Методичні рекомендації щодо вивчення географії

Сучасна географічна наука вивчає просторово-часові взаємозв’язки, особливості розвитку та функціонування різноманітних природних та природно-антропогенних систем, явищ, прогнозує їх майбутній стан; географічне положення об’єктів земної кулі, рівень освоєння природних ресурсів і збереження географічного середовища. Глобалізація стихійних природних і природно-антропогенних явищ та катастроф, загострення планетарних соціально-економічних, природно-ресурсних, геоекологічних, етнічних та інших проблем підвищують роль і значення географії, потребують більшої уваги до розвитку географічної освіти. 

Виходячи з Державного  стандарту загальної  середньої  освіти в Україні  такого  компоненту як освітня  галузь  "Природознавство", географія покликана  сформувати в учнів знання  з  основ природничих  наук (знати наукові  факти, поняття,  ідеї, моделі,  закони  тощо ) і  методології наукового  пізнання (пізнавати мову  науки, емпіричні і теоретичні  методи  дослідження, мати досвід  пошукової  діяльності, гіпотетично-дедуктивний шлях  пізнання  тощо), сприяти  усвідомленню  ними  сучасної  природничо-наукової (фізичної,  хімічної,  біологічної) картини  світу і наукового  стилю  мислення, пояснити  прикладне  значення  фізичних,  хімічних,  біологічних і географічних  знань,  спонукати  до  безконфліктного  співіснування  людини  в природі  на  основі  гармонізації  стосунків  з  нею.
Таким  чином географічна  освіта у загальноосвітній  школі  покликана  сформувати систему раціонального  мислення і поведінки  людини  в умовах цілісної  природничонаукової картини світу.

Сьогодні у сфері шкільної географічної освіти  вчитель має передбачити, в першу чергу, поліпшення  її  якості, як пріоритетного  напрямку державної  політики в галузі освіти; створення умов для  особистісного  розвитку  та  самореалізації  кожного  громадянина  країни. Одним із найважливіших шляхів вирішення цих пріоритетів є забезпечення практичної  спрямованості  освіти  шляхом раціонального  поєднання  продуктивної і репродуктивної  навчальної  діяльності  учнів. Тут  першочерговим завданням поруч із  оновленням змісту освітніх  технологій,   провідне місце займає  практична  спрямованість географії, що  можлива через  впровадження різноманітних  практичних  робіт.

Практичні  роботи  сьогодні - один  із  перспективних методів  пізнавальної  діяльності  у  навчанні. Відомо, що рівень  професійної  компетентності  вимірюється  та  оцінюється  здатністю  учня  набувати  нові  знання,  використовувати  їх  в  навчальній  і  практичній  діяльності.
По-друге це забезпечення рівного  доступу  до  якісної  освіти, саме  тому  вводиться  в практику  оцінювання   рівня навчальних досягнень  учнів-  зовнішнє  незалежне  тестування. Результати  такого  тестування, за  бажанням  випускників,  можуть  бути  зараховані  як  державна  підсумкова  атестація, а  також  як  вступний  іспит  до  вищих  навчальних закладів.

Головною  особливістю  вивчення  географії  є перехід семикласників на 12-річний термін навчання та вивчення   ними оновленого  курсу   "Географія  материків і океанів". Основну  увагу в  даному  курсі  слід  приділити вивченню  фізико-географічних  умов  материків і океанів  як  цілісних природних  систем. Поряд  з тим вивчення  курсу "Географія материків і океанів" носить практичну  спрямованість, а його основні поняття базуються  на  знаннях   курсів "Загальна географія"  6 клас та «Природознавство» 5-6 класи, а саме на знаннях компонентів  природного  комплексу, взаємозв’язках між  ними й  закономірностях  що  відбуваються  в  природі. Звертаючись до загальноосвітньої значущості початкового  курсу  географії, який  вивчається  в  6 класі акцентуємо  увагу  вчителя  на  тому, що  учні  вперше  знайомляться  з  науковою  дисципліною-географія, науковими  географічними  поняттями, знаннями  і  вміннями,  які  формують  просторове  уявлення  про  оточуюче  середовище. Разом  з  тим практичні  роботи    мають  покращити  розуміння  у  шестикласників причинно-наслідкових  зв’язків  в  природі, закріпити  знання  теоретичного курсу  і  надати  навички практичного  аналізу,  прогнозування  і  планування.  Практичні  роботи  дають  учням  досвід  дослідницької  роботи. вчать  абстрактному  логічному  мисленню, основам
проектування  різних  моделей, знайомлять  з  методами  організації і  обробки  результатів  виконання  практичних  робіт,  вмінню  виділяти і  долати  неструктуровані проблеми  тощо. 

