Конспект уроку до предмету Українська література 10 клас
Тема:Василь Стефаник. Огляд життя і творчості. Формування світогляду
Надіслано Горецькою І.Й.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" 

Урок: видатні люди нашого краю (Коломийщина)
Мета: ознайомитись з видатними людьми, які жили і працювали в нашому краї. А також з талановитими людьми які і сьогодні вміло підтримують давні народні звичаї і традиції нашого народу. Виховувати на прикладах видатних людей нашого краю почуття національної свідомості, любові до рідного краю. Розвивати творчі здібності на традиціях і звичаях нашого народу.
Тип уроку: нестандартний урок вшанування видатних людей нашого краю, урок-зустріч з талановитими людьми.
Обладнання: виставка літератури, фотоальбоми Коломийщини, вишивки, писанки, гуцульський килим, різьблені вироби з дерева, глиняний посуд, таблиця: „Вони звеличують наш край”. Виставка ужиткових речей музею Гуцульщини.
Хід уроку
І. Організаційний момент: привітання.
Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок – урок вшанування видатних людей нашого краю, урок-зустріч з талановитими людьми. Тож привітаймо наших талановитих гостей.
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:
Сьогодні ми ознайомимось з видатними людьми, які жили і працювали в нашому краї ,адже згадкою про них є не тільки їхні творіння, а й давні будівлі, пам’ятники, музеї, вулиці – названі на честь їхніх імен.
А також ознайомимось з талановитими людьми, які і сьогодні вміло підтримують давні звичаї і традиції нашого народу.
Діти, я хочу не тільки дати вам готові відомості про видатних людей нашого краю, а навчити вас „тримати” книжку в руках, самим шукати інформацію про певну особистість. Основні знання ви одержите з підручника, а розширити і поглибити їх зможете читаючи додаткову літературу. Свої знання можете доповнити під час екскурсій в музеї – народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, музей писанки, музей історії міста – де зібрано безцінний матеріал про видатних людей нашого краю. Найновішу інформацію можна отримати із газет, журналів, передач радіо і телебачення, комп’ютерної мережі Інтернет.
Дорогі діти! Ось перед вами книжка . А йшли до школи – по дорозі бачили величезну будівлю . А хто побудував Коломийську ратушу? А чи знаєте ви, що в нашому місті є старенька-престаренька дерев’яна церква Благовіщення? Кажуть, що навіть Богдан Хмельницький побував у ній.
А хто це все створив? Ви можливо і не уявляєте собі, що ці люди – це наші земляки. Щедра коломийська земля на талановитих людей. Багато її вихідців вписали не одну славну сторінку в історію не тільки нашого краю, але й України. Про всіх, сьогодні, ми не зможемо поговорити. Але про декого з них ви заздалегідь мали підготувати матеріал, відвідавши музей історії міста, перепитавши своїх родичів та знайомих. Тож поговоримо про них.
Діти слухають розповіді і по ходу прізвища видатних людей записують собі в зошит.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Короткі виступи учнів:
1 учень: Не можна не згадати про великого сина нашого народу – письменника-революціонера-демократа – Івана Франка. Його доля пов’язана з нашим містом. З 4 березня по 11 червня 1880 року він ув’язнений польською владою в будинку Коломийської ратуші. За цей час написав такі твори: „Вільні сонати”, „Думи пролетаря”, „Веснянки”, „Вічний революціонер”. На честь його ім’я встановлена меморіальна дошка на будинку ратуші, названа наша область та одна з вулиць міста.
2 учень: А чого лише вартує Коломийський музей народного мистецтва, в якому зібрано більш як 25 тисяч експонатів? Варто згадати, що спорудження його будівлі тісно пов’язане з іменем мишинського пароха Йосафата Кобринського. Збудований музей в 1902 році на народні кошти, як „Український народний дім”, а тепер він називається Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. А першими на будову каміння привезли селяни з Мишина і Ковалівки. На честь ім’я Кобринського на будинку музею встановлена меморіальна дошка.
3 учень: У Коломиї жив і працював з 1920 по 1935 роки відомий український письменник і громадсько-політичний діяч Андрій Чайковський, який допоміг врятувати Народний дім від конфіскації поляками. На його творах виховувалось не одне покоління свідомих українців. Меморіальна дошка на його честь встановлена на будинку Коломийського драмтеатру, та відкрита його кімната, де він проживав в музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
4 учень: В нашому місті народився, жив і активно працював подвижник національного відродження, директор Головної окружної школи з 1842 по 1856 роки (тепер будинок центру зайнятості) – відомий український педагог, громадський діяч – Микола Верещинський, який передавав власні заощадження для друку низки книг і збірників, зокрема, й першої в Західній Україні книги розмовною українською мовою „Русалка Дністрова”. Був ініціатором створення першого в краї батальйону українського війська під синьо-жовтим прапором. На честь його імені в Коломиї названа одна з вулиць.
