KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку до теми «Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком»

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова:«Cкладне речення з різними видами сполучникового зв'язку»


План-конспект уроку з курсу «Українська мова 9 клас» з теми «Cкладне речення з різними видами сполучникового зв'язку»





ТЕМА УРОКУ: СКЛАДНЕ  РЕЧЕННЯ  З РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (за повістю “Монолог перед обличчям сина” М.Г.Івасюка)

МЕТА УРОКУ: узагальнити і систематизувати знання учнів про складне речення, особливості його будови, засоби зв’язку між простими реченнями у складному, уміти обгрунтовувати вживання розділових знаків, специфіку складних сполучни-кових речень у сюжетній канві твору, вдосконалювати навички лінгвістичного аналізу, дослідницької, творчо-пошукової роботи, роботи зі словом;  розви-вати уважність, зосередженість; виховувати любов і повагу до краси слова, до мистецького надбання рідного краю.
ТИП УРОКУ:   урок узагальнення та систематизації знань.   
ОБЛАДНАННЯ: виставка літератури, портрети  М.Г.Івасюка та В.М.Івасюка, ілюстрації, критичні матеріали, опорні схеми, блок-схеми, роздатковий матеріал, перфокарти, схема-алгоритм визначення складного сполучникового речення, ТЗН.
ФОРМИ РОБОТИ:репродуктивна бесіда (“вільний мікрофон”), усне повідомлення на лінгвістичну тему, коментоване письмо, інтелектуальна розминка (“снігова куля”), лексична робота, синтаксична олімпіада, пошуково-дослідницька робота, аудіювання з елементами творчого конструювання (“коло ідей”), самостійна робота, виразне читання поезії.

                                                                             ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ
                                                                                                                                                                      Весна сплела із рути
                                                                                                                                                                      Вінок для тебе, сину...
                                                                                                                                                                                            М.Г.Івасюк


Методичний коментар. Учні працюють у творчих дослідницьких групах, поділені методом випереджувального особистісно зорієнтованого підходу до навчального процесу. Це – мовознавці, літературознавці, біографи, декламатори, дослідники. Кожна з груп взаємодоповнює іншу. Протягом уроку вчитель та учні коментують виставку літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті текст твору, опорні конспекти, схеми, таблиці, роздатковий матеріал, словники, блок-схеми, перфокарти.

                                                                     УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І. Організаційно-вступна частина
Вступне слово вчителя. Рада вітати всіх присутніх на святі зустрічі з його величністю – Словом. Коштовний словесний вінок з сонцесяйної рути-м’яти, запашного любистку, багряних маків та голубоокого барвінку так личить найдорожчому скарбу для кожної людини – рідній мові. У її володіннях багато незвіданого, казкового, таємничого, що чекає на своїх дослідників. Перед нами гостинно відчиняє двері поважний пан Синтаксис. Що йому підвладне у мовному палаці? А досліджувати таємничі синтаксичні лабіринти ми будемо занурившись у глибінь словесного безмежжя повісті М.Г.Івасюка “Монолог перед обличчям сина”. Адже сьогоднішній урок словесності є логічним продовженням аналізу унікальної повісті-біографії, повісті-реквієм, повісті-зойку, яка пронизана щемливою батьківською любов’ю і надрукована  окремою книжкою вже після смерті автора. І на сьогоднішньому уроці спробуємо ще раз припасти спраглими вустами до цієї незвичайної перлини, пройнятися батьківською любов’ю, поспівчувати люблячим рідним та систематизувати свої знання про складне сполучникове речення.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Тема нашого уроку: “Складне сполучникове речення (за повістю “Монолог перед обличчям сина” М.Г.Івасюка).
Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання  про складне сполучникове  речення, особливості його будови, засоби зв’язку між простими реченнями у складному, уміти обгрунтовувати вживання розділових знаків, специфіку складних сполучникових речень у сюжетній канві твору, вдосконалювати навички лінгвістичного аналізу, дослідницької, творчо-пошукової роботи, роботи зі словом; розвивати уважність, зосередженість; виховувати любов і повагу до краси слова, до мистецького надбання рідного краю.
Творче завдання, над яким учні працюють протягом уроку:
     1.Аргументовано довести, чи доречно підібраний епіграф до теми уроку.
     2.Скласти сенкан.
     3.Фіксувати та прокоментувати логічні домінанти - асоціативні коди кожного етапу уроку (“складання резюме”).
Репродуктивна бесіда (“вільний мікрофон”)
 Мета: створення сприятливої атмосфери для усвідомлення учнями індивідуального рівня знань та ступеня його узагальнення.
     Що є предметом вивчення синтаксису? (Словосполучення та речення).
     Що називається реченням?
(Реченням називається інтонаційно та граматично оформлена одиниця мовного спілкування, що виражає закінчену думку).
      Які ви знаєте речення за будовою?  (Прості та складні).
      У чому особливість складних речень?
(Складаються з двох і більше частин, які умовно називаються простими реченнями).
      Як оформляються смислові зв’язки між частинами складного речення?
(За допомогою сполучників, сполучних слів, інтонації, порядку розміщення частин складного речення тощо).
     Назвіть наукові терміни, що стосуються цієї теми.
 (Речення, смислові зв’язки, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, багатокомпонентне, одиниця мовного спілкування, сполучники, сполучні слова тощо).

                                                     ОПЕРАЦІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП
ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів з теми
Усне повідомлення на лінгвістичну тему «Спосіб визначення складного сполучникового речення». Робота зі схемою-алгоритмом.  

Коментоване письмо
Завдання: виконати синтаксичний розбір речень, записаних на дошці,  прокоментувати способи зв’язку між частиними речень у складному
1. Я відчуваю в собі пісенну силу, що не дає мені спокою ні вдень, ні вночі.
2. У своїх піснях Володя намагається приживити на дереві саду народного мелосу новітні ритми, і юнак експериментує поєднання прабатьківського із свіжістю світовідчуття.
3. У сімдесятих роках Володимир Івасюк - популярний композитор-пісняр, проте, будучи непрофесійним митцем, силою свого неабиякого хисту він зумів створити такі  шедеври, які стали явищем у сфері пісенної частини музичної культури не лише України.

Інтелектуальна розминка  (“снігова куля”)
   У чому особливість будови аналізованих речень?
(Усі вони складні, бо складаються з двох (трьох) частин, які умовно називаються простими реченнями).
   Для якого стилю мовлення вони характерні? (Для художнього стилю мовлення).
   Яка логічна домінанта аналізованих речень? (Талант).

                                               ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП
ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок
Лексична розминка. Робота з етимологічним словником
        Культура мовлення:  талант//талан.
Через старослов’янську мову слово “талант” запозичене з грецької мови. З ХІ ст. грецьке слово “талант” означало “терези”, потім – “вантаж”, тобто “якийсь вантаж”. Звідси – “крупна грошова одиниця” у давніх греків і римлян. У залежності від часу і території значення слова “талант” змінювалося, проте “талант” завжди був найбільшою і найціннішою грошовою одиницею. Ця обставина, а також, мабуть, вплив іменника талан викликали у слова “талант” переносне значення – “обдарованість”, яке закріпилося в українській мові з другої половини ХVІІІ ст. Отже, ми користуємося вторинним значенням цього слова.
      Робота з тлумачним словником.
Талант – 1) видатні природні здібності;
                 2) людина з видатними природними здібностями.
Слово “талан” зустрічається у словниках з першої половини ХVІІІ ст. Його первинне значення – “успіхи на полюванні” – “щаслива доля” – “природнє обдарування”. Це слово запозичене з тюркських мов, у яких “талан” – це “здобич”.
Отже, безталанний – нещасливий, обездолений; таланити – щастити, а талановитий – обдарований.
Учитель. Прослідкуємо філософську домінанту творчості і відтворимо її схематично (робота у творчих групах).

                                      ФІЛОСОФСЬКА ДОМІНАНТА ТВОРЧОСТІ
       

Kart-04.jpg
           
            

