План-конспект уроку з теми  “Магнітні  та  електричні явища”
 
Мета уроку:

Освітня: ввести нові поняття “магніт”, “магнітні явища”, “полюси магніту”, “електризація”, “електричний струм”; розповісти про природні та штучні магніти, принцип роботи компаса; виявити, як виникає та передається електричний струм, наголосити на його магнітній природі та тепловій, світловій, хімічній та фізіологічній дії; виявити роль електрики у природі та сучасному житті людини; підкреслити правила безпеки у роботі з електричними приладами.

Виховна: формувати основні світоглядні ідеї про єдність матеріального світу та багатоманітність його форм; сприяти формуванню охайності в роботі та дотриманню правил техніки безпеки; формувати дослідницькі якості під засобами виконання практичної роботи.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення школярів, уміння порівнювати, використовувати опорні знання та життєвий досвід для опанування новими знаннями, робити висновки, аргументовано доводити свою точку зору; розвивати зацікавленість природничими науками та пошуковий інтерес під час демонстрацій та виконання дослідів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:
1    підручник
2    авторська презентація уроку ppt «Магнітні та електричні явища»;
3    робочий зошит
4    зразок залізної руди
5    підковоподібний та  штабовий магніти
6    компас
7   скляна паличка та шовк;
8  ебонітова паличка та вовна;
9   електроскоп або електрометр
 
     І. Організація класу       
     ІІ. Повторення вивченого матеріалу

Питання для фронтального опитування:
1.    Що таке природні явища? Назвіть їх основні групи.
2.    Що таке механічний рух? Назвіть його характеристики.
3.    Що треба знати, щоб обчислити швидкість руху тіла?
4.    Що таке звук? Як він виникає та поширюється?
5.    В яких межах частоти лежать звукові коливання, які ми чуємо?
6.    Які явища називають тепловими?
7.    Що таке температура тіла чи речовини? Від чого вона залежить? У яких одиницях вимірюється?
8.    Як змінюється об’єм тіл та речовин при їх нагріванні та охолодженні?
9.    Що таке світло? Наведіть приклади різних джерел світла.
10.    Як довести, що світло поширюється прямолінійно?
11.    Як довести, що світло здатне заломлюватися?
12.    З яких кольорів складається біле світло?
13.    Як виникає веселка?
14.    Чому вранці та ввечері холодніше, ніж опівдні?
15.    Яку роль у житті рослин та тварин відіграє світло?    Фронтальне опитування   

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу

П л а н:
1.    Що таке магніт. Природні та штучні магніти
2.    Полюси магніту
3.    Магнітне поле Землі та компас
4.    Електризація тіл та електричні явища
5.    Провідники і непровідники електрики
6.    Електричний струм
7.    Електрика навколо нас

1. Що таке магніт. Природні та штучні магніти
     У природі існує речовина залізна руда (магнітний залізняк), що здатна притягувати до себе залізо, сталь, нікель, кобальт та інші речовини. Завдяки тому, що магнітний залізняк притягує до себе інші речовини, люди вперше ознайомилися з магнітними властивостями тіл. Багаті поклади магнітного залізняку в Україні знаходяться в Дніпропетровській та Запорізькій областях.

     Тіла, які мають магнітні властивості, називаються магнітами (від грецького – камінь з міста Магнесії – давнього міста у Туреччині). Отже, залізна руда є природним магнітом.

     Кожний з вас може зробити магніт у себе вдома. Ще в 1269 році П’єр Перегрін написав книжку, яка називалася «Листи про магніти». Він встановив, що якщо стальну спицю потерти природним магнітом, то вона стане магнітом або, як ми кажемо, намагнітиться. Такі магніти дістали назву штучних.

     Для того, щоб зробити магніт вдома, потрібно взяти довгий залізний цвях, молоток або викрутку і покласти їх вздовж напряму, який вказує магнітна стрілка компаса, тобто вздовж лінії «північ південь». Через кілька тижнів ці предмети почнуть проявляти магнітні властивості.

     Магніти широко використовує людина. Ними можна скористатись для кріплення карт, таблиць, для пошуку голки, інших дрібних залізних виробів, для щільного закривання дверей тощо. Намагнічений інструмент дає можливість годинниковому майстру працювати із дрібними залізними деталями, не гублячи їх.

     Залежно від призначення магніти виготовляють різноманітної форми та розмірів. Існують штучно виготовлені підковоподібний та штабовий магніти. В них одна половина зафарбована у синій колір, інша – у червоний. Це зроблено для того, щоб розрізняти північний полюс (Пн.) магніту та південний (Пд.).

Пояснення з елементами бесіди та демонструванням дослідів.

2. Полюси магніту
     Покладемо на столі дрібні цвяхи. Наблизимо до них магніт. Виявиться, що найбільше цвяхів притягнеться до кінців магніту. Ділянки магніту, де виявляються найсильніші магнітні дії, називаються полюсами магніту.

     Якщо магніт підвісити на нитці, то через деякий час він повернеться і розміститься вздовж напряму «північ – південь». Той полюс магніту, який повертається на північ, називають північним полюсом (позначається літерою N), а той, що повертається на південь – південним (позначається літерою S).

Будь-який магніт обов'язково має два полюси. Якщо спробувати розділити полюси магніту, то з цього нічого не вийде. Скільки б ми не ділили магніт на окремі частини, він завжди матиме північний і південний полюси. Навіть найменший шматочок магніту, відокремлений від будь-якої його частини, завжди матиме два полюси.

     Піднесемо магніт до полюсів магнітної стрілки. Північний полюс стрілки відштовхується від північного полюса магніту і притягується до південного полюса. Південний полюс стрілки відштовхується від південного полюса і притягується до північного. Тобто, різнойменні магнітні полюси двох магнітів притягуються, однойменні відштовхуються.

Притягання тіл до магніту дістало назву магнітних явищ. Магніт діє вибірково одні тіла він притягує, інші – ні.

    Виконаємо досліди. Спочатку піднесемо магніт до залізних скріпок – вони притягнуться. Піднесемо магніт до гумки, фломастера, пластмасової лінійки чи коробочки. Жодне з цих ті притягуватися до магніту не буде. Предмети, що містять у собі залізо, нікель та їх сплави (сталь, чавун), притягуються магнітами. Папір, скло, пластмаса, мідь не мають магнітних властивостей. Магніти можуть притягувати предмети через аркуш картону або скло.

3. Магнітне поле Землі та компас
     Магнітні властивості певних речовин були відомі китайцям ще в IV ст. до н. е. Пізніше вони виявили, що магніти завжди встановлюються у напрямку, що показує на північ чи південь. Такий покажчик, мабуть, і був прообразом компаса. «Покажчики півдня» у вигляді людини з витягнутою рукою встановлювали китайці на своїх колісницях.

     У 1595 році англійський фізик Уїльям Гільберт виготовив з природного магнетиту кулю і помітив, що ця куля має два полюси, а магніт або виготовлена з нього магнітна стрілка встановлюється   в   напрямі   північ – південь. Це дало змогу Гільберту припустити, що Земля є великим магнітом.

     На малюнку показане магнітне поле Землі. Південний магнітний полюс Землі знаходиться на півночі, але він не збігається точно з Північним географічним полюсом, а віддалений від нього приблизно на 2100 км. Північний магнітний полюс Землі міститься поблизу Південного географічного полюса.

Для орієнтування на місцевості люди виготовили прилад компас. Хоча напрями на північ і південь компас показує лише наближено, тобто з певною похибкою. Він дає змогу визначати сторони горизонту за будь-якої погоди. Тому компас обов'язково беруть із собою мореплавці, геологи, туристи. Основна складова цього приладу – магнітна стрілка. Вона розташована на вістрі голки і вільно обертається. Оскільки наша планета сама є магнітом велетенських розмірів, магнітна стрілка компаса щомиті відчуває магнітну дію Землі. І тому один її кінець завжди вказує на північ, а інший – на південь.

     Іноді спостерігаються так звані магнітні бурі, коли компас може не показувати правильно напрямку північ-південь. Це буває тоді, коли Сонце виявляє активність і в атмосферу Землі потрапляє значна кількість заряджених частинок, зокрема електронів і протонів.

