Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 11 клас>> Українська література: Василь Стус. Біографія поета. Сила волі та стійкість духу. Основні мотиви поезій В. Стуса. Любов до рідного краю, біль і туга за ним

План-конспект уроку з курсу «Українська література 11 клас» з теми «Василь Стус. Біографія поета. Сила волі та стійкість духу. Основні мотиви поезій В. Стуса. Любов до рідного краю, біль і туга за ним»

                         ТЕКСТ ЯК ШИФР
Тема уроку:  В.СТУС. «НА КОЛИМСЬКІМ МОРОЗІ КАЛИНА».
                  ТЕКСТУАЛЬНИИЙ АНАЛІЗ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ. 

Мета уроку:поглибити знання  учнів про поетичний твір, методи його аналізу; розвивати вдумливість, зосередженість, навички дослідницької, творчо-пошукової роботи, тонке чуття слова, образне мислення, вдосконалювати творчу співпрацю у малих групах, оцінювати власні результати; виховувати любов і повагу до краси рідного слова, до нетлінних скарбів поетичної спадщини минулого.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:слайди для мультимедійного проектування із записами опорних схем і таблиць, зразком поезії, аудіозаписи тексту; виставка літератури, портрет поета, ілюстрації до твору.
Форми роботи:репродуктивна бесіда (“вільний мікрофон”), інтелектуальна розминка, робота з опорними таблицями, робота у групах (метод експектації), метод ПРЕС, вправи (“Два – чотири – усі разом”; “Снігова куля”), резюме, робота з опорною схемою, індивідуальна робота з картками самооцінювання.
 Очікувані результати: удосконалення навичок творчо-дослідницької та пошу-кової роботи, вміння робити узагальнення, формування нави-чок самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності, розширення кругозору, адже черпаються знання з суміжних дисциплін – філософії, психології, міфології, релігієзнавства, мистецтвознавства тощо.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

                       Життя – це не долання меж,
                      а навикання і самособоюнаповнювання.
                                          В.Стус

     
Установчо-мотиваційний етап
І.Організаційно-вступна частина.
Вступне слово вчителя.

   Художній твір – явище мистецтва,  це, за словами А.Ситченка, “словесне спілкування автора з читачем у певному історико-літературному і соціальному контексті”. І таке спілкування залежить від рівня сприйняття читача та естетичних переживань, які не властиві реальній дійсності. Щоб зрозуміти твір, слід зануритися у його глибини, з’ясувати не тільки, що слово означає, але й що ним хоче сказати і як каже автор. За словами дослідника М.Бахтіна, “побачити і зрозуміти авторський твір – значить побачити і зрозуміти іншу, чужу свідомість і її світ, тобто другий об’єкт”.
   Поезія народжується на сплеску почуттів, у інтуїтивному, а не раціональному прозрінні прихованої сутності світу і життя: істини виникають зі звуків іноді темних і незрозумілих. Не в інтелекті чи сумі знань сила митця.
   Поезія В.Стуса глибоко людська й універсальна. Причому відносно невелика літературна спадщина митця включає низку віршів, у яких відбиваються творчі імпульси нашого апостола нації – Т.Г.Шевченка,  улюблених німецьких поетів - Ґете і Р.М.Рільке, а також чималий вплив філософії Е.Канта.
 
ІІ.Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку: В.Стус “На колимськім морозі калина”.Текстуальний аналіз поетичного твору.
Мета уроку: поглибити знання  учнів про поетичний твір, типи його аналізу; розвивати вдумливість, зосередженість, навички дослід-ницької, творчо-пошукової роботи, тонке чуття слова, образне мислення, вдосконалювати творчу співпрацю у малих групах, оцінювати власні результати;  виховувати любов і повагу до краси рідного слова, до нетлінних скарбів поетичної спадщини минулого.

Постановка виконавських завдань.
-Розширити відомості про типи аналізу ліричного твору.
-Досліджувати особливості текстуального аналізу ліричного твору.
-Фіксувати та прокоментувати логічні домінанти – асоціативні коди кожної лексії.
-Скласти сенкен.

Інтелектуальна  розминка.
Які результати очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Операційно-пізнавальний етап
ІІІ.Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

Творче дослідження випереджувального характеру.
Методи аналізу поетичного твору. Розгляд опорної таблиці (Додаток 1).
Додаткова інформація.Важливе значення на уроці української словесності має робота над словом під час аналізу поетичного твору. До проблеми щодо методів та методичних прийомів літературознавчого  аналізу в школі звертаються у своїх працях багато дослідників: Г.Токмань (біографічний; культурно-історичний; еволюційний; компаративний; духовно-історичний; формальний; структуральний; текстуальний; деконструктивістський; фемініс-тичний; міфологічний); А.Ситченко (подієвий, пообразний, комбінований, проблемно-тематичний); В.Пахаренко (сюжетний, проблемний, системний); Є.Пасічник (за розвитком дії, композиційний, структурно-стильовий); В.Марко (“за автором”) тощо.
Щодо того, як саме аналізувати ліричний твір, якими методами, за якою схемою, чіткого алгоритму дій не існує.

Різні підходи до аналізу поетичного твору.
 Розгляд опорної таблиці (Додаток 2).

 Репродуктивна бесіда (“вільний мікрофон).
Мета: створення сприятливої атмосфери для усвідомлення учнями індивідуального рівня знань та способи його узагальнення.
*Які ви знаєте типи аналізу поетичного твору?
*У чому особливість кожного з них?
*Який тип аналізу поетичного твору, на вашу думку, найефективніший і чому?

Творчо-дослідницький етап
ІV. Застосування знань, умінь, навичок.

Робота з текстом (у творчих групах).
Методичний коментар.
1.Аналізуючи поезію В.Стуса “На колимськім морозі калина”, виділяю чотири коди (за Р.Бартом) – асоціативні одиниці, які утворюють своєрідну сітку “пізнання”, через яку пропускається текст (Додаток 3).

2.Урок проводиться методом експектаціі (“експектації” – від англ.expectation – очікування).
Учні діляться на творчі групи, кожну з яких очолює учень-експект. Групи одержують завдання випереджувального характеру, опрацьовують їх, на урок представляють результати своїх творчих досліджень (відповідно до лексій). Тобто формують і застосовують вміння читача-інтерпретатора. Експект кожної групи координує її діяльність, фіксує асоціативні коди, за допомогою яких розшифровується текст поезії, який лежить перед кожним учнем та проектується на дошку.

   Лексія 1. “На колимськім морозі калина
              Зацвітає рудими слізьми”.
АКЦ.Незвичайний цвіт калини в умовах колимських морозів.
ГЕРМ. Де зацвітає калина? – На Колимі. – Що незвичайного у цьому? – Розцвітає на  морозі. –У чому особливість її цвіту? – Її цвіт – неприродній: не білий, а рудий. – З чим це асоціюється? – З тривогою.
 СЕМ.Колима, калина , сльози.  Калина – символ роду, родини, України. І ось вона тут, далеко від Батьківщини, на колимських просторах. Випадковість? Ні, для людини, яка є невіддільною від свого краю, - це усвідомлена необхідність, самонавіювання. Це калина. І зацвітає вона  на морозі. Протиріччя?! А цвіт її – “руді сльози”. Чимало українців заховала у своєму лоні колимська земля, про що черговий раз свідчать руді сльози-цвіт. Це родова кров, розпач, страждання, особлива біль душі. Це застережливе попередження.
РЕФ.Роздуми про сенс життя, душевне заспокоєння, “феєричне марення душі”.  

Лексія 2.“Неосяжна осонцена днина,”
АКЦ. Довгий сонячний день.
ГЕРМ.Про який час доби йде мова? – Про день. – Який цей день? – Сонячний, неосяжний.- У чому особливість ставлення автора до написаного? – У нього це не звичайний день, а  днина. 
СЕМ. Не “день”, а саме ”днина” тут, далеко від Батьківщини, “неосяжна” (хоча день зимою короткий), здається вічністю. Автор використовує замість чоловічого роду іменник у жіночому роді. Вона – кохана, рідня, Вітчизна зможуть зігріти сонцесяйно. Та сибірська “осонцена днина” не приносить душевного спокою.  Тюремна вічність. Колюча сучасність. Непередбачувана реальність.
РЕФ. Душа наповнена неспокоєм, тривогою, новими стражданнями. Філософська істина - “буття визначає свідомість” – як зажди, - доречна. А людина за тих жахливих умов існування усвідомлює й іншу філософську тезу, що “рух –це перехід  від можливості до дійсності”. Кожен день може змінити долю. І тому відчуття простору і часу вселяє крихту надії. Життя продовжується. В основі світу лежать матеріальні процеси.