Коментар дослідника
 Вічність буття завжди вражає, наслідком є гармонія, тобто досконалість. Гармонія породжує красу. Краса небезпечна, вона породжує талант, а талант не може існувати без творчості. Гармонія світу краси – пісня. Отже, пісня – маленька проекція божественної гармонії.
Учитель. Саме таким талановитим композитором-співцем, буковинським жайворонком, орфеєм на олімпі пісенної слави був В.М.Івасюк. Його життя - наче спалах, мить. Він був одним із тих, які народжуються раз на століття...
О, як мені жилось, і як мені страждалось!
І як мені навіки взнаки воно далось!
А що таке життя? Чи те, що переждалось?
 Чи все-таки життя – це те, що відбулось?
                                 Ліна Костенко                                                                                                                                                     Доля приготувала митцю багато випробувань,  доля “сорочку випрала в отруті Несса і сина мого в неї зодягла”, - з болем у серці писав батько - людина багатогранного мистецького світогляду, енциклопедичних  знань, педагог, вчений, публіцист, прекрасний майстер пера М.Г.Івасюк.
Талант мусить зазнати випробувань на складних життєвих поворотах, щоб утвердитись у своїй суті та силі.
Звернімось до повісті і згадаймо:
     Як М.Г.Івасюк описує той тремтливий час – час очікування народження сина       -Яким іменем вирішив його назвати і чому?
Учень зачитує уривок з повісті.
“Зимі, здається, немає кінця. Уже початок березня, а сніги метуть, як навіжені. Наше районне містечко Кіцмань погрузло до самого пояса. З хати не хочеться носа висунути. Ні пройти, ні проїхати, зима ніби зводить з нами якісь рахунки. Та я з легкістю проходжу по тих кучугурах – ніби лечу, ледь торкаючись їх черевиками. Я – молодий, збентежений, щасливий – чекаю сина... Бігаю по тих снігах до лікарні, а в голові весь час зринає гарне, мелодійне ім’я – Володимир, Володько... Його мають два поети, якими я давно захоплююся, - Володимир Самійленко та Володимир Сосюра. Я пошепки повторюю  ім’я свого сина. Який він собою? Які оченята, носик, губки? Я зараз його побачу... А ти, хурделице, не дмухай в обличчя, бо ти мені не страшна... Торкаюся устами зблідлого чола втомленої матері і стаю зачарований перед сином... Я потримав на руках сина, подарованого мені долею на світанку 4 березня 1949 року...”
Учитель. Батько мріяв назвати сина Володимиром. А чи не помилився він у виборі? Адже до вибору імені дитини треба ставитися дуже серйозно, бо ім’я – це генетичний код людини. Недарма колись називали дітей двома іменами, одне для широкого загалу, інше – для вузького кола, щоб не накликати біди.
     Що означає ім’я Володимир?
 Робота з довідковою літературою.
Учень-дослідник. Володимир  - від праслов'янського – влада і великий (силою великий); за іншим тлумаченням – володар світу; правити і знаменитий.
Учитель. Як ви думаєте, чи не помилився батько у виборі імені сина?
(Ні, не помилився, адже велика сила таланту зробила Володимира Івасюка відомим на весь світ, хоча би своєю “Червоною рутою”).

