Конспект уроку до предмету Економіка, 6 клас

Тема: Митниця і мито.

Мета:
1    сформувати в учнів поняття про мито та митницю, їх необхідність;
2    розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення,продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
3   виховувати творчу  активність, самостійність у формуванні нових знань,сприяти професійній орієнтації учнів;

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку.

I   Привітання (настрій на позитив) – 1 хв.

ІІ   Релаксація (1 хв.) – після серйозного веселе
Анекдоти:

ІІI   Нова тема (25 хв.) – опорний конспект для учнів,використання демонстраційного матеріалу

Питання з повторення:
Завдяки якій установі здійснюється процедура перетину кордону товаром? (митниця)

План.
1.    Поняття мита, його визначення, мета.

Що ж таке мито?
Як, на вашу думку, встановлюється його розмір? (мозкова атака)

Отже МИТО
Під поняттям «мито» ми розуміємо усі види мита, податків, зборів або інші види сплати, що нараховуються і справляються на територіях держав Договірних Сторін під час застосування митного законодавства, виключаючи збори та види сплати, які обмежені до приблизної вартості наданих послуг.

Варіанти визначень:

1    Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон країни.

2   Мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

3    Мито - непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

4    Ми́то (істор.) - особлива платня (податок), який сплачували грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони або внутрішні митні застави.

Трішки історії
Перші згадування про торговельні мита, якими на території України обкладалися предмети споживання, відносяться до періоду Київської Русі. Збирачі торговельних мит фігурують у кодексі давньоруського феодального права «Руська Правда».

В період середньовіччя мито було важливим джерелом державних доходів, а також було засобом збагачення тих феодалів і міст, що діставали від уряду права його збирання.

Із другої половини XVІІІ ст. і до утворення СРСР митна справа на території тодішньої Малоросії регулювалась винятково законодавством Російської імперії (Новоторговий статут 1667 р., Митний тариф 1724, 1757, 1850, 1903 рр. тощо; Митний статут 1910 р. та ін.)

З утворенням СРСР відповідно до стандартної схеми федеративного устрою зовнішні відносини і митна справа перейшли під керівництво загальносоюзних органів.

Усього за час існування СРСР було прийнято п’ять Митних тарифів (1922, 1926, 1930, 1961, 1991 рр.), три Митних кодекси (1928, 1964 і 1991 рр.) і Митний статут СРСР (1924 р.). У період 1986-1991 рр. митна система була виділена в окрему галузь державного управління, проте її функції залишалися незмінними і полягали, головним чином, у контролі за збереженням монополії держави на зовнішню торгівлю.

Весь наступний період (до самого прийняття Закону України «Про митну справу в Україні») митна справа залишалась прерогативою загальносоюзного Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР, у складі якого було Головне митне управління

2.    Платники мита та об’єкт оподаткування

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання.
Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що перемішується через митний кордон.

3.    Класифікація різновидів мита

Різниця між митом та державним митом
Мито слід відрізняти від державного мита — грошової суми, що стягується в судових і арбітражних органах, нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об'єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.

На практиці застосовується кілька видів мита:

Ввізне- нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну територію

Вивізне-нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території

Сезоне-застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяці від моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і вивізним.

Спеціальне-застосовується:
- як спосіб захисту українських виробів у цілому;
- як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди національному товаровиробнику;
- як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів.
 антидемпінгове-застосовується у разі:
- ввезення на митну територію товарів, і є об'єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів подібних або конкуруючих товарів.

 Компенсаційне-застосовується у разі:
- ввезення на митну територію товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- вивезення за межі митної території товарів для виробництва переробки, продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.
застосовується у разі:
- ввезення на митну територію товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- вивезення за межі митної території товарів для виробництва переробки, продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.

Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

4.    Митниця, законодавче регулювання митної діяльності
Митниця — установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
Сьогодні митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України (затверджений Верховною Радою України 11 липня 2002, введений в дію з 1 січня 2004), Законом України "Про єдиний митний тариф" (затверджений Верховною Радою України 5 лютого 1992), а також іншими законодавчими актами України, міжнародними договорами

ІV   Завдання для закріплення нової теми (10 хв.)  -задіяти всіх учнів

1    Визначіть необхідність обкладання товарів митом.
2    Чим мито відрізняється від державного мита?

VI   Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівней)

VII   Заключна частина уроку (Установчий слоган- “Як я люблю навчатися”; “Розум дає свободу”...)

Підсумки.
“Знання дорожче за багатство”. (італ. нар. Мудрість)

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.