Відзначимо, що в процесі вивчення курсу "Загальна географія"        у  6 класі  поряд  з навчально – пізнавальними компетенціями учні мають набувати соціальної  та  комунікативної  компетенцій. У  їхньому  формуванні  велике  значення  відіграють  практичні  методи  навчання,  у  тому  числі  програмні  практичні  роботи.

Підхід до вивчення географії материків і океанів у дванадцятирічній школі суттєво відрізняється від попередніх років. В першу чергу зроблено акцент на створенні  цілісного образу кожного материка і океану як єдиної природної системи, при цьому значно збільшена кількість навчальних годин на “Вступ”, розділи “Океани” і “Материки”.
Зберігаючи наступність у формуванні основних понять і закономірностей фізичної географії, курс “Географія материків і океанів” починається із вступу, в якому рекомендується розглянути не тільки питання загального характеру про об’єкт і предмет курсу, а й закріпити з учнями ті географічні закономірності, з якими вони ознайомилися під час вивчення загальної географії у 6-му класі. Пропонується це здійснити шляхом проведення комплексу практичних робіт з використанням карт атласу (часових поясів, фізичної, будови земної кори, кліматичної, географічних поясів і природних зон).

Карта часових поясів є новою для учнів 7-го класу. Тому при виконанні першої практичної роботи слід показати особливості змісту цієї карти, причини і наслідки зміни часу на Землі, вмотивувати, чому зміни часу  є важливими для кожної людини. При цьому варто спиратися на життєвий досвід школярів, звернувши їх увагу на терміни переведення стрілки годинників двічі на рік. Саме під час виконання першої практичної роботи формуються нові для учнів поняття про місцевий та поясний час. Для закріплення їх змісту варто кожному учню запропонувати виконати різноманітні цікаві за змістом вправи на визначення часу.

. Виконуючи інші практичні роботи, варто спрямувати навчальну діяльність учнів не тільки на відтворення основних положень теорії літосферних плит і особливостей розміщення основних форм рельєфу, факторів кліматоутворення та виділення зональних природних комплексів, а й навчити їх “бачити” усі географічні закономірності на тематичних картах. При цьому важливо підвищити самостійність кожного учня у виконанні практичних робіт, а для цього необхідно запропоновані найрізноманітніші завдання з картами,  адекватні розумово-пізнавальним здібностям і можливостям семикласників.  Такий підхід до виконання практичних робіт на початку навчального року налаштує учнів на подальшу самостійну і цікаву роботу з картами під час вивчення океанів і материків, а вміння працювати з різними за змістом картами буде одним з  найважливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії. Розвиток у  семикласників вміння аналізувати карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації сприятиме  формуванню їхньої інформаційної компетенції.

Для того,  аби ознайомлення з материками і океанами було дійсно пізнавальним і цікавим, у вступі варто показати учням можливості оволодіння різноманітними методами географічного дослідження. Тому слід не обмежуватися їх перерахуванням, а показати учням на конкретних прикладах значення вміння збирати первинну і вторинну географічну інформацію шляхом спостереження, аналізу і порівняння, створення образу конкретної території, опису природи материків і океанів, впорядкування географічної інформації за допомогою таблиць, графіків і діаграм. Необхідно звернути увагу школярів на те, що новим джерелом географічної інформації є комп’ютерна інформація, зокрема, зібрана в системі Інтернет.  Слід у подальшому при вивченні кожного материка і океану впродовж року  формувати у семикласників вміння  користуватися географічними методами вивчення природи материків і океанів, в тому числі й комп’ютерно інформаційними, які допоможуть отримати знання про їх просторову неоднорідність.

Кожний з материків і океанів розглядається за відомим типовим планом. Однак, за новою програмою значний акцент робиться на формування у школярів регіональних особливостей стану природи Землі як середовища життя людини, а також на розумінні зв'язків між компонентами природи, між природою і людиною. Тому, розглядаючи кожний з материків чи океанів, слід особливо підкреслити, як змінюються природні комплекси під дією господарської діяльності  людей, які наслідки впливу людини на природу та які стихійні явища і процеси нині спостерігаються на Землі, які їх наслідки. Вперше при вивченні материка “Антарктида” слід показати особливості океанічних антарктичних водних мас як п’ятого Південного океану. Варто  звернути увагу учнів, чому виділений цей океан, які властивості мають водні маси біля Антарктиди,  яка роль потужної Течії західних вітрів у їх формуванні. Слід звернути увагу на засвоєння учнями географічної номенклатури, обсяг  якої  за новою програмою уточнений й упорядкований.

