KNOWLEDGE HYPERMARKET


Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка.Повні уроки


Содержание

Тема

  • 49. Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка.

Мета

  • ознайомитися із історією відкриття та дослідження найбільшого материка нашої планети.

План


1. Берегова лінія материка.
2. Дослідження Європи.
3. Дослідження Азії.

Берегова лінія материка


Крайніми точками Євразії є: на півночі  – мис Челюскін на півострові Таймир, південна – мис Піай на Малаккському півострові, західна – мис Рока на Піренейському півострові, східна – мис Дежньова на Чукотському півострові.

 Мис Челюскін
Мис Челюскін

Береги Євразії сильно розчленовані. На заході Атлантичний океан глибоко вдається в суходіл своїми внутрішніми Чорним, Азовським, Середземним і Балтійським морями, виокремлюючи Кримський, Балканський, Апеннінський, Піренейський та Скандинавський півострови. Глибоко вдаються в материк і великі затоки – Біскайська і Ботнічна. Поблизу узбережжя лежать острови Великобританія, Ірландія, Сицилія.

Натомість окраїнні моря Північного Льодовитого океану такі, як Баренцове та Східносибірське неглибоко вдаються в суходіл. Найбільшими півостровами на півночі Євразії є Таймир і Чукотський. На деякій відстані від узбережжя розкидані численні острови і архіпелаги – Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля.



Сильно порізані береги Євразії і на сході. Окраїнні моря Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Східнокитайське, Південнокитайське відокремлені від Тихого океану півостровами (Камчатка, Корея) і ланцюгами островів (Сахалін, Японські острови). Біля південно-східних берегів материка розміщуються Філіппінські, Малі Зондські та Великі Зондські (що охоплюють острови Калімантан, Суматра, Ява) острови. Острів Суматру від півострова Малакки відокремлює Малаккська протока, а від острова Яви – Зондська протока.

На півдні Євразії своїми розмірами виділяються півострови Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський. Глибоко вдаються в материк великі затоки – Сіамська, Бенгальська, Перська, Аденська та окраїнне Аравійське море.

Дослідження Європи


Середземноморське узбережжя Європи було відкрите фінікійцями. Проте тільки стародавні греки, вдруге відкривши ці території, узагальнили і донесли до наших днів географічні відомості про них. Так, відомий вам історик Геродот, який жив у V ст. до н. е., у своїх працях описав усі відомі на ті часи землі. У IV ст. до н. е. грецький мореплавець Піфей вирушив на пошуки західної межі відомого європейцям світу. Припускають, що він здійснив плавання довкруж Піренейського півострова до західного узбережжя о. Великобританії і, можливо, досягнув  Ісландії. Давні греки зробили багато відкриттів у Південній Європі, плавали по Чорному морю.
 

Статуя Піфея в Марселі
Статуя Піфея в Марселі


У середні віки були завершені відкриття північного узбережжя Європи. Росіяни-помори, вихідці із древнього Новгорода, у Х–ХІІ ст. дійшли до Студеного (тепер воно називається Біле) і Баренцова морів. Вони розселилися на узбережжі і стали займатися промислом морської риби і морського звіра. Помори відкрили численні острови Північного Льодовитого океану.

Дослідження Азії




Через суворі природні умови північні райони Азії – Сибір, Далекий Схід, Камчатка – тривалий час залишалися недослідженими. З ХVІ ст. величезні простори від Уральських гір до Тихого океану пройшли росіяни-землепрохідці. Йти відважувалися одиниці, адже ніхто не знав, що там чекає. Першим європейцем, який почав освоювати Сибір, був Єрмак Тимофієвич. Доріг у ту пору не було, тому  в глиб неосяжної землі пробиралися ріками й річечками.
 


Єрмак Тимофійович
Єрмак Тимофійович

У ХVІІ ст. землепрохідці досягли Далекого Сходу: Іван Москвітін зі своїм загоном дійшов до берегів Охотського моря, а Василь Поярков і Єрофей Хабаров – до річки Амур. Володимир Атласов уперше вздовж і впоперек пройшов далеку землю Камчатки. Він дослідив її численні поселення і вогнедишні вулкани. Семену Дежньову, який вирушив із гирла річки Колими у плавання Північним Льодовитим океаном уздовж берегів материка, вдалося досягти найдальшого краю сибірської землі – східного мису Азії, названого пізніше його ім’ям. Він з’ясував, що Азія і Північна Америка відділені протокою.
 
