Конспект до уроку з предмету Економіка 5 клас
Тема:Потреби i задоволення потреб
Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею «Гранд»

Тема уроку: “Потреби i задоволення потреб.”
Мета:
1. сформувати в учнів поняття про зміст потреб;
2 . розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
3 . виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань,сприяти професійній орієнтації учнів;

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку.
I Привітання (настрій на позитив) – 1 хв.
«Без труда нема плода»
Бажаю, щоб ви завжди мали як умога быльше плодыв!
ІІ Нова тема (25 хв.) – опорний конспект для учнів,використання демонстраційного матеріалу.
План
1.Сутність потреб.
Потре́би — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.
Потреби поділяють на групи:
• фізіологічні;
• екзістенціальні;
• престижні;
• особистісні;
• духовні.
Економічні потреби виступають основою діяльності людей. Потреби виступають як ідеальний внутрішньо спонукальний мотив їхньої діяльності. Потреба в найбільш загальному вигляді є усвідомленою індівідом необхідністю в певних духовних, матеріальних благах та послугах — його ідеальним прагненням.
2.Види потреб.
Виходячи з інтересів розвитку людини, вирізняють насамперед потреби у відтворенні робочої сили (безпосередньо впливають на продуктивність праці людини) і потреби у розвитку особистості.
Види пореб:
• матеріальні: до них належать потреби в їжі, одязі, житлі, отриманні кваліфікації, транспорті та ін.
• духовні: . До других - потреби у наявності вільного часу для занять спортом, музикою, в естетичному вихованні, всебічній поінформованості, занять політичною діяльністю тощо.
З огляду на людину як біосоціальну істоту розрізняють потреби
• фізіологічні (потреби у повітрі, "їжі, воді, житлі та ін.)
• та соціальні (потреби в освіті, охороні здоров'я, розвагах, страхових та банківських установах, відвідуванні театрів тощо).

За способом задоволення виділяють індивідуальні, колективні та суспільні потреби.
• Індивідуальні - потреби в одязі, їжі, житлі та ін.
• Колективні - потреби, які спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будинків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін.).
• Суспільні - потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті довкілля тощо. Крім них можуть існувати потреби, які задовольняються індивідуально і колективно (у транспорті, освіті, відпочинку тощо).
За ступенем задоволення розрізняють :
• Абсолютні економічні потреби визначаються максимально можливим обсягом виробництва за найбільш сприятливих умов, матеріальних благ і послуг, які могли б бути спожиті суспільством. Умови праці повинні стимулювати робітника до ефективної, високопродуктивної праці, до творчого пошуку в процесі виробництва
• Потреби людини-власника - потреби в отриманні гідної для сучасного суспільства величини заробітної плати . Крім того, потреби людини-власника передбачають, що вона забезпечена окремою пристойною квартирою, товарами тривалого користування (автомобілем, телевізором, відеомагнітофоном та ін.), а по можливості - і дачною ділянкою.
• платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).Вони також моють мають назву- дійсні потреби .

3.Закон зростання потреб.
Потреби людини безмежні, а їх різноманітність є ознакою могутності економічної системи. Постійне зростання потреб за час існування людської цивілізації свідчить про дію всезагального економічного закону зростання потреб. Внутрішніми суперечностями його є досягнутий рівень виробництва і споживання та зрослі на цій основі потреби людей. Ця суперечність є рушійною силою розвитку будь-якої економічної системи.
Закон зростання потреб - закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей (або особистим споживанням), розвиток яких (зв'язків) спричиняє появу нових потреб та засобів їх задоволення.
Дія цього закону зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, вдосконаленням відносин власності, зростанням згуртованості працівників, їхньої самосвідомості, розвитком почуття людської гідності, культури та іншими чинниками.
У XIX ст. німецький економіст Е. Енгель довів, що із зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується, а частка витрат на інші товари і послуги зростає. Ця залежність отримала назву закону Енгеля.
Запитання для закрыплення теми
Вчення — джерело знань, знання — джерело щастя.
Завдання :
1.Визначити, хто бере безпосередню участь у задоволенні індивідуальних, колективних та суспільних потреб.
2 Відобразити графічно закон зростаючих потреб.