При вивченні кожного материка продовжує формуватися поняття про політичну карту світу, загальне уявлення про яку було сформовано у попередньому географічному курсі. Тому необхідно не тільки назвати найбільші держави на політичній карті кожного континенту, а й розкрити особливості їх економічного розвитку та, що дуже важливо, показати зв’язки з Україною. Цим посилюється українознавча спрямованість курсу 7-го класу, тобто вивчення територій та об'єктів здійснюється з урахуванням їх зв'язків з Україною, із сучасними пріоритетами нашої держави, що значно розширює загальнокультурну компетентність учнів.

Вивчаючи курс “Географія материків і океанів” необхідно поступово реалізовувати принцип переходу до самостійного здобування знань учнями і відходу від репродукції тільки змісту підручника. З цією метою доцільно залучати методичний та ілюстративний апарат підручників, комплекс карт шкільного атласу, електронні та інші джерела інформації. Тільки тоді цей курс реалізує свої багатопланові функції: освітню, культурну, світоглядну і практичну.

   У  процесі  вивчення  курсу  "Географія  материків  і  океанів" учні набувають навчально-пізнавальної, соціальної,  комунікативної  та інформаційної  компетенцій: розширення   уявлень про  природні  закономірності  на  основі  роботи  з  різними  за  змістом  і  масштабом  картами,  вміння  складати  описи  природи різних територій   Так  як  курс  має  практичну  спрямованість, то  учні  протягом  навчального  року  виконують  практичні  роботи (за програмою 12-річної школи), які  проводяться з  використанням   карт атласу, контурних  карт  та  підручника  в класі. Саме  цим  практична  частина  курсу  географії в  7-му  класі  істотно  відрізняється  від  початкового  курсу  географії (6 кл.). Під  час  вивчення  географії  материків і  океанів  учні  працюють  з  картами: фізичною, часових  поясів, будови  земної  кори, кліматичною, ґрунтів, природних  зон,  політичною,  комплексно. Для виконання практичних робіт учні мають оволодіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт та працювати з ними. Розвиток у семикласників вміння аналізувати карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації сприятиме формуванню інформаційної компетенції.

Вивчення географії України здійснюється у 8-му та 9-му класах і спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави. У 8-класі вивчається курс „Фізична географія України” в якому  закріплюються знання про існуючі в природі взаємозв’язки, у 9-му класі – курс „Економічна і соціальна географія України” який є завершальним для основної та пропедевтичним для старшої школи.
Значна частина програмового матеріалу курсу "Географія України" стосується питань її регіонального поділу, тому вчитель не може оминути це питання - пропонуємо роз'яснити учням, що першочерговим завданням держави на шляху регіональної інтеграції України має стати пошук раціонального балансу між децентралізацією управління та владою. Компромісних    підходів    потребує   питания    економічних    повноважень
регіонів. У ринкових умовах жодному регіону не вигідні ізольованість, прагнення до економічної відокремленості. На зміну таким підходам повинен прийти принцип розширення економічної взаємодії на ринках товарів, послуг, праці й капіталу. Головною метою державної регіональної політики є інтеграція регіонів у єдиний український духовний, гуманітарний, політичний та економічний простір при збереженні регіонального різноманіття.

Враховуючи той факт, що останні два роки принесли Україні значні зміни у сприйнятті України міжнародною спільнотою, то на сьогодні досить актуальними завданнями вивчення соціальної і економічної географії України та світу у 9 та 10 класах є визначення старшокласникам пріоритетів співіснування у полірелігійному та в полікультурному світі.
Визначальним залишається у вивченні теми "Економіко-географічне положення України" те , що після розширення ЄС, Україна стала одним з його найближчих сусідів на сході. Тому слід підкреслити, що Європейська комісія запропонувала різні заходи, спрямовані на розвиток зони процвітання і мирного співробітництва - "кільця друзів", серед яких є й Україна. Вона пропонує партнерам можливість взяти участь у різноманітних заходах ЄС через більшу політичну, економічну та культурну співпрацю у сфері безпеки. Пріоритетні завдання європейської політики сусідства увійшли у План дій Україна - ЄС. План дій Україна-ЄС поширюється на ключові сфери: політичний діалог та реформа; торгівля та заходи, спрямовані на підготовку партнерів для поступової участі у внутрішньому ринку ЄС; правосуддя та внутрішні справи; енергетика. Транспорт, інформаційне суспільство. Охорона довкілля та дослідницько-інноваційна діяльність; соціальна політика та культурно-освітні контакти між людьми.