    Лексія 3.“і собором дзвінким Україна
            написалась на мурах тюрми”.
АКЦ.Уявний образ України, як чогось рідного і недосяжного, вималювався  на мурах тюрми – суворій дійсності, яку змінити не реально.
ГЕРМ.Де написалась Україна? – На мурах? – Яких мурах? – Тюремних. – Яким способом? – Дзвінким собором.
СЕМ.Україна – це трунок, який робить поета одержимим.  Україна у ньому і з ним – рідна, отча колиска, яка “собором дзвінким... написалась на мурах тюрми”. Україна – це і трутизна, яка вселяє відчай. Протиріччя душевні породжують протиріччя словесні. Разючий контраст  підкреслює стан душі і є кульмінаційним моментом у сюжетній канві. Собор – символ духовного очищення; тюрма – горе, розпач, душевний біль. Це дві взаємопротилежні  реалії – світ каторжний,  потворний, безкомпромісний і світ, у якому панує добро, довіра, взаєморозуміння. Проте їх заливає світло одного сонця.
РЕФ. Образ тюремних мурів символізує поняття ширше, а саме перифраз “тюрма народів” – Російська імперія. Хочеться вірити, що зло і несправедливість не восторжествують, поки людьми керує Всесвітній Розум, бо “блажен, хто вірить”. І настануть ще “часи Астреї”, тобто прийде щаслива пора.

Лексія 4.“Безгоміння, безлюддя довкола,
            тільки сонце, і простір, і сніг”.
АКЦ.Навколо тихо і безлюдно – широкий простір, кругом сніг та сонце вгорі – єдиний свідок навколишньої дійсності
ГЕРМ.Що довкола? – Безгоміння, безлюддя.- І зовсім нічого? – Тільки сонце, простір та сніг.
СЕМ. І тривожно, що довкола “безгоміння, безлюддя”. І ця самота чисто особиста, надто в часи колимського заслання. Поет відчуває себе самотнім серед таких же каторжан, як і він сам. Та чи самотній? А ”сонце, і простір, і сніг”? І уявляється така ідилія... Автор наголошує, що життя, яким би воно не було, все-таки триває, поки світить сонце, поки є простір для вільнодумства та чистоти помислів. Тільки силою духу Поет, сидячи за гратами, міг прихилити небо. Небо у Стуса  - це безмежність духу, у якому шукала надійного плеча його думка, його “Стасті по Вітчизні” (саме так мріяв назвати одну із поетичних збірок митець). Тому і поезія у цей час – це крик душі, іспит серця.
РЕФ. Ідилічна картина, яка навіює різні відчуття: тривогу, застереження, заспокоєння. Мимоволі згадується вислів зі “Слова о полку Ігоревім”: “Див кличе над деревами” [2, с.76], тобто сповіщає про небезпеку. Це наче затишшя перед бурею. А за римською міфологією, асоціюється з “Марсовим полем”. Мученицький шлях автора асоціюється зі шляхом Христа – шляхом жертви і любові, де любов – це усвідомлена жертва. Україна асоціюється з Богородицею, що породила сина для страждання заради спасіння людства. Відчувається духовний зв’язок матері і сина.

Лексія 5. “І котилося куль-покотьолом
            моє серце в ведмежий барліг”.
АКЦ.Невимовно важко на серці.
ГЕРМ.Який стан душі? –  Хвилини відчаю. – І  нічого не можна змінити? – Розпач переповнює все єство, серце наче викочується з грудей.- І куди? - “...у ведмежий барліг”
СЕМ.Серце, наче вирване з грудей, котиться “куль-покотьолом”. Це складне плетиво асоціацій – результат нелегких душевних переживань. Ведмежий барліг асоціюється з безнадією, відчуттям приниження людської гідності. Це бездонна прірва, ціпкі імперські лапища, з яких вирватися практично неможливо. 
РЕФ. А життя у цей момент як мартиролог: кадр за кадром, наче у фільмі, перед очима пережиті страждання, переслідування, звинувачення... Відчувається психологічна напруга митця. Терновий вінок так не личить поету

 Лексія 6.“ І зголілі модрини кричали,
            Тонко олень писався в імлі,”
АКЦ. Таке складається враження, що все на мить заніміло, лише крик модрин зголілих модрин та силует оленя в імлі  нагпдують , що життя продовжується.
ГЕРМ.У  якому стані модрини? – Критичному.- Що прро це свідчить? – Модрини зголілі кричали. – Вони одиноко страждали? – Ні, ще в імлі вимальовувався олень.
СЕМ.Від дикої несправедливості ідеологічного режиму Російської імперії кричали навіть “зголілі модрини” та “олень писався в імлі”. Ці метафоричні образи – не плід безпідставної уяви митця.
РЕФ.Кожна жива істота своїм єством відчуває наближення небезпеки, часто володіє даром передбачення у екстремальних умовах існування. У Євангелії від Луки читаємо: “Кожен камінь кричить” (19.40)[1,с.102]. Адже саме тут – корінь зла, несправедливості. Саме тут чинять самосуд, жертви якого – еліта української нації. Проте це - Піррова перемога, бо дух – незнищенний.

