Гіпермаркет знань>>Українська мова >> Українська мова: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку у словосполученні

План-конспект уроку з курсу «Українська мова 7 клас» з теми «« Узагальнення й систематизація вивченого про прийменнник»

                                                                                                                                                                     Є найзначиміша дума на світі – дума про хліб.
                                                                                                                                                                                                                     В. Лагода

                                            Тема: « Узагальнення й систематизація вивченого про прийменнник»

Мета уроку: систематизувати знання учнів про прийменник як частину мови; удосконалювати навички розрізнення похідних і непохідних прийменників; розвивати орфографічну грамотність; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати поважне ставлення до хліба, любов до рідного слова.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Обладнання: інтерактивна дошка, підручник.

                                                                         Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку.

II. Зачитування епіграфа  й записування його в зошит.

III. Актуалізація опорних знань.

Опитування

-    Яку частину мови називають прийменником?
-    Що ви знаєте про граматичне значення й синтаксичну роль прийменника?
-    Чи має прийменник лексичне значення?
-    На які групи прийменники поділяються за походженням?
-    Як утворюються похідні прийменники? Наведіть приклади.
-    Які похідні прийменники пишуться разом, окремо, через дефіс?

IV. Основна частина уроку.

1.    Поєднати записані на дошці слова у словосполучення, записати у зошит, надписати відмінок, у якому повнозначна частина мови вживається з прийменником.

1) Поставити    бродіння;                          4) тісто      форма;
2) перемішувати    десять хвилин;            5 )зустрічають      коровай;
3) випікати      свята    ;                             6) ставлення     хліб;

Опитування

-    У якому відмінку вживаються прийменники у кожному зі словосполучень?
-    На що вказують прийменники к цих словосполученнях?

2.    Записати спроектовані на дошку речення, охарактеризувати прийменники за походженням і будовою.

1)    На відміну від мами,  бабуся пече пиріжки з маком.
2)    2) На Великдень у нашій родині готують сирну паску заварну.
3)    3) Із-під блискучої скоринки витікало абрикосове повидло.

Опитування

-    Чому прийменник із-під пишемо через дефіс?

3.    Розподільний диктант. Записати прийменники у три колонки: разом, окремо,  через дефіс.

Залежно від; із-над; через; попід; відповідно до; внаслідок; з-перед; близько до; навколо; зразу за; по дорозі до; навколо; зразу за; по дорозі до; із-за; незважаючи на; із; всупереч; вліво від; з-проміж; з-під; поза;  протягом;
 згідно з.

4.    Вибірковий диктант. Виписати назви хлібних виробів.

Раніше на Україні на щодень пекли житній хліб. Якщо борошна до нового врожаю не вистачало, домішували висівки, товчену картоплю, гарбуз, суху лободу. Вчиняли його на заквасці, місили у дерев’яній діжі. Випікання хліба мало свої правила, було по суті цілим обрядом. Порожню діжу, прикриту рушником, ставили на покуті. Хліб у кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль.

У неділю і свята  з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, картоплею, капустою, ягодами, із прісного тіста випікали коржі або млинці.

Їжею й окрасою був хліб на різних святах та обрядах. І тепер жодне весілля не обходиться без короваю. До нього випікали ще лежні,  калачі, дивні.        Із хлібом ідуть на поминальний обід.

Обрядовим є хліб і в новорічні свята. Обов’язково печуть пироги, струдлі, їх подають колядникам, щедрувальникам, несуть разом із кутею. На Полтавщині як новорічні гостинці випікають пряники у формі вершників, панянок.

9 березня – у день повернення птахів із теплих країв – випікали «сорок», «жайворонків» і давали їх дітям , які виходили на околицю села кликати весну, вітати її прихід.

Із хлібом-сіллю ми зустрічаємо нині гостей, підносимо його ювілярам.

Як же хочеться, щоб українці не забували про кращі хлібопекарські традиції, а дотримувалися їх у будні й свята.

Опитування

-    Як слід писати слова «сороки» , «жайворонки»?

5.    Робота з підручником. Виконання вправи 274.  Виберіть правильну відповідь.

        1.    Прийменник – це:

         а) службова частина мови;
         б) особлива частина мови;
         в) самостійна частина мови.

       2.  Прийменник у реченні:

        а) виступає означенням;
        б) не виконує самостійно синтаксичної ролі;
        в) виступає обставиною.

       3.  У якому рядку всі словосполучення містять прийменники:

        а) рідний край, стою край дороги,  розчарований украй;
        б) знаю про це, сподіваюся на це, думав над цим;
        в) подвійне коло, аптека коло будинку, дивитися навколо?

       4. Який відмінок не вживається без прийменника:

        а) місцевий;
        б) родовий;
        в) давальний?

       5. У якому рядку всі прийменники похідні:

        а) заради, поза, через;
        б) під час, згідно з, задля;
        в) крізь, між, на відміну від?

       6. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс:

        а) з/під, із/за, з/по/під;
        б) за/ради, по/над, з/поза;
        в) на/чолі, одночасно/з, по/за?

V. Підведення підсумків уроку.

Опитування

-    Чи повторили ми сьогодні усе вивчене про прийменник?
-    Чи сподобався вам матеріал про один із найцінніших харчових продуктів?
-    Які ви знаєте прислів’я та приказки про хліб?

VI. Домашнє завдання: написати твір-розповідь з елементами опису на тему «Хліб усьому голова», використавши у ньому похідні й непохідні прийменники, прислів’я та приказки.

Надіслано вчителем інформатики Назарук Тетяною Миколаївною.

_{Книги, підручники інформатики скачати, конспект на допомогу вчителю та учням, навчатися онлайн}