Провідна тема творчості Володимира Сосюри— любові до України та рідного народу — яскраво розкрита у поезіях «Любіть Україну» та «Сад».
Підходила до кінця Велика Вітчизняна війна. На хвилі патріотичного піднесення у 1944 році був написаний вірш „Любіть Україну”. У ньому поет створює ліричний образ «вишневої» України, яка постає у зримих картинах — у пісні, У квітці, у дитячій усмішці, у хвилях Дніпра, у солов'їній Мові. Та доля цього вірша виявилась драматичною. Тоталітарний режим, що панував на території СРСР, придушував "Будь-які прояви національного духу. Тож не дивно, що в 1951 році в газеті «Правда» з'явилася розгромна стаття, спрямована проти вірша Володимира Сосюри як нібито ворожого радянській людині. Хоч насправді поезія «Любіть Україну» . це патріотичний вияв душі митця.
Свої почуття громадянина висловлює Володимир Сосюра у вірші «Сад», написаному в 1928 році. У ньому поет змальовує тернистий шлях України до національного відродження Згадуючи, як вороги нищили Батьківщину, плюндрували, митець передає біль свого серця за допомогою символічного образу — саду.
Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами... Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі... Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в кривеньких тинах, у пісні у кожній, у думі, в дитячій усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі... Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, у хмарах отих пурпурових, в огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину... Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну. Любіть у труді, у коханні, в бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою, і вічні ми будемо з нею!
1. Визначте тему вірша. 2. Розкажіть про історію створення поезії Володимира Сосюри та несправедливу критику щодо твору. 3. У яких образах постає Україна в уяві ліричного героя? 4. На підставі чого можна зробити висновок, що цей вірш написаний під час війни з фашистами? 5. Які порівняння використовує поет, щоб передати любов до рідного краю? Випишіть із тексту епітети, метафори і поясніть їх роль у творі. 6. Знайдіть у вірші й прочитайте афористичні рядки. Розкрийте їхній смисл. 7. Поясніть, як ви розумієте рядки: Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. 8. Сформулюйте основну думку поезії. У яких словах виражена? 9. Визначте віршовий розмір та спосіб римування твору. 10. Пригадайте, що таке анафора, дайте визначення її. Знайдіть, і процитуйте приклади анафори у вірші «Любіть Україну». З якою метою поет використовує цей художній засіб? 11. Вивчіть вірш «Любіть Україну» напам'ять.
Сад.
В огні нестримної навали рубали, різали наш сад... А ми дивилися назад і за минулим сумували... Руками власними тюрму творили ми собі одвічну... О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя! Брати нас брали на штики за слово, правдою повите... Ви ж розумієте, — віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило в чеканні марному весни... В саду розкішному лишились одні пеньки та бур'яни. Кати на струни наші жили тягли із рук, як сон, блідих... І з нас співців собі купили, щоб грати їм на струнах тих. Ми йшли кривавими стежками, нам тільки снився волі гук, і похоронно над полями кричав і плакав чорний крук... Він нам кричав про волі гнів, щоб ми повстати захотіли!.. Й кривавий дзьоб об струни-жили в безкраїм розпачі точив... Коли ж приходили раби володарям на струнах грати, серця не тисло від журби і не обурювали ґрати... А струни плакали... Не в бій,— вони нас кликали в утому... Та от — прийшов співець новий і в струни вдарив по-новому. І ми здригнули!.. Душі громом залив музичний буревій, що мчав, мов рокоти ріки, що рвався в даль крізь піну шалу!.. І зацвіли старі пеньки, і бур'яни травою стали... Це в день було, коли той спів так схвилював серця всім хорі... А уночі вже сад шумів, і крізь гілля сміялись зорі... Так несподівано і скоро наш сад повстав і зашумів... Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. Краю мій! Ми дочекалися весни, ми вже підходимо до брами!.. Це ти, той сад, о краю мій, колись порубаний катами!.. Над золотими берегами
ти знов шумиш,такий рясний!..
1. Розкрийте зміст основного образу в поезії.Чим він зворушує? 2. За допомогою яких художніх засобів показано тернистий шлях нашого народу? Процитуйте відповідні рядки. 3. Прокоментуйте рядки: Руками власними тюрму творили ми собі одвічну... 4. Чи сподівається поет на національне відродження рідногонароду? З чого це видно? Сформулюйте ідею твору. 5. Визначте віршовий розмір поезії.
Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту
Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.