     Деякі живі організми можна назвати “живими магнітами”. Так, у степах Північної Америки росте невеличка рослина, яку називають сильфіум. Їїї широкі мережані листочки розташовані в одній площині і завжди орієнтовані ребром на північ південь, широкою стороною на захід схід. Для подорожніх сильфіум є надійним компасом. Ця дивна властивість захищає рослину від пекучих сонячних променів і надмірного випаровування вологи.

     Магнітне поле Землі є орієнтиром, наприклад, для слимаків. Якщо на шляху слимака покласти магніт, що діє на слимака трохи сильніше, ніж магнітне поле Землі, то, повертаючи магніт у той чи інший бік, можна змінювати напрям руху слимака.

     Виявлено, що навіть мухи якимось способом відчувають магнітне поле Землі. Німецький учений Гюнтер помітив, що в 90 випадках зі 100 вони сідають на горизонтальну поверхню в напрямку точно північ – південь або схід – захід. Таку саму особливість він виявив у хрущів і термітів.

     Отже, найважливішими властивостями магнітів є:
•    різні частини магніту по-різному притягують залізні предмети; найсильніше притягують полюси магніту;
•    магніт завжди має два полюси: північний і південний; не може бути магніту з одним полюсом;
•    різнойменні полюси магнітів притягуються, а однойменні – відштовхуються;
•    підвішений на нитці магніт розміщується так, що вказує напрям на північ і на південь;
•    Земля є велетенським магнітом.   

Пояснення з елементами бесіди   

4. Електризація тіл та електричні явища
     Не тільки магніти можуть діяти на тіла на відстані. Якщо пластмасову лінійку натерти папером, то вона притягуватиме до себе маленькі клаптики паперу, пір’їнки, тонкі цівки води так само, як магніт залізо. Подібне відбувається, коли до клаптиків паперу піднести пластмасовий гребінець, яким щойно розчісували сухе волосся. В обох випадках це сталося тому, що внаслідок тертя лінійка та гребінець наелектризувалися, тобто набувають електричного заряду. Явище, в результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, називають електризацією тіл, а самі тіла називаються наелектризованими або ж такими, що мають електричний заряд.

     Слово «електрика» ввійшло до науки значно раніше, ніж були винайдені електричні лампи, електродвигуни, холодильники, телевізори, радіоприймачі. Ще за 600 років до нашої ери стародавні греки помітили, що коли бурштин, або янтар (тверда смола хвойних дерев, що росли на Землі сотні тисяч років тому), потерти об вовну, то він набуває властивості притягувати до себе пір'їнки, листочки, соломинки. Грецькою мовою янтар – електрон, від чого й пішло слово «електрика».

     Подібну до бурштину властивість мають й інші речовини й тіла. Якщо скляну паличку, потерту об шовкову тканину, піднести до сухої руки, то можна почути легке потріскування, а в темряві – побачити невеликі іскорки. Іскри можна побачити також під час знімання вовняного або синтетичного одягу в темній кімнаті. Це і є невеликі блискавки і громи. Дуже легко наелектризувати тертям об хутро палички з гуми, сірки, пластмаси, капрону.

     Тіла заряджаються не лише у разі натирання одних тіл іншими. Під час будь-якої взаємодії різнорідних тіл та безпосереднього контакту відбувається їх заряджання. Але при натиранні контакт між тілами щільніший і вони заряджаються сильніше, що легше виявити під час дослідів. Електризуються тіла й від стикання з наступним їх роз'єднанням. Унаслідок стикання скляної палички та шматочка гуми електризується і скло, і гума.

В електризації завжди беруть участь два тіла. Під час електризації електризуються обидва тіла.

Виконуючи досліди з електризації різних тіл, учені домовилися, що заряд на скляній паличці, потертій об шовк, називатиметься позитивним, а заряд на ебонітовій (від англійського слова ебоніт – тверда чорного кольору речовина з каучуку) паличці, потертій об вовну, – негативним, тобто зарядам приписали знаки «+» (плюс) і «–» (мінус).  Таким чином, заряди бувають двох видів: позитивні та негативні.

Під час електризації скла об шовк скло набуває позитивного заряду, а шовк – негативного; під час електризації ебоніту об вовну ебоніт набуває негативного заряду, а вовна – позитивного.

     Для того щоб зрозуміти електризацію тіл, слід пригадати, що речовини складаються з атомів. Учені довели, що в складі атома містяться ще менші часточки – протони та електрони, що мають невід'ємні від них електричні заряди: електрони мають негативний заряд, а протони – такий самий за значенням, але позитивний. Тому вони поводять себе як різнойменні полюси магнітів – притягуються один до одного.

     У ненаелектризованому тілі кількість протонів і електронів однакова. Але коли ми потерли лінійку об папір або ебонітову паличку об ганчірку, то деякі електрони перейшли з одного тіла на інше. Внаслідок цього на лінійці чи ебонітовій паличці кількість електронів та протонів стала різною. Лінійка та ебонітова паличка наелектризувалися і почали притягувати шматочки паперу.

     Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів), ніж позитивно заряджених. Коли тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл пояснюється лише переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.
Найпростішими приладами для вивчення заряджених тіл здавна були так звані електроскопи (з грецької електрон і скопео – спостерігати, виявляти). Електроскоп, виготовлений майже 100 років тому. За допомогою такого електроскопа вже можна було вимірювати певні електричні величини.

Через пластмасову пробку в металевій оправі проходить металевий стержень, на кінці якого закріплені два клаптики тонкого паперу. Оправа з обох боків закрита склом. Якщо провести позитивно зарядженою паличкою або іншим зарядженим тілом по кульці електроскопа, то кулька й стержень, а разом з ними й клаптики також зарядяться. Оскільки одноименно заряджені тіла відштовхуються, то клаптики розійдуться на певний кут. Чим більшого заряду набуває електроскоп, тим на більший кут відхиляються клаптики. Отже, спостерігаючи за змінами кута розходження клаптиків електроскопа, можна зробити висновок про те, збільшується чи зменшується його заряд.

     Часто для дослідів з електрики використовують досконаліший прилад – так званий електрометр Брауна. Тут легенька металева стрілочка, що заряджається так само від металевого стержня відштовхується від нього на тим більший кут, чим більше вони заряджені.

Наелектризовані тіла взаємодіють між собою. Вони або притягуються одне до одного, або відштовхуються.

Зарядимо натиранням об хутро ебонітову паличку і підвісимо її на нитці. Якщо тепер піднести до неї так само заряджену іншу ебонітову паличку, то заряджені палички будуть відштовхуватися. Якщо ж до зарядженої ебонітової палички піднести заряджену тертям об шовк чи сухий папір скляну паличку, то палички будуть притягуватись одна до одної.

З цього випливає: якщо тіла мають однакові заряди, вони відштовхуються одне від одного, а якщо різнойменні – притягуються одне до одного.

Поміркуйте:
1.    Якщо в темряві гладити рукою кота, то можна помітити проскакування іскор і чути легке потріскування. Як пояснити ці явища?

2.    Чому після швидкої ходьби можна помітити, що низ одягу притягується до ніг? Що можна сказати про знаки зарядів одягу і тіла?

3.    Ебонітову паличку натирають хутром. Чи однакові заряди на паличці і хутрі?

4.    Як і чому взаємодіють між собою: а) дві ебонітові палички, натерті об хутро? б) дві скляні палички, натерті об шовк або сухий папір? в) ебонітова паличка,  натерта об хутро, та скляна паличка, натерта об шовк чи папір?

5.    Якщо прозору обкладинку для зошита або книжки потерти об аркуш паперу 10-15 разів, то, віддалені на невелику відстань (близько 10 см), вони притягуватимуться одне до одного. Поясніть чому.

Явища, пов'язані з електризацією тіл, мають назву електричних явищ. Широкого використання вони набули з XIX ст. завдяки дослідженням всесвітньовідомих учених: Шарля Кулона, Луїджі Гальвані, Алессандро Вольта, Андре Ампера, Георга Ома, Майкла Фарадея, Генріха Герца Олександра Попова та багато інших.

5. Провідники і непровідники електрики
Заряди можуть переміщуватися від одного тіла до іншого по деяких тілах. Якщо електричні заряди переміщуються у речовинах (тілах), то такі речовини (тіла) називають провідниками, а якщо не переміщуються – непровідниками, ізоляторами або діелектриками.

