Конспект уроку до предмету Зарубіжна література, 11 клас
Тема: «Перевтілення. Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні Перевтілення.»

Експресіонізм. Духовні перевтілення героїв Ф. Кафки („Перевтілення”) та М. Хвильового (новела „Я (Романтика)”)

Мета. Познайомити учнів з основними біографічними відомостями про життя і творчість Ф. Кафки та М. Хвильового, характерними ознаками експресіонізму та імпресіонізму, змістом новел, концепцію світу і людини в них.Розвивати пізнавальну самостійність учнів, уяву та творчі здібності, вміння співставляти, обгрунтовувати й обстоювати власні погляди.
 
Тип уроку. Урок компаративного аналізу творів.

Методи. Бесіда, порівняння.

Випереджальне домашнє завдання.
Повторити визначення понять: експресіонізм, імпресіонізм, фатальний, містичний, фанатизм.Ознайомитися з життєвим і творчим шляхом Ф. Кафки і М. Хвильового, прочитати оповідання „Перевтілення” та новелу „Я (Романтика)”.
 
Чи був він твариною..?
Ф. Кафка

Теперішнє – зміни і первтілення...
Ф. Кафка
 
Робота на уроці
 
Ι. Підготовка до сприйняття нової теми.

Слово вчителя.

Навколо літературних явищ, як і письменників, існує чимало домислів.Один з них стосується творчості австрійського німецькомовного письменника Франца Кафки.Мовляв, жив собі такий самітник, вів непримітний спосіб життя маленького чиновника, працював незначним клерком у страхувальній компанії, боявся жінок, хворів.Потім цей відлюдник помер.І здивовані сучасники знайшли в шухлядах письмового столу купи списаного паперу.Вони надрукували знайдене.Так у літературі з’явлося нове ім’я Франца Кафки.

Так це було, чи ні? (Розповідь учня).

Вчитель. Микола Григоровий Хвильовий (Фітільов) український хлопець, який народився на Сумщині в родині вчителів.Закінчив школу, вчився у Богодухівській гімназії, звідки його виключили за участь у революційному гуртку.З 1917 року переконаний більшовик, воював у лавах Червоної армії проти денікінців, гетьманців, петлюрівців.В 1919 році вступив до комуністичної партії.Переїхав до Харкова, працював робітником, почав писати.

А ще що вам відомо про життя і творчість цього письменника? (Доповнення учня).

Що об’єднує обох письменників?

2. Робота з портретами Ф. Кафки та М. Хвильового.
Учитель. Подивіться на портрети цих людей, скромних, але винятково талановитих...
Що ви можете сказати про їхню зовнішність? Що за нею ховалося?

2.1    Аналіз оповідання „Перевтілення”.Визначте літературну течію, до якої належить твір Кафки.

Чому ми не можемо назвати оповіданя реалістичним чи романтичним,   адже у творах реалістів та романтиків широко представлений фантастичний елемент?
Сутність головного героя „Перевтілення” Грегора Замзи аж ніяк не романтична.У романтиків герой – визначна особистість.Грегор Замза – людина звичайна.Але це не типова постать.Реалісти у своїх творах намагаються показати певні закони суспільного розвитку.А у долі Грегора все випадкове.Ми нічого не можемо сказати ні про країну, в якій відбуваються події.Ф. Кафка – модерніст.Його твори песимістичні.

Чому оповідання „Перевтілення” ми відносимо до експресіонізму?

Експресіонізм (вираження, виразність) – відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське „Я”.Експресіоністи проголошували єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини.Часто темою експресіоністичних творів стає зображення внутрішнього стану „маленької людини” в період всіляких соціальних зрушень.

3.    До якої літературної течії належить твір М. Хвильового „Я (Романтика)”?

Стильова манера новел Хвильового близька до імпресіоністичної.Митці  цього художнього напряму відтворювали світ у його миттєвій видозміні.Герої новели М. Хвильового оссяні романтичним піднесеним серпанком мрії.

Митці – імпресіоністи відтворювали первинні відчуття і враження, миттєві зміни у сприйнятті навколишнього світу.Стильова манера відзначається уривчастістю й емоційністю синтаксису, використанням символічних деталей, зорових і кольорових образів, схвильованістю, динамізмом, відмовою від класичної композиції і сюжету.

4.    Визначте сюжет твору та його складові.

Ф. Кафка „Перевтілення”

    Сюжет твору ірраціональний та фантастичний: звичайний комівояжер Грегор Замза одного разу прокинувся комахою.Родина не змогла справитися з таким потрясінням, і Грегор заморює себе голодом.

                   Зав’яка твору – перетворення Грегора (Ι частина).
                   Кульмінація – вигнання Грегора батьком (ΙΙ частина).
                   Розв’язка – смерть Грегора (ΙΙΙ частина).

    Кожна з трьох частин складається з „появи” Грегора у спільній кімнаті і закінчується його „вигнанням”.Відрізняються причини появи Грегора: у Ι ч. він з’являється на вимогу тих, хто знаходиться у кімнаті, у ΙΙ ч. – намагається допомогти зомлілій матері, у ΙΙΙ ч. – зачарований грою сестри на скрипці.Три спроби мав герой як у казці.Але родина тричі відштовхнула його.У своєму ставленні до сина і брата родина проходить теж три етапи: у першій часині – це розгубленість, у ΙΙ ч. – Грегор для них уже чужий, у ΙΙΙ ч. – родина відверто вороже ставиться до Грегора.

М. Хвильовий „Я (Романтика)”

    Даний твір відображає світобачення і переконання автора.Тема і сюжет тісно переплітаються між собою.Композиційно автор будує твір так, щоб якнайкраще втілити свій задум.
    
Визначити мотиви новели.
1. Мотив ночі, тьми.
Цей мотив передає враження про чорну, диявольську роботу трибуналу комуни, а отже, й усієї більшовицької системи, яка створює їх.Тьма панує над світом після вбивства героєм матері, темним і жорстоким буде майбутнє, яке будується такими, як „Я”.

2. Кольорова деталь – „чорний”.
    „Чорний” від побутової переходить до символічної.Разом з епітетом „волохатий” вона створює образ страшного звіра-сатани, який знищує на своєму шляху все живе і свтле.

3. Мотив грози, грому, вибухів.
    Мотив грози і схожої на неї канонади звучить протягом всього твору.Душне і важке передгроззя, яке ніяк не вибухне громом, створює гнітюче враження неминучості катастрофи.Дедалі ближче гроза і неминучості катастрофи.Дедалі ближче гроза і ближче канонада вибухів.Кульмінація мотиву припадає на найтрагічніший момент – коли герой убиває матір.Можливо, за задумом автора, ця гроза повинна була стати для „Я” очисною: справді, після вагань він остаточно вирішує бути „крицевим комунаром”.Але художні деталі створюють інший ефект: гроза не несе герою полегшення, небо не прояснилося, стоїть задуха і не сталося очищення душі.Страшний гріх – убивство матері веде героя далі в темінь, у ніч, чорну безодню до моральної смерті.

4. Мотив безвиході, пустоти, „нікуди”.
Це символічні речі.Повторюючи кілька разів „Я йшов в нікуди”, автор аголошує на моральному перетворенні не тільки персонажа, а й суспільства.Це революція веде в нікуди, це вона збилася зі шляху справедливості.Тому такий трагічний останній акорд твору: „озера загірної комуни” горять в „безвісті”, яка відкривається герою, що стоїть „серед мертвого степу”. 

5.  Мотив фанатизму.
„Я” молиться на „чорний волохатий силует трибуналу комуни”, що так нагадує звіра, сатану.Герой не усвідомлює справжніх людських цінностей, фанатизм вбиває найсвятіші людські почуття: любові, жалю, милосердя.Зображуючи героя-фанатика у тваринному екстазі тупої віри, із затуманеною свідомістю й совістю, автор тим самим викриває суть комуністичної ідеї, що проголосила пріорітет класових цінностей над вселюдськими, духовними.

6.  Мотив нереальності, галюцинації.
Герою щоразу здається, що його мати – це галюцинація.Так підсвідомо він хоче приспати свою совість.У світі непотрібною галюцинацією стали доброта, чуйність, ніжність, людяність, які втілює образ матері.

7. Запаховий образ м’яти.
Цей запах супроводжує образ матері.Вмирає святість, добро у кривавому революційному світі, гине мати – „м’ята вмирає у тузі”.Цей свіжий і печальний запах м’яти протиставлений у тексті запаху смерті, який став звичним для доби революцій і громадянської війни: „пахло розстрілами”.

8.  Поясніть назви творів.
„Я (Романтика)” – головний герой без імені.Можливо так автор хотів підкреслити типовість цієї постаті для дійсності 20-х.Весь твір побудований як внутрішній монолог,  в якому розкривається його „Я” – думки, сумніви, вагання, погляд на світ.Письменник „романтизує” головного героя, який готовий в ім’я революції переступити через власне „Я”.

„Перевтілення” – це те, що відбулося з Грегором.Але хіба не відбуваються перетворення з кімнатою Грегора, зі ставленням родини до нього і фізична смерть – це остаточне „вигнання” його із життя родини.Зображення трагічної самостійності людини у ворожому ій світі є основою експресіонізму.А відтворення первинних відчуттів і вражень, миттєві зміни у сприйнятті навколишнього світу – є основою імпресіонізму ( „Я (Романтика)”).   

9.  Якою вимальовується концепція світу і людини у творах?
Світобачення Кафки – трагічне.Людина в цьому світі – самотня комаха, якій годі чекати від когось допомоги.Світ новколо неї – ворожий.Автор стверджує, що людина доти почуває себе людиною, доки робить іншим добро, а коли вже нічого зробити не може, то стає тягарем.Таке може трапитися в жорстокому, бездуховному суспільстві.

У Хвильового герой убив матір – основу життя, свою совість.Його мати – прообраз тієї незвичайної Марії, а отже й символом прекрасної загірної дами.Герой, убиваючи свою матір, убиває саму ідею.

Син Божий приніс людям „заповідь нову”, проголосив еру любові і милосердя, прийняв страдницьку смерть, щоб урятувати людство.Герой новели теж хоче встановити нові стосунки між людьми, побудувати світлу загірну комуну.Сіючи зло і смерть, герой кладе на алтар своєї фанатичної віри – свою матір, невинну жертву, тоді як Христос пожертвував своїм життям, прийнявши цим на себе людські гріхи.Тому за ним йшли і йдуть учні й через дві тисячі років, тому що образ Ісуса є святим, світлим, життєдайним.А комуністична релігія, що сповідує насильство і смерть приречена сама загинути.


Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Машовець М.П.