Конспект до уроку з предметуЕтика 8 клас
Тема: Етика та структура організації
Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"  

Т е м а у р о к у: Етика та структура організації
Х і д у р о к у:
І. Привітання (3 хв) – настрій на позитив
Ділова притча від Тадао Ямагучи
Одного дня на заняттях учень запитав:
— Вчитель, що ти можеш сказати з приводу етики і моралі в торгівлі?
— Ти маєш на увазі якусь конкретну ситуацію або хочеш поговорити про етику взагалі?
— Я хотів би знати, як ти вважаєш, чи добре торгувати ну, наприклад, сигаретами, вином або зброєю?
— Добре торгувати — добре, а погано — погано, — відповів Вчитель.
Учень був декілька спантеличений такою відповіддю: — Що ти маєш на увазі, коли так говориш, Вчитель?
— Я розстроєний, що тобі потрібне роз'яснення. Але якщо так, будь ласка: краще добре торгувати вином, чим погано торгувати. ну, скажімо, ліками. Учень подякував Вчителю.
Примітно, що коли просили учнів прокоментувати цю історію, всі вони відповідали буквально одними і тими ж словами: «Що ж тут ще коментувати?»...
ІІ. Нова тема (20 хв) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу
Сьогодні ми будемо говорити про етику бізнесу, етичні структури та моральний кодекс працівника організації, зокрема саме менеджера.
П л а н у р о к у:
1. Етика бізнесу
Деякі схильні думати, що ринкова економіка глибоко аморальна. Це зовсім не так - ринкове господарство , по суті, не може бути аморальним . Аморальними можуть бути вчинки людей, які займаються економікою. Поняття «етика бізнесу» застосовно як до окремого підприємця, так і до фірми. І якщо для бізнесмена воно означає його професійну етику, то для фірми це якийсь «кодекс честі», що лежить в основі її діяльності. До основних принципів етики бізнесу ставляться , насамперед, повага до закону, чесність, вірність слову й укладеному договору , надійність, довіра й соціальна відповідальність. «Не обманюйте ні при яких умовах: ваших службовців; ваших замовників; ваших акціонерів; вашого керівника; ваших колег; ваших постачальників; контролюючі влади ; ні навіть ваших конкурентів…» Ці заповіді ділової людини сформульовані американським менеджером Робертом Чейзом Тоумсеном у його широко відомій книзі «Секрети керування ». Чесність у бізнесі - це принцип, що повинен лежати в основі будь-яких ділових відносин . Зневага їм в остаточному підсумку веде до втрати своєї репутації, що, один раз підірвавши, дуже важко (якщо не неможливо) відновити. Дорожити честю фірми - не розкіш, що може дозволити собі не всякий бізнесмен, а необхідність, що має цілком відчутний економічний смак. «Довіра ставиться до основних принципів підприємницької практики, і значення його росте . Підприємство - не острів і не вежа зі слоновой кістки . Воно повинне вважати себе частиною суспільства , пов’язаної з ним багатьма узами»,- так уважає голова правління заводів « Фольксваген » Даніель Гедевер , і, напевно, варто прислухатися до думки цього досвідченого менеджера. Принцип взаємної довіри особливо важливий, з огляду на те, що існує два рівні ділових відносин : формальні й неформальні. Формальні ґрунтуються на різного роду укладених угодах, контрактах, де визначені права ділових партнерів, продавців і покупців і т.д. Неформальні відносини формуються в процесі взаємодії й можуть бути не пов’язані з якими-небудь письмовими зобов’язаннями. У цьому випадку успіх спільної справи залежить від ступеня довіри між партнерами. Важливість принципу взаємної довіри в бізнесі виникає з обопільного визнання слабості юридично оформленого контракту як методу реалізації угоди. На практиці існує велика безліч обставин, що ускладнюють, і не піддаються виміру факторів , що впливають на успіх ділових операцій. У чому укладається економічний зміст поняття « довіра »? Довіра - це почуття впевненості в тім , що: -партнер виконає обіцяне (навіть якщо мова йде про усну обіцянку); -партнер зробить усе від нього залежне, щоб виконати обіцяне (незважаючи на виникаючі труднощі й додаткові витрати часу й коштів); -повідомлення партнера про товари, послуги й будь-яка інша комерційна інформація можуть бути прийняті на віру; -партнер готовий якщо буде потреба надати допомогу й підтримку. Як заслужити довіру? І в діловому партнерстві, і у відносинах зі споживачами для цього потрібен час і бездоганна робота. Саме ці дві умови працюють на імідж фірми, який можна довіряти.
2. Етичні структури
До етичних структур відносяться різні системи, посади і програми, за допомогою яких організація, прагне стимулювати відповідну моральним принципам поведінку співробітників. Комітет з етики організація, як правило, утворюється з групи вищих керівників, на яких покладено обов'язок спостерігати за дотриманням працівниками етичних принципів і виносити рішення у випадку виникнення спірних ситуацій. Крім того, комітет відповідає за покарання тих, хто порушує правила етики, що має важливе значення, якщо організація прагне безпосередньо вплинути на поведінку працівників. Уповноважений з питань етики — це один з вищих керівників організації, що є її "совістю": до нього стікається інформація про етичні проблеми, що виникають, він займається врегулюванням конфліктів, а також вказує керівництву на потенційні джерела ускладнень.
Існують й інші етичні структури, такі як навчальні програми і "гарячі лінії". "Гаряча лінія" — це безкоштовна телефонна служба, по якій працівники можуть доповісти про сумнівну поведінку, можливе шахрайство, збитки, несправедливе відношення менеджерів.
Однак навіть найсильніша програма етичної підтримки не гарантує співробітникам уникнути можливих помилок. Мати вражаючу етичну програму недостатньо. Вона повинна бути присутньою у всіх повсякденних операціях, спонукати працівників приймати морально коректні рішення в будь-якій ситуації.
Сьогодні багато передових компаній розуміють, що результати їх діяльності виміряються не тільки фінансовими показниками. Проблеми етики, впливу соціальних заходів на економічні показники компанії хвилюють як менеджерів, так і вчених; навколо цієї теми ведуться пожвавлені дебати. Найбільш гостро стоїть питання про те, чи не зашкодить "старанна поведінка фірми результатам її діяльності, адже зрештою етичні програми коштують грошей. Цій проблемі було присвячено кілька досліджень. Отримані вченими результати неоднозначні, однак вони підтверджують, що між соціальною відповідальністю і фінансовими показниками існує невеликий, але позитивний взаємозв'язок. Наявність у компанії таких ресурсів, як етика і соціальна відповідальність аж ніяк не наносить якого-небудь збитку її показникам. Дана теза підтверджується і досвідом таких компаній, як Hewlett-Packard, Digital Equipment Corporation, I Silicon Graphics, відзначених "Премією в галузі ділової етики". Передові фірми розуміють, що чесність і довіра дуже важливі для збереження успішного, прибуткового бізнесу. В короткостроковій перспективі суспільно корисна діяльність поєднана з додатковими витратами, однак тільки вона здатна встановити довірчі стосунки між компанією і суспільством, що, як відомо, не можна купити ні за які гроші. Зрештою, добрі справи так чи інакше йдуть на користь організації.
Отже, ми бачимо, що дотримання етичних принципів і соціальна відповідальна діяльність ні в якій мірі не наносять збитку організаціям. Навпаки, менеджери та їх організації можуть зробити свій внесок у поліпшення життя суспільства й одночасно домогтися підвищення економічних показників. Люди втомилися від неетичних і соціально безвідповідальних вчинків багатьох комерційних фірм.
3. Моральний кодекс
Моральний кодекс — це формальний виклад етичних і соціальних цінностей організації. Він покликаний донести до співробітників принципи, яких дотримується організація. Як правило, моральний кодекс фірми базується на заявлених принципах організації або в ньому викладається її політика. Заявлені принципи визначають цінності організації і загалом описують її обов'язки, якість продукції відношення до працівників.
Заявлена політика — це опис (знову ж досить загальний) порядку дій компанії та її співробітників у конкретних, що торкаються питання етики і моралі, ситуаціях (ринкова практика, конфлікти інтересів, дотримання законів, патентна практика, подарунки співробітникам, надання їм рівних можливостей).
У моральному кодексі компанії, як правило, формулюються цінності чи зразки поведінки співробітників (як припустимі і бажані, гак і неприйнятні) і можлива реакція менеджменту. В нещодавньому дослідженні Центру ділової етики вказується, що сьогодні 450 з 500 кращих за оцінкою журналу Fortune американських компаній (і майже 50 % інших) мають моральні кодекси. Якщо кодекс одержує реальну підтримку з боку менеджерів, що неухильно дотримуються його правил і несуть покарання у випадку їх порушення, у компанії складається позитивний етичний клімат. У разі відсутності підтримки керівництвом положення кодексу так і залишаються на папері.
4. Управління етикою і соціальною відповідальністю
Менеджер привносить у роботу свої особисті риси і манеру поведінки. Індивідуальні потреби, родина, релігійні переконання - усі ці фактори формують систему цінностей менеджера. При прийнятті етично правильних рішень менеджер орієнтується насамперед на окремі особистісні характеристики, такі як впевненість у своїх силах, розвинуте почуття незалежності.
Одна з найбільш важливих особистих характеристик менеджера — стадія його морального розвитку. На стадії попереднього розвитку людей цікавлять насамперед зовнішні вигоди (і покарання). Підкорення владі ґрунтується на погрозі негативних наслідків у випадку непокори. В організаційному змісті цій стадії відповідають менеджери, що використовують авторитарний чи примусовий стилі керівництва, а також менеджери, що орієнтуються на гарантії виконання окремих завдань. На другій стадії загального розвитку люди адаптуються до очікувань позитивної поведінки колег (родини, друзів, суспільства). Кращим способом досягнення цілей стає спільна робота в групах. Найбільш адекватний стиль лідерства — заохочення взаємодії і кооперації. На стадії наступного, чи принципового розвитку люди керуються насамперед внутрішніми цінностями і нормами, у багатьох випадках ігноруючи правила і закони, що вимагають порушення цих норм. Внутрішні цінності стають більш важливими, ніж навіть істотні зовнішні. На цьому вищому рівні розвитку менеджери використовують трансформаційний чи обслуговуючий стилі керівництва, увага концентрується на потребах послідовників і стимулюванні інших до самостійного мислення, вирішення проблем, що виникають, виходячи з принципів моралі. Для даного рівня характерне володіння владою, коли працівники одержують право конструктивної участі в управлінні організацією.