Усі метали, ґрунт, розчини солей і кислот у воді є провідниками електричних зарядів. У тілі людини також добре переміщуються електричні заряди. Через тіло людини заряджені тіла розряджаються, тому воно так само є провідником електрики. Якщо доторкнутися до зарядженого тіла рукою, електричні заряди перейдуть на наше тіло, а через нього в землю. Тіло стане незарядженим, тобто втратить електричні заряди.

Більшість речовин у природі не є провідниками. Порцеляна (фарфор), ебоніт, скло, бурштин, шовк, капрон, пластмаси, бензин, гас, повітря непровідники електрики. Тіла, виготовлені з таких речовин, називають ізоляторами (від грецького слова ізоляро – відокремлювати).

6. Електричний струм
     Сьогодні важко уявити собі життя без широкого використання електричного струму. Він живить радіоприймачі та телевізори, комп'ютери і двигуни електропотягів, допомагає готувати їжу і лікує певні хвороби тощо. Що ж таке електричний струм?

Ви вже знаєте, що до складу атомів, з яких складаються тіла, входять заряджені частинки: протони (позитивно заряджені) та електрони (негативно заряджені). Проте за звичайних умов у куску металу електричний струм не спостерігається.

В основі струму лежить магнітна дія. Над магнітною стрілкою, наприклад компаса, розміщений провідник, до якого може бути приєднаний гальванічний елемент, що ним користуються для одержання струму. У разі вмикання струму магнітна стрілка відхиляється – спостерігається магнітна дія струму. Саме наявність магнітної дії і є тією властивістю, що дає можливість говорити про наявність електричного струму. Дослідження показали, що струм створюють рухомі заряджені частинки або тіла.
Як бачимо з досліду, у металевому провіднику струм виник тоді, коли до нього приєднали гальванічний елемент – джерело електричного струму. Металевий провідник має кристалічні ґратки, що утворюються з атомів і позитивно заряджених часток. Між цими частками хаотично рухаються електрони. Коли до такого провідника приєднати джерело струму, то на заряджені частинки металу будуть діяти електричні сили: в одному напрямку на позитивно заряджені частинки, а у протилежному – на негативно заряджені.

Зазвичай, хаотичний рух електронів не припиняється, але всі вони ще будуть рухатись у певному напрямку під дією електричного поля, як рій мошок чи бджіл, що переміщується у певному напрямку під дією вітру.

Саме цей напрямлений рух електронів у провіднику (зокрема металі) і є струмом. Слово «струм» означає рух, потік. У провідниках можуть переміщатися різні заряджені частинки.

Електричний струм – це впорядкований рух заряджених частинок.

     Для практичного використання електричного струму потрібні джерело струму, його споживачі (наприклад, лампи), а також провідники, за допомогою яких струм передається від джерела до споживача. Для вмикання струму користуються вимикачами, а для запобігання пошкодженню приладів – запобіжниками. Усі складові частини з'єднані у замкнене коло. Тому такі установки називають електричними колами.

У замкнених електричних колах розрізняють їх внутрішню частину (власне джерело струму) і зовнішню (все те, що приєднується до полюсів джерела струму).

Щоб електричний струм у провіднику існував протягом певного часу, потрібно мати джерело електричного струму. Добре відомими вам джерелами струму є батарейки, акумулятори для кишенькового ліхтарика, різних електричних іграшок, годинників, мобільних телефонів тощо. Кожне джерело струму має позитивний полюс, на якому нагромаджуються позитивні заряди, і негативний полюс, на якому нагромаджуються негативні заряди, їх умовно позначають знаками « + » і «–».

Потужними джерелами електричного струму є різні типи електростанцій: теплові (ТЕС), гідравлічні (ГЕС), атомні (АЕС), вітрові (ВЕС), сонячні (Геліостанції), геотермальні (ГеоЕС) (використовується теплота Землі) електростанції.

У найпростіших випадках до складу електричних кіл входять: 1) джерело струму; 2) системи з'єднувальних провідників і керуючих пристроїв; 3) споживачі електричної енергії (лампа).

Якщо до джерела струму за допомогою провідників з'єднати електричну лампу, заряджені частинки в провіднику починають рухатися, виникає електричний струм, лампа світиться.

Для вимірювання фізичних величин, що характеризують електричний струм, у коло вмикають різноманітні прилади – амперметри, вольтметри, лічильники електричної енергії тощо.