Робота з картками-блоками (на основі аналізованого твору)
   У чому багатогранність таланту В. Івасюка?
(Поет, композитор, виконавець власних пісень, захоплювався фольклором (записував народні легенди та пісні, які лягали в основу його пісенної творчості), малюванням (його перу належить чимало оригінальних портретів, вирізнявся акторськими здібностями (знімався у фільмі “Юлька” на Одеській кіностудії)).
   Яка пісенна спадщина В.Івасюка?
(107 ліричних пісень, а також романси, балади, глибоко патріотичні громадянські твори, танцювальні мелодії, написав музику до вистави “Прапороносці” за романом О.Гончара).
   Як розповідає сам Володя про миті творчого натхнення?
(За сторінками щоденника В.Івасюка 1968 р.:“У мене бувають інколи такі моменти – до певного часу я почуваю себе нормальною людиною, а за декілька секунд мене охоплює невизначене бажання співати. Тоді я тихенько віддаляюся від усякого товариства і чекаю кінця цієї “музичної повені”. Іноді це почуття не лишає мене днями. Я ходжу сам не свій, а мати наступаючи мені на п’яти, тихенько запитує: «Що з тобою?», друзі-товариші дивно посміхаються і, взагалі, мені в такі моменти дуже незручно. У такі дні я пишу пісні. Вони є для мене немовби святом. Всю сіру прозу довкола себе я розфарбовую тільки рожевими фарбами свого уявлення. Зі мною залишаються тільки ритми і гармонія»)
     Яка пісня прославила ім’я композитора-початківця? (Без сумніву, “Червона рута”).
     Що наштовхнуло Володимира Івасюка до створення  “Червоної рути?”
(Нотатки зі щоденника: “Співанку про червону руту (спершу хотів назвати її “черлена рута”) почув від однієї жіночки. Влітку їздили в с.Розтоки Путильського району, де відбувалися зйомки фільму “Білий птах з чорною ознакою”... Їхали назад, чую, жіночка співає:
Червоная рута, чого ти зів’яла?
Молодая дівчинонько, чого-с заплакала?
Мене вразило словосполучення «червона рута». Вдома в батька продивився фольклорні збірники, не знайшов. Лише в одній збірці Академії наук знайшов цю легенду. У Володимира Гнатюка. Хотілося характерну деталь якусь використати, як, наприклад, цвіт папороті, чар-зілля. Усі купальські співанки побудовані на слов’янських шуканнях квіту. Пов’язано з культом людини, а виражається через пісню... Потрібно мати образ цілком закінчений. Я хочу знати, про що пишу. До деталей. Звідси характер, форма музики і вірша Іноді несподівані”).
    Як про це описує автор у повісті?
Учні розповідають легенди про червону руту.
1.Рута взагалі цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється й таке, що вона один раз на десять років зацвітає червоно. Чим пояснити цю таїну? Її розкриває стародавня грецька легенда про кохання юнака і дівчини. Від їхнього кохання розквітали поля й ліси, люди раділи, співали пісень. Та на горе закоханим врода дівчини викликала любов у серці старезного бога Еола, який почав залицятися до красуні – удень і вночі він її чарував облесними словами та обіцянками. Хотів, щоб дівчина зиркнула на нього прихильно і відповіла любов’ю на його пестощі. Та вона й чути не хотіла про нього – була вірна юнакові.
Ревнощі запопадливого Еола не знали стриму. Він геть оскаженів і, нарешті, помстився за своє нерозділене кохання та потоптану й зневажену гідність божка. Він вибрав хвилину, коли закохані прийшли на побачення, накинувся на хлопця й дівчину і відняв у них життя.
Жалюгідний стариган! Хоч йому було вже понад тисячу літ, не міг збагнути просту істину: кохання твердіше від каменя, палкіше від вогню і сильніше від смерті.
Любов дівчини і юнака не загинула, а перетворилася у дві квітки: у руту із жовтим суцвіттям і червонястими листочками та лілувато-рожевий ясенець. Вони, як двоє дітей, завжди і всюди одне біля одного. Ясенець трохи вищий, - ніби для того, щоб пильнувати, аби якийсь стариган не забрав його кохану.
І рута не байдужа до ясенця: один раз на десять років розквітає червоним цвітом, аби коханий милувався нею й увібрав її вроду в своє серце. Якщо під час того чудодійного цвітіння будь-яка дівчина знайде той дивоцвіт, то візьме у нього всі чари і причарує назавжди свого коханого легеня.


2.На Україні відомі різні варіанти цієї легенди. Так, літературознавець О.Ю. Романенко в нарисі “Чар-зілля” розповідає про дівчину-гуцулку, яка шукає червону руту:
“Вона спотикається об коріння, падає, піднімається знову, долає темряву і страх. І коли вже, здавалося, вибилася зовсім із сил, не мала змоги підвестися, побачила раптом попереду чарівний вогник. Так, це вона, чарівна рута-квітка! Небагатьом судилося побачити її й зірвати... Тільки раз у двадцять років заполум’яніє на руті червоний цвіт замість звичайного жовтого, і то ненадовго. Знайди в собі сили, підведись, зірви чарівний цвіт, і він принесе тобі щастя. Ти будеш коханою завжди, ти не відатимеш гіркоти розлуки і гострого болю зради. Зірви ж скоріше квітку і вручи її красному легеню, що з’являється кожну ніч у дівочі сни, і ви станете нерозлучними довіку.
О, чарівні легенди Карпат! Скільки вас виринає із сивої давнини, скільки вас твориться довкола!”


3.Червона рута – це не західноукраїнський чи буковинський регіональний символ, а загальноукраїнський, який побутував у різних варіантах у багатьох частинах України, відбиваючи важкі події в історії нашого народу.
... Ворожа навала вдерлася на українську землю, грабувала, спалювала, знищувала все до щенту, але червону руту жорстокі нападники не могли знищити – вона зоставалася жити: спалахувала тільки голубим полум’ям, але не згоряла у вогні. Була символом вічно живого і незнищенного українського народу. Та ось настало горе. Одного парубка схопили хижі заброди і запроторили на невільничу галеру. То була гнітюча і важка неволя, а ворог такий жорстокий, що галерники втратили надію на порятунок. Та сталося диво. Кохана того парубка важко побивалася, гірко оплакувала його сумну долю. Дівчина добре знала, в чиїх руках він перебував. Коли з України відлітали журавлині ключі, кохана піднесла вгору червону руту і попросила одного з птахів: “Передай, любий журавлику, цю квітку моєму коханому, хай він пам’ятає мою любов до нього”. Журавель узяв у дзьоба ту диво-квітку, і, пролітаючи понад морем, побачив галеру з невільниками. Опустився до неї й кинув парубкові-невільникові подарунок коханої. Полум’я червоної рути розворушило серце коханого та його побратимів. Вони згадали рідну Україну, батьків, матерів, коханих жінок та дітей. Ці спогади розбудили в них неймовірні сили і страшну ненависть до зайд. Галерники побили своїх наглядачів і, захопивши корабель, ніби полетіли, до берегів рідного краю.


