KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку «Попит та елементи що його визначають.»

Конспект уроку до предмету Економіка, 7 клас

Тема уроку: “ Попит та елементи, що його визначають.”

Мета:
1    сформувати в учнів поняття про сутність попиту, ознайомитись з законом попиту;
2    виявити основні чинники, що впливають на попит;
3    виховувати творчу  активність, самостійність у формуванні нових знань,сприяти професійній орієнтації учнів;

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку.

I   Привітання (настрій на позитив).
ІІ   Нова тема– опорний конспект для учнів,використання демонстраційного матеріалу


План.
1.    Сутність попиту.
“За звичайного і повсякденного
Положення справ попит на будь-які
Товари випереджає їх пропозицію
Давід Рікардо

Зрозуміло, що при одній і тій же величині свого бюджету при незмінній корисності благ, що є на ринку, покупець може придбати різну кількість цих благ, в залежності від їх ціни. Таку залежність кількості придбаних товірів від їх цін за певний проміжок часу, при прочих незмінних умовах, називають попитом. Цей термін, а точніше—“платоспроможний попит”, ввів в наукову лексику видатний англійський економіст Томас Роберт Мальтус (1766-1834рр.). І зробив він це для того, щоб провести чітку границю між мріями людей про отримання в своє розпорядження яких-ось благ та їх реальними можливостями ці блага придбати.

Дуже добре це описав Адам Сміт:
“Навіть дуже бідна людина може, у певному розумінні, мати попит на карету, запряжну шісткою коней; він навіть може бажати мати її, але його попит ніколи не стане реальним попитом, оскільки цей товар ніколи не поступить на ринок для задоволення бажань саме цієї людини. ”


Для ринкових процесів значення мають тільки ті бажання людей, які можуть бути підкріплені грошовими сумами, реально достатніми для купівлі деякої кількості товарів.


Попит у цьому розумінні—це характеристика стану ринку, а точніше, однієї з його важливих складових—економічної логіки поведінки споживача. Реально ці логіка проявляється у тому, скільки товарів люди готові придбати при тому чи іншому рівні ціни, тобто як пов’язані між собою рівень ціни та обсяг(величина) попиту.


Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.

2.    Закон попиту.

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту (рис.1).


Ekon6-227.jpg

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту. Його можна визначити за графіком як параметр точки на кривій попиту: наприклад, обсяг попиту на яблука за ціною 4 гривні за кг становить 20 кг на день.


Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.
Математичним виразом закону попиту є функція попиту:  QD=f(P)
Де QD – обсяг попиту на товар, D – попит, P– ціна товару.
Лінійна функція попиту описується  рівнянням: QD=a–b•P.

3.    Чинники, що впливають на попит

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на  даній кривій попиту (рис. 2).
 Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 3). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.


Ekon6-228.jpg


Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.


Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:


•    нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;


•    нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.


Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:


•    товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціни м’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч;


•    товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.


Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов.


Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки –  за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.
З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою: QD = f(P, ND), де ND – нецінові детермінанти попиту.

ІІІ   Завдання для закріплення нової теми

ІV   Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівней)
Підготувати тему с. 104-114 у підручнику. Вирішити задачі 1, 2 на с. 116-117.


Література:

1.    Моя економіка 8-9, 10 класи – Кириленко Л.М.
2.    Економіка 10 клас  -- підручник – Мельничук В.Г.
3.    Довгань Г.Д., Основи економіки 10-11 класи

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.

Предмети > Економіка > Економіка 7 клас > Попит та елементи що його визначають. > Попит та елементи що його визначають. Конспект уроку і опорний каркас