Електричний струм має магнітну дію, а про його теплову дію ви знаєте з повсякденного життя (електричний паяльник, електроплита, праска, лампа розжарювання та багато інших приладів). Світлову дію струму можна спостерігати на прикладі блискавки, свічення ламп денного світла, полярного сяйва. Електричний струм має також фізіологічну дію, тобто впливає на живі організми, і у багатьох випадках буває дуже небезпечним. Тому під час використання електричного струму слід обов'язково дотримуватися правил техніки безпеки. Струм має також й хімічну дію.   

Пояснення з елементами бесіди.

7. Електрика навколо нас
     Щоб краще уявити значення електрики в нашому житті, подумайте, що могло б статися, якби вона раптом зникла. Відразу замовкнуть радіоприймачі й телефони, зникнуть зображення з екранів телевізорів та комп'ютерів, зупиняться верстати на заводах і фабриках, які приводяться в рух за допомогою електричних двигунів... Навіть звичний автомобіль не зможе рухатися, бо не працюватиме його стартер, за допомогою якого запускається двигун, система запалення, освітлення, контролю... Раптове зникнення електрики в сучасному світі спричинило б величезну катастрофу.

     Зайве говорити про те, що сталося б, якби перестала працювати сучасна електронно-обчислювальна техніка, завдяки якій здійснюється керування величезною кількістю виробничих процесів.

     Вирішальна роль електричної енергії у сучасному житті пояснюється її перевагами перед іншими видами енергії.

     По-перше, електрична енергія найбільш універсальна, вона легко перетворюється в механічну, теплову, хімічну, світлову тощо.

     По-друге, електричну енергію зручно розподіляти між найрізноманітнішими споживачами. Навіть у вашій квартирі від однієї електромережі живляться радіоприймач і телевізор, електрична лампа і холодильник, електрична праска і магнітофон.

     По-третє, електричну енергію можна досить просто передавати на значні відстані без значних втрат. Це дає можливість за допомогою ліній електропередачі енергію подавати від гідравлічних електростанцій, що їх зводять на річках, чи теплових електростанцій, які можна будувати біля покладів палива.

     Сьогодні і, мабуть, у найближчому майбутньому електрика залишається основою наукового і технічного прогресу суспільства.

     У природі також є електричні явища, що супроводжують людину все життя,— це блискавки, величезні електричні розряди, які можуть завдати багато лиха. Тому здавна їх вивчають, щоб знайти надійний захист. Блискавка – велетенський електричний іскровий розряд довжиною декілька кілометрів та діаметром у десятки сантиметрів. Триває недовго: лише десяті частки секунди. Учені підрахували, що кожної доби на всій земній кулі відбувається приблизно одна гроза кожні дві секунди, тобто за добу спалахує близько 8 мільйонів блискавок. Грози найчастіше бувають улітку в другій половині дня. Тривалість більшості гроз близько години. Однак у тропіках і горах вони іноді тривають до 12-13 годин.

      Під час грози внаслідок тертя в хмарах шарів повітря і краплин води відбувається їх електризація. Під час грози наелектризовані хмари можуть зблизитись настільки, що від цього виникає електричне явище – блискавка. Грім, що супроводить блискавку зовсім безпечний. Це звук, який виникає від раптового розширення повітря, що нагрівається під час виникнення блискавки.

Під час грози блискавка також може виникнути між хмарою та землею. Це дуже небезпечно, бо від блискавки трапляються пожежі і гинуть люди. Тому під час грози необхідно дотримуватись певних правил: уникати контакту з металевими тілами. Якщо гроза застала на відкритій місцевості, рекомендується сісти на землю і перечекати її. Можна заховатися у заглибину в землі, а не стояти під поодиноким деревом.

     Окрім лінійної зрідка спостерігається блискавки незвичайної форми. Одні з них нагадують ракету. Інші мають вигляд ланцюжка з точок, що світяться. А деякі виникають як яскрава куля різного забарвлення й величини (10-20 см в діаметрі). Це куляста блискавка, яка повільно й безшумно пересуваючись у повітрі, може проникнути вглиб будівлі крізь щілини, димарі, труби й через кілька  секунд розірватися з сильним тріском або ж безшумно вислизнути в інший отвір. Це дуже рідкісне явище, яке виникає після удару лінійної блискавки. Існує від однієї секунди до кількох хвилин. Природа кулястої блискавки досі не з'ясована.

     Щоб запобігти влучанню блискавки, на будинки та інші споруди встановлюють блискавковідводи.

     Електричне походження мають також полярні сяйва. Вони являють собою разюче явище світіння, що спостерігається на небі найчастіше у полярних областях. Вважається, що цей феномен існує також і в атмосферах інших планет, наприклад Венери. Природа і походження полярних сяйв є предметом інтенсивних досліджень. Вважають, що вони відбуваються в результаті світіння розріджених шарів повітря на висоті 90-1000 км під дією протонів й електронів, які проникають в земну атмосферу з космосу. Розрахунки, виконані на основі багатьох фотоспостережень на Алясці, в Канаді і Норвегії, показують, що близько 94 % полярних сяйв приурочено до висот від 90 до 130 км над земною поверхнею. Максимальна зареєстрована висота появи полярного сяйва близько 1130 км, мінімальна — 60 км. Полярні сяйва мають дуже різноманітні форми, включаючи проблиски, плями, однорідні дуги і смуги, пульсуючі дуги і поверхні, спалахи, промені, променисті дуги, корони. Встановлено, що співвідношення інтенсивності найяскравіших до найслабших полярних сяйв становить 1000:1.

     Іноді в океані, коли над судном проходять грозові хмари, моряки бачать, як на щоглах з’являється світіння, яке супроводжується легким потріскуванням.  Час від часу вогники бігають й по поверхні води. Це вогні святого Ельма – світлові блідо-блакитні або фіолетові електричні спалахи довжиною від 30 см до 1 м і більше. Їх появу моряка вважали добрим знаком, який попереджує про закінчення шторму. Вогні святого Ельма часом виникають на гірських вершинах, а також на шпилях і гострих кутах високих будівель. Вперше їх побачили в епоху Середньовіччя на вежах церкви Святого Ельма. Це явище являє собою електричні розряди на кінцях електропровідників, коли в атмосфері навколо них сильно підвищується напруженість електричного поля. При цьому виникає розряд, але не відразу, як під час блискавки, а поступово. З гострих предметів вилітає безліч електричних іскор, утворюючи світіння.

Отже,
1    Магніти – це природні чи штучні тіла, здатні притягувати до себе інші тіла, до складу яких входить залізо.
2    Однойменні полюси магніту відштовхуються, а різнойменні притягуються.
3    Електричні явища – це взаємодія наелектризованих тіл.
4    У природі існує два види електричних зарядів: позитивні і негативні. Одноименно заряджені тіла відштовхуються, а різнойменно заряджені – притягуються.
5    Електричний струм це впорядкований (напрямлений) рух заряджених частинок.
6    Речовини, в яких переміщуються електричні заряди, називаються провідниками. Речовини, в яких електричні заряди не переміщуються, називаються непровідниками.

Підбиття підсумків вчителем.

ІV. Корекція та перевірка знань

Питання:
1.    Що таке магніт та магнітні явища?
2.    Що називають полюсами магніту?
3.    Як взаємодіють між собою полюси магнітів?
4.    Як за допомогою компаса можна виявити полюси магніту?
5.    Чому  магнітна стрілка на Землі  встановлюється у певному напрямі?
6.    У переліку тіл і речовин вкажіть, які притягуватимуться магнітом, а які – ні: залізний цвях, пластмасова скріпка, цукор, кухонна сіль, залізна та алюмінієва ложки.
7.    Що таке електризація тіл? Звідки походить слово «електрика»?
8.    Які два види зарядів існують у природі, як їх називають і позначають?
9.    Які заряджені елементарні частинки ви знаєте? Як вони називаються і які мають заряди?
10.    Що таке електричний струм? Яка дія струму підтверджує, що він існує?
11.    Які джерела струму ви знаєте?
12.    Які вам відомі дії електричного струму? Поміркуйте, як їх використовує людина.
13.    Що таке блискавка? Як вона виникає? Як себе вести на місцевості під час грози?
14.    Яке значення мають електричні явища у сучасному світі?   

ІV. Домашнє завдання
Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).       

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Коваленком Р.Р.