KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку на тему: Роль вірусів у природі та житті людини

Гіпермаркет Знань>>Біологія 10 клас>>Біологія>> Біологія: Роль вірусів у природі та житті людини.


План-конспект уроку з курсу «Біологія 10 клас» з теми «Роль вірусів у природі та житті людини.»


                                                       Тема уроку: Роль вірусів у природі та житті людини.


Мета:

Освітня:  з’ясувати, яку роль відіграють віруси в природі та житті людини.
Виховна: сформувати в учнів науковий світогляд, розширити кругозір учнів на основі вивчення неклітинних форм життя, зокрема, впливу вірусів на організм, сприяти екологічному  та естетичному вихованню учнів.
Розвиваюча: розвивати інтерес учнів, забезпечити розвиток мисленнєвих операцій ( вміння аналізувати,  порівнювати, узагальнювати, робити висновки).

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Методи: загальні (ПІ), часткові (СН), конкретні (бесіда, розповідь).

Опорні терміни:.піноцитоз, інфекція, інвазія, гостра інфекція, хронічна інфекція, латентна інфекція, змішана вірусна інфекція.

Обладнання: підручник з біології (10-11  класи).


Література:

1.    Загальна біологія: Підручник для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шл../ М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін..-К.: Генеза, 2000.-464с.
2.    Довідник з біології. За ред.. акад.. АН УРСР К.М. Ситника. - К., «Наук. думка», 1978.- 400 с.


                                                                        Хід уроку:


І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Яка будова вірусів?
2. Які нуклеїнові кислоти входять до складу вірусів?
3. Як розмножуються віруси в клітині?
4. Як вірусні частинки виходять з клітини?


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На минулому уроці ми вивчали будову вірусів, розмноження вірусів, їх життєві цикли. Сьогодні ми з вами розглянемо, як віруси впливають на людей, яке вони значення мають у природі взагалі?
Вчитель оголошує тему уроку: «Роль вірусів у природі та житті людини»
Мета нашого уроку: розглянути вплив вірусів на людей, та всі живі організми в цілому.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.  

Проникнення вірусу в клітину спричинює в ній інфекційні процеси. Інфекцією називають комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії інфекційного агента (бактерії, гриби, віруси) з організмом хазяїна. Подібні явища, спричинені паразитичними тваринами (найпростішими, червами тощо), називають інвазією.

Розрізняють гострі та хронічні вірусні інфекції. Внаслідокгострої інфекції після утворення нового покоління вірусів клітина, як правило, гине. За хронічної інфекції нові покоління вірусних частинок утворюються в клітині протягом тривалого часу. Періоди продукування вірусних частинок можуть чергуватися з періодами гальмування цих процесів. Інколи материнська клітина може передавати вірусну інфекцію дочірнім.

При латентній (прихованій) інфекції вірусні частинки не виділяються в навколишнє середовище і збудника не завжди можна виявити в клітині (віруси герпесу, ВІЛу тощо), але під впливом активуючих факторів латентна інфекція може перейти або в гостру, або в хронічну.

Трапляється і змішана вірусна інфекція, коли клітину вражають два або більша кількість видів вірусів. При цьому можлива взаємодія різних видів вірусів, унаслідок якої один із них пригнічує або, навпаки, підсилює розмноження іншого.

Проникнення вірусу в клітину може призвести до структурних та функціональних змін у ній унаслідок механічного пошкодження клітинних структур.

Наприклад, якщо зруйновано лізосоми, ферменти, які звільнилися, можуть почати перетравлювати вміст самої клітини. В деяких випадках віруси можуть спричинити неконтрольо- ваний поділ клітин і перетворення їх на ракові (онкогенні віруси — герпесу, папіломи тощо).

Шляхи проникнення вірусів в організм хазяїна бувають різними. Віруси передаються від хворого організму до здорового повітряно-краплинним шляхом, тобто через органи дихання (віруси грипу, віспи, кору тощо). В інших випадках віруси проникають в організм хазяїна з їжею (наприклад, вірус ентериту собак або збудник ящура, який може передаватись із сирим молоком ураженої корови), через пошкоджену чи непошкоджену шкіру(віруси сказу, віспи, герпесу, папіломи тощо), під час переливання крові, хірургічних або стоматологічних операцій (збудники СНІДу, гепатиту В тощо), статевим шляхом (віруси герпесу, папіломи ВІЛу тощо).

Проникнення вірусу в організм хазяїна можливе і за участю переносників, якими можуть бути різноманітні членистоногі (комахи та кліщі). Через укус зі слиною кровосисних членистоногих у тіло людини потрапляють віруси кліщового енцефаліту (передають іксодові кліщі), жовтої пропасниці (немалярійні комарі) тощо. Віруси, які передаються людині та хребетним тваринам за участю членистоногих, називаються арбовірусами. За участю комах (попелиць, цикад), круглих червів (нематод) можуть передаватись і різноманітні віруси рослин.

Віруси, які проникли в організм хазяїна, поширюються по кровоносній, лімфатичній (віруси кору, віспи, кліщового енцефаліту, ВІЛу тощо) чи по нервовій (віруси сказу та поліомієліту) системах. Віруси рослин — по провідних тканинах хазяїв.

