Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>> Українська література: Слово про похід Ігорів – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу

План-конспект уроку з курсу «Українська література 8 клас» з теми ««Слово про похід Ігорів»–давньоруська пам'ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа. Питання авторства. Композиція поеми.».

Тема уроку: «Слово про похід Ігорів»–давньоруська  пам'ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа. Питання авторства. Композиція поеми.

Мета уроку:  ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, питання авторства; ідейно-тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, культуру зв'язного мовлення, вміння грамотно викладати думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.
Обладнання:  виставка літератури, ілюстрації до твору, мультимедійні засоби наочності, репродукція картини П.Фелдеші «Завойовники Батьківщини».

Епіграф:
Хто Батьківщині добре слугує – вельможних предків не потребує.
Французьке прислів'я

                                               Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина.

ІІ.Перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань.

Інтелектуальна розминка

1.Що вважають найдавнішими пам’ятками світськоїх літератури Київської Русі?
2.Що таке літопис?
3.Який найдавніший літопис дійшов до нас та хто його укладач?

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

Постановка виконавських завдань

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Вступне слово вчителя.

Процес державотворення Київської Русі, її розквіт, міжнародний авторитет сприяли інтенсивному розвитку культури. Київська Русь уже в кінці Х ст. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Культурний розвиток у княжі часи досяг свого епогею.  Високим був міжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав «матір'ю міст руських».

За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв'язки з різними країнами.

Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV. Найвище піднесення східнослов'янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства. Такий  швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі пояснюється, насамперед, загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі і ремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивного міського будівництва. Розвивались такі міста, як Чернігів, Полоцьк, Галич, Смоленськ, Ростов, Володимир. У 1037 році Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.

Прийняття християнства та загально високий рівень культури Київської Русі посилили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими  літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими  лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.

Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом , своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX - XX ст.

«Слово про похід Ігорів» – найоригінальніша давньоруська  пам'ятка і аналізувати її необхідно в контексті тогочасного культурного розвитку.

Історія виникнення «Слова про похід Ігорів».

Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа О.І.Мусіна-Пушкіна. Він придбав його у 1795 р.у  архімандрита Спасо-Ярославського монастиря. Пізніше разом з археографами М.Бантиш-Каменським та А.Милиновським була підготовлена до друку і видана у Москві 1800 р. «Историческая песнь о походе на половцев удельного князя новагорода-северскаго Игоря Святославича, писанная старинным русским языком в исходе ХІІ столетия с переложением на употребляемое ныне наречие». З цього списку було зроблено копію, яку  подарували Катерині ІІ. Проте під час пожежі 1812 р. оригінал списку попав, залишилася лише копія, яка дійшла до наших часів.

Історична  основа  «Слова про похід Ігорів» – боротьба Київської Русі проти кочівних орд і, зокрема, невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича  на половців навесні 1185 року. В Іпатіївському літописі про цей похід сказано, що князь Ігор пішов на половців, «аби їх завоювати».
 Різні погляди дослідників на факт, що відбувся:

1) традиційне трактування: запальний та амбіційний молодий князь Ігоря, який з об’єктивних причин не взяв участь у черговому поході на половців з дружиною Святослава, бо одержав звістку запізно, вирішив здійснити похід самостійно, без дозволу князя київського, тому і похід цей зазнав поразки;

2) трактування історика Миколи Переяслова: «чотири сонця», дружини князів Ігоря, брата Всеволода, сина Володимира, племінника Святослава Ольговича та чернігівського воєводи Ольстина Олексича, прямували у половецьку землю з мирною метою, а саме: одружувати князя Володимира з донькою половецького хана Кончака. Про це свідчить:

а) система символів з весільного обряду: образ світового дерева, на вершечку якого сидять солов’ї, соколи та заєць–символ розмноження; стадо галиць (худоби) для їжі та для виплати калиму; русичі «помчали красних дівчат половецьких» – обряд умикання; образи «нареченої», «половецьких сватів» та синів  Ігоря – «молодих місяців» тощо;

б) русичі прямували лише вдень, відкритою територією, щоб піднесений на довгій палиці бог Див, був здалеку помічений та інформував про мету походу;

в) ритуал весільної зустрічі: коли русичін аблизилися до річки Сюурлій, то половецькі стрільці випустили по стрілі у  бік русичів;

г) зустріч мала відбутися у п’ятницю, у деньбо гині Мокоші, пов’язаної з весняними святами Лади і Лелі, які були у слов’ян покровилельками шлюбу та любові;

ґ) Ярославна, дружина Ігоря, мама Володимира, чекає їх повернення у Путивлі, а не Новгород-Сіверському, стольному граді свого чоловіка тощо.
- А чому ж відбулася битва?

За мотивацією М.Переяслова, київський князь Святослав, позаздривши державницьким успіхам Ігоря, попросив іншого половецького хана Гзака спровокувати битву дружини Ігоря й Кончака.

Питання авторства «Слова про похід Ігорів».

 Інформативне повідомлення підготовленого учня (випереджувальне завдання).

Бесіда.

1.Що таке композиція твору?
2.У чому особливість композиції поеми?
3.Яка роль ліричних відступів?

Композиція  поеми.
-вступ (роздуми автора, у якій манері написати твір);
-основна частина (виступ Ігоревої дружини; похід на половців; битва; поразка русичів; «золотий сон» Святослава; плач Ярославни; втеча Ігоря з полону);
-кінцівка (величання Ігоря, князів та дружини).
Образи твору: хоробрий князь Ігор, сміливий брат Всеволод, далекоглядний князь Київський Святослав, вірна Ярославна (дружина Ігоря), природа, Руська земля.

V. Узагальнення і систематизація знань

1.Вправа «Мікрофон»

1.З якою промовою звертається автор до читача?
2.Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна?
3.Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?
4.Що свідчить про неминучість битви?
5.В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?
6.Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?
7.Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемоги?
8.Який сон бачив Святослав?
9.Яке золоте слово «зронив» князь?

2. Робота з репродукцією картини П.Фелдеші «Завойовники Батьківщини».

3.Коментар доречності підібраного епіграфа.

VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).

Домашнє завдання:
1) опрацювати матеріал підручника (стор.68-91);
2)індивідуальні завдання: образи руських князів.

Використана література.

Прадавня українська література.//Цимбалюк В.Українська література: проб. підручн. для 8 кл. загальноовітн. шкіл, гімназій, ліцеїв та коледжів. –   К.:Освіта, 2001. –   С.32-38.
Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008. –  С.61-91.
Степанишин Б.І. Українська словесність від  прадавніх часів до середини ХІХстоліття. – Тернопіль:Підручники і посібники, 1999. – С.41- 49.
Степанишин Б.І.Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – С.335-361.

Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з української літератури, завдання з української літератури 3 класу скачати}