4.В.Самородов, студент Полтавського сільськогосподарського інституту, намагається науково обгрунтувати поетичне поняття червоної рути. 18 липня 11972 року він друкує у рівненській газеті “Зміна” статтю “Червона рута”, в якій дає опис чарівної квітки:
“Дехто вважає, що такої рослини насправді немає. Та це не так. Росте вона лише в нашій країні. У дикому вигляді зустрічається в Криму та в деяких місцях на кордоні з Туреччиною. З давніх-давен її розводять на городах по всій Україні як лікарську рослину. Ще в 1896 році у своїй книжці “Життя рослин” Кернер згадував і відносив її, як це не смішно, до рослин, які використовують у чаклунстві та ворожінні... Тепер багато наших вчених радить застосовувати руту для лікування нервових захворювань... Висушені квіти рути мають дуже приємний запах троянди і їх використовують для різних домашніх потреб”.
 
Методична ремарка. На фоні звучання пісні “Червона рута”(у виконанні автора - Володимира Івасюка, Назарія Яремчук, Василя Зінкевича на фестивалі «Пісня року-1979»)- спогади батька М.Г.Івасюка зачитує учень-дослідник:
“Справжнє свято Володиної музики й поезії – 13 вересня 1970 року. Пополудні з Театральної площі Чернівецька телестудія транслює на Україну, поряд з іншими піснями, і твори Володі – “Червону руту” і “Водограй”(над якими працював 6 років). Пісні Володі викликали здорову й приємну сенсацію, чернівчани голосно заговорили про нього, зацікавилися ним... Після цього свята упродовж десяти років говоритимуть і писатимуть про Володю всіляке, але ніхто не заперечуватиме його небуденний талант” (р.15, с.110-111).

Синтаксична олімпіада
Методична ремарка. Робота з перфокартами та роздатковим матеріалом у творчих групах (на чолі кожної – референт-консультант, який здійснює загальний контроль груп і коментує результати роботи).
Завдання: а) позначити за допомогою перфокарт вид складного речення: 1-а група  – складносурядні; 2-а - складнопідрядні; 3-а – з різними видами зв’язку.
1. Пісні злетіли на дужих крилах мелодій, які милували не лише слух, а зворушували вони серця молодих і старших. 2. Про “Водограй” згадували менше, рідше, а фантастична “Рута” всіх приголомшила своєю неординарною суттю. 3. Вона ж сама споконвіку жила у легенді на нашій землі, чекаючи, щоб хтось, молодий і сміливий, відкрив її і дав місце у людській свідомості. 4. Рута взагалі цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється й таке, що вона один раз на десять років зацвітає червоно. 5. Цю таїну розкриває стародавня грецька легенда про таке кохання двох молодих людей, від якого все навкруги раділо і співало. 6. Та на горе закоханим врода дівчини викликала любов у серці старезного бога Еола, і почав він залицятися до красуні вдень і вночі, чарував її облесними словами та обіцянками...
Відповідь-код: І-2,6; ІІ-3,5; ІІІ-1,4.
(2 та 6 речення – складносурядні, бо частини складного речення з’єднані сполучниками сурядності: протиставним а та єднальним і ; 3 та 5 речення – складнопідрядні, бо частини складного речення з’єднані сполучником підрядності щоб (3 реч.) та сполучним словом якого (5 реч.); 1 та 4 речення – з різними видами зв’язку –підрядним та сурядним (1 реч.), сурядним та підрядним (4 реч.)).

Учитель. Батьки-педагоги старалися виховувати сина в дусі патріотизму, любові до рідного краю, до України. І тому так боляче сприймає Володя закиди окремих керівних працівників, що він ”занадто захоплюється творами українських поетів, а від того захоплення “попахіваєт” українським націоналізмом.”
Учень зачитує спогади батька М.Г.Івасюка:
“Ходячи широкими кроками по кімнаті, Володя обурювався. Був збентежений і злий.
Я намагався його розрадити. Та він махнув різко рукою і відповів:
-Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Синиця має каркати, як ворона, а півень кукурікати, мов качур. Корова має іржати, а кінь вити по-собачому. Тільки таким чином світ наповниться шедеврами і справжньою красою…. Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. Чому це так? А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері нам співають українські колискові… Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, національні традиції, любить усе, крім свого рідного…
-Звідки ти набрався цих ідей, Володю? – запитую.
-Їх не набираються… Їх пробуджують наші спостереження, висновки робляться у мозку, якщо він є в нашій голові.
Він не тікав від свого мистецького покликання у медичну практику, а досить активно продовжував працювати над своїми творами».

Пошуково-дослідницька  робота (робота в парах)
Завдання: знайти і зачитати складні речення з даного уривка, які відповідають таким схемам, вказавши їх вид.


Kart-05.jpg


(1.Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. (Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складносурядне. Складається з двох простих речень, з’єднаних сурядним зв’язком за допомогою єднального сполучника і. Складові частини складносурядного речення відокремлюються комами одна від одної).
2.А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері нам співають українські колискові… (Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з двох простих речень – головного і підрядного обставинного умови, підрядне приєднується до головного за допомогою  підрядного сполучника якщо. Складові частини складнопідрядного речення відокремлюються комами одна від одної).
3.Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. (Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з трьох простих речень - головного та двох підрядних – обставинного способу дії та обставинного причини. Перше підрядне речення приєднується до головного за допомогою  підрядного сполучника як, друге підрядне приєднується до попереднього підрядного речення за допомогою  підрядного сполучника бо. Складові частини складнопідрядного речення відокремлюються  комами одна від одної)).
Учитель. Батьки щиро раділи за успіхи сина, сприймали його таким, яким він є і, в той же час, дуже гордилися ним. Бо наполеглива систематична робота над собою, щире захоплення народним мелосом, дружба з цікавими особистостям, як Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Левко Дутківський, Ростислав Братунь, Галина Тарасюк та інші не могли не залишити яскравого сліду у становленні Володі як композитора-професіонала, українського композитора. Михайло Івасюк згадує…

Аудіювання з елементами творчого конструювання (“коло ідей”)
Завдання: усно відтворити прочитане, визначивши основну думку тексту афоризмом.
«Справді, Володя багато працює. Вільний час проводить за роялем. І не буває днини, щоб він не грав на скрипці. Найчастіше повторює твори, які вивчив у 6-7 класах: «Сонату» А.Кореллі, «Баладу» Ч.Порумбеску, «Циганські наспіви» П.М.Сарасате, деякі п’єси Брамса. Виконує чимало і незнайомих речей, милозвучних для слуху. Це його імпровізації…
Якось підійшов до мене і промовив:
- Протягом багатьох років навчання в музичній школі мені постійно впадало в око, що до програм музичних шкіл, училищ зрідка вносяться інструментальні п’єси українських композиторів, класиків і сучасних композиторів.  Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. А це не можна вважати позитивним. Космополітизм – непридатна штука для виховання молодих музикантів. Іноземні зразки не завжди цивілізовують повноцінно емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика.» (р.10. с.70).
Методична ремарка. Афоризми кожної групи учні записують на дошці.
Завдання: визначити серед них складні речення.
Варіанти відповідей:
   1.Нічим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим (Г.Сковорода).
   2.Ніде вода не п'ється так солодко, як з рідної криниці (П.Куліш).
   3.Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
   4.І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко).
Учитель. Михайло Івасюк ділиться з нами гірким болем – втратою улюбленого сина. За що? Чому? Ці запитання залишилися риторичними. Батько згадує: «Володя прожив лише тридцять років. Але ті роки були напрочуд змістовні, осяяні мрією про добро і красу землі. У житті він мав щастя від творчості, від того, що зла нікому не чинив, нікому не заздрив і невтомно працював для своєї доби і свого українського народу, що дав йому сили бути виразником почуттів і дум свого покоління».
22 травня 1979 року відбувся похорон Володі. 24 квітня – таємниче зникнення, аж 19 травня батьків викликали на розпізнання сина після довгих митарств.
Степан Пушик, друг Володимира, робить такі аналогії: «Мене дивує, що Володимир Івасюк народився у березні, як і Тарас Шевченко. Безслідно зник у квітні, а в квітні Кобзаря викуплено з кріпацтва. Ховали Володимира Івасюка 22 травня, в той же день, коли відзначаємо перепоховання Тараса Григоровича на Україні… Після похорону Івасюка загинула в автомобільній катастрофі тележурналістка Тетяна Коршилова, що створила музичну передачу «Пісня року», в якій пісні Івасюка виходили на перший план». Загадковий збіг обставин?”

                                                 СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

V.Закріплення знань, умінь, навичок
Самостійна робота
Завдання: з 7 зачитаних учителем речень учні записують, використовуючи картку кодування, під номером певного типу речення код, який йому відповідає.


Речення №
1 2 3 4 5 6 7
Відповідь 2 3 1 7 6 5 4
Літери Я Б О Я В С Ь


Варіанти відповідей:
  1) складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним;
  2) просте речення;
  3) складне, складносурядне речення;
  4) складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу.
  5) складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини;
  6) складнопідрядне речення з підрядним означальним;
  7) складне речення з сурядним та підрядним зв’язком;
1.Викладачі та студенти часто говорили про вихованість Володі. 2.Він добрий хлопець, тільки занадто довірливий, і в нього завелося забагато друзів. 3.Ми просто не замислюємося над тим, що в ньому відбувається копітка і всебічна підготовка до великої творчості. 4.Володя ніколи не звалював свої невдачі та невігластво на рахунок вчителів, які, мовляв, не зуміли його навчити, а звинувачував він в усьому лише на своє недбальство і неробство. 5. Полонять серце мелодії, що злітають зі струн і вирують у кімнаті. 6.Володя думав про майбутнє, тому він вчився, наполегливо вчився. 7.Володя любить самотність лише тоді, коли працює над своїми творами.
Ключ: Скористайтесь шифром і прочитаєте назву поезії М.Г.Івасюка.
1,2 –Я     3,1 – О    4,7 – Я   2,3 – Б     7,4 – Ь     5,6 – В    6,5 – С

Лірична хвилинка. Виразне читання поезії
     М.Г.Івасюк «Я боявсь» (із збірки «Елегії для сина»)
     Я боявсь лягати спати,
     Бо в той час могли б пропасти
     Зорі, вітер, нічні птиці,
     Місяць міг би з неба впасти.
     Бо в той час прийшло б кохання,
     Шелести замовкли б в гаї,
     Заніміли б ріки в горах
     Й гомони у ріднім краї.
     Я боявсь… Та випадково
     Злюка-втома подолала,
     Я заснув… І ось на світі
     Сина любого не стало.

VI. Підсумки уроку
1.Коментар  мовознавців про складні речення та їх особливості у сюжетній канві твору;
2.Відтворення учнем-дослідником логічної домінанти уроку – зафіксованих асоціативних кодів (“складання резюме”).
       « В одограй»            Пі  сня
«К о лискова»         Св  ято
 С л ава                 Т а  лант
 Д о ля                  Ос  обистість
 Від чай                Л ю  бов
  “ я”                    У к  раїна
Пісня «Водограй» - вдале сходження на творчий олімп молодого композитора-пісняра, а справжнє свято душі – перший успіх – музика до поезії «Колискова» на слова батька Михайла Григоровича, яка засвідчила справжній талант митця. Талант – це слава, яку подарувала доля, бо митець – неординарна особистість. Проте свято душі порушує відчай. Любов до України не могла змінити  внутрішнє єство митця, не могла змінити власне «я». І саме таким був наш незабутній ВОЛОДЯ ІВАСЮК.

Вшанування пам’яті батька та сина Івасюків на Буковині:
   меморіальний музей Володимира Івасюка у Чернівцях по вул. Маяковського,40, де жила сім’я Івасюків;
   меморіальна дошка на будинку по вул. Маяковського,40 у Чернівцях встановлена 25.11.2002,  під час святкування 85-річчя від дня народження М.Г.Івасюка;
  Центральна наукова бібліотека м. Чернівців носить  ім’я М.Г.Івасюка;
  пам’ятник Володимиру Івасюку у Кіцмані;
  вулиця Чернівців носить ім’я Володимира Івасюка;
  фестиваль естрадної пісні «Червона рута», започаткований у 1989 році;
  Міжнародний конкурс молодих виконавців ім. В.Івасюка.
  Міжнародний конкурс молодих виконавців  ім.В.Івасюка.
         Конкурс юних виконавців “Мандрівний музика».
  Вшануання  пам’яті В.Івасюка на Алеї зірок у Чернівцях.

