Конспект до уроку з предмету Українська література 10 клас
Тема:Іван Нечуй-Левицький – основоположник соціально-побутової повісті
Надіслано Ключенко О.А.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

Тема: Вічна історія Кайдашевої сім’ї.
Мета: розкрити особливості соціально-побутової повісті “Кайдашева сім’я”, охарактеризувати її героїв та виникнення цих характерів.
Етапи уроку:
1.    Мотиваційний етап.
2.    Ознайомлення з жанром соціально-побутової повісті, аналіз її ознак.
3.    Аналіз форми повісті.
4.    Аналіз героїв повісті та з’ясування причин виникнення таких типів.
5.    Підведення підсумків.
Хід уроку:
1.    На дошці – дві цитати
“На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
І на своїм веселім полі
Удвох собі пшеницю жнуть...”    “...Я тобі не дорікаю,
а тільки смутно, що не можеш ти
своїм життям до себе дорівнятись”

2.    Вчитель з’ясовує авторство, розуміння змісту. Питання: який зв’язок між лірикою Т.Шевченка, драмою Лесі Українки і соціально-побутовою повістю І.Нечуя-Левицького?
3.    З’ясування терміну “соціально-побутова повість”. Визначення її головних ознак (соціальна – отже, на першому плані проблеми суспільства, побутова – зображується побут).

1.    Бесіда за запитаннями:

Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі?
Як називається прийом, коли зображується типове явище?
Яким творчим методом створена повість?
Які головні ознаки реалізму?
Що таке герой-тип?
2.    Що являє собою фабула твору? Зобразіть життя Кайдашів у вигляді графіка, нанісши на сітку головні події того часу.
3.    З’ясування хронотопу повісті. Запитання:
•    Яка ключова подія змінила життя українського села в другій половині ХІХ століття?
•    Які були наслідки відміни кріпацтва? А як це могло вплинути на конкретну особистість?
•    Вчитель підводить дітей до висновку про нововиникле прагнення до приватної власності, окремішності. Тут і розшифровується перша цитата: здійснилася мрія Шевченка: селяни отримали своє поле. Але чи стало воно веселим? Чому?
•    Аналіз героїв відбувається за таблицею, поступово її заповнюючи, використовуючи методику “мінімум” (мінімально коротка і водночас максимально містка характеристика героїв):
Герой     Задатки    Фактор впливу     Результат
Омелько    Майстер    Панщина    Пияцтво
Маруся    Господиня    Панщина    Лицемірство, егоїзм
Карпо    Лідер    Чвари    Егоїзм, жорстокість
Лаврін    Лірик    Чвари    Егоїзм, згрубілість
Мотря, Мелашка    Господиня, мати    Чвари    Егоїзм, згрубілість

•    Вчитель з’ясовує, ким би могли стати ці люди і ким вони стали. Тут повертається до цитати Лесі Українки. Хто не зміг своїм життям до себе дорівнятись? Чому?

Бесіда про засоби творення образів:

Якими засобами користується автор для увиразнення персонажів?
Охарактеризуйте мову Кайдаша / Кайдашихи в різних випадках / Карпа / Лавріна / Мотрі та Мелашки в різні часи.
Що таке гумор? Сатира? Іронія? Сарказм? Знайдіть приклади в тексті.
Що превалює: гумор чи сатира? Чому?
Як відомо, об’єкт сатири повинен ставити суспільну небезпеку. Що саме в “Кайдашевій сім’ї” її становить?
•    Підсумкове слово вчителя:
Отже, письменник у своїй повісті зосередив увагу на суспільно небезпечному факторі, що має корені в окремому побуті, але поширюється на все суспільство. Він може завадити людині стати щасливою (див. таблицю), а може зруйнувати і віковічні мрії народу! Цей фактор – відсутність єдності. Саме він і є справжньою темою “Кайдашевої сім’ї”. А ідея повісті – як його подолати.

•    Д/з: відслідкувати “хроніку” розкопування горба, розкрити символічний зміст цієї деталі.
Горб на плечах України.
Мета: розкрити погляди письменника на небезпечність духовної роз’єднаності українців як головного фактора як особистих, так і суспільних трагедій.
Етапи уроку:
1.    Перевірка д/з.
2.    Аналіз суспільних поглядів І.Нечуя-Левицького .
3.    Ознайомлення з геоцентричною системою цінностей в синхронному та діахронному розрізах.
4.    З’ясування місця повісті і поглядів митця серед інших аналогічних творів.
5.    Підведення підсумків.
Хід уроку:
1.    Перевірка д/з: “хроніка” розкопування горба, розкрити символічний зміст цієї деталі.
Горб – символ перепони на шляху до кращого життя. Його не розкопали при панщині, не розкопали і при громаді. Люди усвідомлюють необхідність розкопування, проте ніхто не хоче починати, симптоматичною є фраза “Як хтось почне, то і я піду”. Ліквідував проблему Карпо (чоловік з явними задатками авторитарного лідера), почавши перш за все зі своєї сім’ї. Проте його подальші зусилля захлинулися в тупості громади, підкупі і корупції. Ситуація до болю сучасна.
2.    Питання до учнів:
Що означає “Горб на плечах України?”
Хто, на думку письменника, може знищити цей горб?
Яким має бути цей лідер?
Чому він жорсткий і авторитарний?
Як називається такий тип суспільних відносин?
Поясність вираз “Демократія – чудовий лад, коли треба щось ділити”?
Письменник протиставляє авторитаризм демократії (лідера громаді) чи вважає їх взаємодоповнюваними?
Пригадайте з історії України подібні правові прецеденти? (Київська Русь: Віче вибирає князя з практично необмеженою владою, але воно ж може його скинути, те ж саме – Запорізька Січова рада і кошовий отаман).
3.    Вчитель знайомить учнів з традиційною українською системою цінностей, базованою на землі і праці на ній.
Вперше виразив її Шевченко (згадаймо поезію “Сон”), продовжили Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, О.Кобилянська, У.Самчук. Початковий вигляд: земля – головна цінність в житті людини, запорука її існування, праця на землі – джерело матеріальних і духовних благ та цінностей. Своя земля є запорукою свободи.
Уже І.Нечуй-Левицький стверджує кризу системи: земля (своє поле) не є джерелом моральних цінностей, духовне єднання і солідарність повинні йти ззовні, земля не є запорукою щастя (теза певною мірою “ніцшеанська”, де факто, та ж “смерть бога” – “смерть землі”. Щастя і свободу дає не земля, а особистість, індивід!) Системну кризу засвідчила О.Кобилянська в “Землі” (яскраво “ніцшеанський” твір). Вихід шукав У.Самчук, повертаючись до модернізованої системи.
4.    Головна думка І.Нечуя-Левицького – земля є благо, але не джерело благ, до неї потрібне духовне багатство індивіда, кожного окремо і всіх разом, готовність єднатися.
Що завадило реалізуватися героям повісті?
Що завадило збудувати нормальне життя в межах села?
Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?
Чи є зараз актуальним це питання? Де?
Як можна подолати цю роз’єднаність?
5.    Таким чином, у повісті два плани – верхній і внутрішній. Важливим є внутрішній, підтекст, який говорить, що егоїзм, духовна роз’єднаність може призвести до жахливих трагедій – в межах життя однієї сім’ї, людини чи цілого суспільства.
6.    Д/з: твір на тему “Кайдашеві звички у сьогоднішньому житті”.