5 учень: У Коломиї в 1848 році започатковано зародження українського аматорського театру – засновником якого був отець Іван Озаркевич. Меморіальна дошка встановлена на будинку нашого драмтеатру.
6 учень: У Коломийській гімназії (тепер загальноосвітня школа №1) навчалися майбутні письменники : Василь Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович ,Мирослав Ірчан, Дмитро Павличко та інші. Ці люди – золотий скарб нашого народу. Іменем Василя Стефаника названа загальноосвітня школа №1 та одна з вулиць нашого міста.
На дошці таблиця: „Вони звеличують наш край”. (зачитую, учні записують прізвища видатних людей в зошити).
На Коломийщині сформувались як письменники – Шевченківські лауреати: Ірина Вільде, Дмитро Павличко, Роман Іваничук, Тарас Мельничук.
Тут працювала народна поетеса Марійка Підгір’янка. Відчувши потяг до поезії в дитинстві, вона впродовж свого життя писала вірші.
Ми пишаємось нашими краянами: відомим композитором Анатолієм Кос-Анатольським; сопілкарем-віртуозом Василем Попадюком; відомим художником Ярославом Петраком, картини якого несуть красу, щастя і радість людського буття; заслуженим артистом України Василем Симчичем.
Давні звичаї і традиції вміло підтримують народний артист України Петро Терпелюк; заслужений артист України Микола Савчук, Михайло Попелюк, Алла Кобилянська та інші.
А зараз, діти, я хочу запросити до слова талановиту, цікаву людину, педагога, композитора, який пише не тільки музичні твори, але і грає на всіх музичних інструментах. (Виступ композитора).
Діти, багато композиторів пишуть свої твори, але не кожен слухач їх може зрозуміти. Тому, сьогодні, я дуже хочу дати вам перший урок: як слухати і розуміти серйозну музику. Зараз для вас прозвучить на скрипці твір для симфонічного оркестру „Весняна фіалка”, а я прокоментую кожну його частину. (Звучить твір).
1. Фіалка під снігом.
.Холодна зима. Ще сніг навкруги. А під снігом маленька, маленька фіалка.
2. Спогад фіалки.
І марила фіалка у розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні
І в мріях ввижалась їй казка ясна
Де квіти не в’януть, де вічна весна.
Так марила . і ждала весни.
3. Прихід весни.
І в мить, пригріло сонце! Зима відступає перед неминучим приходом весни. Прийшла весна!
4. Танець фіалки.
І розквітла фіалка!
Кожна пелюстинка радісно відкрилась весні.
Фіалка милується собою, радіє, танцює.
Оточена свіжими, зеленими листочками
Чує, що живе і пахне – як не пахнула ніколи.
5. Фіалка відцвітає.
Але короткий вік у фіалки.
І вкрадається сум.
Вона тяжко засмучена, похилилась вниз.
Її листочки скрутились, потемніли і зів’яли.
Фіалка відцвіла, віддала свою красу сонцю і людям. (Оплески).
. А ще наш край багатий талановитими людьми, народними умільцями своєї справи, які займаються гончарством, художнім різьбленням, килимарством, ткацтвом, вишиванням, писанкарством. Ось перед вами їхні творіння (учні розглядають виставку).
Хіба ви не милувалися прекрасним витвором наших митців – першим у світі музеєм писанки – унікальною архітектурною спорудою, яка гостинно відчинила двері в 2000 році, в дні проведення Х міжнародного гуцульського фестивалю.
І сьогодні, напередодні великодня, символом якого є писанка, я хочу запросити до слова талановиту людину, художника-реставратора писанки, працівника музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, яка покаже вам як розписується та реставрується писанка. (Виступ).
IV. Підсумок уроку.
На завершення нашого уроку хочу сказати: яка прекрасна наша земля, які талановиті наші люди! Шануйте працю цих людей, підтримуйте і розвивайте їх починання.
Велике прагнення знань завжди буде притаманне українському народу. Адже це був рух уперед, до кращого майбутнього.
Діти, а хіба ви нічого не вмієте? Хто любить співати? А хто грає на різних музичних інструментах? А хто пише вірші? Хто любить малювати? (Діти піднімають руки).
І хоч не в кожного яскраво виражений талант, та в кожної людини є своє призначення і вона повинна виконати його.