 Організм людини, тварин і рослин має захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям. Так, у відповідь на проникнення вірусів, які розпізнаються як антигени, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи (імуноглобуліни). Вони здатні зв'язувати антигени у комплекс антиген-антитіло, який знешкоджується імунною системою. У результаті такої взаємодії змінюється структура вірусної оболонки або антитіла блокують її прикріпні білки, унаслідок чого вони не можуть зв'язуватись з рецепторними ділянками плазматичної мембрани клітин.

У відповідь на проникнення вірусу в клітину можуть вироблятись захисні білки — інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів. На відміну від антитіл, інтерферони не мають специфічності по відношенню до певних видів вірусів. їх застосовують у лікуванні та профілактиці багатьох вірусних захворювань.

Крім гуморального імунітету, який здійснюється завдяки виробленню антитіл, є й клітинний, що грунтується на здатності певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини й знищувати їх. У гемолімфі членистоногих знайдено особливі ферменти, які розкладають вірусні частинки.

В одних випадках організм, який переніс вірусну інфекцію, в подальшому зберігає несприйнятність до її збудника (віспа, кір, ентерит і чумка собак тощо). В інших випадках (грип) можливі й повторні захворювання. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) пригнічує імунну систему хазяїна, знищуючи лімфоцити, і тому людина через певний час гине від того, що її організм не може протистояти іншим інфекційним захворюванням. На жаль, ефективних засобів лікування цієї смертельно небезпечної хвороби досі не винайдено. Іноді вірус може зберігатись в організмі, не спричинюючи захворювання. Такі організми називають носіями, вони беруть участь у поширенні вірусних інфекцій.

Віруси спричинюють різноманітні, часто масові (епідемічні) та дуже небезпечні захворювання людини, тварин і рослин, чим завдають їм значної шкоди. У людини, наприклад, віруси вражають органи дихання (грип, аденоінфекції тощо), травну (гастроентерити, гепатити) чи нервову (поліомієліт, енцефаліти) системи, шкіру та слизові оболонки (кір, герпес, папіломи, вітряна віспа), пригнічують імунні реакції організму (СНІД), призводять до ракових захворювань. У свійських тварин віруси спричинюють ящур, чумку собак, чуму курей та багато інших захворювань. Віруси спричинюють і різноманітні захворювання культурних рослин: мозаїчність, плямистість, некрози, пухлини тощо.

Для того, щоб уникнути вірусних захворювань, необхідно дотримуватись певних правил. Хворих людей та свійських тварин слід ізолювати від здорових до їхнього одужання (карантин); їх потрібно лікувати за допомогою антивірусних препаратів; варто знищувати кровосисних та паразитичних членистоногих — переносників вірусних захворювань.

Особливе значення в боротьбі з вірусними захворюваннями маєпрофілактичне щеплення, у результаті якого в організмі виробляється імунітет до певного виду захворювань. Завдяки профілактичним щепленням вдалося перемогти такі небезпечні захворювання людини, як віспу, поліомієліт. Прищеплюють і свійських тварин: наприклад, собак двічі (до зміни зубів і після неї) — проти чумки, парвовірусного ентериту тощо.

Роль вірусів у природі полягає у регуляції чисельності своїх хазяїв. Людина використовує віруси убіологічному методі боротьби зі шкідливими видами (личинками кровосисних комарів, шовкопряда-недопарки тощо). Наприклад, проблему масового розмноження кролів в Австралії, що загрожувало виснаженню пасовищ, вдалося розв'язати за допомогою вірусу, який ефективно знизив чисельність цих тварин. Застосовуючи вірус проти шкідливого виду, треба попередньо переконатися, чи не вражатиме він й інші організми.

Віруси використовують і в генетичній інженерії:за їхньою допомогою певний ген, виділений з іншого організму або синтезований штучно, можна переносити в клітини бактерій. Так забезпечується синтез речовин, необхідних людині (наприклад, гормону інсуліну для лікування цукрового діабету, захисних білків-інтерферонів).

Учені вважають, що віруси відіграють певну роль і в еволюції прокаріот, оскільки можуть передавати спадкову інформацію від одних особин цих організмів до інших, як у межах одного виду, так і між різними, вбудовуючись у спадковий матеріал клітини-хазяїна.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.


Бесіда за питаннями:

1. Якими шляхами віруси можуть проникати в організм хазяїна?
2. Як віруси можуть поширюватись в організмі хазяїна?
3. Які ви знаєте захисні реакції організмів у відповідь на проникнення вірусів?
4. Які захворювання людини і свійських тварин спричинюють віруси?
5. Як можна уникнути вірусної інфекції?
6. Як людина використовує віруси для своїх потреб?


V. Домашнє завдання.

Читати §26.




Виконала: студентка 51 групи хіміко-біологічного факультету Шевченко В.В.


Планування уроків з біології онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з біології 10 класу скачати

Біологія 10 клас > Тема 29. Роль вірусів у природі та житті людини > Тема 29. Роль вірусів у природі та житті людини. Конспект уроку і опорний каркас