Іван Москвітін
Іван Москвітін

 Володимир Атласов
Володимир Атласов

Велике значення для дослідження берегів Північного Льодовитого і Тихого океанів мала Велика Північна експедиція, організована російським урядом у ХVІІІ ст. Під керівництвом Вітуса Беринга в експедиції взяли участь сотні дослідників. Вона була найбільшою на ті часи як за кількістю учасників, так і за тривалістю та охопленням досліджуваної території.

До ХІХ ст. росіяни обстежили і “поставили під високу руку” Росії величезні території Північної і Північно-Східної Азії. Ці відкриття були пов’язані з пошуками місць, багатих на хутрових звірів, а пізніше – з пошуками корисних копалин. Дослідження росіян згодом були використані європейськими географами при складанні карт Азії.

Не менш активно вивчали материк і азіатські вчені. Ще в глибоку давнину китайці, індійці, вавілоняни збирали географічні відомості про природу і населення Азії. До нашої ери географічні знання азіатів про західні землі були розпливчатими і ґрунтувалися на розповідях послів і торгівців. У І ст. до н. е. китайський мандрівник Цянь Чжан відкрив гори Памір і Тянь-Шань. Він проклав дорогу з Китаю на захід – так званий Великий шовковий шлях, який сотні років слугував купцям.

Європейці ж перші відомості про Центральну і Південну Азію, як ви пам’ятаєте, отримали завдяки мандрівкам італійського купця Марко Поло у ХІІІ ст. Пізніше, у ХV ст., в Індії побував російський купець Афанасій Нікітін, який прожив там більш як два роки. Свої спостереження про природу, міста і населення цієї країни мандрівник виклав у вигляді записок, які він назвав “Ходіння за три моря”.

 Марко Поло
Марко Поло

 Афанасій Нікітін
Афанасій Нікітін

Важкодоступну з високими горами і безводними пустелями Центральну Азію всебічно почали вивчати порівняно пізно – тільки в ХІХ ст. Навіть далеку Австралію в ті часи знали краще. Російський мандрівник і географ Петро Семенов-Тян-Шанський здійснив дві подорожі величезною гірською системою Азії – Тянь-Шанем. Він склав першу схему її рельєфу і висотної поясності, відкрив гірські льодовики, дослідив високогірне озеро Іссик-Куль. За визнання його наукових заслуг П. Семенов отримав право називатися Тян-Шанським.

Географ Микола Пржевальський здійснив чотири експедиції в 1870–1885 рр. у Центральну Азію і обстежив територію за площею майже рівну Австралії. Він першим описав і наніс на карту гірські хребти, нагір’я Тибет, пустелі, озера, витоки великих азіатських річок. Під час подорожей він вів метеоспотереження і зібрав багаті колекції рослин і гірських порід. Мандрівник описав нові види тварин – дикого азіатського верблюда і дикого коня (який тепер називається кінь Пржевальського). Все побачене учений описав у своїх працях, де багато уваги приділяв місцевому населенню та його побуту.
 Микола Пржевальський
Микола Пржевальський

Нині дослідження Євразії здійснюються за допомогою фотознімків, зроблених з космічних супутників. На численних наукових станціях проводять регулярні спостереження за станом природи.

Znaliwo.jpg

А ви знали, що …?


•    Швед Нільс  Адольф Ерік Норденшельд на шхуні «Вега» вперше обігнів Євразію морським шляхом. Сталося це 1880 р.
•    Семену Дежньову належить відкриття Чукотського півострова та Анадирської затоки у 1648р.

Testyou.jpg

Перевір себе


1. Яке значення мали для географії відомості про Європу давньогрецьких учених?
2. Чому великі простори Азії тривалий час залишалися недослідженими?
3. Які райони були дослідженні росіянами-землепрохідцями?
4. Який внесок у дослідження Азії зробив Петро Семенов-Тян-Шанський?
5. Які дослідження і де проводив Микола Пржевальський?
6. Знайдіть на карті об’єкти, названі на честь дослідників Євразії.

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.




Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.




Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Микитенко У.Д.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас