Конспект уроку до предмету Українська література, 9 клас

Тема:Декоративна композиція – організація елементів композиції (з орнаментів та візерунків природних форм).

Історичні постаті у романі П.Куліша "Чорна рада".
Морально-естетичні ідеали Якима Сомка та його антипода - Івана Брюховецького.

Мета: Сприяти розумінню учнями історичної та художньої правди у творі, з'ясуванні основного конфлікту: протистояння сил державницьких, культуротворчих і сил руїнницьких.
Розкрити образи претендентів на гетьманську булаву. Розвивати вміння, характеризувати образи-персонажі, складати порівняльну характеристику образів Якими Сомка та Івана Брюховецького. Закріпити вивчене про роман, історичний роман, роман-хроніку.

Виховувати патріотичні почуття, усвідомлення своєї національної належності, формування інтересу до творчої спадщини П. Куліша.

Обладнання:Хрестоматія, портрет письменника, видання творів, ілюстрацій до твору, учнівські реферати.
Тип уроку - комбінований.
 
"А в нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже"      
"Чорна рада", слова Кирила Тура     

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.

Тести (по 2 б. за кожну правильну відповідь)

1.    Пантелеймон Олександрович Куліш - видатний поет і прозаїк, драматург і перекладач, критик і публіцист, історик і етнограф, мовознавець і культурний діяч народився.
А) 8 серпня 1918 року;
Б) 8 серпня 1819 року;
В) 9 березня 1814 року.

2.    Історичний роман-хроніка "Чорна рада" вийшов у світ
А) 1857 року
Б) 1845 року
В) 1856 року

3.    Історичною основою роману є:
А) героїчне минуле Київської держави 852 до 1110 років;
Б) напади на Русь половців та внутрішнє безладдя держави;
В) історія козацтва з часу його виникнення до 1709 року;
Г) події , що відбулися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Богдана Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу.

4.    Відомості про події часів Руїни, зокрема про чорну ніжинську раду, Куліш почерпнув із:
А) "Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки";
Б) "Літопису Самовидця";
В) "Літопису Самійла Величка";
Г) "Галицько-Волинського літопису".

5.    27-28 червня 1663 року у Ніжині відбулася "Чорна рада", названа так тому, що в ній брали участь:
А) козаки, одягнені в одяг чорного кольору;
Б) козаки, які йшли під чорним прапором;
В) не тільки реєстрові козаки, а й інші широкі маси населення, чернь-селянство, міщани, козацька голота.

6.    В романі виведено ряд історичних постатей, які відіграли свою роль в хмельницькій добі.
А) Яким Сомко, Шрам, Кирило Тур.
Б) Яким Сомко, Іван Брюховецький, Матвій Гвинтовка, Васюта.
В) Яким Сомко, Іван Брюховецький, Черевань, Тетеря.

Доведіть, будь ласка, що твір П.Куліша "Чорна рада" за жанром - роман.

Роман - вид епічного твору, в якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку, показані численні персонажі. В романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов'язаний з долею головних героїв.
(в романі дві сюжетні лінії: головна - політична (вибори гетьмана) та другорядна - любовна).

- Доведіть, що це історико-пригодницький роман.

- Доведіть, що це роман-хроніка.

Домашне завдання.
·    Які проблеми П.Куліш порушив у творі? Через які образи автор розкрив ці проблеми?
1.    Проблема порятунку України перед лицем втрати самостійності (Сомко, Шрам, Кирило Тур).
2.    Проблема героїзму любові до рідного краю та патріотизму (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро)
3.    Боротьба добра і зла (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка)
4.    Проблема батьків і дітей (Шрам і Шраменко; Кирила Тура та його рідних; Черевань і Леся)
5.    Проблема любові і сімейного щастя (Леся, Петро, Кирило, Сомко)
6.    Проблема справжньої дружби і взаємовиручки.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.
Прийнято вважати, що однією з особливостей художнього образу є монолітність сплаву у ньому індивідуального і типового, одиничного і загального. Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес.
Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюб Брюховецький, яле і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.
Після невдалих виборів настала похмура ніч Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.

- Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Виступ учня із рефератом про історичну особу Якима Сомка.

Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі.
Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць - Іванець використав усі можливості бути вибраним.

Після поразки на Ніжинській "чорній" раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали Іванцеві, який не забарився приректи в'язня до смерті.

Отже, ми бачимо, що між історичною особою і літературним героєм було як багато розбіжностей, так і багато спільного.

Пропоную учням попрацювати групами.

Завдання. Зіставте, будь ласка, почуту інформацію і зміст тексту і визначте розбіжності і спільне між історичною особою та літературним героєм.

(1-й ряд знаходить розбіжності, а 2-й - спільне).

Заповнити на дошці таблицю (Приклад - Додаток 1)

Розбіжності:
1.    Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.
2.    Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в "Чорній раді" він поміркована людина, прагне автономії України.
3.    Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.
4.    Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

Спільне:
1.    Виражав погляди козацької старшини.
2.    Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший.
3.    І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана.
4.    Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі.

Аналізувати образ Якима Сомка ми будемо за літературною версією.

Оскільки ми сьогодні складемо порівняльну характеристику образів Якима Сомка і Івана Брюховецького, то пропоную вам поділити листочок пополам.

- Знайдіть у тексті і зачитайте портрет Якима Сомка. (с.364)

- Знайдіть і зачитайте цитати, які розкривають образ Сомка. (с.359, 386,388)

- Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю - прочитайте епіграф, хто сказав ці слова?)

- Чому після прагнення Кирила у двобої з Петром гетьман сказав страшні для Лесі слова, але, очевидно, втішаючи для Тура слова: "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде"? (Сомко дотримався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

- Опишіть Якима у в'язниці.

- Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць, які не минучі в новому виборюванні булави).

2 учні відтворюють діалог у в'язниці між Якимом і Кирилом. С.397.
- Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?
- Яка ж історична постать Івана Брюховецького.

Виступ учня із рефератом про історичну особу Івана Брюховецького.
- Давайте попрацюємо над літературним образом Івана Брюховецького.

(Спрямувати роботу учнів такими питаннями)

1.    В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів? С.382. с.387.

2.    Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потакав таким як і сам морально звироднілим особам).

3.    За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? Прочитайте і проаналізуйте уривок с.393. Зрадив козацьким законам, моралі)

4.    Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

5.    Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і властолюбиву натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності.

ІІІ. Аналіз і підсумок уроку.

IV. Домашне завдання.

1.    Вміти аналізувати образи Шрама, Череваня, Гвинтівки. Скласти прості плани до цих образів.

2.    Проаналізувати, чому саме роман П.Куліша називається "Чорна рада".

За першою версією вважається, що Ніжинська рада була названа чорною, бо у ній вперше в українській історії у виборах гетьмана брала участь чернь.

За другою версією досліджується багатозначність епітета "чорна". Це слово в укр.. мові часто вживається у значені "підла", "незаконна", "неправомірна", "злочинна". В історії України чорними називали ті ради, які були звичайними державними переворотами, а не демократичним волевиявленням. Ніжинська рада належала до них. Вибори були неправомірні, адже не прибула значна кількість реєстрових козаків, голота голосувати не мала права, переможеного переможець не виборах ніколи не карав на горло, а з миром відпускав додому.
Отже, ми бачимо, що більш точним є друге пояснення назви роману П.Куліша "Чорна рада".
 
Яким Сомко    Іван Брюховецький      
С.364. Портрет:
- красивий
- високий
- оглядний т.б. міцний, кремезний
- кругловидний
- русявий
- голова в кучерях, як у золотому вінку
- очі ясні, веселі як зорі
- ходить, говорить по-гетьманськи у дорогому вбранні.    С.382. Портрет: - середнього віку
- середнього росту
- постать і врода зовсім не гетьманська
- так наче чоловік простенький, тихенький т.б. не ватажок
- очі якісь чудні
- читає із-під тишка (злодій…пройдисвіт, гадюка)
"…мізкує собі ледачий Іванець".      
С.359 "… розумом і славою взяв над усіма…"

С.386. "Щирий і незлобивий був лицар…"

С.388. "Він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив"

- цінує в людині високі моральні ідеали
- дотримувався козацької моралі
- мудрий політичний державний діяч
- героїчна смерть
"…хоть і вмерли лютою смертю, да не вмерла, не полягла їх слава…" 

С.387. - позирав гордо…узявшись у боки
"Брюховецький суне"
- потакає розпусникам
- зрадив козацьким законам, моралі
- підступний
- слабкодухість
- "собаці собача смерть" 

Сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча - тими рисами, якими наділив його народ в думках, піснях легендах.    Риси характеру Івана Брюховецького: самолюбство і амбіційність, підлість, вміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.     

Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну, зрадливу і властолюбиву натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності.

Автор: Кушнір Людмила Миколаївна, вчитель вищої категорії, звання "старший вчитель" спеціалізованої школи №320 Деснянського району міста Києва

Тема уроку. ОБРАЗИ РОМАНУ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША "ЧОРНА РАДА" (ЯКИМ СОМКО, ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ, КИРИЛО ТУР, ПЕТРО ШРАМ)

Мета уроку: ознайомити учнів з рисами характеру персонажів, їх вчинками; розвивати критичне мислення, зв'язне мовлення дев'ятикласників; сприяти формуванню почуття відповідальності за долю народу, любові до Вітчизни, високих моральних якостей. Обладнання. Портрет П. Куліша, діаграма Вена, картки із завданнями, виставка статей про письменника, "Дерево життя".

Хід уроку
Учитель. Сьогоднішній урок літератури ми розпочинаємо п'ятихвилинкою "На літературних обріях України". (Кілька учнів роблять короткі повідомлення про найважливіші події у літературному житті України за останній тиждень.)
Учитель. А тепер переходимо до теми нашого уроку. На дошці — портрет Пантелеймона Куліша, на виставці — матеріали про нього і його творчість, а в нас у руках — його роман "Чорна рада", над яким ми продовжуємо працювати. На попередніх уроках ми вже говорили про зміст твору, його проблематику, а сьогодні попрацюємо над характеристикою деяких героїв "Чорної ради" — Якима Сомка, Івана Брюховецького, Кирила Тура і Петра Шрама. Отож запишіть тему уроку.

Як ви думаєте, чи є ця тема важливою? Навіщо нам її розглядати? (Відповіді учнів.)

Це потрібно, щоб глибше пізнати нашу історію, відображену в художній формі, щоб визначити для себе, яким має бути народний керівник, які моральні якості роблять людину людиною. Найперше, спробуємо за короткою характеристикою впізнати персонажів, про яких йтиметься на уроці.

(Учні працюють у групах. Відповідають почергово. За кожну правильну відповідь отримують відмітку — прямокутник, трикутник чи ін. Кількість отриманих відміток підраховується в кінці уроку.)

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ "ХТО..?"
"Орел, не козак!" ? (Петро Шрам.)
"Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика"? (Петро Шрам.)
"...високий і вродливий, зверху кирея, підбита соболем"? (Сомко.)
"здоровенний, широкоплечий козарлюга"? (Кирило Тур.)
"високий, огрядний, кругловидий, русявий"? (Яким Сомко.)
"Щирий і незлобливий був лицар, да вже ж як допечуть йому, то стережись"? (Сомко.)
"У короткій старій свитині, у полотняних штанях, чоботи ... попротоптувані"? (Брюховецький.)
"Жвавий козарлюга, да ще й отаман"? (Кирило Тур.)

Учитель. У романі "Чорна рада" П. Куліш порушує найболючіші питання для української нації — незалежності, влади, національного відродження. Людьми, від яких у свій час залежало вирішення цих питань, були Яким Сомко та Іван Брюховецький. Це — персонажі історичні. Сомко і Брюховецький борються за гетьманську булаву. Гетьман — посада надзвичайно важлива. А з чим у вас асоціюється слово "гетьман"? Якими рисами, на вашу думку, він мав би володіти? Спробуйте скласти "асоціативний кущ" до слова "гетьман" (Учні за визначений час — хвилину-дві — записують асоціації, а потім їх зачитують.)

Бесіда з учнями.

1. Як автор змальовує зовнішність Сомка і Брюховецького? Зачитайте. Про що це свідчить? Чи не вважаєте ви, що автор дещо ідеалізує Сомка?

2. Що було головним у житті для Сомка?

3. Як він уявляє майбутнє України?

4. Чи важливим є питання єдності України сьогодні? Якщо так, то чому, на вашу думку?

5. Говорячи про Брюховецького, автор вживає слова "чоловічок", "Іванець". Навіщо?

6. Чи заслуговує Брюховецький таких слів?

7. Знайдіть описи зовнішності Брюховецького. Який одяг він носить до виборів і після них? Про що це свідчить? Як Брюховецький ставиться до черні? Підтвердіть свої думки словами з тексту.

8. Чи могла Україна процвітати за такого гетьмана?

9. Чи закономірним було те, що в Україні настав час Великої Руїни?

Учитель. У творі "Чорна рада" змальовано і образи козацького юнацтва — Кирила Тура і Петра Шраменка. Що ви про них дізналися? Хто з них, на вашу думку, по-справжньому любить Лесю? Хто з них вам більше сподобався? Чому? (Відповіді учнів.)

Учитель. Знайдіть у тексті кілька характерних епізодів, що розповідають про Сомка, Брюховецького, Тура, Шраменка. Виразно прочитайте (вголос) ті, які сподобалися вам найбільше. Сформулюйте їх головну думку.
Дискусійна трибуна.

Чи добре, на вашу думку, зробив Сомко, відмовившись від пропозиції Кирила Тура? Чиє життя важливіше для України?

Учитель. На столі 4 аркуші паперу, на звороті яких написані імена персонажів. Кожна група вибирає для себе один з аркушів. Я даю вам блок означень (на липучих смужках), з яких ви вибираєте ті, що відповідають вашому героєві, і приклеюєте на аркуш. (Учні працюють, а потім зачитують підібрані означення.)

Учитель. А зараз спробуйте уявити себе тими персонажами, про яких ми сьогодні говоримо, і розкажіть "про себе" від першої особи. Отож, "Гра у героїв твору". (Представники груп вибирають картки, на звороті яких названі персонажі, хвилинку-дві групи готуються і тоді представляють того чи іншого героя, отримуючи залежно від достовірності, вмотивованості, повноти, виразності та емоційності відповідей одну, дві чи три відмітки.)
Учитель. Отже, які риси характеру, на вашу думку, мають бути притаманні людині при владі? (Відповіді учнів.) А звичайній людині? (Відповіді учнів.) Чи потрібно сучасній молоді читати такі твори, як "Чорна рада"? Якщо так, то навіщо? (Відповіді учнів.)

иття". На ньому — листочки. Але вони незвичайні — на них слова, які позначають різні моральні цінності. Підійдіть і виберіть те, що є для вас найважливішим. Поясніть свій вибір.
Учитель підводить підсумки уроку, пропонує учням порахувати відмітки, визначити види діяльності на уроці, які їм сподобалися, повідомити про те, що з даного уроку вони взяли для себе, і пропонує домашнє завдання:
Дайте відповідь на запитання "Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї Вітчизни?"


П. Куліш «Чорна рада» — перший Український історичний роман

Мета: дати загальну характеристику першому україномовному історичному роману П. Куліша: з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість, жанр, композицію та сюжет, історичні передумови створення хроніки; опрацювати зміст твору з І–VІ розділами; розвивати увагу, допитливість, логічне мислення; вміння аналізувати фактичний матеріал з роману, грамотно і виважено висловлювати власну думку, робити ґрунтовні висновки; виховувати повагу до творчої спадщини П. Куліша, до історичного минулого та кращих здобутків української літератури.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет П. Куліша, В. Скотта, текст твору та ілюстрації до його змісту, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Перебіг уроку

І. Організаційний Момент. Емоційна Готовність Учнів До Уроку.

ІІ. Перевірка Домашнього Завдання.
Заслуховування учнівських міні-творів «Мої схотінки». Загальний коментар за змістом творчих робіт.

ІІІ. Актуалізація Опорних Знань

1. Літературна вікторина «Чи все я знаю про П. Куліша?»

Спростуйте або підтвердіть запропоновану думку:
• «Могучий майстер української мови й творець українського правопису»,— так зазначив про П. Куліша Т. Шевченко. (Ні)
• Фольклор був для Пантелеймона Олександровича поштовхом до слова, книжки, самоосвіти. (Так)
• «Духовна мати» для митця — «Новгород-Сіверська гімназія». (Ні)
• Балади Є. Гребінки П. Куліш вивчив майже всі напам’ять. (Ні)
• Справжнім відкриттям для чутливого до краси національно свідомого гімназиста Пантелеймона виявився збірник «Українські народні пісні», укладений М. Максимовичем. (Так)
• У 1841 р. П. Куліш закінчив юридичний факультет Київського університету. (Ні)
• Пантелеймон Олександрович вперше познайомився з М. Костомаровим, Т. Шевченком, перебуваючи на засланні у Тулі. (Ні)
• «Кулішівка» — збірка поетичних творів митця. (Ні)
• П. Куліш вважав, що політична боротьба шкідлива для справи національного відродження. (Так)
• Перша поетична спроба письменника — поема «Маруся Бо-гуславка». (Ні)
• П. Куліш був головним редактором журналу «Основа». (Ні)
• Псевдонім дружини письменника — Ганна Барвінок. (Так) Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється

1 бал.

2. експрес-опитування
• У чому виникла основна розбіжність у світоглядних поглядах П. Куліша і Т. Шевченка?
• Яким чином на формування особистості, творчої майстерності Пантелеймона Олександровича вплинуло його козацьке походження?
• Що спонукало П. Куліша звернутися до історичної теми?

ІV. Оголошення Теми, Мети Уроку. Мотивація Навчальної Діяльності

Добре, дуже добре ти зробив,
Що надрукував «Чорну раду» по-нашому…
З листа Т. Шевченка до П. Куліша

«Чорна рада» — найліпша історична повість в нашій літературі.
І. Франко

1. Вступне слово вчителя
Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського.

Тож сьогодні на уроці ми вирушаємо з вами у мандрівку сторінками роману «Чорна рада», познайомимося з його героями, історичним колоритом епохи та станової психології окремих історичних верств, сюжетом і композицією твору, його ідейно-тематичною спрямованістю.

2. Теорія літератури

2.1. Роман (фр. Готап — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу. Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя і побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).

Особливості роману:

• докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу;
• наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом;
• велика кількість дійових осіб;
• докладність описів і розповідей;
• прозова (рідше віршована) форма;
• великий обсяг.

За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.

2.2. Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

2.3. Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

3. Робота над твором П. Куліша «Чорна рада»

3.1. Історія написання та джерела.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році.

Матеріал для свого твору П. Куліш брав з багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой Рос-сии» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам у архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-історичних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтворити інтереси й настрої представників різних соціальних груп тогочасного суспільства.

Кожний письменник першої половини ХІХ ст., пишучи про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Зазнав цього впливу й Куліш. Крім того, він врахував досвід змалювання історичних подій, нагромаджений О. Пушкіним, М. Гоголем, Є. Гребінкою, Т. Шевченком. Реалістичної манери П. Куліш дотримувався при зображенні подій, розстановки та взаємодії соціальних груп, побуту. Створюючи образи представників різних прошарків суспільства, автор застосовував засоби і реалістичного, і романтичного методів. Окремі персонажі наділені надприродними вміннями й силою, тож деякі події та ситуації позначені фантастикою.

Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією Метою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота.

На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

3.2. Тема: Зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

3.3. Ідея: Викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

3.4. Основна думка:
А) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;
Б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;
В) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;
Г) «нема там добра, де нема правди».

3.5. Жанр: Перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Пантелеймон Куліш написав цілком оригінальний, самобутній твір, у якому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Навіть характер романтизму «Чорної ради» має народнопісенні витоки. Пісня й дума не просто існують на його сторінках — вони є живильним середовищем, на якому зріс буйний первісток української романістики. Сам роман нагадує історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами.

Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад.

«Чорна рада» — роман соціально-історичний. Історичні події тут відображаються в площині соціальних відносин — боротьби станів, суспільних верств.

3.6. Особливість назви твору.

Події у творі відбуваються незабаром після возз’єднання України з Росією. На Україні розгорнулась складна політична боротьба за владу, що і призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто тимчасового гетьмана Сомка й обрано гетьманом І. Брюховецького. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.

3.7. Проблематика роману:

• історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;
• взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;
• стосунки між Україною і Росією;
• вірності обов’язку, козацької честі;
• козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;
• любов і ненависть;
• вірність і зрада;
• батьки і діти;
• історична постать і сучасність;
• цінність людського життя;
• «усякому єсть своя кара і награда од бога».

3.8. Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

3.9. Сюжет твору.

У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша — це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

3.10. Композиція.

Твір містить 18 розділів.

Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного

Життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Експозиція: Зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: Прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: Проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
Розв’язка: Смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

3.11. Герої твору.

Усі дійові особи (історичні й вигадані) різко поділяються на дві групи: прибічники Я. Сомка й І. Брюховецького. Історичні — Я. Сомко, І. Брюховецький, Васюта, Шрам, М. Гвинтовка, Вуяхе-вич; вигадані — Кирило Тур і його товариш, божий чоловік, Черевані, Петро й Леся.

3.12. Робота над змістом твору.

І розділ

• Чому в підзаголовку до назви роману зазначено: «Хроніка 1663 року».

• За яких часів відбуваються події у творі? Про що це свідчить?

• Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? («…Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами. Річ тут про Б. Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. От тоді-то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва»)

• Яких страждань у минулому зазнав Василь Невільник? («Ох, боже правий! Далась мені та проклята неволя добре знати, не забуду її довіку!»)

• Через що Шрам одночасно був попом і полковником?

• Як історичні події вплинули на життєву долю полковника?

• Кого звинувачує П. Куліш у зрадництві простого люду, а кого возвеличує?

• За яких умов «розлилась козацька слава по всій Україні…»?

• За що Шрам отримав таке прізвище?

• Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь? («Шрам, думав, як би Вкраїну на добру дорогу вести…»)

Як піп отримав звання полковника? («Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як почула ж се рада, то так і загула от радості. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником»)

ІІ розділ

Яким постав у вашій уяві старець-кобзар? («А в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвітала сіди-нами, а на виду дідусь просіяв якимсь світом. Співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить») За що був вдячний Василь Невільник старцеві? («А ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром, ізнов почув козацьку мову!»)

Яке лихо сталося за Дніпром після смерті Б. Хмельницького? («Жодного ладу між козаками»)

Як козаки ставилися до Ніжинського Я. Сомка? Чим це пояснити? («Хто він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося. Отаке як завелось між старшими головами, то й козаки пішли один против одного») Що свідчить про зневажливе ставлення Я. Сомка до І. Брюхо-вецького? («Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? Не свинею, а собакою, да ще старим собакою, да ще не на самоті, чи там як-небудь напідпитку, а перед отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»)

Які непорозуміння виникли між двома претендентами на гетьманську булаву?

Через що Я. Сомко принизив гідність Юрка Хмельницького? Яким шляхом І. Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків? («Іванець маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щиро срібло, скілько його там осталось, да й махнув на Запоріжжя. А там сипнув грішми, так запорожці за ним роєм. А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть…») Як Шрам визначив мету своєї подорожі? («…А іду от чого. Україну розідрали надвоє: одну часть, через недоляшка Тетерю, незабаром візьмуть у свої лапи ляхи, а друга сама по собе перевернеться кат знає на що. Я думав, що Я. Сомко вже твердо сів на гетьманстві,— а в нього душа щира козацька,—

Так міркував я, що якраз підійму його з усіма полками на Тетерю, да й привернем усю Україну до одної булави»)

III Розділ

Що свідчить про заможність Череваня?

У чому виявилася сміливість П. Шраменка? («…Переплив Случ під кулями? Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»)

Яку загадку запропонував І. Шрам розв’язати М. Череваню? Про що вона свідчила?

За що Меланя Череваниха дорікала своєму чоловікові? Як Шрам поставився до Лесі, побачивши її у світлиці?

Яким чином у романі відтворено сватання? Що характерно для цього обряду?

За яких умов Череваниха погодилася на заручення своєї дочки з П. Шрамом? («…Тільки ж бо треба чинити таке діло по-християнськи. Наші діти й баби, як думали заручати дітей, то перше їхали з усею сім’єю на прогулку до якого монастиря да молились богу. От бог давав дітям і здоров’я, і талан на всю жизнь. Се діло святе: зробімо ж і ми по-предківськи») Про який сон розповіла Меланія Петру? Для чого вона звернулася до ворожки?

Якого вбачала для себе зятя Череваниха? («…Кращий над усе панство і лицарство був молодший гетьман: замість очей — зорі, на лобі — сонце, на потилиці — місяць») Чим був вражений Петро, слухаючи вимоги Меланії до майбутнього суженого його дочки?

IV Розділ

Як П. Куліш описує історичне минуле «старого діда Києва? («Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скільки-то на твоїх улицях, на тих старосвітських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської! Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови безбожна татарва, як уломився Батий у твої Золоті ворота») З приводу чого Шрам оглядав Київ із сумом? Через що козаки називали міщан личаками, а міщани козаків — кармазинами?
Що стало перешкодою Шраму для проїзду вздовж вулиці міста? Чому полковник не виявив бажання долучитися до святкування народження дитини Тараса Сурмача? («Чи до речі ж

Оце чоловікові, приїхавши до церков божих, до мощей святих, застряти на хрестинах?»)

Як на це зреагувало товариство при дорозі? («Усі так і загорілись, бо міщане вже давно на городове козацтво та на старшину важким духом дихали»)

Чим був схвильований Шрам після розмови з козацтвом? Кого звинуватив полковник у прагненні козаків зібрати чорну раду?

Чому Шрам називав Череваня Барабашем? Як на це зреагував ображений?

V Розділ

Хто був засновником братської школи на Подолі у Києві? («…Гетьман Сагайдачний церкву збудував і монастир братський з школами устроїв, щоб теє братство дітей козачих, міщанських і всяких учило, людям у темноті розуму загинути не давало»)

Яких народних героїв-ватажків з народу вшановували ченці церкви? («Був там намальований і Нечай, і Морозенко, і козак Байда, і Самійло Кішка»)

Як у творі зазначено про дозвілля козаків? Про що це свідчить? («Тут і бандури, тут і гуслі, тут і співи, й скоки, і всякі викрутаси. Отже одкуплять було бочки з дьогтем, да й розіллють по базару; одкуплять, скілько буде горшиків на торгу, да й порозбивають на череп’я; одкуплять, скілько буде маж із рибою, да й порозкидають по всьому місту») Чому П. Куліш пишався Запорізькою Січчю? («Може тим, що Запорожжє іспоконвіку було серцем українським, що на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні іскра: який хоч, такий і розідми з неї вогонь.

Тим-то, мабуть, воно й славне поміж панами й мужиками, тим воно й припадало так до душі всякому») За що Шрам піддав критиці запорожців? («Поки ляхи да не-доляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів, а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтіпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба. Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику. Цур їм із їх скоками»)

Що згадав про своє минуле Василь Невільник? («…Я колись таким вигадчиком був, поки літа не приборкали та проклята

Неволя не прилучила! Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою, вигадував і я усякі вигадки; знали й мене у городах і на степах, знали мене шинкарі й музики, знали пани й музики, знало лицарство й хлібороби»!)

• До якої хибної думки вдалися Кирило Тур та Богдан Чорногор?

VI Розділ

• Які враження охопили Шрама, коли він побачив Я. Сомка?

• Як названий гетьман поводив себе з гостями?

• Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників?

• Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)

• Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…Скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто по-куситься ступити на руськую землю!»)

• Про що свідчать заручини гетьмана з Лесею Череванихою?

• Як Я. Сомко охарактеризував Кирила Тура?

• Чи було це зроблено об’єктивно? («…Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває»)

• Що мав на увазі Шрам, зазначаючи: «Перевелись тепер лицарі в Січі і зерно висіялось» за війну, а в кошу осталась сама полова?»)

• Яке враження справив Кирило Тур на полковника?

VI. Закріплення Вивченого Матеріалу 1. Проведення тестового опитування

/Розділ

1. Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша «Чорна рада»:
А) Літопис С. Величка; Б) Літопис Г. Грабянки; в) Літопис Самовидця; г) «Повість минулих літ».

2. За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі?

А) розбійництва; б) Участі у війнах проти ляхів;
В) гноблення селян;
Г) отримання спадщини від заможного дядьки.

3. Прислів’я, яке використав Василь Невільник у своєму зверненні під час зустрічі зі Шрамом:
А) «Гора з горою не зійдеься, а чоловік з чоловіком зійдеться»;
Б) «Який гість, така йому і честь»;
В) «Милий гість не часто буває»;
Г) «Чим багатий, тим і радий».

4. Улюблена справа пана Череваня:
А) Бджолярство; Б) рибальство; в) мисливство; г) гончарство.

5. Шрам одночасно був попом і:
А) вчителем; б) лікарем; в) Полковником; Г) хорунжим.

6. Про якого гетьмана козаків не згадується у творі:

а) Т. Трясила; б) П. Павлюка; в) Остряницю;
Г) С. Зборовського. II Розділ

7. Про що співав старець-кобзар, перебуваючи у Череваня?
А) Героїчне минуле України;
Б) Сум країни через смерть Б. Хмельницького;
В) страждання козаків у турецькій неволі;
Г) красу рідного краю.

///Розділ

8. М. Черевань називав божком:
А) сталеву шаблю; б) П. Шрама; в) Жбан із Польщі; Г) кожного, хто відцурався віри християнської.
9. Обряд, який відбувся під час гостювання Шрама у Череваня:

а) ворожіння на щасливу долю; б) Сватання;
В) нашіптування хвороби; г) хрестини.

IV Розділ

10. Про кого з героїв П. Куліш у творі зазначив: «Не любив ніяких сварок»:
А) Т. Сурмача; б) І. Шрама; в) М. Череваня;
Г) товстопикого синьокаптанника.

V Розділ

11. За яких умов М. Черевань «пішов би до запорожців»? Якщо б:
А) вмів добре орудувати зброєю;
Б) досконало знав їх звичаї і побут;
В) він не вірив у Бога; г) Не мав дружини.

12. «Я. Сомко був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»,— так зазначалося у:
А) Біблії; б) Літописах; В) сказаніях; г) житіях.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, часи Хмельниччини П. Куліш описує піднесено і водночас ностальгує за ними? Наведіть переконливі аргументи.

2. Доведіть, що для полковника Шрама найбільшим є лихо, яке стосується роздвоєності України, її державної послабленості. Свої міркування обґрунтуйте.

3. Який народ М. Черевань вважав непереможеним (ІІІ розділ роману):
А) римлян; б) троянців; в) рутульців; г) Греків.

Картка № 2

1. Дослідіть, яка ситуація склалася на Україні напередодні зборів чорної ради? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

2. Як, на ваш погляд, що мав на увазі П. Куліш, зазначаючи що «Запорожжє іспоконвіку було серцем українським»? Відповідь вмотивуйте.

3. Вітання запорожців одного з одним у степу нагадувало зустріч (V розділ роману):
А) тигра з косулею; б) двох оленів-самців навесні; в) давно знайомих друзів; г) Хижих птахів у степу.

Картка № З

1. Вмотивуйте, чому для козака «Січ — мати, а Великий луг — батько». Свої міркування узагальніть.

2. Чим викликано те, що гетьманування на Україні повсякчас залежало від Москви? Висловіть власні припущення, пов’язуючи їх із змістом роману.

3. Старим дідом називав П. Куліш у творі (ІV розділ)
А) старезний дуб-велетень; б) Дніпро; в) Київ; Г) кобзаря.
VII. Підсумок Уроку

VIII. Визначення Рівнів Успішності Школярів На Уроці

IX. Домашнє Завдання

Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Горецькою І.І.