Дорогі діти! Перед вами все життя! Я сподіваюся, що сьогоднішній наш урок запам’ятається вам назавжди. Щоб у житті чогось досягти, відчути себе справжнім патріотом України, корисним і необхідним, треба вміти вчитися, працювати над собою. І нехай життєвий шлях, який ви собі оберете не виявиться дуже важким для вас, а буде всіяний успіхами, творчими досягненнями.
Дуже хочу подякувати нашим гостям, які сьогодні завітали до нас і показали нам свій талант. Всім учням, які підготувались до нашого уроку. І хоча ви ще маленькі, але йшли в музей, шукали матеріал до нашого уроку, готувалися, переживали. І тому всі учні, які сьогодні виступали – отримують 11 балів.
V. Домашнє завдання.
Урок-самостійна робота на тему "Мовно-стилістичне дослідження новели "Новина" В.Стефаника"
Мета уроку: осмислюючи ідейний зміст новели, з'ясувати особливості мови та стилістики; привчати школярів сприймати художній текст в єдності форми та змісту; виховувати спостережливість; сприяти самоосвіті.
Обладнання уроку:
1. Висловлювання літературних критиків про творчість письменника.
2. Новели В.Стефаника (виставка).
3. Стежками В.Стефаника. - К., 1974.
Теорія літератури:
Стилізація - побудова художньої оповіді у відповідності до принципів організації мовного матеріалу і їх характерних зовнішніх проявів, притаманних відповідному соціальному середовищу, історичній епосі, літературному напрямку, жанру, індивідуальній манері письменника.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
Завдання учням:
а) співставити думки літературних критиків про письменника, в письмовій лаконічній формі оформити своє судження про постать В.Стефаника.
Новелістична спадщина В.Стефаника стоїть поруч визначних європейських новелістів. (М.Дубіна).
Він був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою володів, давала змогу йому відкривати найпотаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші ледве відчували, але називати того не могли. (В.Костащук).
Поетом мужицької розпуки, селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, співцем гуцульщини, борцем проти соціального і національного гніту, володарем селянських душ називають Василя Стефаника. (В.Яременко).
14 травня 1871 року почалася його дорога. І пройшов він її, як ревний хлібороб, взявши до рук замість чепіг - перо, а по собі, залишив люту кривавицю - біля семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато, бо створене ним - велике і величне. (Г.Хоткевич).
б) відповісти на поставлені питання, розкрити суть думки О.М.Горького "Як коротко, сильно і страшно пише ця людина". Письмову відповідь втілити у схему, теоретичні думки підтверджувати короткими репліками з новели "Новина".
2. Дайте відповіді на питання:
• Що ви відчували, коли читали новелу?
• Які думки виникли у вас після того, як ви перегорнули останню сторінку?
• Які епізоди з новели особливо вразили вас?
• Які рядки викликали емоційну напругу і чому?
3. Подумайте, чи об'єктивну оцінку В.Стефанику дав російський письменник Максим Горький?
["Як коротко, сильно і страшно пише ця людина". (М.Горький)]
4. Прочитайте в новелі такі рядки:
"Дівчата не слухали татової бесіди..."
Що передує цим рядкам? Чому письменник саме в той момент, коли Гриць потрясає хату страшними прокльонами, використовує в тексті мирне слово "бесіда"? Що криється за цим словом:
а) діти не реагували на крики батька, бо їхню уяву забирав кусень хліба;
б) батько лаявся щодня, бо шукав вихід з положення;
в) діти розуміли, що не зі зла батько це робить.
5. Повернімося до оцінки новели "Новина" М.Горьким. Поясність суть слова "сильно". У чому сила новели "Новина"?
6. Чи імпонують вашим роздумам спогади друга В.Стефаника Богдана Лепкого? ("Після прочитання новели "Сини" мурашки побігли по спині. Тремчу цілий день, як у пропасниці, й заспокоїтися не можу. Не входжу в подробиці, не приглядаюся до форми, лише бачу нашу землю, нашого хлопа і його велике горе").
7. В.Стефаник - майстер художньої деталі. Познайомтесь з додатком № 2 "Теорія літератури" і знайдіть літературні деталі в "Новині". Про що свідчать ці деталі?
8. Подумайте, які художні деталі розкривають важкий психологічний стан батька? А які деталі передають його муки? Випишіть ці деталі.
Домашнє завдання:
1. Зробити мовно-стилістичний аналіз новели "Кам'яний хрест".
2. Домашня робота може рахуватися як одна з форм контролю знань.
Л.І.Нечволод, 2001 рік