Переважна більшість індивідів перебуває на другій стадії розвитку, а третьої стадії морального розвитку досягають близько 20% дорослих американців, їх дії автономні, завжди грунтуються на етичних принципах, незалежно від очікувань інших як усередині, так і поза організацією. Такі люди приймають етично коректні рішення, навіть якщо вони мають негативні наслідки, насамперед для них самих.
До факторів, що зумовлюють необхідність відповідності поведінки менеджерів більш високим етичним рівням, відноситься вплив на мораль і культуру організацій, процесів глобалізації. Менеджери повинні виробляти в собі сприйняття і відкритість стосовно інших, незнайомих їм систем. Міжнародні альянси й об'єднання компаній тільки збільшують число проблем, пов'язаних з етичними цінностями. Наприклад, у багатьох країнах, що розвиваються, хабарництво вважається нормальною практикою ведення бізнесу. "Підмазка", скажемо, митника — обов'язкова, адже він сприймає ці гроші як невід'ємну частину своєї зарплати. Якщо компанія відмовляється грати "за правилами" — тим гірше для компанії. На щастя, у багатьох країнах ситуація поступово, але дуже повільно, змінюється.
Директор, менеджери організації повинні відкрито і впевнено підтримувати норми етичної поведінки, виступати ініціаторами відновлення їх етичних цінностей. Прихильність етичним цінностям необхідно декларувати підчас виступів, у директивах, внутрішньофірмових публікаціях. Але особливу роль відіграють дії менеджменту. Якщо керівництво приносить етику в жертву хвилинним інтересам, в організації миттєво поширюються слухи про це. Наступні клятви в прихильності етичним ідеалам марні. Таким чином, поведінка керівників задає тон всій організації.
ІII. Вправа на фокус уваги (1 хв).
 Що таке "гаряча лінія"?

IV. Завдання для закріплення нової теми (10 хв) - тест
Тест на етику поведінки в організації
Вибір поведінки й способів спілкування. Код: зовсім не згодний – ЗНЗ, не згодний – НЗ, згодний – З, зовсім згодний - ЗЗ.
1. Не слід очікувати, що ваші підлеглі будуть повідомляти Вам про свої помилки.
2. Іноді керівник повинен ігнорувати вимоги контракту (договору) й порушувати стандарти (норми) безпеки, щоб упоратися зі справою.
3. Не завжди необхідно вести точний підрахунок ТЕП звітності, іноді необхідно надавати розрахункові цифри, щоб не отримати штрафних санкцій.
4. Іноді необхідно приховувати інформацію від начальства.
5. Ми повинні робити так, як вимагають наші керівники, незважаючи на те, що правильність цих дій викликає у нас сумнів.
6. Істотно зайнятися особистими справами в робочий час.
7. Іноді доцільно давати підлеглому завдання яке перевищує норму, якщо це допоможе стимулювати зростання продуктивності праці.
8. Я б розкрив деякі комерційні таємниці аби отримати винагороду.
9. Можна користуватися службовими: телефоном, факсом, ксероксом, авто, сканером та ін. для особистих потреб.
10. Керівництво підприємством повинно бути орієнтовано на місію, кінцеву ціль, тому ціль звичайно виправдує засоби її досягнення.
11. Якщо заради одержання вигідного контракту (прибутку) буде необхідно влаштувати коштовний банкет (презентацію), я дам на цей дозвіл.
12. Без порушення існуючих законів жити неможливо.
13. Звіти податковій адміністрації та іншим контролюючим органам потрібно складати так, щоб по отриманих товарах фіксувалися "недостачі",
а не "надлишки", „збитки”, а не „прибутки” .
14. Використовувати імідж компанії для особистих цілей — прийнятно.
15. Взяти без дозволу те, що є власністю компанії для особистих власних потреб, — природно додаткова пільга.

Оцінка відповідей у балах: ЗНЗ — 0, НЗ — 1, З — 2, ЗЗ - 3.
Якщо ви набрали в сумі:
0 — Готуйтеся до церемонії канонізації в якості святого.
1- 5 — Вам можна йти в священики.
6- 10 — Високий етичний рівень.
11-15 — Прийнятний етичний рівень.
16-25 — Середній етичний рівень.
26-35 — Потрібно моральне вдосконалювання.
36-44 — Відбувається стрімке сповзання у прірву.
  45 — Охороняйте коштовні речі від самого себе.
V. Домашнє завдання
Джерела: