісі суцвіття діляться на вузли та міжвузля. На вузлах розташовуються листки та при квітники. Суцвіття, бічні вісі якого галузяться, називаються складними. У складного суцвіття бічні вісі несуть парціальні суцвіття. У простих суцвіть бічні вісі не галузяться та слугують квітконіжками.&nbsp;  
 +
 +
===Основні різновиди суцвіть===
Головна вісь може закінчуватись верхівковою квіткою. В цьому випадку суцвіття обмежене у рості і називається закритим.  
Головна вісь може закінчуватись верхівковою квіткою. В цьому випадку суцвіття обмежене у рості і називається закритим.  
Строка 71: Строка 96:
Класифікація суцвіть виконується на основі особливостей галуження кінцевих парціальних суцвіть. На цій основі виділяють два основних типи: ботриоїдні та цимоїдні суцвіття. У ботриоїдних суцвіть галуження моноподіальне, у цимоїдних – симподіальне галуження парціальних суцвіть.  
Класифікація суцвіть виконується на основі особливостей галуження кінцевих парціальних суцвіть. На цій основі виділяють два основних типи: ботриоїдні та цимоїдні суцвіття. У ботриоїдних суцвіть галуження моноподіальне, у цимоїдних – симподіальне галуження парціальних суцвіть.  
-
[[Image:Psuz.jpg|center|757x560px|Psuz.jpg]]  
+
[[Image:Psuz.jpg|480px|Прості суцвіття]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал. 4&nbsp;''Прості суцвіття.''  
+
<br>
 +
Мал. 4&nbsp;''Прості суцвіття.''  
-
[[Image:Ssuz2.jpg|center|Ssuz2.jpg]]&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 5 ''Складні суцвіття.''  
+
[[Image:Ssuz2.jpg|480px|Складні суцвіття]]
 +
<br>
 +
Мал. 5 ''Складні суцвіття.''  
-
&nbsp;'''Контролюючий блок:'''
+
==Контролюючий блок==
-
1 Що таке квітка?  
+
''1 Що таке квітка? ''
-
2 Що таке андроцей та гінецей?  
+
''2 Що таке андроцей та гінецей? ''
-
3 Які бувають квітки за симетрією?  
+
''3 Які бувають квітки за симетрією? ''
-
4 З чого складається будь – яке суцвіття?  
+
''4 З чого складається будь – яке суцвіття? ''
<br>  
<br>  
-
<br> '''Список літератури:'''
+
==Список літератури==
-
1. Урок на тему: "Многообразие покрытосеменных растений" автор Шерстюк Оксана Вадимовна  
+
''1. Урок на тему: "Многообразие покрытосеменных растений" автор Шерстюк Оксана Вадимовна ''
-
2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас  
+
''2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас ''
-
3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2  
+
''3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 &nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с. ''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.  
+
''4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С. &nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с. ''
-
4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С.  
+
''5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия &nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.) ''
-
&nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.
+
<br>
-
5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия
+
----
-
 
+
-
&nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)
+
<br>  
<br>  
-
Відредаговано та надіслано Кравчук Я.  
+
''Відредаговано та надіслано Кравчук Я. ''
<br>  
<br>  
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  
+
<br> '''Над уроком працювали'''<br>Шерстюк О.В.<br>Кравчук Я.Л.<br>Бех О.П.&nbsp;
-
&nbsp;  
+
<br>
 +
 
 +
----
 +
 
 +
<br>
 +
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
-
[[категория: Біологія 7 клас]]
+
[[Category:Біологія_7_клас]]

Текущая версия на 13:05, 6 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки

Содержание

Тема

  • Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки

Мета

  • розказати про спільну для всіх квіткових будову квітки та про її варіації у різних видів.

Завдання

1 Розповісти про загальну будову квітки.

2 Описати різновиди квітки.

3 Розказати, що таке суцвіття.

4 Описати основні різновиди суцвіть.

Хід уроку

1. Загальна будова квітки.

2. Різновиди квітки.

3. Суцвіття.

4. Основні різновиди суцвіть.

Загальна будова квітки

Квітка – це детермінований пагон, що несе спорофіли. Назва Angiospermae, що перекладається українською як покритонасінні, походить від грецького слова angeion (сосуд) та sperma (сім’я), оскільки відмітна структура квітки – плодолистик – це свого роду «сосуд», що утримує насінний зачаток, який після запліднення розвивається у насінину. 

Загальна будова квітки


Мал. 1 Загальна будова квітки.

Квітки можуть бути різним чином згруповані у суцвіття. Ніжка суцвіття або одиночної квітки називається квітконос, а ніжка окремої квітки у суцвітті – квітконіжкою. Квітколоже – це частина квітконіжки до якої кріпляться елементи квітки. Як і будь який кінець стебла, воно складається з вузлів та міжвузлів, але міжвузля дуже короткі, а вузли дуже зближені. 

Багато квіток мають два набори стерильних придатків – чашолистків та пелюсток, що прикріплені до квітколожу нижче фертильних елементів, пиляків та плодолистиків (чашолистки відходять нижче пелюсток, а пиляки – нижче плодолистиків). Спільно перші утворюють чашечку, а другі – віночок. Чашечка та віночок утворюють оцвітину. Чашолистки та пелюстки за своєю будовою нагадують листя. Чашолистки зазвичай зелені, а пелюстки яскраво забарвлені, хоча іноді обидва кола мають один колір. 

Пиляки утворюють андроцей – це мікроспорофіли. У сучасних покритонасінних, за деякими виключеннями, вони складаються з тонкого «стебла» (пильникова нитка) з розділеним на дві половинки пильника, що включає чотири мікроспорангія, або пильникових мішків. Плодолистки, або карпелі, разом складають гінецей – це мегаспорофіли складені у довжину. Вони заключають всередині себе один або більше насінних зачатків. У квітці може бути одна, чи більше карпелій, іноді повністю, іноді частково зрослих між собою. Окремий плодолистик або структуру, утворену зрослими плодолистиками часто називають маточкою. 

У більшості квіток маточки диференційовані на нижню частину – зав’язок, який включає насінні зачатки, та верхню – рильце, що уловлює пилок.  Часто рильце та зав’язок поєднуються подовженим утворенням  - стовпчиком. Якщо плодолистики зростаються, вони або зливаються, або зберігають індивідуальні стовпчики та рильця. Спільних зав’язок зрощених карпелій  зазвичай (але не завжди) розчленований на два або більше гнізд, в яких знаходяться насінні зачатки. Кількість гнізд, як правило, відповідає кількості плодолистиків у гінецеї. 

Місця виникнення та прикріплення до зрілого стану насінних зачатків у зав’язку називають плацентами. Їх розташування у різних груп квіткових різне. 

Різновиди квітки

Між квітками різних рослин існує велика різниця, хоча основна будова у них однакова. Більшість з них мають пиляки та плодолистики – це досконалі квітки. Якщо пиляки або плодолистики відсутні – це недосконалі квітки. Будь яке коло квітки – чашолистки, пелюстки, пиляки, плодолистики можуть бути відсутнє. Якщо присутні всі чотири кола, то це повна квітка. Якщо хоча б одне коло відсутнє – це неповна квітка. Недосконала квітка – неповна, але не всі неповні квітки недосконалі.

Частини квітки можуть розташовуватись або спірально на подовженому квітколожі, або однакові елементи прикріплюються у вузлі кільцями (мутовками – група з трьох і більше колоподібно розташованих листків, гілок, квіток та інших органів рослин, що відходять на одному рівні від осьового органу).  При цьому в середині однієї мутовки вони можуть зростатися між собою, або приростати до елементів інших кілець. Якщо вони зрослись, то для опису квітки використовується прифікс « апо-», якщо ні, то «син-». Наприклад, апокарпний або синкарпний гінецей. Квітки також розрізняються рівнем розташування частин до вісі квітки по відношенню до гінецею. Якщо всі елементи відходять від квітколожа нижче його, говорять, що зав’язь верхня, а квітка гіпогінна. У деяких таких квіток  чашолистки, пелюстки та пиляки зливаються, утворюючи чашоподібне продовження квітколожа, яке зветься гіпантій. Такі квітки – перигінні. При цьому пелюстки та пиляки здаються відходячими від краю чаші. В інших випадках вони ніби зростаються від верхівки так званого нижнього зав’язку (епігінні квітки).


Відео 1. Зигоморфні квітки у природі.


Відео 2. Актиноморфна квітка у природі.


Говорячи про структуру квітки слід згадати симетрію. Якщо віночок складається з пелюсток однакової форми, що розходяться на однакову відстань одна від одної від центру квітки – це актиноморфна квітка. Якщо один чи більше елементів хоча б одного кільця відрізняється від інших елементі – це зигоморфна квітка. 

Актиноморфна симетрія


Мал. 2 Актиноморфна симетрія.

Зигоморфна симетрія


Мал. 3 Зигоморфна симетрія.

Суцвіття

У тих випадках, коли квітки розташовуються групами, вони утворюють суцвіття.


Відео 3. Суцвіття.

Будь яке суцвіття має головну вісь та бічні вісі, які можуть галузитись, або бути нерозгалуженими. Вісі суцвіття діляться на вузли та міжвузля. На вузлах розташовуються листки та при квітники. Суцвіття, бічні вісі якого галузяться, називаються складними. У складного суцвіття бічні вісі несуть парціальні суцвіття. У простих суцвіть бічні вісі не галузяться та слугують квітконіжками. 

Основні різновиди суцвіть

Головна вісь може закінчуватись верхівковою квіткою. В цьому випадку суцвіття обмежене у рості і називається закритим.

У відкритого суцвіття ріст головної вісі необмежений, а квітки розташовані збоку від морфологічної верхівки.

У двостатевих рослин суцвіття мають двостатеві квітки. А у однодомних та дводомних суцвіття може бути пильниковим, маточковим та полігамним. В останньому випадку зустрічаються одночасно пильникові, маточкові та двостатеві квітки.

Суцвіття може мати видозмінені або не видозмінені листя. Сильно видозмінені листя називаються приквітниками або брактеями. Фрондозне (з листями) суцвіття несе не видозмінені листя. Іноді зустрічаються суцвіття без при квітників – це ебрактеозне суцвіття.

Класифікація суцвіть виконується на основі особливостей галуження кінцевих парціальних суцвіть. На цій основі виділяють два основних типи: ботриоїдні та цимоїдні суцвіття. У ботриоїдних суцвіть галуження моноподіальне, у цимоїдних – симподіальне галуження парціальних суцвіть.

Прості суцвіття


Мал. 4 Прості суцвіття.

Складні суцвіття
Мал. 5 Складні суцвіття.

Контролюючий блок

1 Що таке квітка?

2 Що таке андроцей та гінецей?

3 Які бувають квітки за симетрією?

4 З чого складається будь – яке суцвіття?


Список літератури

1. Урок на тему: "Многообразие покрытосеменных растений" автор Шерстюк Оксана Вадимовна

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)




Відредаговано та надіслано Кравчук Я.




Над уроком працювали
Шерстюк О.В.
Кравчук Я.Л.
Бех О.П. 




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Біологія > Біологія 7 клас