 Лексія 7.“і зійшлися кінці і начала
           на оцій чужинецькій землі”.
АКЦ. Життя і смерть злилися воєдино на чужій далекій, нерідній землі, яка стала місцем вигнання чесних людей, з незаплямованою совістю.
ГЕРМ. Що зійшлося до купи? – Кінці і начала? – Де саме це відбувається? – На чужинецькій землі?
СЕМ.Чужинецька земля – Колима – це саме та точка, у якій “зійшлися кінці і начала”. Початок кінця. Проте відбуваються діалектні зміни у природі та суспільстві. Усе тече, усе змінюється, з часом стає на свої місця. І кожному буде за діла його. Бо, за Біблійною істиною, “не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!” (Книга  приповістей Соломонових”, 17.26) [1,с.649]. Україна як незнищенність духу – мета життя поета, символ світла і самоствердження.
РЕФ.Думки, матеріально втілені у поетичні рядки та щоденникові записи, неволя в небагатьох деталях – це мікрокосм  митця. Людина повинна цінувати життя, бо воно дається їй лише раз, людина повинна шанувати життя, бо воно – безцінний скарб і бути вдячним Богу за нього. Та як би не складалися життєві колізії “свічка індивідуального людського існування, запалена природою, землею, Богом, має горіти стільки, скільки їй дано” [10, с.10].
Уся поезія асоціюється з Біблійною розповіддю про коней Апокаліпсису, на яких їхатимуть чотири містичних вершники, несучи людству нещастя та загибель. Адже саме ті містичні вершники і є представники вищого ешелону тюрми народів, які принесли людству багато непоправного горя, нещастя, сіючи всюди ворожість, зневіру, злобу, смерть.

Резюме.
 (Відтворення учнями-дослідниками логічної домінанти – асоціативного коду кожної лексії, які записуються на дошці.).
Лексія 1. У муках страждань зародилось життя.
Лексія 2. Крається серце від див споглядань.
Лексія 3. Радість, воскресла із небуття, –
Лексія 4. Акорд сонцесяйних життєвих дерзань.
Лексія 5. Їдкий щем чужини –  душевні муки.
Лексія 6  Ностальгія – тривожний неспокій  розлуки.
Лексія 7. Алогічність життєвих колізій – сенс життя.
Висновки.Отже, те, за що все життя боровся поет, за що поклав на вівтар найдорожче – життя і була  - УКРАЇНА.

 Метод ПРЕС. Висновки учнів.
    На мою думку, поезія завершується  так само сумно, як і починалася.  Бо митець у стані душевного дискомфорту, а житейське море – безпощадне.      Наприклад, ”На колимськім морозі калина
              Зацвітає рудими слізьми...
             ...і зійшлися кінці і начала
              на оцій чужинецькій землі”.
Отже, поезія “На колимськім морозі  калина” В.Стуса – це глибина думки, своєрідний шифр, у якому закодовано мовні знаки культури, що мають неабияке значення для неординарного сприйняття тексту.

Системно-узагальнюючий етап
V. Закріплення знань, умінь, навичок.

Робота в групах. Вправа   “Два – чорити – усі разом”.
Запитання для І групи.
-Яким у вашій уяві постав образ ліричного героя з даного поетичного твору? Чи  відповідає він авторському “я”? Відповідь аргументувати.
Запитання для ІІ групи.
-Чим зумовлені манера добору і використання лексичного матеріалу у поетичному творі? Відповідь аргументувати.
Запитання для ІІІ групи.
-Яка роль художніх засобів у сприйнятті зображуваного? Відповідь аргументувати.

VІ. Підсумки уроку.
- Вправа “Снігова куля”.
1.Які методи аналізу ліричного твору вам відомі?
2.У чому особливість текстуального методу аналізу поетичного твору (За Р.Бартом)?
3.Що лежить в основі “комбінаторної безконечності” при текстуальному методі аналізу поетичного твору?

- Сенкен. (Правила складання сенкена - додаток 4).

І.Митець
Талановитий, незабутній.
Страждає, творить, надіється.
Непокірний долі, спавжній патріот –
Василь Стус.
   
 ІІ. Колима
Засніжено-непривітна, ненависна.
Відштовхує, принижує, зловтішається.
Втрачено сенс безцінного життя.
Чужина...


VІІ.Оцінювання. Самооцінювання знань учнів (Додаток 5).
VІІІ.Домашнє завдання:
Написати твір-роздум на тему “У драмі людській небагато дій...”(Л.Костенко).

Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б..

_{Книги, підручники української літератури скачати, конспект на допомогу вчителю та учням, навчатися онлайн}