Читання власних поезій, присвячених Володимиру Івасюку (випереджувальне завдання).
Зачитування складених сенканів
Митець
Талановитий, незабутній.
Працює, творить, не вгаває
Справжній Орфей на олімпі слави –
Івасюк.
 Узагальнювальна бесіда
1.Чому у яскравого життя короткий вік?
2.Чим заполонив мене образ Володимира Івасюка?
3.Чому пісні Івасюка, його діти, - безсмертні?
Учитель. Життя коротке, доля невблаганна... Вдумаймось у слова нашого талановитого філософа Г.Сковороди і візьмімо їх собі за орієнтир: “Жити слід так, щоб побачити у жорстокому – ніжне, у гіркому – солодке, у мотлосі – милість, у буйнощах – смак, в отруті – поживу, у смерті – життя, у безчесті – славу”.

VII. Обгрунтоване оцінювання та самооцінювання знань учнів
VIІI. Домашнє завдання  (диференційованого характеру):
1.Виписати з повісті «Монолог перед обличчям сина» М.Г.Івасюка 5 речень з різними видами зв’язку, зробити синтаксичний розбір речення, намалювати схеми.
2. Написати твір-роздум (теми на вибір):
а) «У драмі людській небагато дій…» (Л.Костенко).
б )«Життя – це не долання меж, а навикання і самособоюнаповнювання» (В.Стус).
                            
        Використана література
Горбійчук Н., Юдкіна І., Лінник Л. Я – мандрівний музика.// Українська мова і література у школі. – 2000. – № 5. – С.71-73.
Грибан Г. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури.//Дивослово.– 1998. – № 2.– С.19-22.
Гусар Ю. Зацвіла червона рута у світах.// Чернівці. – 2001. – 20 квітня.
Івасюк В. Життя  - як пісня. Спогади та есе. Літературно-публіцистичне видання./ Упорядник П.Нечаєва. – Чернівці: Букрек, 2003. – 216 с.
Івасюк М. Монолог перед обличчям сина. – Чернівці, Золоті литаври.– 2000. – 205 с.
Івасюк М. Елегії для сина.- Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 96 с.
Івасюк М. Доля наша жорстока./Сторінки з щоденника// Літературно-мистецька Буковина. – 1997. – 23 серпня.
Івасюк М.“ Я біля вас”.// Буковинське віче. – 1996. – 11 січня.
Козак С. “Червона рута”. Перший республіканський фестиваль сучасної пісні та популярної музики – у споминах, враженнях, документах і з погляду нашого кореспондента.// Літературна Україна. – 1997.
Літературознавчий словник-довідник.- К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
Матіос М. Великий батько великого  сина. // Буковинське віче. – 1997. – 22 листопада.
Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови.//Дивослово. – 1998. – № 2. – С.15-18.
Нечаєва П. Про них у далекім літі.// Доба. – 2002. – 11 січня.
Нечаєва П. Не час покладатися на солов’їв.// Доба. – 2002. – 22 листопада.
Нечаєва П. “І до сьогодні творчість композитора нікого із музикантів не цікавить...”// Чернівці. – 2003. – 17 жовтня.
Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.
Пушик С. Батько і син під сузір’ям порядності.// Літературно-мистецька Буковина. – 1997. – 22 листопада.
Скорик К. “Від серця до серця, від батька до сина” // Крайова освіта. – 2001. – 1 грудня.
Фещук Н. Ти признайся мені, де тепер цвіте “Рута”// Чернівці. – 2002. – 13 грудня.
Фещук Н. Хай святяться Чернівці: тут була написана “Червона рута” // Чернівці. – 2003. – 26 грудня.
Філіпчук Г. Людяність стала підгрунтям його інтелігентності.// Слово просвіти. – 2002. – 22-28 листопада.
Шелехова Г.Т., Остаф Я.І., Скуратівський Л.В. Рідна мова: Підручник для 9 кл. – К.: Освіта, 1998, – С.93-97.
Щербанюк Л, Будна Н. “Він міг би конкурувати з Мішелем Леграном і Джоном  Ленноном...”// Чернівці. – 2003. 28 лютого.


Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

Матеріали з української мови онлайн, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови скачати

Предмети > Українська мова > Українська мова 9 клас > Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком > Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Конспект уроку і опорний каркас