Звертаючись до завдань минулого навчального року доцільно повідомити учням й такі факти: стосунки ЄС із Україною здебільшого базуються на положеннях Угоди про партнерство і співробітництво (УПС), яка набула чинності в 1998 року, і передбачає лібералізацію взаємовідносин (основні спільні цілі на основі гармонійних політичних та економічних відносин). Новий більш диверсифікований витік відносин Україна - ЄС розпочався після президентських виборів у 2004 р. Слід також повідомити учням, що ЄС є одним з найбільших донорів для України: на підтримку перехідних процесів в Україні за період з 1991 по 2005 рр. було виділено близько 2 млрд. євро.
Серйозну увагу вчителя потрібно звернути на вивчення теми Зовнішньоекономічна діяльність України" слід підкреслити, що ЄС є найбільшим торговим партнером України поза межами пострадянського простору. Крім того, в цій темі необхідно виділити час, для роз'яснення учням основних принципів діяльності СОТ та тенденцій вступу України до цієї організації, наголошуючи на тих позитивних наслідках, які очікують нашу країну після приєднання до СОТ. Серед них: лібералізація участі України не тільки в торгівлі товарами, а й послугами, розширення ринків збуту готової продукції, участь нашої держави в роботі світових органів з сертифікації і якості товарів, захист країни проти антидемпінгових розслідувань, покращення інвестиційного клімату та подальша реструктуризація різних секторів економіки. При цьому, звичайно, Україна повинна виконати ряд законодавчих та організаційних заходів щодо внутрішнього регулювання у сфері торгівлі товарами і послугами.
Вивчаючи теми, пов'язані з розкриттям географічної специфіки Європи, слід, а першу чергу, роз'яснювати учням на конкретних прикладах позитивні сторони розвитку об'єднаної Європи, а також показувати проблеми і перспективи соціально-економічного становища як окремих країн ЄС, так і регіону в цілому.

Школярі мають труднощі при роботі з картами-схемами, із схематичними малюнками, де показано певні об'єкти господарської діяльності людини, і, в цілому, при виконанні відкритих завдань, коли необхідно встановити аналогії, пояснити причинно-наслідкові зв'язки, висловити власні судження чи сформулювати висновки і узагальнення, спираючись як на сформовані знання і вміння, так і на життєвий досвід. Крім того, проведене дослідження показало, що переважна більшість учнів не вміють працювати в рамках хронометрованого часу, розподіляти свої сили, бути уважними і проявляти наполегливість під час роботи, виконувати роботу охайно.
Тому важливим завданням вивчення географії у 2007/08 навчальному році є цілеспрямоване формування у школярів як пізнавальної сфери, так званих інтелектуальних здібностей (аналізу, синтезу, узагальнення, проведення аналогії, висловлення суджень тощо), так й емоційної (здатність сприймати, реагувати, виділяти головне, бути готовим відстоювати свою точку зору тощо) та психомоторної (вміння спостерігати і наслідувати, діяти за інструкцією тощо).

З огляду на вищесказане при вивченні географії варто посилити практичну спрямованість його викладання; ширше використовувати у навчанні особистісно-орієнтовані методики, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; удосконалювати систему контролю навчальних досягнень школярів шляхом використання завдань, які перевіряють різні види діяльності.
Останнім часом наріжним каменем і національним пріоритетом освітньої політики стає проблема якості освіти. Україна проголосила поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї одним із головних завдань державної політики в галузі освіти. Такий соціальний вибір зумовлений тим, що в сучасному високотехнологічному суспільстві якість освіти є необхідною умовою у забезпеченні високого рівня життєвої та професійної компетентності людини, яка б задовольняла потреби особистості, суспільства і держави в цілому.
Пошуки шляхів забезпечення якості освіти неможливо здійснювати без проведення контрольних вимірів знань. А для забезпечення рівного доступу до якісної освіти необхідно, щоб вимоги цих вимірів були однаковими для всіх навчальних закладів країни.

Окрім того, зовнішнє оцінювання запроваджується з метою забезпечення рівних прав громадян країни до вищої освіти.
Тому вже сьогодні вчителі можуть звертати більшу увагу на підготовку випускників до такого оцінювання та активізувати роботу із використанням тестових технологій, переваги використання яких полягають у:      

1) високій інформативності;
2) чіткій стандартизації процедури оцінювання, що створює однакові умови для всіх учасників і зменшує вплив на результат сторонніх факторів;
3) простоті і доступності у використанні;
4) однозначності системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників;
5) репрезентативності завдань.
Окрім того, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальні функції.
Враховуючи усі зазначені вище переваги тестових форм контролю, цей сучасний інструмент педагогічного оцінювання має стати дієвим засобом роботи кожного вчителя природничих дисциплін.
          

Зовнішнє  тестування, яке  проводиться  на підставі  однакових  вимог  і  за  однаковою  процедурою, дає  змогу  одержати  об’єктивну  оцінку  навчальних  досягнень  учнів. Саме  тому  виникає  необхідність привчити  і  сформувати  у  учнів  навички  роботи  з  тестами.
Суттєву допомогу у роботі вчителям надасть журнал “Географія та основи економіки в школі” та газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.